Постанова

від 01.11.2011 по справі 7/470-40/231

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2011 № 7/470-40/231

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Дикунс ької С.Я.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1 (дов. № 331 в ід 30.09.2011 р.)

від відповідача Забави Л.К.-голови правління

Гречушкіної-Сухор укової С.Є. (ордер № 05 від

31.10.2011 р.)

розглянувши апеляційну ск аргу Публічного акціоне рного товариства «Акціонерн а

компанія «Київвод оканал»

на рішення

господарського суду м. Києва

від 22.09.2011 р.

у справі № 7/470-40/231 (суддя Пукшин Л.Г.)

за позовом Публічного акціон ерного товариства «Акціонер на

компанія «Київвод оканал» (ПАТ «Київводоканал» )

до Житлово-будівельн ого кооперативу «Академічни й-

17» (далі ЖБК «Акаде мічний-17»)

про стягнення 227 066,13 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарсько го суду м. Києва від 22.09.2011 р. по сп раві № 7/470-40/231 позов задоволено ч астково : з ЖБК «Академічний-17 » стягнуто на користь ПАТ «Ки ївводоканал» 26 109, 26 грн. заборго ваності по оплаті вартості п итної води для потреб холодн ого водопостачання і водовід ведення, 261,09 грн. державного ми та та 25, 96 грн. витрат на інформа ційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій час тині позовних вимог відмовле но.

Не погоджуючись із згада ним рішенням, позивач оскарж ив його в апеляційному поряд ку, просив скасувати в частин і відмовлених позовних вимог про стягнення 200 956,87 грн. та прий няти в цій частині нове, яким позов задовольнити повністю . В обгрунтування своїх вимог зазначив, що місцевим судом при прийнятті рішення безпід ставно не застосовано умов у кладеного між сторонами дого вору та норми ст.ст. 174,175 ГК Украї ни. Крім цього, місцевим судом не враховано стоків гарячої води, які скинуто відповідач ем у міську каналізаційну ме режу, їх вартість згідно обґр унтованого й наданого позива чем розрахунку становить 87 023,4 5 грн. тощо.

В судовому засіданні пр едставник апелянта доводи ск арги підтримав, просив її зад овольнити, рішення скасувати в частині відмови в позові та прийняти нове, яким позов зад овольнити повністю за наведе них в скарзі підстав.

Представники відповіда ча доводи скарги заперечили, просили не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого с уду як законне й обґрунтован е залишити без змін.

Заслухавши пояснення п редставників сторін, розглян увши доводи апеляційної скар ги, дослідивши долучені до ма теріалів справи письмові док ази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що скарг а не підлягає задоволенню за таких обставин.

Так, 26.10.2010 р. ВАТ «Київводок анал» звернулось до господа рського суду м. Києва з позово м до ЖБК «Академічний-17» про с тягнення 197 442,48 грн. основного б оргу, 15 959,24 грн. інфляційних втр ат, 5 443,15 грн. 3 % річних, 8 221,26 грн. пен і. В обгрунтування своїх вимо г зазначило, що між Підприємс твом по експлуатації водомір ного господарства та збуту в оди "Водозбут" ВАТ "АК "Київвод оканал" (постачальник) та ЖБК « Академічний-17» (отримувач) ук ладено Договір № 09756/4-11-С від 10.12.2001 р . на надання послуг з водопост ачання та водовідведення (да лі Договір), за умовами п. 1 яко го позивач зобов'язався нада вати відповідачу послуги з п остачання питної води та при йняття каналізаційних стокі в, а відповідач, в свою чергу, з обов' язався розраховувати ся за ці послуги на визначени х Договором та Правилами кор истування системами комунал ьного водопостачання та водо відведення в містах і селища х України, що затверджено нак азом Держжитлокомунгоспу Ук раїни № 65 від 01.07.1994 р.. На підставі наказу № 207 від 18.12. 2001 р. Підприєм ство по експлуатації водомір ного господарства та збуту в оди "Водозбут" реорганізован о в Розрахунковий департамен т Відкритого акціонерного то вариства "Акціонерна компані я "Київводоканал", який є його правонаступником, що пізніше змінило своє найменування з ВАТ "Акціонерна компанія "Киї вводоканал" на ПАТ "Акціонерн а компанія "Київводоканал" (д алі позивач). Відповідно до п. 1. Договору за період з 01.09.2008 р. по 01.09.2010 р. відповідачу надано пос луг на суму 358 692, 89 грн., а сплачено за весь період (з урахуванням знижки та перерахунків) 161 250, 41 г рн., внаслідок чого виникла за боргованість в розмірі 197 442,48 г рн.. Крім цього, позивач просив на підставі п. 4.2 Договору стяг нути 8 221,26 грн. пені, а також на пі дставі ст. 625 ЦК України - 959,24 грн. інфляційних втрат, 5 443,15 грн. 3 % рі чних тощо.

Рішенням господарсько го суду м. Києва від 02.12.2010 р. по сп раві № 7/470 в позові відмовлено п овністю.

Постановою Київського апеляційного господарськог о суду від 30.03.2011 р. по справі № 7/470 р ішення господарського суду м . Києва від 02.12.2010 р. по справі № 7/470 з алишено без змін, апеляційну скаргу ПАТ «Київводоканал» - без задоволення.

Постановою Вищого госп одарського суду України від 16.06.2011 р. касаційну скаргу ПАТ «К иївводоканал» задоволено ча стково, рішення обох судових інстанцій скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Суд першої інстанції, з аслухавши пояснення предста вників сторін, з' ясувавши о бставини справи, дослідивши надані ними письмові докази й положення чинного законода вства, дійшов висновку про пі дставність й обґрунтованіст ь позовних вимог в частині ст ягнення 26 109, 26 грн. заборгованос ті по оплаті вартості питної води для потреб холодного во допостачання і водовідведен ня, а відтак їх задовольнив, в іншій частині позову відмови в.

Так, задовольняючи позо в, місцевий суд посилався на надані позивачем розрахунки за період: з 01.09.2008 р. по 01.09.2010 р., коли позивачем застосовувалися, що були прийняті розпоряджен нями Київської міської держа вної адміністрації: з 01.09.2008 р. по 29.04.2009 р. - розпорядження КМДА № 1127 від 28.08.2007 р. "Про погодження тари фів на комунальні послуги з ц ентралізованого постачання холодної води і водовідведе ння холодної та гарячої води " наступні тарифи на послуги з водопостачання та водовідве дення, що вводило тарифи з мом енту оприлюднення розпорядж ення: 04.09.2007р., тариф - 1,476 за 1 мі; з 30.0 4.2009 р. по 31.07.2009 р. - розпорядження КМ ДА № 516 від 29.04.2009 р. "Про встановлен ня та погодження тарифів на к омунальні послуги з централі зованого постачання холодно ї води і водовідведення холо дної та гарячої води для насе лення", тариф - 2,856 грн. за 1 мі; з 01 .08.2009 р. по 31.12.2009 р. - розпорядження К МДА № 980 від 31.08.2009 р. "Про встановле ння та погодження тарифів на комунальні послуги з центра лізованого постачання холод ної води і водовідведення хо лодної та гарячої води для на селення", тариф - 2,712 грн. за 1 мі; з 01.01.2010 р. по 01.09.2010 р. - розпорядження КМДА № 1332 від 30.11.2009 р. "Про встанов лення та погодження тарифів на комунальні послуги з цент ралізованого постачання хол одної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення" , тариф - 2,712 грн. за 1 мі.

З приводу розміру застос ованих позивачем тарифів від повідач заперечував посилаю чись на неподання вищезгадан их розпоряджень КМДА № 516, 980, 1332 та 1127 на державну реєстрацію до в ідповідних органів юстиції, відтак вони не набрали чинно сті, а тому у позивача відсутн і підстави для їх застосуван ня.

Згідно ст. 9 Закону Украї ни «Про ціни і ціноутворення » № 507-XII від 03.12.1990 р. (далі Закон № 507) в становлено, що органи викона вчої влади та органи місцево го самоврядування, які своїм рішенням установлюють ціни (тарифи) на житлово-комунальн і послуги в розмірі, нижчому в ід розміру економічно обґрун тованих витрат на їх виробни цтво (надання), зобов'язані від шкодовувати суб'єкту господа рювання різницю між затвердж еним розміром ціни (тарифу) та розміром економічно обґрунт ованих витрат на виробництво (надання) зазначених послуг з а рахунок коштів відповідних бюджетів.

Відповідно до Постанов и Кабінету Міністрів України «Про встановлення повноваже нь органів виконавчої влади та виконавчих органів міськи х рад щодо регулювання цін (та рифів)» № 1548 від 25.12.1996 р. розпоряд женнями Київської міської де ржавної адміністрації встан овлювались тарифи на теплову енергію (послуги теплопоста чання) для всіх груп споживач ів, тарифи на послуги з водопо стачання і водовідведення, я кі надаються суб' єктами під приємницької діяльності нез алежно від форми власності д ля всіх споживачів.

Згідно ч. 2 п. 1 ст. 7 Закону У країни "Про житлово-комуналь ні послуги" № 1875-IV від 24.06.2004 р. (далі Закон № 1875) до повноважень орга нів місцевого самоврядуванн я у сфері житлово-комунальни х послуг належить встановлен ня цін/тарифів на житлово-ком унальні послуги за законом.

Відповідно до п.п. 2 п. "а" ч. 1 статті 28 Закону України "Про м ісцеве самоврядування" № 280/97-В Р від 21.05.1997 р. (далі Закон № 280/97) та с т. 10 Закону України "Про столиц ю України - місто-герой Київ" № 401-XIV від 15.01.1999 р. (далі Закон № 401) вст ановлення тарифів на послуги з водопостачання та водовід ведення у місті Києві віднес ено до компетенції виконавчо го органу Київської міської ради (КМДА).

Законом № 1875 ( ст. 31 ) передба чено, що органи місцевого сам оврядування встановлюють та рифи на житлово-комунальні п ослуги в розмірі не нижче еко номічно обґрунтованих витра т на їх виробництво. При встан овленні цін/тарифів на послу ги, які виробляються суб'єкта ми природних монополій, регу лювання діяльності яких здій снюється Національною коміс ією регулювання ринку комуна льних послуг України та Наці ональною комісією регулюван ня електроенергетики Україн и на підставі чинного законо давства, повноваження органі в місцевого самоврядування п оширюються виключно на тариф (складову тарифу), який (яка) не підлягає встановленню Націо нальною комісією регулюванн я ринку комунальних послуг У країни.

Місцевий суд зазначив, щ о виконавчий орган Київради (Київська міська державна ад міністрація) при прийнятті р озпоряджень щодо затверджен ня тарифів на житлово-комуна льні послуги діяв як орган мі сцевого самоврядування згід но власних (самоврядних) повн оважень, передбачених Закона ми України "Про місцеве самов рядування в Україні" та "Про жи тлово-комунальні послуги".

Таким чином, доводи від повідача щодо незастосуван ня акта виконавчого органу м ісцевого самоврядування на п ідставі ст. 4 ГПК України не ві дповідають фактичним обстав инам справи, адже спірні акти прийнято в межах компетенці ї виконавчого органу місцево го самоврядування та у поряд ку, визначеному документом, щ о регламентує його діяльніст ь; належних доказів визнання недійсними цих актів відпов ідач не надано.

Згідно наданого відпо відачем обґрунтоваого контр розрахунку, який в частині ви значення вартості питної вод и для потреб холодного водоп остачання та послуг водовідв едення за період з вересня 2008 р . по вересень 2010 р. відповідає в имогам чинного законодавств а, умовам Договору, даним акті в про зняття показань водолі чильника, підтверджується фа кт постачання позивачем відп овідачу в ці періоди питної в оди для потреб холодного вод опостачання та послуг водові дведення холодної та гарячої води вартістю 24 774,85 грн. за 2008 рік , 89 860,56 грн. за 2009 рік, 74 001,21 грн. за 2010 рі к, всього на суму 188 636,62 грн.. За зг аданий період відповідачем сплачено грошові кошти за по слуги за Договором в розмірі 162 527,36 грн., що підтверджується н аявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень т а банківськими виписками по рахунку відповідача.

Таким чином, місцевий с уд вважав, що стягненню з відп овідача підлягає заборгован ість по оплаті вартості питн ої води для потреб холодного водопостачання і гарячого т а холодного водовідведення з а період з вересня 2008 р. по вере сень 2010 р. в розмірі 26 109,26 грн..

Відмовляючи в задовол енні позову в частині стягне ння заборгованості по оплаті вартості холодної води, яка позивачем поставлено на тепл ові пункти для підігріву за п еріод з вересня 2008 р. по вересен ь 2010 р., місцевий суд вважав, що п ослуги з питного водопостача ння надаються споживачам під приємством питного водопост ачання на підставі договору на підставі ст. 19 Закону Украї ни «Про питну воду та питне во допостачання» № 2918-III від 10.01.2002 р. (д алі Закон № 2918).

Згідно п. 2.1 Правил корис тування системами централіз ованого комунального водопо стачання та водовідведення в населених пунктах України, щ о затверджено Наказом Мініс терства з питань житлово-ком унального господарства Укра їни № 190 від 27.06.2008 р. (далі Правила), договірні відносини щодо ко ристування системами центра лізованого комунального вод опостачання та водовідведен ня здійснюються виключно на договірних засадах на підста ві Законів України "Про питну воду та питне водопостачанн я" та "Про житлово-комунальні п ослуги".

Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних во д здійснюються на основі пок азів засобів обліку усіма сп оживачами щомісячно за умова ми Договору (п. 3.1, 3.7 Правил).

Відповідно до п. 3.13 Прави л суб' єкти господарювання, у яких теплові пункти (котель ні) перебувають на балансі аб о яким вони передані в управл іння, повне господарське від ання, користування, концесію , здійснюють розрахунки з вир обником на основі укладених договорів за весь обсяг питн ої води, яка відпущена з систе м водопостачання і використа на на потреби гарячого водоп остачання та інші потреби, а т акож розраховуються за власн ий обсяг водовідведення. Обс яг питної води, поданої до теп лових пунктів (котелень), фікс ується засобами обліку, які в становлені на межі балансово ї належності. Обсяг гарячого водопостачання, переданий с поживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, вр аховується в загальному обся зі стічних вод споживачів і о плачується ним за договором з виробником на підставі пок азів засобів обліку або в пор ядку, обумовленому договором .

За висновками місцево го суду укладений між сторон ами Договір не передбачає об ов' язку відповідача сплачу вати за послуги з постачання холодної води, що використов увалась для виготовлення гар ячої. Доказів на підтверджен ня укладення такого договор у на постачання питної води д ля виготовлення гарячої між сторонами, позивачем суду не надано, в матеріалах справи відсутні докази перебування на балансі відповідача ІТП (к отельні).

В якості доказу по спра ві на спростування позовних вимог в цій частині позову ві дповідач надав суду Договір на постачання теплової енерг ії у гарячій воді № 1410070 від 01.06.2000р ., укладений між відповідачем та АЕК "Київенерго", предметом якого є постачання, користув ання та своєчасна сплата в по вному обсязі спожитої теплов ої енергії у гарячій воді на п ередбачених Договором умов ах. Згідно наданих відповіда чем доказів, останній належн им чином здійснює оплату за п оставлену теплову енергію у гарячій воді за умовами Дого вору № 1410070 від 01.06.2000 р..

Враховуючи вищевикладе не, місцевий суд вважав, що у п озивача відсутні підстави дл я виставлення рахунків відпо відачу за постачання питної води, яка використовується д ля виготовлення гарячої води , оскільки між сторонами відс утні договірні відносини з п риводу надання таких послуг, отже позовні вимоги позивач а в частині стягнення з відпо відача 116 956,33 грн. вартості холод ної води, яка була поставлена позивачем на теплові пункти для підігріву не підлягають задоволенню.

Крім цього, позивачем за явлено вимоги про стягнення з відповідача 8 221,26 грн. пені, 15 959,24 грн. - збитків від інфляції та 5 443,15 грн. - 3 % річних.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільног о кодексу України боржник, як ий прострочив виконання грош ового зобов' язання, на вимо гу кредитора зобов' язаний с платити суму боргу з урахува нням встановленого індексу і нфляції за весь час простроч ення, а також три проценти річ них від простроченої суми, як що інший розмір процентів не встановлено договором або з аконом.

Пенею на підставі ч. 3 ст. 549 ЦК України є неустойка, яка обчислюється у відсотках ві д суми несвоєчасно виконаног о грошового зобов'язання за к ожен день прострочення викон ання.

Відповідно до п. 3.6 Догово ру відповідач розраховуєтьс я за надані послуги у порядку , встановленому чинним закон одавством у п'ятиденний терм ін з дня представлення позив ачем платіжних документів до банківської установи. Позив ачем не надано суду належних доказів на підтвердження фа кту виставлення ним платіжни х документів до банківської установи із зазначенням дати звернення позивача до банку , у зв' язку з чим неможливо вс тановити початок перебігу пр острочення грошових зобов' язань відповідачем.

Крім цього, якщо для зді йснення перерахунку необхід ні додаткові матеріали, місц евий суд витребовує їх у пози вача, а в разі неподання остан нім таких матеріалів - з ураху ванням обставин конкретної с прави залишає позов (в частин і стягнення відповідних спір них сум) без розгляду на підст аві п. 5 ч. 1 статті 81 ГПК України а бо відмовляє в задоволенні п озову у відповідній частині в зв'язку з недоведеністю поз овних вимог.

Під час нового розгляду справи суд зобов' язував по зивача надати детальний розр ахунок пені, 3% річних та інфля ційних втрат із зазначенням періоду (дата початку нарах ування та дата по яку нарахов ується, за кожний місяць окре мо), за який ним нараховувалис ь штрафні санкції й докази на підтвердження факту простро чення відповідачем грошовог о зобов' язання. Наведений у позовній заяві розрахунок п ені, 3% річних та інфляційних в трат є, на думку суду першої ін станції, неналежним доказом заявлених вимог, оскільки ві н не відповідає фактичній су мі боргу, з нього неможливо в становити конкретний період нарахування (з - по) нарахува ння штрафних санкцій.

З огляду на приписи ст. 33 ГПК України заявлена позива чем до стягнення сума пені, ін фляційних втрат та 3 % річних є необґрунтованою у зв' язку з чим місцевий суд не є зобов' язаним здійснювати обґрунту вання вимог позивача власним розрахунком розміру пені, зг адані вимоги є недоведеними належними засобами доказува ння. Тому місцевий суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат задоволенню не підляг ають тощо.

За таких обставин, апеля ційний суд погоджується з ви сновками суду першої інстанц ії як законними, обґрунтован ими обставинами й матеріалам и справи, детальний аналіз як их, як і нормативне обґрунтув ання прийнятого судового ріш ення наведено місцевим судо м, підстав для скасування ріш ення суду не знаходить.

Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й нео бґрунтовані не заслуговують на увагу, адже не підтверджую ться жодними доказами по спр аві й не спростовують виклад ених в судовому рішенні висн овків.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГП К України, Київський апеляц ійний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публ ічного акціонерного товарис тва «Акціонерна компанія «Ки ївводоканал» залишити без за доволення, рішення господарс ького суду м. Києва від 22.09.2011 р. по справі № 7/470-40/231 - без змін.

Матеріали справи № 7/470-40/231 п овернути до господарського с уду м. Києва.

Постанову може бути оска ржено в касаційному порядку протягом двадцяти діб з дня н абрання законної сили.

Головуючий суддя

Судді

04.11.11 (відправлено)