Постанова

від 29.07.2008 по справі 6/100

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6/100

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

29.07.2008  року                                                                      Справа № 6/100

Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі:

     головуючого судді            Бородіної Л.І.

     суддів                                Медуниці О.Є.

                                             Перлова Д.Ю.

      Склад судової колегії призначений розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 08.07.2008.

     При секретарі

     судового засідання                         Шабадаш Д.С.

     та за участю представників сторін:

     від позивача                                         Журба Г.А., за дов. від 29.12.2007 № 30/3с  

     від відповідача                      не прибув

     Розглянувши

     апеляційну скаргу                      Головного управління Державного казначейства

                                                  України у Донецькій області, м.Донецьк                 

     на рішення                                    господарського суду Луганської області

                                                          від 19.06.2008

     у справі                                       № 6/100 (суддя Василенко Т.А.)

     за позовом                                Головного управління Державного казначейства

                                                  України у Донецькій області, м.Донецьк                 

     до відповідача                               Товариства з обмеженою відповідальністю

„Науково-виробниче підприємство „Інпромтех”,

м.Луганськ

     про                                          стягнення 56325 грн. 37 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 19.06.2008 у справі                     № 6/100 частково задоволений позов Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області, м.Донецьк до ТОВ „НВП „Інпромтех”, м.Луганськ: стягнуто: з відповідача на користь позивача збитки в сумі                       14132 грн. 80 коп.; з відповідача на користь Державного бюджету України –державне мито у сумі 141 грн. 32 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 29 грн. 60 коп. В решті позову щодо стягнення                          26792 грн. 57 коп. пені та 15400 грн. 00 коп. штрафу відмовлено.               

В частині задоволення позову рішення суду з посиланням на статті 22, 526, 612, 623 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) та статті 224, 225 Господарського Кодексу України (далі –ГК України) мотивоване доведеністю матеріалами справи факту заподіяння позивачеві збитків на суму 14132 грн. 80 коп. у зв”язку з невиконанням відповідачем своїх зобов”язань по виконанню робіт щодо капітального ремонту даху адміністративної будівлі за договором підряду від 01.12.2006 на вказану суму передоплати.

Відмовляючи у задоволенні позову щодо стягнення неустойки, суд дійшов висновку, що пеня та штраф нараховані позивачем на збитки, що не відповідає чинному законодавству України, яке передбачає застосування штрафних санкцій за невиконання господарського зобов”язання.

Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області (позивач у справі) не погодилось з прийнятим рішенням та подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Луганської області від 19.06.2008 у справі № 6/100 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення штрафних санкцій у сумі 42192 грн. 57 коп. через неправильне застосування норм матеріального права та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги позивач вказує на те, що відмовляючи в задоволенні вимог щодо стягнення штрафних санкцій суд невірно послався на пункт 1 статті 232 ГК України, оскільки названою нормою встановлені обмеження у відшкодуванні збитків, а не штрафних санкцій. Також суд помилково зазначив, що штрафні санкції розраховані позивачем на суму збитків, тоді як відповідно до розрахунку штрафних санкцій, наданого до позовної заяви, штрафні санкції розраховані від суми невиконаних зобов”язань за спірним договором.

Ухвала про порушення апеляційного провадження у даній справі від 08.07.2007 надіслана на адресу відповідача: м.Луганськ, вул.Совєтська, 54, 14.07.2008, але повернута поштовим відділенням без вручення поштового відправлення.

Згідно довідки Головного управління статистики у Луганській області від 17.07.2008 № 13-48/924 адреса відповідача на момент розгляду апеляційної скарги не змінилася.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв”язку, вважаються належними доказами виконання господарським судом обов”язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (Інформаційні листи Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228, від 15.03.2007 № 01-8/123, від 14.08.2007 № 01-8/675). Представник відповідача жодного разу не з”являвся до судових засідань суду першої інстанції, у зв”язку з чим судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі відповідача.

Заслухавши доводи і пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи,  перевіривши повноту з”ясування  місцевим судом обставин справи, апеляційний господарський суд

В С Т А Н О В И В :

01.12.2006 між сторонами у справі укладений договір підряду, за умовами якого підрядник (відповідач у справі) зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, на свій ризик виконати, а замовник (позивач у справі) –прийняти та оплатити роботи щодо капітального ремонту даху адміністративної будівлі (а.с.9-12).

Відповідно до пункту 2.1. договору ціна договору складає 220000 грн. 00 коп.

Згідно з пунктом 3.2. договору сторони домовилися про здійснення попередньої оплати для організації виконання капітальних робіт у розмірі 100% суми договору.

Відповідач зобов”язався виконати роботи до 27.12.2006 (пункт 4.1. договору).

На виконання умов договору позивачем за платіжними дорученнями від 11.12.2006 № 54 та від 28.12.2006 № 103 перераховано відповідачу кошти у сумі 220000 грн. 00 коп. згідно рахунків відповідача від 04.12.2006 та від 28.12.2006 (а.с.13-16).

Згідно акту приймання виконаних робіт за березень 2007 року від 30.03.2007 відповідачем виконані та передані позивачеві підрядні роботи на суму                      205867 грн. 20 коп.  (а.с.23-25).

Претензією від 13.03.2007 позивачем пред”явлено відповідачеві вимогу про сплату штрафних санкцій за прострочку виконання підрядних робіт у сумі                        2331 грн. 10 коп. (а.с.17, 18).

Відповіддю на претензію без номера та без дати відповідач претензію відхилив та зазначив, що зупинення будівельних робіт було здійснено у зв”язку з погодними умовами, які не відповідають умовам, передбаченим технологічним нормам ремонтно-будівельних робіт, а також у зв”язку зі змінами, внесеними позивачем до проекту конструкції даху (а.с.20).

12.05.2008 Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області звернулося до господарського суду Луганської області позовом до ТОВ „НВП „Інпромтех” про стягнення суми невиконаних зобов”язань за договором підряду від 01.12.2006 б/н у сумі 14132 грн. 80 коп. та штрафних санкцій у сумі 42192 грн. 57 коп. за прострочку виконання зобов”язань (а.с.2-6).

09.06.2008 позивач в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України змінив частково предмет позову та просив суд стягнути з відповідача збитки, завдані внаслідок невиконання зобов”язання за договором підряду від 01.12.2006 у сумі 14132 грн. 80 коп. (а.с.48-51).

Рішенням господарського суду Луганської області від 19.06.2008 у даній справі  позов задоволений частково з підстав, викладених вище (а.с.58-59).

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення господарського суду підлягає скасуванню частково з огляду на наступне.

Предметом даного спору є стягнення збитків, заподіяних позивачеві у зв”язку з невиконанням відповідачем прийнятих на себе зобов”язань по капітальному ремонту даху адміністративної будівлі, а також пені та штрафу за прострочення виконання зобов”язань.

Згідно статті 612 ЦК України боржник важається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання договору підряду від 01.12.2006 здійснена передоплата в сумі 220000 грн. за платіжними дорученнями від 11.12.2006 № 54 та від 28.12.2008 № 103, відповідачем виконані та передані роботи позивачеві на суму  205867 грн. 20 коп. за актом від 30.03.2007 приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в за березень 2007 року (а.с.13, 15, 23-25).

За умовами договору підряду відповідач зобов”язався виконати підрядні роботи до 27.12.2006, що ним своєчасно  не здійснено.

Доводи відповідача, викладені у вказаній вище відповіді на претензію, щодо обставин, які обумовили зупинення будівельних робіт, не підтверджені ним документально, а тому не можуть бути прийняті судом до уваги.

Отже, позивачем доведено факт прострочення виконання відповідачем (підрядником за договором) підрядних робіт за договором підряду від 01.12.2006.

Частиною другою статті 231 ГК України передбачено, що за порушення строків виконання зобов”язання стягується пеня у розмірі 0,1% вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцяти днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості у разі, якщо порушено господарське зобов”язання, в якому хоча б одна сторона є суб”єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов”язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов”язання фінансується за рахунок Державного бюджету України, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Договором підряду (пункт 5.1.1.) від 01.12.2006 сторони передбачили, що у випадку невиконання робіт у зазначені строки до підрядника застосовується недоїмка у розмірі облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочки.

Отже, судова колегія апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги про наявність підстав для нарахування пені за прострочення виконання підрядних робіт відповідно до пункту 5.1.1. договору та штрафу згідно частини 2 статті 231 ГК України.

Разом з цим слід зазначити, що позивач не врахував, що неустойка у вигляді пені за одне і те ж правопорушення за один і той же період двічі не застосовується, та неправомірно нарахував пеню двічі за один період прострочки, а саме: відповідно до пункту 5.1.1. договору, а також відповідно до статті 231 ГК України та пункту 6.1. договору, який передбачає відповідальність сторін, визначену цим договором та чинним в Україні законодавством.

Як вже вказано вище, розміри штрафних санкцій за порушення зобов”язань, встановлені статтею 231 ГК України, застосовуються у разі, якщо договором не передбачені інші.

Договором в даному випадку пеня встановлена у розмірі облікової ставки НБУ за кожний день прострочки, а тому, розмір пені, встановлений статтею 231 ГК України, до спірних взаємовідносин не застосовується.

Крім того, позивачем допущена помилка в розрахунку пені за період з 01.06.2007 по 27.06.2007, оскільки не врахована зміна облікової  ставки з 01.06.2007 до 8%. Таким чином сума пені складає 5055 грн. 65 коп., виходячи з розрахунку:

Сума                                   Кількість днів                             Ставка               Сума

    прострочки                           прострочки                                НБУ                          пені

220000 грн. 00 коп.                                   93                                           8,5%         4764 грн. 66 коп.

                                        (з 27.12.2006  по 29.03.2007)

14132 грн. 80 коп.                                   63                                          8,5%                  207 грн. 35 коп.

                                  (з 30.03.2007 по 31.05.2007)          

14132 грн. 80 коп.                            27                                           8%             83 грн. 64 коп.

                                         (з 1 по 27.06.2007)

                                                                                          Всього:     5055 грн. 65 коп.

          Таким чином, до стягнення підлягає пеня у сумі 5055 грн. 65 коп., в решті вимог щодо стягнення 21736 грн. 92 коп. пені слід відмовити за безпідставністю.

Відповідно до частини 2 статті 231 ГК України позивачем також обгрунтовано нарахований штраф у сумі 15400 грн. 00 коп. у розмірі 7% від вартості робіт, з яких допущено прострочення понад тридцяти днів, оскільки по-перше, позивач є територіальним органом Державного казначейства України та виконання зобов”язання фінансувалося за рахунок державного бюджету, та по-друге, прострочення виконання зобов”язання щодо виконання підрядних робіт на суму 220000 грн. 00 коп. допущено відповідачем на строк понад 3 місяця (з 27.12.2006 по 30.03.2007 –дата підписання акту виконаних робіт на суму 205867 грн. 20 коп.).

Отже, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку, що штрафні санкції нараховані позивачем на суму збитків 14132 грн. 80 коп., та про необгрунтованість вимог про стягнення штрафних санкцій у зв”язку із заявленням до стягнення збитків.

Неустойкою (штрафом, пенею) згідно статті 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов”язання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов”язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Сплата (передання) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов”язання (частина 2 статті 552 ЦК України).

Сплата неустойки і відшкодування збитків є мірами відповідальності, що часто застосовуються разом у випадку порушення зобов”язання.

Стаття 624 ЦК України встановлює, що якщо за порушення зобов”язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною  (частина 2 статті 224 ГК України).

В даному випадку внаслідок прострочення відповідачем виконання підрядних робіт зобов”язання втратило інтерес для позивача, він відмовився від прийняття виконання і вимагає відшкодування збитків відповідно до статті 612 ЦК України.

Збитками в даному випадку для позивача є його витрати на передоплату підрядних робіт у сумі 14132 грн. 80 коп., яка перерахована позивачем відповідачеві, але роботи останнім на цю суму не виконані.

Відповідно до частини 1 статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов”язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Отже, місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про доведеність позивачем факту заподіяних йому збитків відповідачем та правомірно задовольнив позов у цій частині.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає до задоволення частково. Рішення господарського суду слід скасувати в частині відмови в задоволенні позову щодо стягнення 5055 грн. 65 коп. пені та 15400 грн. 00 коп. штрафу. В решті рішення господарського суду слід залишити без змін.

Відповідно до частини 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ч.3 ст.49, ст.ст.99, 101, ч.2 ст.103, ч.4 ст.104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний  господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

          1. Апеляційну скаргу Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області, м.Донецьк на рішення господарського суду Луганської області від 19.06.2008 у справі № 6/100 задовольнити.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 19.06.2008 у справі                № 6/100 скасувати частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Інпромтех”, м.Луганськ, вул.Совєтська, буд.54, ід.код 31784036 на користь Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області, м.Донецьк, бул.Шевченка, 25, ід.код 34686914, р/р 35214005005520 в ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016, 5055 грн. 65 коп. пені та 15400 грн. 00 коп. штрафу.

4. В пункті 3 рішення господарського суду Луганської області від 19.06.2008 у справі № 6/100 цифри та слова „державне мито у сумі 141 грн. 32 коп..” та „витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 29 грн. 60 коп.”  замінити відповідно на: „державне мито у сумі 345 грн. 88 коп.” та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 71 грн. 98 коп.”

5. В решті рішення залишити без змін.

Доручити господарському суду Луганської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку у місячний строк до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.

           Головуючий суддя                                                       Л.І.Бородіна

Суддя                                                                              О.Є.Медуниця

Суддя                                                                              Д.Ю.Перлов

Надруковано 5 примірників:

1-          до справи

2-          позивачу

3-          відповідачу

4-          ГСЛО

5-          до наряду

Внесено