14/6424
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2008 р. № 14/6424
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Грейц К.В.,
суддів :Бакуліної С.В.,Рогач Л.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області
на постанову від 05.06.2008 року Житомирського апеляційного господарського суду
у справі№ 14/6424
господарського суду Хмельницької області
за позовомДержавної екологічної інспекції в Хмельницькій області
доКомунального підприємства “Шепетівський комбінат благоустрою міста”
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Шепетівської міської ради
простягнення 54809,99 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники :
від позивача:не з'явились
від відповідача:третя особа:не з'явилисьне з'явились
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Хмельницької області (суддя Гладюк Ю.В.) від 13.12.2007 року у справі № 16/6424 позов задоволено; стягнуто з відповідача в доход державного бюджету України 54809,99 грн. шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу; стягнуто з відповідача в доход державного бюджету України 548,10 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду (головуючий суддя Черпак Ю.К., судді –Веденяпін О.А., Іоннікова І.А.) від 05.06.2008 року у справі № 14/6424 рішення Господарського суду Хмельницької області від 13.12.2007 року скасовано; прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 05.06.2008 року, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 13.12.2007 року залишити без змін, посилаючись на порушення норм матеріального права, а саме ст.17, ч.7 ст.33, ст.ст.42, 43 Закону України “Про відходи”, ч.13 ст.20, ч.4 ст.68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, п. “є” ст.12, ст.ст.83, 91, 96, п. “в” ч.1 ст.211 Земельного кодексу України, пп. “б” п.1 ст.33 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, ч.2 ст.1166 ЦК України
Відзиву на касаційну скаргу відповідач та третя особа не надіслали.
Сторони не скористалися наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача шкоди в сумі 54809,99 грн., заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища при обслуговуванні Шепетівського міського полігону твердих побутових відходів, яке виявилося у засміченні земельної ділянки у розмірі 2550 м2 вздовж ґрунтової дороги по обидві сторони, що веде на полігон ТПВ відходами у обсязі 3820 м3.
Судами встановлено, що 22 лютого 2007 року Шепетівська міська рада прийняла рішення №9 про розірвання договору оренди міського полігону ТПВ від 27.12.2005 року, укладеного між міською радою і ПП Малаховим Я.О., і передачу цього полігону на баланс КП “Шепетівський комбінат благоустрою міста” для утримання та обслуговування (а.с.60).
Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області Шепетівському комбінату благоустрою міста за його заявами видано дозвіл від 01.04.2007 року №687365 на розміщення відходів у 2007 році, який був дійсним у період з 01.04.2007 року до 31 12.2007 року (а.с.13, 31, 34, 36).
Згідно з переліком і кількістю дозволених для розміщення відходів, лімітом на утворення та розміщення відходів на 2007 рік КП “Шепетівський комбінат благоустрою міста” встановлено такі види відходів: шлам септиків - 16000 тонн для розміщення на асенізаційних полях, відходи комунальні (міські) змішані - 15000 тонн для розміщення на паспортизованому МВВ (місці видалення відходів) (а.с.14, 15, 32, 33).
19 червня 2007 року в ході перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища державної екологічної інспекції в Хмельницькій області складено акт №000491, яким встановлено, що внаслідок допущення порушення КП “Шепетівський комбінат благоустрою міста” технології складування та утилізації ТПВ на Шепетівському міському полігоні ТПВ, засмічена земельна ділянка лісового фонду площею 2550 кв.м. вздовж ґрунтової дороги по обидві сторони, яка веде на полігон ТПВ (а.с.22-24).
Відповідно до довідки відповідача об'єм відходів, якими засмічена зазначена територія (біля існуючого полігону ТПВ м. Шепетівки), становить 3820 м3 (а.с.8).
Щодо майстра санітарної очистки і благоустрою Пипича В.С., призначеного наказом по підприємству відповідальною особою у сфері поводження з твердими і рідкими відходами, складено протокол про адміністративне правопорушення від 19.06.2007 року № 000731 (а.с.6, 21). Постановою від 03.07.2007 року на Пипича В.С. накладено штраф за скоєння правопорушення, передбаченого ст.ст.82, 242-1 КУпАП (а.с.20).
Розрахунок шкоди, заподіяної забрудненням земельної ділянки, проведено згідно Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997року №171 (у редакції наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007 року №149), та визначено у сумі 54809,99 грн. (а.с.16-18).
За результатами проведеної 19.06.2007 року перевірки державною екологічною інспекцією в Хмельницькій області винесено припис від 20.06.2007 року №25/08 з переліком заходів, які необхідно виконати для усунення порушень законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в тому числі з вимогою ліквідувати несанкціоновані сміттєзвалища, що розміщені в напрямку під'їзду на полігон (а.с.29-30).
Листом від 06.08.2007 року №260 КП “Шепетівський комбінат благоустрою міста” повідомив державну екологічну інспекцію про часткове виконання припису (а.с.27).
При вирішенні справи суд першої інстанції виходив з того, що: по-перше, відсутні докази того, що засмічення земельної ділянки вздовж ґрунтової дороги, яка веде на полігон ТПВ, відбулось ще до початку обслуговування полігону відповідачем; по-друге, вина відповідача полягає в неналежному утриманні та обслуговуванні полігону, внаслідок чого стало можливим складування твердих побутових відходів вздовж під'їзної дороги; втретє, для відшкодування завданої довкіллю шкоди не має вирішального значення особа, яка безпосередньо вчинила засмічення (складування ТПВ).
Підстави відповідальності за заподіяння шкоди, у тому числі пов'язаної з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, передбачені статтею 1166 Цивільного кодексу України, статтею 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, статтями 42 і 43 Закону України “Про відходи”.
Підставою цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає такі елементи, як шкода, протиправність поведінки, причинний зв'язок між ними, а також вина заподіювача шкоди.
Виходячи із загального правила, встановленого ст.33 ГПК України, щодо необхідності доведення кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, апеляційний суд вірно виходив із того, що позивач повинен був довести, що шкоду заподіяно саме протиправною поведінкою відповідача, наявність безпосереднього причинного зв'язку між правопорушенням і заподіянням шкоди та розмір відшкодування.
Як встановлено в апеляційній інстанції, Державна екологічна інспекція не надала доказів про вчинення КП “Шепетівський комбінат благоустрою міста” після 22.02.2007 року дій, наведених в ч.2 ст.68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” і в п.“а” ст.42 Закону України “Про відходи”, які спричинили забруднення земельної ділянки лісового фонду вздовж ґрунтової дороги по обидві сторони, яка веде на полігон ТПВ, і заподіяння шкоди на суму 54809,99 грн.
Також при повторному перегляді встановлено, що по факту забруднення земель лісового фонду за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.239 КК України, постановою від 17.05.2007 року Шепетівським міжрайонним прокурором порушено кримінальну справу, з якої вбачається, що протягом січня-грудня 2006 року в результаті порушення невстановленими особами санітарних та екологічних норм під час експлуатації Шепетівського міського полігону твердих побутових відходів під'їзна дорога до вказаного полігону, а також землі лісового фонду ДП “Шепетівський лісгосп” та Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства забруднені відходами, чим спричинено шкоду навколишньому природному середовищу в розмірі 19011,26 грн. (а.с.62, 114).
В рішенні Шепетівської міської ради від 22 лютого 2007 року №9 зазначається, що підставою для розірвання договору від 27.12.2005 року з Малаховим Я.О. стало те, що з червня 2006 року означений підприємець фактично припинив обслуговування полігону ТПВ (а.с.60).
Тому вірним є те, що за забруднення прилеглих до полігону лісових земель відходами і заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу, місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, не взявши до уваги, що до 22.02.2007 року відповідач не ніс відповідальності за засмічення прилеглої до полігона ТПВ території; суд не розмежував і не встановив, яку шкоду завдано саме діями відповідача і на яку суму.
Колегія суддів погоджується з тим, що притягнення до адміністративної відповідальності майстра санітарної очистки і благоустрою міста Пипича В.С. за порушення, виявлені станом на 19.06.2007 року, не є підставою для стягнення з відповідача збитків, заподіяних за більш тривалий період, ніж з березня по червень 2007 року. Крім того, частину порушень, які зафіксовані у складеному акті та стали підставою для відповідальності уповноваженої особи відповідача, але які не пов'язані із завданням державі збитків діями по несанкціонованому скиданню та розміщенню відходів, останній визнав.
Відмовляючи в позові, апеляційний суд також виходив із того, що відповідно до пунктів 4.2 і 4.7 Методики визначення розмірів шкоди зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 року №171 (у редакції наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007 року №149), основою розрахунків розміру шкоди від забруднення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка зазнала забруднення. Довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що зазнала забруднення, надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
З довідок Шепетівського районного відділу земельних ресурсів видно, що нормативно-грошова оцінка земельних ділянок лісового фонду на території району не проведена (а.с.9, 19).
Згідно з п.3.10. ДБН В.2.4-2-2005 “Полігони твердих побутових відходів. Основні положення проектування”, затверджених наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 17.06.2005 року №101, основними елементами полігона ТПВ є: під'їзна дорога, ділянка складування ТПВ, господарська зона, інженерні споруди і комунікації.
Проте, з кадастрового плану земельної ділянки, виділеної під полігон ТПВ, вбачається, що полігон являє собою прямокутну територію площею 4,3136 га, вказівок щодо віднесення під'їзних шляхів, як елементів полігону, до його території план не містить (а.с.63-64).
Доводи касаційної скарги не спростовують правильного висновку апеляційного суду, що несанкціоноване розміщення відходів поблизу полігону ТПВ не свідчить про наявність вини відповідача у такому розміщенні, оскільки обов'язки щодо утримання і обслуговування полігону ТПВ поширюються на сам полігон ТПВ, а не на прилеглу територію.
Відповідач не заперечує факт засмічення під'їзних шляхів до полігону і неодноразово в квітні-червні 2007 року звертався з проханням вирішити це питання до міської ради, санітарно-епідеміологічної служби, державної інспекції екології та природних ресурсів про виявлення несанкціонованого скидання сміття конкретними юридичними особами (а.с.65-68).
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із встановлення факту того, що порушення законодавства про відходи, а саме: порушення правил складування, утилізації та зберігання твердих побутових відходів виникло до 22.02.2007 року, тобто до дати, коли відповідач фактично приступив до обслуговування полігону; позивач не надав доказів про вчинення КП “Шепетівський комбінат благоустрою міста” дій по несанкціонованому скиданню, розміщенню та зберіганню відходів на під'їзних шляхах до полігону ТПВ, що є підставою для відповідальності згідно з п. “з” ст.17 і ст.33 Закону України “Про відходи”.
Враховуючи встановлене судом апеляційної інстанції, а також відсутність в матеріалах справи доказів щодо стану полігону і прилеглої до нього території на момент, коли відповідач приступив до його обслуговування та утримання, колегія суддів погоджується з висновком про відсутність прямого причинного зв'язку між безпосередніми діями відповідача після 22.02.2007 року, зафіксованими в акті перевірки, і шкодою від забруднення навколишнього природного середовища на території, прилеглій до полігону, за стягненням якої з останнього позивач звернувся з даним позовом на підставі висновку вищенаведеного акта.
Доводи касаційної скарги з посиланням на те, що засмічення земельної ділянки стало можливим внаслідок недостатнього контролю з боку Шепетівської міської ради, в особі КП “Шепетівський комбінат благоустрою міста”, який відповідно до свого статуту відповідає за санітарний стан м. Шепетівка, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки на таке позивач не посилався а ні при складанні акта перевірки, а ні під час розгляду справи в суді як на підставу позовних вимог.
Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови Житомирського апеляційного господарського суду.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст.1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 05.06.2008 року у справі № 14/6424 залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 05.06.2008 року у справі
№ 14/6424 –без змін.
Головуючий-суддя К.Грейц
С у д д і
С.Бакуліна
Л.Рогач
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 24.07.2008 |
Оприлюднено | 22.08.2008 |
Номер документу | 1917066 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Бакуліна С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні