Рішення

від 28.10.2011 по справі 5008/1377/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

28.10.2011                                                                                Справа  № 5008/1377/2011

 2/5008/1377/2011   12090/2011

За позовом Закарпатського обласного управління з фізичного виховання та спорту МОН України, м. Ужгород

ДО комунального підприємства „Уж-тепло”, м. Ужгород

ПРО стягнення суми 36565,85грн. надлишково сплачених коштів за договором №167 від 01.11.2006р.,

Суддя О.Ф. Ремецькі

Представники сторін:

від позивача –ОСОБА_1 –представник за довіреністю №106 від 14.10.2011р.

від відповідача – не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 07.10.2011р. порушено провадження у справі №5008/1377/2011 та призначено справу до розгляду на 18.10.2011р.

Представник позивача в засідання суду з’явився, вимоги ухвали суду від 07.10.2011р. виконав в повному обсязі.

Відповідач вимог ухвали суду від 07.10.2011р. не виконав, свого уповноваженого представника в засідання суду не направив.

Ухвалою суду від 18.10.2011р. розгляд справи відкладено у зв’язку з неявкою представника відповідача та невиконання ним вимог суду на 28.10.2011р.

Представник позивача в засіданні суду з’явився, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі по мотивах, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість  наявними у справі матеріалами. Зокрема, вказує на те, що внаслідок здійснення авансових платежів на виконання договору про постачання теплової електроенергії позивачем здійснено переплату вартості фактично отриманих послуг на суму 36565,85грн., що становить суму позовних вимог. Вказує на те, що відповідачем підтверджено наявність переплати за договірними правовідносинами сторін, а відтак, вважає заявлені позовні вимоги належним чином підтвердженими та обґрунтованими наявними у справі матеріалами.

Відповідач у судове засідання, яке відбулося 18.10.2011р., повноважного представника не направив не зважаючи на те, що був повідомлений про час та місце розгляду позовної заяви належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду з відміткою про відправку документа, зроблений на звороті у лівому нижньому куті ухвали господарського суду про порушення провадження у справі від 07.10.2011 року, що відповідає вимогам Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75.

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 28.10.2011 року по справі № 5008/1377/2011

Крім того, про належне повідомлення відповідача у справі про порушення провадження у справі свідчить також повідомлення про вручення поштового  відправлення №00977916, з якого вбачається про своєчасне отримання представниками відповідача ухвали суду від 07.10.2011 року.

Ухвалою суду від 18.10.2011р. розгляд справи було відкладено, однак, відповідач повторно в судове засідання не з’явився, вимог ухвали суду від 07.10.2011р. та 18.10.2011р. не виконав, витребуваних судом матеріалів не подав, свого уповноваженого представника в засідання суду не направив.

Враховуючи те, що мають місце докази належного повідомлення сторони про час та місце проведення судового засідання по розгляду позовної заяви, неявка представника відповідача не тягне перенесення розгляду справи на інші строки, в зв’язку з чим суд вважає можливим відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними матеріалами та без участі представника відповідача.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши повноважних представників позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами, а саме Закарпатським обласним управлінням з фізичного виховання та спорту МОН України, м. Ужгород (далі - споживач) та комунальним підприємством „Уж-тепло”, м. Ужгород (далі –енергопостачальна організація) 01.11.2006 року було укладено договір №167 про постачання теплової енергії в гарячій воді, пунктом 1.1. та 2.1 якого визначено, що за цим договором енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов’язується оплачувати отриману теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.

Теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком №1 цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення –в період опалювального сезону; гаряче водопостачання –на протязі року.

25 серпня 2011 року листом №1330 КП «Уж-тепло»повідомило позивача про припинення дії договору №167 від 01.11,2006р. у зв'язку з припиненням ними господарської діяльності.

Станом на 01 липня 2011 року складеним актом звіряння розрахунків була встановлена кредиторська заборгованість по розрахункам на суму 36565,85грн. на користь Закарпатського обласного управління з фізичного виховання та спорту МОНУ.

Відповідач вказану заборгованість не відшкодував, а отриману ним вимогу від 13.09.2011р. в порядку ст.530 ЦК України, про відшкодування коштів в сумі 36565,85 грн залишив без відповіді та задоволення, у зв’язку з чим, позивач просить стягнути її з відповідача в примусовому порядку.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що   заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов’язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 28.10.2011 року по справі № 5008/1377/2011

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Статтею 901 ЦК України визначено, що за  договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за  завданням  другої  сторони  (замовника)  надати послугу,  яка  споживається  в  процесі  вчинення  певної  дії або здійснення певної діяльності,  а замовник зобов'язується  оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення   цієї  глави  можуть  застосовуватися  до  всіх договорів  про  надання  послуг,  якщо  це  не   суперечить   суті зобов'язання.

Згідно вимог статті 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках,  встановлених договором,  виконавець має право покласти виконання договору про  надання  послуг  на  іншу  особу, залишаючись  відповідальним  в  повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Якщо  договором  передбачено  надання  послуг  за   плату, замовник  зобов'язаний  оплатити надану йому послугу в розмірі,  у строки та в порядку, що встановлені договором, що відповідає вимогам статті 903 ЦК України.

Матеріалами справи підтверджено, а відповідачем не спростовано, що вартість оплачених споживачем, але не наданих енергопостачальною організацією послуг, складає суму 36565,85грн.

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 28.10.2011 року по справі № 5008/1377/2011

Окрім того, відповідач листом №1330 від 25.08.2011р. повідомив позивача про припинення дії договору з 01.09.2011р. у зв’язку з припиненням діяльності комунального підприємства „Уж-тепло”. Згідно вимог статті 907 ЦК України договір  про  надання послуг може бути розірваний,  у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору,  в порядку та на підставах,   встановлених  цим  Кодексом,  іншим  законом  або  за домовленістю сторін.

Порядок і наслідки розірвання  договору  про  надання  послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Позивачем не заперечується вимога відповідача про дострокове розірвання договору, оскільки із наданого відповідачем листа вбачається, що підприємство знаходиться у стадії ліквідації.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Пунктом 3 частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Таким чином, сплачені позивачем відповідачеві кошти за Договором, що не були використані відповідачем шляхом надання відповідних послуг, визнаються майном, що набуте без достатніх підстав відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України. Дане майно має бути повернуто відповідачем позивачеві згідно з частиною першою статті 1212 ЦК України.

Одночасно з цим судом встановлено, що строк виконання відповідачем своїх зобов’язань по поверненню ним безпідставно набутого майна договором не визначено.

Згідно з частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.

Позивач надіслав повідомлення про повернення коштів за Договором №167 від 01.11.2006р. листом від 13.09.2011р. №191, що підтверджується доданими до позовної заяви доказами та відміткою відповідача про його отримання. Таким чином, відповідач був зобов’язаний повернути позивачу кошти в сумі 36565,85грн. у строк до 21.09.2011р.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в судові засідання не з’явився та заявлених до нього позовних вимог не спростував.

Оскільки відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 28.10.2011 року по справі № 5008/1377/2011

по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням  наданих доказів суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення.

Судові витрати за розгляд справи судом за змістом ст.ст. 44–49 Господарського процесуального кодексу України належить покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,    

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути комунального підприємства „Уж-тепло”, 88018, м. Ужгород, вул. Бєлінського, 17, код ЄДРПОУ 03054098, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Закарпатського обласного управління з фізичного виховання та спорту МОН України, 88018, м. Ужгород, вул. Заньковецької, 5, код ЄДРПОУ 20441551 суму 36565,85грн., а також суму 365,66грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та 236грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2.1.  За заявою позивача видати наказ на виконання рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського  процесуального  кодексу  України після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                         О.Ф. Ремецькі

Повний текст рішення виготовлено 10.11.2011р.