Ухвала

від 20.06.2006 по справі 14/44-06

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/44-06

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "20" червня 2006 р.                                                           Справа № 14/44-06

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Веденяпіна О.А.

суддів:                                                                        Іоннікової І.А.

                                                                                   Черпака Ю.К.

при секретарі                                                            Мельниченко Л.І. ,

за участю представників сторін:

від позивача:     Тишківський С.Л. - державний податковий інспектор юридичного                    відділу ДПІ у м. Вінниці (довіреність №2689/10/10 від

                          24.11.2005р.);

від відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю  "Авант" (м.Вінниця)

на постанову господарського суду Вінницької області

від "13" березня 2006 р.  у справі   

за позовом Державної податкової інспекції у м. Вінниці (м.Вінниця)

до товариства з обмеженою відповідальністю  "Авант" (м.Вінниця)

про стягнення 6143,08 грн.,-  

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Вінницької області від 13 березня 2006 року у справі №14/44-06 позов задоволено.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Авант" на користь Державного бюджету України 6143,08 грн. пені.

Не погоджуючись із прийнятою постановою, ТОВ "Авант" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену постанову та прийняти нову, якою в позові відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить розглянути апеляційну скаргу за відсутності свого представника.

В апеляційній скарзі зазначає, що при прийнятті постанови судом в порушення ч.5 ст.6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” не прийнято до уваги форс-мажорні обставини, що мали місце при виконанні зовнішньоекономічного контракту та призвели до прострочення встановленого законом 90-денного терміну поставки товару.

Вказує, що довідка Морської торгової палати штату Нью-Йорк є належним доказом на підтвердження форс-мажорних обставин, оскільки містить переклад з англійської на російську мову, який виконано перекладачем Петросюк П.І. та засвідчено нотаріально у відповідності до п.п.265,266 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року №20/05 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.03.2004 року за №283/8882.

На думку відповідача, висновок суду щодо обов'язкової наявності апостилю на вказаній довідці є помилковим.

Позивач у письмових запереченнях на апеляційну скаргу вважає доводи, викладені у скарзі необґрунтованими.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а судове рішення - без змін.

Задовольняючи позов, господарський суд Вінницької області виходив з того, що форс-мажорні обставини, на які посилається відповідач, є непідтвердженими відповідно до ч.5 ст.6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а тому відсутні законні підстави, які б звільняли ТОВ "Авант" від обов'язку сплати пені, передбаченої ст. 4 цього Закону.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд встановив.

14.07.2004 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Крос Трейд" та товариством з обмеженою відповідальністю "Авант" укладено договір №5 про транспортно-експедиторське обслуговування (а.с.35-37).

Відповідно до п.1.2 зазначеного договору замовник (ТОВ "Авант") зобов'язався надати для перевезення вантаж та оплатити послуги по перевезенню і транспортно-експедиторське обслуговуванню, а виконавець (ТОВ "Крос Трейд") зобов'язався прийняти їх і здійснити доставку вантажу в пункт, в строки та об'ємах обумовлених в додатку, який є невід'ємною частиною договору.

Як вбачається з додатку №1 від 07.07.2004 року до договору строк доставки товару - на протязі 40 (сорока) календарних днів з дня відправки вантажу з порту відправлення (а.с.38).

ДПІ у м.Вінниці проведено позапланову документальну перевірку з питань дотримання вимог валютного законодавства ТОВ "Авант", про що складено акт №13-23-50/30836800 від 11.02.2005 року (а.с.11-18).

Перевіркою встановлено порушення відповідачем ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, а саме відстрочення поставки імпортованого товару на термін понад 90 днів за відсутності індивідуальної ліцензії НБУ.

На підставі вказаного акта ДПІ у м.Вінниці прийнято податкове повідомлення-рішення №0000132350/0 від 11.02.2005 року, яким до відповідача згідно ст.4 вищевказаного Закону застосовано 6143,08 грн. пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД (а.с.9).

Дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний господарський суд вважає скаргу необґрунтованою, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Згідно ст.4 вказаного Закону порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Як вбачається з акта перевірки, підставою нарахування пені є затримка на 13 днів надходження товару по вантажно-митних деклараціях №401000001/4/023302 від 03.11.2004р. та №401000001/4/023849 від 09.11.2004р. згідно контракту  № PRA 540-5 від 22.05.2003р.

Правомірність прийнятого ДПІ у м.Вінниці податкового повідомлення-рішення  №0000132350/0 від 11.02.2005 року, яким ТОВ "Авант" визначено податкове зобов'язання в сумі 6143,08 грн. пені була предметом розгляду у справі №14/258-05.

Постановою господарського суду Вінницької області від 11.10.2005 року у справі №14/258-05 (набрала законної сили) за позовом ТОВ "Авант” до  ДПІ у м. Вінниці про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000132350/0 від 11.02.2005 року, вказане податкове повідомлення-рішення визнано недійсним в частині визначення 6143,08 грн. пені сумою податкового зобов'язання.

В постанові суду зазначено, що сторони не мають розбіжностей щодо періоду та суми нарахованої пені, а також факту порушення валютного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України підставами для звільнення від доказування є обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю” Державна податкова інспекція України здійснює фінансовий контроль за валютними операціями, що провадяться  резидентами  і нерезидентами на території України та відповідно до ч.5 ст.4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" державні податкові інспекції  вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Враховуючи, що факт порушення відповідачем терміну, передбаченого ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" мав місце, що підтверджено постановою господарського суду Вінницької області від 11.10.2005 року у справі №14/258-05, пеня в розмірі 6143,08 грн. за дане порушення застосована податковим органом правомірно, у межах наданої компетенції та відповідно до вимог законодавства.

Довід відповідача про безпідставне неврахування судом першої інстанції форс-мажорних обставин, які підтверджуються довідкою Морської торгової палати штату Нью-Йорк є непереконливим, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.5 ст.6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

З 22 грудня 2003 року для України набрала чинності Гаазька Конвенція від 05.10.1961 року, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів. Згідно з положеннями Конвенції скасовується вимога легалізації документів для їх подальшого використання в державах - учасницях цієї Конвенції.

Офіційні документи, які використовуються на території держав - учасниць Конвенції, мають бути засвідчені спеціальним штампом "Apostille" (апостиль), проставленим компетентним органом держави, в якій було складено документ.

Згідно ст.3 Конвенція поширюється на офіційні документи, які були складені на території однієї з Договірних держав і мають бути представлені на території іншої Договірної держави.

Для цілей цієї Конвенції офіційними документами вважаються:

a) документи, які виходять від органу або посадової особи, і що діють у сфері судової юрисдикції держави, включаючи документи, які виходять від органів прокуратури, секретаря суду або судового виконавця;

b) адміністративні документи;

c) нотаріальні акти;

d) офіційні свідоцтва, виконані на документах, підписаних особами, у їх приватній якості, такі як офіційні свідоцтва про реєстрацію документа або факту, який існував на певну дату, та офіційні і нотаріальні засвідчення підписів.

Однак ця Конвенція не поширюється:

a) на документи, складені дипломатичними або консульськими аґентами;

b) на адміністративні документи, що мають пряме відношення до комерційних або митних операцій.

У разі якщо дія вказаної Конвенції не поширюється на документи, вони потребують консульської легалізації.

Натомість, наданий відповідачем документ Морської торгової палати штату Нью-Йорк (а.с.33-34) на підтвердження наявності у вказаний період у виконавця договору (ТОВ"Крос Трейд") форс-мажорних обставин не відповідає вищенаведеним нормам щодо наявності апостилю чи легалізації в консульській установі.

За таких обставин постанова господарського суду Вінницької області від           13 березня 2006 року у справі №14/44-06 прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для її зміни чи скасування відсутні.

 Керуючись ст.ст.  195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Авант"залишити без задоволення, а постанову господарського суду Вінницької області від                 13 березня 2006 року - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано протягом одного місяця безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя                                                                 Веденяпін О.А.

судді:

                                                                                           Іоннікова І. А.  

                                                                                           Черпак Ю.К.  

 Віддрук. 4 прим.

1- в справу

2-3- сторонам

4- в наряд