Рішення

від 25.10.2011 по справі 5/157

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5/157 25.10.11

За позовом

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

Товариства з обмеженою від повідальністю «Волари Експо рт»

про стягнення 75 276, 77 грн.

Суддя Ломака В.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю № В РЛ № 448881 від 05.09.2011 р.;

від відповідача: не з' явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприєме ць ОСОБА_1 (далі - позивач ) звернулася до господарсько го суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою ві дповідальністю «Волари Експ орт»(далі - відповідач) про с тягнення 75 276,77 грн., а саме: 56 785,65 гр н. - основного боргу, 10 505,35 грн. - пені, 2 534,35 грн. - 3% річних, 5 451,42 грн . - збитків від інфляції. Тако ж позивач просить витрати по сплаті державного мита та ви трати на інформаційно-техніч не забезпечення судового про цесу покласти на відповідача .

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач поси лався на невиконання відпові дачем умов Договору дорученн я № 04/01 від 04.03.2010 р. щодо сплати бро керської винагороди, що зумо вило виникнення у Товариства з обмеженою відповідальніст ю «Волари Експорт»заборгова ності перед позивачем.

Ухвалою господарського с уду міста Києва від 03.10.2011 р. пору шено провадження у справі № 5/1 57, розгляд справи призначено н а 25.10.2011 р.

25.10.2011 р. представником позив ача через відділ діловодства господарського суду міста К иєва на підставі ст. 22 Господа рського процесуального коде ксу України подано заяву про уточнення позовних вимог, ві дповідно до якої позивач про сить суд стягнути з відповід ача на свою користь 75 534,90 грн., а с аме: 56 785,65 грн. - основного борг у, 10 505,35 грн. - пені, 2 772,38 грн. - 3% річн их, 5 471,52 грн. - збитків від інфл яції. Також позивач просить в итрати по сплаті державного мита та витрати на інформаці йно-технічне забезпечення су дового процесу покласти на в ідповідача.

Крім того, 25.10.2011 р. представни ком позивача через відділ ді ловодства господарського су ду міста Києва подано клопот ання, відповідно до якого Фіз ична особа-підприємець ОСО БА_1 просить суд витрати по о платі послуг адвоката в розм ірі 12 000,00 грн. покласти на відпо відача.

В судовому засіданні 25.10.2011 р. п редставником позивача підтр имано свої уточнені позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 25.10.2011 р. не з'я вився, вимоги ухвали господа рського суду міста Києва від 03.10.2011 р. про порушення провадже ння у справі № 5/157 не ви конав, заяв чи клопотань не по дав і не надіслав, про час і мі сце проведення судового засі дання повідомлений належним чином.

При цьому, судом враховано, що п. 11 Інформаційного листа В ищого господарського суду Ук раїни від 15.03.2007 р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосуван ня норм Господарського проце суального кодексу України, п орушені у доповідних записка х про роботу господарських с удів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських с удів не віднесено установлен ня фактичного місцезнаходже ння юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - уч асників судового процесу на час вчинення тих чи інших про цесуальних дій. Тому відпові дні процесуальні документи н адсилаються господарським с удом згідно з поштовими рекв ізитами учасників судового п роцесу, наявними в матеріала х справи.

Водночас законодавство Ук раїни, в тому числі Господарс ький процесуальний кодекс Ук раїни, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з' ясовувати фактичне місцезна ходження іншої сторони (стор ін) у справі (якщо воно не спів падає з її місцезнаходженням , визначеним згідно зі статте ю 93 Цивільного кодексу Україн и) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальни х документах.

В разі коли фактичне місцез находження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповіда є її місцезнаходженню, визна ченому згідно з законом, і дан а особа своєчасно не довела п ро це до відома господарсько го суду, інших учасників проц есу, то всі процесуальні насл ідки такої невідповідності п окладаються на цю юридичну о собу.

Слід також зазначити, що вищ езгаданий інформаційний лис т відправляє до пункту 4 інфор маційного листа Вищого госпо дарського суду України від 02.0 6.2006 р. № 01-8/1228 “Про деякі питання пр актики застосування норм Гос подарського процесуального кодексу України, порушені у д оповідних записках про робот у господарських судів у 2005 роц і” (із змінами від 08.04.2008 р.), в яком у зазначається, що примірник и повідомлень про вручення р екомендованої кореспонденц ії, повернуті органами зв'язк у з позначками “адресат вибу в”, «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних об ставин справи можуть вважати ся належними доказами викона ння господарським судом обов 'язку щодо повідомлення учас ників судового процесу про в чинення цим судом певних про цесуальних дій.

Особи, які беруть участь у с праві, вважаються повідомлен ими про час і місце розгляду ї ї судом, якщо ухвалу про поруш ення провадження у справі на діслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз' яснення Президії Вищо го Арбітражного суду України від 18.07.1997 р. № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики засто сування Господарського проц есуального кодексу України” ).

Відомості про місцезнаход ження відповідача є правомір ними, оскільки підтверджені витягом з ЄДРПОУ, наданим поз ивачем.

Відповідно до ст. 75 Господар ського процесуального кодек су України справа розглядаєт ься за наявними в ній матеріа лами.

В судовому засіданні 25.10.2011 р. с удом проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Розглянувши подані докуме нти і матеріали, заслухавши п ояснення представника позив ача, всебічно і повно з' ясув авши фактичні обставини, на я ких ґрунтується позов, об' є ктивно оцінивши докази, які м ають значення для розгляду с прави і вирішення спору по су ті, господарський суд міста К иєва, -

ВСТАНОВИВ:

04.03.2010 р. між Фізичною особо ю-підприємцем ОСОБА_1 (дал і - Брокер) та Товариством з о бмеженою відповідальністю « Волари Експорт»(далі - Довір итель) укладено Договір дору чення № 04/01 (далі - Договір).

У відповідності до умов дан ого Договору, відповідач як Д овіритель доручає, а позивач як Брокер зобов' язується в ід імені за винагороду і за ра хунок Довірителя надати посл уги з питань вивчення попиту та поліпшення умов купівлі т овару, консультування з пита нь комерційної діяльності та оформлення необхідної докум ентації з метою укладення бі ржових контрактів на Аграрні й біржі щодо купівлі товару (п . 1.1 Договору).

Згідно з п. 1.2 Договору, після виконання доручення Брокер зобов' язаний у дводенний ст рок усно повідомити про це До вірителя. Брокер вважається таким, що виконав свої зобов' язання по договору доручення після укладення біржового к онтракту на зазначених п. 1.1 ум овах цього контракту.

Приписами п. 1.3 Договору пере дбачено, що Довіритель зобов ' язаний протягом двох робоч их днів після укладення конт ракту сплатити Брокерові вин агороду у розмірі 0,2% від суми б іржового контракту.

Сума винагороди Брокера за цим договором складає 56 785, 65 гр н. (п. 1.4 Договору).

У відповідності до п. 3.3 Догов ору, оплата винагороди прово диться довірителем протягом двох днів після укладення бі ржового контракту.

Пункт 4.5 вказаного договору визначає, що анулювання реєс трації біржового контракту д овірителем, неналежне викона ння зобов' язання по контрак ту, не звільняє Довірителя ві д сплати реєстраційного збор у та брокерської винагороди.

З матеріалів справи вбачає ться, що відповідачем у берез ні 2010 року було укладено ряд бі ржових контрактів: № 275АБ/98 від 04.03.2010 р., № 276АБ/98 від 04.03.2010 р., № 277АБ/98 від 04.03.2010 р., № 278АБ/98 від 04.03.2010 р., № 279АБ/98 від 04.03.2010 р., № 280АБ/98 від 04.03.2010 р., № 281АБ/98 від 04.03.2010 р., № 282АБ/98 від 04.03.2010 р., № 283АБ/98 від 04.03.2010 р.

Відбитки печатки Аграрної біржі на зазначених контрак тах свідчать про те, що дані до кументи зареєстровані на Агр арній біржі 04.03.2010 р.

Слід зауважити, що згідно з ч. 4 ст. 15 Закону України «Про то варну біржу», угода вважаєть ся укладеною з моменту її реє страції на біржі.

Спір у даній справі виник, в зв' язку з невиконанням від повідачем зобов' язань за До говором доручення № 04/01від 04.03.2010 р. щодо сплати брокерської ви нагороди.

Відповідно до ст. 509 Цивільно го кодексу України зобов' яз анням є правовідношення, в як ому одна сторона (боржник) зоб ов'язана вчинити на користь д ругої сторони (кредитора) пев ну дію (передати майно, викона ти роботу, надати послугу, спл атити гроші тощо) або утримат ися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржн ика виконання його обов' язк у. Зобов' язання виникають з підстав, встановлених статт ею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного к одексу України підставами ви никнення цивільних прав та о бов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Приписами ст. 173 Господарськ ого кодексу України визначен о, що господарським визнаєть ся зобов'язання, що виникає мі ж суб'єктом господарювання т а іншим учасником (учасникам и) відносин у сфері господарю вання з підстав, передбачени х цим Кодексом, в силу якого од ин суб'єкт (зобов'язана сторон а, у тому числі боржник) зобов' язаний вчинити певну дію гос подарського чи управлінсько -господарського характеру на користь іншого суб'єкта (вико нати роботу, передати майно, с платити гроші, надати інформ ацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (уп равнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони вик онання її обов'язку.

Відповідно до ст. 626 Цивільно го кодексу України, договоро м є домовленість двох або біл ьше сторін, спрямована на вст ановлення, зміну або припине ння цивільних прав та обов'яз ків.

Як визначено ч. 1 ст. 193 Господа рського кодексу України, суб ' єкти господарювання та інш і учасники господарських від носин повинні виконувати гос подарські зобов' язання нал ежним чином відповідно до за кону, інших правових актів, до говору, а за відсутності конк ретних вимог щодо виконання зобов' язання - відповідно до вимог, що у певних умовах з вичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господ арського кодексу України заз начено, що кожна сторона пови нна вжити заходів, необхідни х для належного виконання не ю зобов' язання, враховуючи інтереси другої сторони та з абезпечення загальногоспод арського інтересу.

До виконання господарськи х договорів застосовуються в ідповідні положення Цивільн ого кодексу України з урахув анням особливостей, передбач ених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного ко дексу України, договір є обов ' язковим для виконання стор онами.

Зобов' язання має виконув атись належним чином, відпов ідно до умов договору та вимо г Цивільного кодексу України , інших актів цивільного зако нодавства, а за відсутності т аких умов та вимог - відпові дно до звичаїв ділового обор оту або інших вимог, що звичай но ставляться (ст. 526 Цивільно го кодексу України).

Статтею 525 Цивільного кодек су України встановлено, що од ностороння відмова від зобов ' язання або одностороння зм іна його умов не допускаєтьс я, якщо інше не встановлено до говором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільно го кодексу України передбаче но, що якщо у зобов' язанні вс тановлений строк (термін) йог о виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін ).

В силу ст. 610 Цивільного кодек су України, порушенням зобов 'язання є його невиконання аб о виконання з порушенням умо в, визначених змістом зобов'я зання (неналежне виконання).

За своє правовою природою д аний Договір є договором дор учення.

Приписами ст. 1000 ЦК України, в изначено, що за договором дор учення одна сторона (повірен ий) зобов'язується вчинити ві д імені та за рахунок другої с торони (довірителя) певні юри дичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, пр ипиняє цивільні права та обо в'язки довірителя.

В силу ст. 1002 ЦК України, повір ений має право на плату за вик онання свого обов'язку за дог овором доручення, якщо інше н е встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господар ського процесуального кодек су України кожна сторона пов инна довести ті обставини, на які вона посилається як на пі дставу своїх вимог і запереч ень.

Відповідачем всупереч заз начених вимог діючого законо давства не надано суду доказ ів на спростування повідомле них позивачем та доведених н им належними доказами обстав ин.

Таким чином, судом встанов лено, що станом на час звернен ня з даним позовом до суду заб оргованість відповідача ста новить 56 785,65 грн., яку останнім с таном на час прийняття судов ого рішення не погашено.

Зважаючи на встановлені фа кти та вимоги вищезазначених правових норм, а також врахов уючи, що відповідач в установ леному порядку обставини, як і повідомлені позивачем, не с простував, господарський суд дійшов висновку, що позов в ч астині стягнення основного б оргу нормативно та документа льно доведений, та підлягає з адоволенню, внаслідок чого з відповідача на користь пози вача підлягає стягненню 56 785,65 г рн. заборгованості за надані послуги.

В зв' язку з тим, що відпові дач припустився простроченн я по платежам, позивач на підс таві п. 4.4 Договору просить суд стягнути з Товариства з обме женою відповідальністю «Вол ари Експорт»на свою користь 10 505,35 грн. - пені.

Згідно з п. 4.4 Договору, у разі прострочення сплати брокерс ької винагороди стягується п еня у розмірі 0,1% за кожен день т акого прострочення.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Госпо дарського кодексу України на рахування штрафних санкцій з а прострочення виконання зоб ов'язання, якщо інше не встано влено законом або договором, припиняється через шість мі сяців від дня, коли зобов'язан ня мало бути виконано.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у період з 10.03.2010 р. по 10.09.2010 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 231 Госпо дарського кодексу України за коном щодо окремих видів зоб ов'язань може бути визначени й розмір штрафних санкцій, зм іна якого за погодженням сто рін не допускається.

При цьому, в силу приписів с т. ст. 1, 3 Закону України “Про ві дповідальність за несвоєчас не виконання грошових зобов' язань” платники грошових кош тів сплачують на користь оде ржувачів цих коштів за прост рочку платежу пеню в розмірі , що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбач ений статтею 1 цього Закону, об числюється від суми простроч еного платежу та не може пе ревищувати подвійної обліко вої ставки Національного бан ку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, врахову ючи встановлену ст. ст. 6, 627 Циві льного кодексу України свобо ду договору, сторони при укла дені договору мають право ви значити його умови на власни й розсуд, проте суд, розглядаю чи спір та встановивши наявн ість підстав до стягнення пе ні, повинен обмежувати її роз мір до розмірі, встановленог о положення ст. 3 Закону Україн и “Про відповідальність за н есвоєчасне виконання грошов их зобов' язань”

Враховуючи зазначене, суд в важає за необхідне зробити п ерерахунок нарахованої пені , виходячи із подвійної облік ової ставки Національного ба нку України, що діяла у період , за який сплачується пеня.

За перерахунком суду розмі р пені за Договором у визначе ний позивачем період складає 5 401,64 грн. В іншій частині - 5 103,71 г рн. пеня нарахована безпідст авно, а тому в задоволенні поз ову в цій частині необхідно в ідмовити.

Крім того, позивач просить суд на підставі ст. 625 Цивільно го кодексу України стягнути з відповідача на свою корист ь збитків від інфляції в сумі 5 471,52 грн. та 2 772,38 грн. - 3 % р ічних.

Відповідно до ст. 625 Цивільно го кодексу України, боржник, я кий прострочив виконання гро шового зобов' язання, на вим огу кредитора зобов' язаний сплатити суму боргу з урахув анням встановленого індексу інфляції за весь час простро чення, а також три проценти рі чних від простроченої суми.

Розмір процентів річних ви значається сторонами в догов орі. Якщо сторони в договорі н е передбачили сплату процент ів річних та їх розмір, підляг ають сплаті три проценти річ них від простроченої суми за весь час прострочення.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати б оргу з урахуванням індексу і нфляції та процентів річних є способами захисту його май нового права та інтересу, сут ь яких полягає у відшкодуван ні матеріальних втрат кредит ора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційни х процесів та отриманні комп енсації (плати) від боржника з а користування утримуваними ним грошовими коштами, належ ними до сплати кредиторові; о тже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річ них входять до складу грошов ого зобов'язання.

Суд відзначає, що нарахуван ня позивачем збитків від інф ляції та 3% річних у заявлений період є правомірним, оскіль ки судом встановлено простро чення виконання грошового зо бов' язання по оплаті надани х послуг за Договором у визна чений період.

Враховуючи вищевикладене, судом здійснено перерахунок збитків від інфляції та 3% річ них в межах періодів, встанов лених позивачем, внаслідок ч ого встановлено, що з відпові дача на користь Фізичної осо би-підприємця ОСОБА_1 підл ягає стягненню 2 772,38 грн. - 3% річ них та 5 471,52 грн. - збитків від і нфляції (у відповідності до о бґрунтованого розрахунку по зивача).

Щодо стягнення з відповіда ча на користь позивача 12 000,00 грн . витрат на послуги адвоката, с уд встановив наступне.

На підтвердження наданих позивачу послуг адвоката, Фі зичною особою-підприємцем ОСОБА_1 надано суду Договір № 02-К/2011 про надання правової до помоги від 25.08.2011 р., акт прийманн я-передачі № 1 виконаних робіт на підставі вказаного Догов ору, квитанцію до прибутково го касового ордера № 2 від 25.10.2011 р . та доручення адвоката № 2 від 06.10.2011 р., діючого на підставі сві доцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 369 ОСОБА_3

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати скла даються з державного мита, с ум, що підлягають сплаті за п роведення судової експерти зи, призначеної господарськ им судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням реч ових доказів у місці їх знахо дження, оплати послуг п ерекладача, адвоката, в итрат на інформаційно-техні чне забезпечення судового пр оцесу та інших витрат, пов'яза них з розглядом справи.

Крім того, відповідно до ч. 3 с т. 48 ГПК України витрати, що під лягають сплаті за послуги ад воката, визначаються у поряд ку встановленому Законом Укр аїни «Про адвокатуру».

Дія вказаного закону пошир юється тільки на осіб, які є ад вокатами.

Поняття особи, яка є адвокат ом, наводиться в ст. 2 Закону Ук раїни «Про адвокатуру», в які й зазначається, що адвокатом може бути громадянин Україн и, який має вищу юридичну осві ту, стаж роботи за спеціальні стю юриста або помічника адв оката не менше двох років, скл ав кваліфікаційні іспити, од ержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяль ністю та прийняв Присягу адв оката України.

Таким чином, ст. 44 ГПК України передбачає можливість відшк одування сум в якості судови х витрат, які були сплачені ст ороною за отримання послуг, л ише адвокатам, а не будь-яким п редставникам, чи юридичним о собам.

Аналіз поданих позивачем н а обґрунтування понесених ви трат на правову допомогу док ументів дає підстави ствердж увати, що між позивачем та О СОБА_3 25.08.2011 р. укладено догові р про надання правової допом оги № 02-К/2011, за яким останній зоб ов' язується надати правову допомогу клієнту у справі за позовом ФОП ОСОБА_1 до ТОВ «Волари Експорт»про стягнен ня заборгованості за договор ом доручення № 04/01 від 04.03.2010 р.

Відбиток печатки ОСОБА_3 на даному договорі свідчить про те, що вказана особа є адв окатом у розумінні положень ГПК України та Закону Україн и «Про адвокатуру».

За таких обставин, суд дійшо в висновку про вмотивованіст ь стягнення з відповідача по несених позивачем витрат на правову допомогу, які входят ь до складу судових витрат, ал е суд не погоджується з заявл еним позивачем до стягнення розміром суми на оплату прав ової допомоги з огляду на нас тупне.

Згідно з п. 4.1 вказаного вище договору, а також залученого позивачем акту прийому-пере дачі робіт вартість послуг а двоката складає 12 000, 00 грн. без П ДВ.

Оплату позивачем витрат на правову допомогу у сумі 12 000, 00 г рн. підтверджує й залучена до справи квитанція № 2 від 25.10.2011 р.

Так, в силу ст. 59 Конституції України встановлено, що коже н має право на правову допомо гу. У випадках, передбачених з аконом, ця допомога надаєтьс я безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх пра в. Для забезпечення права на з ахист від обвинувачення та н адання правової допомоги при вирішенні справ у судах та ін ших державних органах в Укра їні діє адвокатура.

Організаційні форми діяль ності адвокатури встановлен і в ст. 4 Закону України «Про ад вокатуру».

Відповідно до ст. 1 Закону Ук раїни «Про адвокатуру», адво катура України є добровільни м професійним громадським об 'єднанням, покликаним згідно з Конституцією України спри яти захисту прав, свобод та пр едставляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянс тва, юридичних осіб, подавати їм іншу юридичну допомогу.

Стаття 12 даного Закону вста новлює, що оплата праці адвок ата здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юр идичною особою і адвокатськи м об'єднанням чи адвокатом.

Відповідно до ст. 33 Правил ад вокатської етики, схвалених Вищою кваліфікаційною коміс ією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1 жовтня 1999 р оку (протокол від 1 - 2 жовтня 1999 р .6/УІ), єдиною допустимою формо ю отримання адвокатом винаго роди за надання правової доп омоги клієнту є - гонорар. Гоно рар, отримуваний адвокатом з а надання правової допомоги, повинен бути законним за фор мою і порядком внесення і роз умно обґрунтованим за розмір ом.

Згідно з п. 80 Рішення Європей ського суду з прав людини від 12.10.2006 р. у справі за позовом «Дво йних проти України»заявнику відшкодовуються тільки ті с удові витрати, які були довед ені, що вони були необхідними та фактично понесеними, а так ож обґрунтованими щодо розмі ру.

Застосування при розгляді справи вищевказаного рішенн я можливе з огляду на приписи ст. 17 Закону України «Про вико нання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Відповідно до п. 12 Роз'ясненн я Вищого арбітражного суду « Про деякі питання практики з астосування розділу VI Господ арського процесуального код ексу України»№ 02-5/78 від 04.03.1998 р., ви рішуючи питання про розподіл судових витрат, господарськ ий суд має враховувати, що роз мір відшкодування названих в итрат, крім державного мита, н е повинен бути неспіврозмірн им, тобто явно завищеним. За та ких обставин, суд з урахуванн ям обставин конкретної справ и, зокрема, ціни позову, може о бмежити цей розмір з огляду н а розумну необхідність судов их витрат для даної справи.

Враховуючи викладене, беру чи до уваги обмеження розмір у оплати послуг адвоката, а та кож враховуючи судову практи ку про стягнення витрат на оп лату послуг адвоката, а також розмір заявлених позовних в имог, заявлена вимога про стя гнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката пі длягає задоволенню у сумі 3 776,7 4 грн., оскільки вважає суму, за явлену позивачем завищеною т а неспіврозмірною з сумою за боргованості, що підлягає ст ягненню.

При цьому, на підставі ст. 49 Господарського процесуальн ого кодексу України, стороні на користь якої відбулося рі шення, господарський суд від шкодовує державне мито за ра хунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-тех нічне забезпечення судового процесу.

Приймаючи до уваги вищевик ладене, судові витрати у відп овідності до ст. 49 Господарськ ого процесуального кодексу У країни покладаються на сторо ни пропорційно розміру задов олених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господ арського процесуального код ексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити час тково.

2. Стягнути з Товариства з об меженою відповідальністю «В олари Експорт»(04136, м. Київ , вул. Тираспільська, б. 43; 04050, м. Ки їв, вул. Пімоненка, 13, оф. 21, ідент ифікаційний код 31408390) на корист ь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, іденти фікаційний номер НОМЕР_1) 56 785 (п' ятдесят шість тисяч сі мсот вісімдесят п' ять) грн. 65 коп. - основного боргу, 5 401 (п' ять тисяч чотириста одну) грн . 64 коп. - пені, 2 772 (дві тисячі сім сот сімдесят дві) грн. 38 коп. - 3 % річних, 5 471 (п' ять тисяч чотир иста сімдесят одну) грн. 52 коп. - збитків від інфляції, 704 (сімсо т чотири) грн. 31 коп. - державно го мита 220 (двісті двадцять) грн . 05 коп. - витрат на інформацій но-технічне забезпечення суд ового процесу та витрат на оп лату послуг адвоката у розмі рі 3 776 (три тисячі сімсот сімде сят шість) грн. 74 коп.

3. В іншій частині в позові ві дмовити.

4. Після вступу рішення в зак онну силу видати наказ.

Рішення господарського су ду набирає законної сили піс ля закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апе ляційну скаргу не було подан о. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не с касовано, набирає законної с или після розгляду справи ап еляційним господарським суд ом.

Суддя В.С. Ломака

Повне рішення складено 28.10. 2011 р.