Постанова

від 30.07.2008 по справі 9/332-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

9/332-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 30 липня 2008 р.                                                                                    № 9/332-07  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. –головуючого,

Михайлюка М.В.,

Мележик Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Вінницькій області, касаційне подання Першого заступника прокурора Житомирської області та касаційне подання Першого заступника прокурора Вінницької області на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 13 травня 2008 року у справі № 9/332-07 Господарського суду Вінницької області за позовом Прокурора м. Вінниці в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду Державного майна України по Вінницькій області, м. Вінниця, до: 1) Колективного підприємства "Вогник", м. Вінниця; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінбудагропроект-Технологія", м. Вінниця; за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліт Бізнес Клас", м. Вінниця; 2) Комунальне підприємство "Вінницьке обласне об'єднання буро технічної інвентаризації", м. Вінниця, про визнання недійсним договору купівлі-продажу,

за участю представників сторін:

позивача –Регіонального відділення ФДМ України по Вінницькій області –Коваленко О.С. (дов. № 11-07/1547 від 29.07.2008 р.);

прокуратури –Івченко О.А. (посв. № 194 від 27.11.2007 р.);

відповідача –не з'явилися;

третіх осіб –ТОВ "Еліт Бізнес Клас" –Дьяконова О.М. (дов. 28.07.08 р.);

встановив:

У листопаді 2007 року позивач –Прокурор м. Вінниці в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду Державного майна України по Вінницькій області пред'явив у господарському суді позов до відповідачів –Колективного підприємства "Вогник" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінбудагропроект-Технологія" про визнання недійсним договору купівлі-продажу.

Вказував, що рішенням господарського суду Вінницької області від 11 жовтня 2004 року у справі № 6/135-04, яке набрало законної сили 23 грудня 2004 року, визнано право власності держави в особі Верховної Ради України та в особі регіонального відділення ФДМ України по Вінницькій області на приміщення першого поверху з прибудовою та підвалом будівлі № 34 по вул. Соборній у м. Вінниці.

Вимоги позивача мотивовані тим, що на підставі договору оренди № 152-95 від 29 грудня 1995 року, укладеного між ФДМ України в особі його регіонального відділення по Вінницькій області (орендодавцем) та Колективним підприємством "Вогник" (орендарем), орендарю передано нежитлове приміщення першого поверху з прибудовою та підвалом будівлі № 34 по вул. Соборній у м. Вінниці, проте, останній, в порушення умов договору оренди та ст. 658 ЦК України, без відома та волі Фонду Державного майна України здійснив продаж спірного приміщення ТОВ "Вінбудагропроект-Технологія" на підставі договору купівлі-продажу від 27 вересня 2007 року.

Посилаючись на порушення умов договору оренди та ст. 658 ЦК України, відповідно до якої право продажу товару належить його власникові, позивач просив визнати договір купівлі-продажу від 27 вересня 2007 року недійсним.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 4 грудня 2007 року (суддя Балтак О.О.) позов задоволено.

Постановлено визнати недійсним договір купівлі-продажу від 27 вересня 2007 року нежитлового приміщення в житловому будинку № 34 під літ. "А" по вул. Соборній у м. Вінниці,загальною площею 411,5 кв.м.

Рішення мотивоване посиланнями на невідповідність спірного договору вимогам ч.1 ст. 203 Цивільного Кодексу України та належністю спірного майна до державної форми власності, що встановлено в рішенні Господарського суду Вінницької області від 11 жовтня 2004 року у справі № 6/135-04.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 13 травня 2008 року (колегія суддів у складі: Іоннікова І.А. –головуючого, Веденяпін О.А., Черпак Ю.К.) рішення скасовано. Прийнято нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог.

Постанова мотивована посиланнями на ту обставину, що факт належності спірного приміщення на праві власності за КП "Вогник" на момент укладення спірного договору купівлі-продажу, встановлено постановою Тульчинського районного суду Вінницької області від 10 вересня 2007 року, а тому підстав для визнання договору недійсним на підставі ст. 215 ЦК України відсутні.

У касаційній скарзі Регіональне відділення ФДМ України по Вінницькій області, касаційному поданні Перший заступник прокурора Житомирської області та касаційному поданні Перший заступник прокурора Вінницької області, посилаючись на порушення норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права, а саме: ст. 34, ч. 2 ст. 345, ст. 328 ЦК України, –просять скасувати постанову апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого суду.

Розглянувши матеріали справи, доводи касаційної скарги та касаційних подань прокурорів, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів знаходить за необхідне касаційну скаргу та касаційні подання задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Рішення місцевого суду відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд повно та всебічно дослідив всі суттєві обставини даної справи, правильно встановив, і виходив з того, що предметом спору у даній справі є визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення в житловому будинку літ. "А" під № 34 по вул. Соборній у м. Вінниці, що належить на праві власності регіональному відділенню ФДМ України по Вінницькій області.

Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено судом, 29 грудня 1995 року між ФДМ України в особі його регіонального відділення по Вінницькій області (орендодавцем) та КП "Вогник" (орендарем) укладено договір оренди № 152-95 терміном з 22 листопада 1995 року по 22 листопада 2005 року на спірну частину будівлі, яка знаходилася на балансі КП „Вогник”. В подальшому договір оренди було продовжено додатковими угодами від 24 березня 2005 року та від 16 листопада 2006 року.

На підставі договору купівлі-продажу від 27 вересня 2007 року, укладеного між КП "Вогник" (продавцем) та ТОВ "Вінбудагропроект-Технологія" (покупцем), здійснено продаж нежитлового приміщення (вбудованого приміщення кафе з прибудовами та підвалом) в житловому будинку літ. "А" під № 34 по вул. Соборній у м. Вінниці.

В п. 1.2 договору зазначено, що предмет договору належить на праві власності відповідачеві –КП "Вогник" на підставі постанови Тульчинського районного суду Вінницької області від 10 вересня 2007 року, зареєстрованого КП "Вінницьке обласне БТІ" 21 вересня 2007 року, за реєстровим № 162, в реєстровій книзі № 15.

Під час розгляду справи судом встановлено, що постановою Тульчинського районного суду Вінницької області від 10 вересня 2007 року в адміністративній справі за позовом Вакалюк Г.П. про визнання бездіяльності Регіонального відділення ФДМ по Вінницькій області в передачі на приватизацію нежитлового приміщення в житловому будинку літ. "А" під № 34 по вул. Соборній у м. Вінниці неправомірною, позов задоволено.

Постановлено визнати за КП "Вогник" право власності на зазначені приміщення після встановлення факту отримання коштів регіональним відділенням ФДМ по Вінницькій області від КП "Вогник", згідно звіту про незалежну оцінку приміщень.

Разом з тим, судом встановлено, що 14 листопада 2007 року Тульчинським районним судом Вінницької області винесено постанову, відповідно до якої постанову Тульчинського районного суду Вінницької області від 10 вересня 2007 року скасовано за нововиявленими обставинами. У позові Вакалюк Г.П. до Регіонального відділення ФДМ по Вінницькій області про визнання бездіяльності відповідача відмовлено.

В силу ч. 4 ст. 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Звертаючись з позовом у даній справі, позивач посилається на те, що при продажі нежитлового приміщення, були порушені його права як власника майна, оскільки спірне приміщення належить до державної форми власності, що встановлено в рішенні Господарського суду Вінницької області від 11 жовтня 2004 року у справі № 6/135-04.

Вирішуючи спір про визнання недійсним договору, місцевим судом встановлено, що рішенням Господарського суду Вінницької області від 11 жовтня 2004 року у справі № 6/135-04, яке набрало законної сили 23 грудня 2004 року, визнано право власності держави в особі Верховної Ради України в особі органу уповноваженого управляти державним майном - регіонального відділення ФДМ України у Вінницькій області на приміщення першого поверху з прибудовою та підвалом будівлі № 34 по вул. Соборній, у м. Вінниці.

Отже, суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку про те, що оспорюваний договір купівлі-продажу було укладено між КП “Вогник” та ТОВ “Вінбудагропроект-Технологія” 27 вересня 2007 року, тобто у той час, коли право власності на приміщення належало Регіональному відділенню ФДМ по Вінницькій області

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст.203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частина 1 ст. 658 ЦК України встановлює, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволені позовних вимог про визнати недійсним договору купівлі-продажу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що на момент укладення договору купівлі-продажу від 27 вересня 2007 року спірне приміщення належало на праві власності КП “Вогник” на підставі постанови Тульчинського районного суду Вінницької області від 10 вересня 2007 року, яка втратила чинність з 25 листопада 2007 року, а тому підстав для визнання оспорюваного в даній справі договору недійсним, на думку апеляційного суду, відсутні.

З такими висновками апеляційного господарського суду погодитися не можна, оскільки вони не грунтуються на матеріалах справи, зокрема, рішенні Господарського суду Вінницької області від 11 жовтня 2004 року у справі № 6/135-04, яким встановлено, що спірне приміщення належить до державної форми власності.

Викладені у постанові апеляційного суду висновки про відсутність правових підстав для визнання оспорюваного в даній справі договору недійсним, не відповідають обставинам справи, що правильно встановлені судом першої інстанції, і ці висновки слід вважати наслідком порушення судом вимог ст. 43 ГПК України та неправильного застосування положень ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Рішення місцевого господарського суду, яким позов задоволено про визнання недійсним оспорюваного договору є обгнрунтованим відповідно до вимог закону, тому зазначене рішення належить залишити в силі, а постанову суду апеляційної інстанції –скасувати, як таку, що постановлена з порушенням вимог норм матеріального та процесуального законодавства.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст.  1115, 1117, 1119, 11110,  11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Вінницькій області, касаційне подання Першого заступника прокурора Житомирської області та касаційне подання Першого заступника прокурора Вінницької області задовольнити.

Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 13 травня 2008 року у справі № 9/332-07 скасувати.

Рішення Господарського суду Вінницької області від 4 грудня 2007 року у справі № 9/332-07 залишити в силі.

Головуючий:Н. Дунаєвська

Судді:

М. Михайлюк

Н. Мележик