Постанова

від 09.11.2011 по справі 23/292

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2011 № 23/292

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів:

при секретарі:

за участю представників

від позивача: ОСОБА _1 - дов. №154 від 01.03.2011р.;

відповідача: не з' яв ились;

розглядаючи у відкритому с удовому засіданні

апеляційну скаргу Приватн ого акціонерного товариства „Страхова компанія „Перша”

на Рішення Госп одарського суду міста Києва

від 23.08.2011р.

у справі №23/292 (суд дя Кирилюк Т.Ю.)

за позовом Приватног о акціонерного товариства „С трахова компанія „Уніка”

до Приватног о акціонерного товариства „С трахова компанія „Перша”

про стя гнення 22 833,18 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне то вариство “Страхова компанія “УНІКА” (далі - позивач) звер нулось до Господарського суд у міста Києва з позовом до При ватного акціонерного товари ства “Страхова компанія “Пер ша” (далі - відповідач) про ст ягнення шкоди в порядку регр есу у розмірі 22 833,18 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на підставі д оговору добровільного страх ування №075004/4009/0000031 від 16.06.2010р. внаслі док настання страхової події виплатив страхове відшкодув ання своєму страхувальнику, який зазнав матеріальних зби тків з вини страхувальника в ідповідача. Згідно зі ст. ст. 993, 1191 Цивільного кодексу Україн и та ст. 27 Закону України „Про с трахування” до страховика, я кий виплатив страхове відшко дування за договором майново го страхування, переходить п раво вимоги, яке особа що одер жала страхове відшкодування , має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Однак в ідповідач відмовляється в до бровільному порядку перерах увати позивачу грошові кошти за регресними вимогами оста ннього.

Відповідач відзиву на позо в не надав, явку повноважного представника у судове засід ання не забезпечив, про причи ни неявки суд не повідомив, у з в' язку з чим Господарський суд міста Києва розглядав сп раву у відповідності до ст. 75 Г осподарського процесуально го кодексу України за наявни ми в ній матеріалами.

Рішенням Господарського с уду міста Києва від 23.08.2011р. у спр аві №23/292 позов було задоволено , присуджено до стягнення з ві дповідача на користь позивач а 22 833,18 грн. страхового відшкоду вання, 228,33 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаці йно-технічне забезпечення су дового процесу (том справи - 1, аркуші справи - 60-63).

Не погоджуючись із вказани м рішенням суду, відповідач з вернувся до Київського апеля ційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарсько го суду міста Києва від 23.08.2011р. у справі №23/292 скасувати та прийн яти нове рішення, яким в позов і відмовити (том справи - 1, ар куші справи - 69-86).

Вимоги та доводи апеляційн ої скарги обґрунтовані насту пним:

- судом першої інстанції неп овно з' ясовано обставини, я кі мають значення для справи , а також порушено норми проце суального права;

- позивачем невірно визначе но розмір страхового відшкод ування, яке підлягало сплаті ;

- у висновку автотоварознав чого дослідження №304/11 від 21.11.2010р ., на який посилається позивач у своїй позовній заяві, зазна чено про те, що коефіцієнт фіз ичного зносу пошкодженого тр анспортного засобу дорівнює нулю, натомість вказаний авт омобіль був пошкоджений рані ше і його коефіцієнт фізично го зносу дорівнює 0,17;

- позивач не вирахував із су ми страхового відшкодування франшизу у сумі 510,00 грн. за полі сом відповідача №ВЕ/6412321;

- за розрахунком відповідач а розмір страхового відшкоду вання, яке підлягає сплаті на користь позивача становить 20 573,94 грн.;

- згідно з платіжним доручен ням №102 від 22.08.2011р. відповідач пер ерахував позивачу 20 573,94 грн. стр ахового відшкодування, тому правові підстави для задовол ення позовних вимог відсутні ;

- суд першої інстанції розгл янув справу у першому ж судов ому засіданні у відсутність представника відповідача, що на думку останнього є поруше нням норм процесуального пра ва, зокрема, ст. 77 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 27.09.2011р. (головуючий суддя Лос єв А.М., судді Разіна Т.І., Шипко В.В.) апеляційну скаргу відпов ідача було прийнято до прова дження та призначено до розг ляду в судовому засіданні на 19.10.2011р.

У зв' язку з обранням судді -доповідача Лосєва А.М. на поса ду судді Вищого адміністрати вного суду України, розпоряд женням керівника апарату Киї вського апеляційного господ арського суду №01-24/726 від 17.10.2011р. бу ло призначено повторний авто матичний розподіл по справі, за результатами якого справ у передано судді-доповідачу Зубець Л.П.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 24.10.2011р. (головуючий суддя Зуб ець Л.П., судді Новіков М.М., Март юк А.І.) апеляційну скаргу пози вача було прийнято до провад ження та призначено до розгл яду судовому засіданні на 09.11.20 11р.

18.10.2011р. через Відділ документ ального забезпечення Київсь кого апеляційного господарс ького суду від позивача наді йшов відзив на апеляційну ск аргу, в якому він не заперечув ав проти здійснення відповід ачем оплати страхового відшк одування у сумі 20 573,94 грн., але на голошував на тому, що на час пр ийняття оскаржуваного рішен ня місцевого господарського суду про надходження цих кош тів позивач не знав і тому це н е впливає на правильність ви рішення спору судом. Позивач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ріш ення Господарського суду міс та Києва від 23.08.2011р. у справі №23/292 - без змін.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційн ого господарського суду від 08.11.2011р. було змінено склад колег ії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у склад і головуючого судді Зубець Л .П., суддів Мартюк А.І., Бо рисенко І.В.

В судовому засіданні 09.11.2011р. п редставник позивача запереч ував проти доводів відповіда ча, викладених в апеляційній скарзі, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скарг у, просив суд відмовити в задо воленні скарги та залишити о скаржуване рішення місцевог о господарського суду без зм ін, як таке, що прийнято з повн им, всебічним та об' єктивни м з' ясуванням обставин, які мають значення для справи, а т акож з дотриманням норм мате ріального і процесуального п рава.

Представник відповідача в судове засідання 09.11.2011р. не з' явився, про поважність причи н нез' явлення суд не повідо мив, будь-яких заяв або клопот ань з цього приводу до суду н е надходило.

Оскільки явка представник ів сторін у судове засідання не була визнана обов' язков ою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази н алежного повідомлення сторі н про місце, дату та час судово го розгляду (повідомлення пр о вручення поштового відправ лення (ухвал суду від 27.09.2011р. та в ід 24.10.2011р.) - том справи - 1, арку ші справи - 97-100), колегія судді в визнала за можливе розгляд ати справу у відсутність пре дставника відповідача за ная вними у справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляц ійної скарги, перевіривши ма теріали справи, заслухавши п ояснення представника позив ача, дослідивши докази, проан алізувавши на підставі встан овлених фактичних обставин с прави правильність застосув ання судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

28.10.2010р. в м. Львові на вул. В. Вели кого сталася дорожньо-трансп ортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля марки “Citroen С 4” (державний реєстраційний н омер НОМЕР_1) під керуванн ям водія ОСОБА_2 та автомо біля марки „Dacia Soleivza” (державний р еєстраційний номер НОМЕР_2 ) під керуванням водія ОСО БА_3 (том справи - 1, аркуш справ и - 13-14).

Згідно з Постановою Сихівс ького районного суду м. Львов а від 15.11.2010р. у справі №3-4109/2010р. ДТП с талася в результаті порушенн я водієм ОСОБА_3. вимог п.10.2 П равил дорожнього руху Україн и, якого визнано винним у вчин енні адміністративного прав опорушення (том справи - 1, ар куш справи - 12).

Внаслідок ДТП автомобіль м арки “Citroen С4” (державний реєстр аційний номер НОМЕР_1) бул о пошкоджено, а його власнику ОСОБА_2 завдано майнової шкоди.

За результатами проведено го автотоварознавчого дослі дження було складено висново к №304/11 від 21.11.2010р., в якому визначе но розмір завданого матеріал ьного збитку у сумі 23 954,68 грн. Зг ідно з ремонтною калькуляціє ю від 21.11.2008р. №304/11 вартість ремонт них робіт становить 23 954,68 грн. (т ом справи - 1, аркуші справи - 31-40).

Майнові інтереси ОСОБА_2 , пов' язані з експлуатацією автомобіля марки “Citroen С4” (держ авний реєстраційний номер НОМЕР_1), були застраховані п озивачем за договором добров ільного комплексного страху вання на транспорті №075004/4009/0000031 ві д 16.06.2010р. (том справи - 1, аркуш сп рави - 15).

Позивач визнав ДТП страхов им випадком і відповідно до с трахових актів №00055329 від 29.12.2010р., № 00055329/1 від 21.02.2011р. здійснив виплату страхового відшкодування ОСОБА_2 у розмірі 23 343,18 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №038282 від 30.12.2010р., №006367 в ід 24.02.2011р. та №006368 від 24.02.2011р. (том спр ави - 1, аркуші справи - 23-25).

Оскільки цивільно-правова відповідальність власника т ранспортного засобу марки „D acia Soleivza” (державний реєстраційн ий номер НОМЕР_2), яким було спричинено ДТП, застрахован а відповідачем за полісом об ов' язкового страхування ци вільно-правової відповідаль ності власників наземних тра нспортних засобів №ВЕ/6412321, у ві дповідності до ст. 27 Закону Ук раїни “Про страхування” та с т. 993 Цивільного кодексу Украї ни позивач звернувся до відп овідача з вимогою про виплат у страхового відшкодування в розмірі 22 833,18 грн. в порядку рег ресу (том справи - 1, аркуш спр ави - 41).

Листом №3132 від 24.08.2011р. відповід ач звернувся до позивача з пр оханням надати додаткові док ументи.

Позивач надав витребувані відповідачем документи, але у встановлені законодавство м порядку та строки відповід ач не здійснив виплату страх ового відшкодування за регре сними вимогами, що й зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.

На час розгляду справи Госп одарським судом міста Києва відповідач жодних пояснень п о суті спору не надав, у судове засідання представника не н аправив.

Місцевий господарський су д задовольнив позов повністю , визнавши позовні вимоги нор мативно та документально під твердженими.

Суд апеляційної інстанції частково погоджується з вис новками місцевого господарс ького суду, з наступних підст ав.

Відповідно до ст. 1166 Цивільно го кодексу України майнова ш кода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодов ується у повному обсязі особ ою, яка її завдала.

Згідно з ч.2 ст. 1187 Цивільного к одексу України шкода, завдан а джерелом підвищеної небезп еки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, ін ше речове право, договір підр яду, оренди тощо) володіє тран спортним засобом, механізмом , іншим об'єктом, використання , зберігання або утримання як ого створює підвищену небезп еку.

Частиною 1 ст. 1188 Цивільного к одексу України встановлено, що шкода, завдана внаслідок в заємодії кількох джерел підв ищеної небезпеки, відшкодову ється на загальних підставах , а саме шкода, завдана одній о собі з вини іншої особи, відшк одовується винною особою.

Згідно зі ст. 1191 Цивільного к одексу України особа, яка від шкодувала шкоду, завдану інш ою особою, має право зворотно ї вимоги (регресу) до винної ос оби у розмірі виплаченого ві дшкодування, якщо інший розм ір не встановлений законом.

Порядок виплати страховог о відшкодування за договором обов'язкового страхування ц ивільно-правової відповідал ьності власників наземних тр анспортних засобів регулюєт ься Законом України „Про обо в'язкове страхування цивільн о-правової відповідальності власників наземних транспор тних засобів” та Законом Укр аїни „Про страхування”.

Закон України „Про обов'язк ове страхування цивільно-пра вової відповідальності влас ників наземних транспортних засобів” є спеціальним у сфе рі страхування цивільно-прав ової відповідальності, яка з дійснюється з метою забезпеч ення відшкодування шкоди, за подіяної життю, здоров'ю та/аб о майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної приго ди та захисту майнових інтер есів страхувальників шляхом здійснення такого відшкодув ання страховиком при настанн і страхового випадку.

В ст. 993 Цивільного кодексу Ук раїни зазначено, що до страхо вика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у меж ах фактичних витрат переходи ть право вимоги, яке страхува льник або інша особа, що одерж ала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Дана норма кореспондуєтьс я зі ст. 27 Закону України „Про с трахування”, згідно з якою до страховика, який виплатив ст рахове відшкодування за дого вором майнового страхування , в межах фактичних затрат пер еходить право вимоги, яке стр ахувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодув ання, має до особи, відповідал ьної за заподіяний збиток.

В процесі судового розгляд у було встановлено, що згідно з полісом №ВЕ/6412321 було застрах овано цивільно-правову відпо відальність ОСОБА_3, як вл асника транспортного засобу марки „Dacia Soleivza” (державний реєст раційний номер НОМЕР_2), як им 28.10.2010р. було спричинено ДТП. В ина водія ОСОБА_3 встановл ена в постанові Сихівського районного суду м. Львова від 15 .11.2010р. у справі №3-4109/2010р.

Зважаючи на те, що цивільно- правова відповідальність в ч астині заподіяння шкоди майн у внаслідок експлуатації тра нспортного засобу марки „Dacia Sol eivza” (державний реєстраційний номер НОМЕР_2) була застра хована у відповідача на підс таві укладеного договору обо в' язкового страхування цив ільно-правової відповідальн ості власників наземних тран спортних засобів (поліс №ВЕ/641 2321), саме відповідач є відповід альною особою за збитки, завд ані власнику автомобіля марк и “Citroen С4” (державний реєстраці йний номер НОМЕР_1), відпов ідно до положень Закону Укра їни „Про обов'язкове страхув ання цивільно-правової відпо відальності власників назем них транспортних засобів” в межах, передбачених договоро м обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс №ВЕ/6412321), а до позивача, як страховика, який виплатив ст рахове відшкодування за дого вором добровільного комплек сного страхування на транспо рті №075004/4009/0000031 від 16.06.2010р., перейшло право вимоги, яке потерпіла о соба мала до відповідача, як о соби, відповідальної за завд ані збитки.

Аналогічні висновки по зас тосуванню положень Закону Ук раїни „Про обов'язкове страх ування цивільно-правової від повідальності власників наз емних транспортних засобів” містяться у постанові судов ої палати у господарських сп равах Верховного Суду Україн и від 25.11.2008р. у справі №11/406-07.

Відповідно до п.22.1 ст. 22 Закону України „Про обов'язкове стр ахування цивільно-правової в ідповідальності власників н аземних транспортних засобі в” при настанні страхового в ипадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у вс тановленому цим Законом поря дку оцінену шкоду, яка була за подіяна у результаті дорожнь о-транспортної пригоди життю , здоров'ю, майну третьої особи .

В п.12.1 ст. 12 Закону України „Пр о обов'язкове страхування ци вільно-правової відповідаль ності власників наземних тра нспортних засобів” передбач ено, що розмір франшизи при ві дшкодуванні шкоди, заподіяно ї майну потерпілих, встановл юється при укладанні договор у обов'язкового страхування цивільно-правової відповіда льності і не може перевищува ти 2 (два) відсотки від ліміту в ідповідальності страховика , в межах якого відшкодовуєть ся збиток, заподіяний майну п отерпілих. Страхове відшкоду вання завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту .

Договором обов'язкового ст рахування цивільно-правової відповідальності (поліс №ВЕ /6412321) передбачено ліміт відпов ідальності за шкоду заподіян у майну у розмірі 25 500 грн., франш иза - 510 грн.

Відповідно до ст. 29 Закону Ук раїни “Про обов' язкове стра хування цивільно-правової ві дповідальності власників на земних транспортних засобів ” у зв'язку з пошкодженням тра нспортного засобу відшкодов уються витрати, пов'язані з ві дновлювальним ремонтом тран спортного засобу з урахуванн ям зносу, розрахованого у пор ядку, встановленому законода вством.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 З акону України “Про обов'язко ве страхування цивільно-прав ової відповідальності власн иків наземних транспортних з асобів” виплата страхового в ідшкодування здійснюється п ротягом одного місяця з дня о тримання страховиком визнач ених у статті 35 цього Закону д окументів або в строки та в об сягах, визначених рішенням с уду.

Позивач звернувся до відпо відача із заявою вих.№197 від 16.05.2 011р. про виплату страхового ві дшкодування в порядку регрес у, до якої були додані усі необ хідні документи для здійснен ня такої виплати (том справи - 1, аркуш справи - 41). Пізніше, за зверненням відповідача пози вач надав йому додаткові док ументи, але у встановлені дію чим законодавством порядку та строки відповідач не здій снив виплату страхового відш кодування.

З урахуванням викладених о бставин, місцевий господарсь кий суд дійшов висновку про о бґрунтованість вимог позива ча.

Як уже зазначалось вище, від повідач не забезпечив явку с вого представника у судове з асідання до Господарського с уду міста Києва, відзиву на по зов та доказів на спростуван ня викладених у позовній зая ві обставин не надав, натоміс ть до апеляційної скарги від повідачем додано платіжне до ручення №102 від 22.08.2011р. про сплату на користь позивача 20 573,94 грн. с трахового відшкодування в по рядку регресу.

Вказане платіжне дорученн я не надавалось місцевому го сподарському суду і останній не повідомлявся про перерах ування відповідачем грошови х коштів позивачу, однак у від повідності до ст. 101 Господарс ького процесуального кодекс у України у процесі перегляд у справи апеляційний господа рський суд за наявними у спра ві і додатково поданими дока зами повторно розглядає спра ву. Додаткові докази приймаю ться судом, якщо заявник обґр унтував неможливість їх пода ння суду першої інстанції з п ричин, що не залежали від ньог о. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апе ляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованіст ь рішення місцевого господар ського суду у повному обсязі .

Зважаючи на те, що згідно на даного відповідачем платіжн ого доручення №102 від 22.08.2011р. част ина страхового відшкодуванн я, про стягнення якого заявле но позов у даній справі, у розм ірі 20 573,94 грн. була сплачена від повідачем до прийняття оскар жуваного судового рішення, а ле після звернення позивача з позовом до суду, колегія суд дів дійшла висновку про відс утність предмету спору в цій частині вимог.

Відносно твердження відпо відача в апеляційній скарзі про невірний розрахунок суми страхового відшкодування та неправильне визначення коеф іцієнту фізичного зносу тран спортного засобу, який було п ошкоджено, колегія суддів вв ажає за необхідне зазначити наступне.

На думку відповідача, при ро зрахунку суми страхового від шкодування необхідно застос овувати коефіцієнт фізичног о зносу транспортного засобу , який дорівнює 0,17, оскільки зас трахований позивачем автомо біль марки „Citroen С4” (державний р еєстраційний номер НОМЕР_1 ) раніше був пошкоджений в р езультаті ДТП, яка сталася 20.08.2 010р., що підтверджується витяг ом з бази МТСБУ (том справи - 1, аркуш справи - 78).

Згідно з поясненнями позив ача в ДТП 20.08.2010р. автомобіль мар ки „Citroen С4” (державний реєстрац ійний номер НОМЕР_1) отрим ав незначні пошкодження у ви гляді потертості переднього бамперу, що є знімною деталлю транспортного засобу, а не ко нструктивною. Складові части ни кузова, кабіни, рами автомо біля пошкоджені не були та не відновлювалися ремонтом (ві дзив на апеляційну скаргу - то м справи - 1, аркуш справи - 88-93).

Згідно зі ст. ст. 32, 33 Господарс ького процесуального кодекс у України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на під ставі яких господарський суд у визначеному законом поряд ку встановлює наявність чи в ідсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і запере чення сторін, а також інші обс тавини, які мають значення дл я правильного вирішення госп одарського спору. Кожна стор она повинна довести ті обста вини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і з аперечень.

Належних та допустимих док азів на спростування викладе ного відповідач суду не нада в.

З наявного в матеріалах спр ави висновку експертного авт отоварознавчого дослідженн я №304/11 від 21.11.2010р. (том справи - 1, а ркуші справи - 31-36) вбачається , що при визначенні вартості з авданих збитків експертом вр аховувались ринкова вартіст ь досліджуваного автомобіля з урахуванням тривалості йо го експлуатації, пробігу, ком плектації та комплектності, без врахування аварійних пош коджень, станом на момент огл яду (01.11.2010р.) з урахуванням особл ивостей його стану до момент у скоєння ДТП. Експерт застос ував коефіцієнт фізичного зн осу, який дорівнював нулю, з ур ахуванням вимог п.7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортни х засобів, затвердженої Нака зом Міністерства юстиції Укр аїни та Фонду державного май на України №142/5/2092 від 24.11.2003р.

Згідно з розділом 1 названої Методики остання встановлює механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспор тних засобів (далі - КТЗ), а тако ж вимоги до оформлення резул ьтатів оцінки, оціночні проц едури визначення вартості КТ З. Методи оцінки, передбачені цією Методикою, можуть викор истовуватися для оцінки само хідних шасі, самохідних сіль ськогосподарських, дорожньо -будівельних і меліоративних машин, тракторів і комбайнів на колісних шасі, якщо вони не суперечать тим положенням, я кі регламентують оцінку цих видів транспорту. Вимоги Мет одики є обов'язковими під час проведення автотоварознавч их експертиз та експертних д осліджень судовими експерта ми науково-дослідних інститу тів судових експертиз Мініст ерства юстиції України, експ ертами науково-дослідних екс пертно-криміналістичних цен трів Міністерства внутрішні х справ України, експертами і нших державних установ, суб'є ктами господарювання, до ком петенції яких входить провед ення судових автотоварознав чих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб 'єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках , передбачених законодавство м України або договорами між суб'єктами цивільно-правови х відносин.

Згідно зі ст. 34 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни обставини справи, які в ідповідно до законодавства п овинні бути підтверджені пев ними засобами доказування, н е можуть підтверджуватись ін шими засобами доказування.

Доказів, які б спростовувал и висновки експерта, відпові дач суду не надав, тому судом п риймається як належний розра хунок, здійснений за результ атами проведення експертног о автотоварознавчого дослід ження, про що складено виснов ок №304/11 від 21.11.2010р.

Посилання відповідача на т е, що позивачем не вираховано із суми виплаченого страхов ого відшкодування суму франш изи за полісом №ВЕ/6412321 також є б езпідставними, оскільки в ро зрахунку ціни позову, наведе ного у позовній заяві, чітко з азначено про те, що із загальн ої суми страхового відшкодув ання у розмірі 23 343,18 грн., виплач еного позивачем на користь с вого страхувальника, було ви рахувано 510,00 грн. франшизи за п олісом відповідача №ВЕ/6412321 і т ому позивачем заявлено до ст ягнення 22 833,18 грн. (23 343,18 - 510,00 = 22 833,18).

Таким чином, з урахуванням ч асткової сплати відповідаче м суми страхового відшкодува ння в порядку регресу у розмі рі 20 573,94 грн., апеляційний госпо дарський суд дійшов висновк у про те, що позов підлягає зад оволенню лише в частині стяг нення з відповідача залишку несплаченого страхового від шкодування у сумі 2 259,24 грн. В ча стині вимог про стягнення з в ідповідача 20 573,94 грн. відповідн о до п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу Укра їни провадження у справі під лягає припиненню.

Відносно твердження відпо відача про порушення місцеви м господарським судом норм п роцесуального права, а саме с т. 77 Господарського процесуал ьного кодексу України, оскіл ьки справу було розглянуто в першому судовому засіданні без участі представника відп овідача, колегія суддів вваж ає за необхідне зазначити на ступне.

Насамперед, відповідно до с т. 77 Господарського процесуал ьного кодексу України відкла дення розгляду справи або ог олошення в судовому засіданн і перерви є правом, а не обов' язком господарського суду.

Причому, господарський суд відкладає розгляд справи в м ежах строків, встановлених с т. 69 Господарського процесуал ьного кодексу України, у разі , якщо за якихось обставин спі р не може бути вирішено в дано му засіданні.

Відповідач про наявність т аких обставин місцевий госпо дарський суд не повідомив, хо ча як вбачається з матеріалі в справи, а саме повідомлень п ро вручення поштового відпра влення (том справи - 1, аркуші справи - 2-4), про дату та час су дового засідання відповідач був повідомлений завчасно.

Відповідно до ст. 4-3 Господар ського процесуального кодек су України судочинство у гос подарських судах здійснюєть ся на засадах змагальності. С торони та інші особи, які беру ть участь у справі, обґрунтов ують свої вимоги і заперечен ня поданими суду доказами.

З вищенаведеного слідує, що закон встановлює рівні можл ивості сторін і гарантує їм п раво на захист своїх інтерес ів. Принцип рівності учасник ів судового процесу перед за коном і судом є важливим засо бом захисту їх прав і законни х інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесу альних прав. Це дає змогу стор онам вчиняти передбачені зак онодавством процесуальні ді ї, реалізовувати надані їм за коном права і виконувати пок ладені на них обов' язки. Осо би, які беруть участь у справі , вправі вільно розпоряджати ся своїми матеріальними і пр оцесуальними правами, в тому числі подавати докази на під твердження обставин, на які в они посилаються.

Відповідач не скористався правом на участь свого предс тавника у розгляді справи, по дання пояснень та доказів на підтвердження власної позиц ії у спорі, вимог, викладених в ухвалі Господарського суду міста Києва про порушення пр овадження у справі №23/292 від 05.08.201 1р., відповідач також не викона в, витребуваних судом докуме нтів не надав, тому посилання в апеляційній скарзі на пору шення місцевим господарськи м судом норм процесуального права є необґрунтованим і сп ростовується зібраними у спр аві доказами.

Однак, за результатами пере гляду справи доводи відповід ача, викладені в апеляційній скарзі, частково підтвердил ись, а саме відносно сплати до дати прийняття оскаржуваног о рішення 20 573,94 грн., у зв' язку з чим колегія суддів дійшла ви сновку про те, що Рішення Госп одарського суду міста Києва від 23.08.2011р. у справі №23/292 підлягає частковому скасуванню, з при йняттям рішення про задоволе ння позову лише в частині вим ог про стягнення з відповіда ча 2 259,24 грн. та припинення прова дження в іншій частині вимог . Апеляційна скарга відповід ача підлягає частковому задо воленню.

Оскільки відповідач сплат ив частину заявленої позивач ем до стягнення суми вже післ я звернення з позовом до Госп одарського суду міста Києва, відповідно до ст. 49 Господарс ького процесуального кодекс у України (в редакції, чинній н а дату подання позову і апеля ційної скарги) судові витрат и за подання позову покладаю ться на відповідача в повном у обсязі.

У зв' язку з частковим задо воленням апеляційної скарги , витрати по сплаті державног о мита за її подання покладаю ться на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, а саме: на позивача у сумі 102,87 грн ., на відповідача у сумі 11,30 грн.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 75, 99, 101-103, 105 Г осподарського процесуально го кодексу України, Київськи й апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скар гу Приватного акціонерного т овариства “Страхова компані я “Перша” задовольнити частк ово.

2. Рішення Господарського су ду міста Києва від 23.08.2011р. у спра ві №23/292 скасувати частково, вик лавши його резолютивну части ну в наступній редакції:

„Позов задовольнити частк ово.

Стягнути з Приватного акці онерного товариства “Страхо ва компанія “Перша” (04116, м. Київ , вул. Старокиївська, 10, літера “ И”, ідентифікаційний код 31681672, п /р №2650201016982 у Київській філії ВАТ „Кредо банк”, МФО 321897 або з будь -якого іншого рахунку, виявле ного державним виконавцем пі д час виконання судового ріш ення) на користь Приватного а кціонерного товариства “Стр ахова компанія “УНІКА” (01103, м. К иїв, вул. Кіквідзе, буд. 14-В, іден тифікаційний код 20033533, п/р №26500455 в АТ „Райффайзен Банк Аваль”, М ФО 300335) 2 259,24 грн. (дві тисячі двіст і пятьдесят девять гривень 24 к опійки)- страхового відшкоду вання, 228,33 грн. (двісті двадцять вісім гривень 33 копійки) - витр ат по сплаті державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шіс ть гривень 00 копійок) - витрат н а інформаційно-технічне забе зпечення судового процесу.

В частині позовних вимог п ро стягнення з відповідача 20 573,94 грн. страхового відшкодува ння провадження у справі при пинити”.

3. Стягнути з Приватного акц іонерного товариства “Страх ова компанія “УНІКА” (01103, м. Киї в, вул. Кіквідзе, буд. 14-В, іденти фікаційний код 20033533, п/р №26500455 в АТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 300335 або з будь-якого іншого рах унку, виявленого державним в иконавцем під час виконання судового рішення) на користь Приватного акціонерного тов ариства “Страхова компанія “ Перша” (04116, м. Київ, вул. Старокиї вська, 10, літера “И”, ідентифік аційний код 31681672, п/р №2650201016982 у Київ ській філії ВАТ „Кредо банк” , МФО 321897) 102,87 грн. (сто дві гривні 87 к опійок) державного мита за по дання апеляційної скарги.

4. Доручити Господарському с уду міста Києва видати наказ и.

5. Матеріали справи №23/292 повер нути до Господарського суду міста Києва.

6. Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття та мо же бути оскаржена до суду кас аційної інстанції у встановл еному законом порядку та стр оки.

Головуючий суддя

Судді