Постанова

від 14.05.2008 по справі 11/127-07

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ, 

вул.Жилянська 58-б                                                      

тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С

Т А Н О В А

14.05.08

р.                                                                                         

№ 11/127-07         

Київський

міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого

судді:                    Мельника С. М. (доповідач по справі),

суддів:

                                                  Гаврилюка  О.М

                                                  Федорчука Р. В

При

секретарі судового засідання           Лисунь

розглянувши

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Вектор-2002”, м.

Київ на рішення господарського суду Київської області від 26.03.2008 року

(підписане 28.03.2008 року)

по

справі          № 11/127-07/8

(суддя Чорна Л.В.)

за

позовом          Товариства з обмеженою

відповідальністю „Вектор-2002”, м. Київ

до         

1.          Ірпінської міської ради, м. Ірпінь, Київська

область

2.          Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1,

м. Вінниця

про          Визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від

11.01.2003 року

за

участю представників :

від

позивача:          Сукманюк О.О., Пакулін

К.А., Музика О.М. -за довіреністю

від

відповідача 1:          Бойчук В.В. - за

довіреністю

від

відповідача 2:          ОСОБА_2 - за

довіреністю

ВСТАНОВИВ:

Товариство

з обмеженою відповідальністю «Вектор-2002»звернулось до господарського суду

Київської області з позовом до Ірпінської міської ради та суб'єкта

підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1про визнання недійсним договору

оренди земельної ділянки від 01.11.2003 року

Рішенням

господарського суду Київської області від 08.06.2007 року, залишеним без змін

постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від

24.09.2007 року, в позові відмовлено.

Постановою

Вищого господарського суду України від 10.01.2008 року вищезазначені рішення

скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду

Київської області.

Рішенням

господарського суду Київської області від 26.03.2008 року при новому розгляді

справи  відмовлено в задоволенні позову

ТОВ „Вектор-2002” до Ірпінської міської ради Київської області та фізичної

особи -підприємця ОСОБА_1про визнання недійсним договору оренди земельної

ділянки  від 11.01.2003 року.

Не

погоджуючись із прийнятим рішенням позивач звернувся до Київського міжобласного

апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить рішення

місцевого господарського суду від 26.03.2008 скасувати та постановити нове

рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, з підстав порушення

судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник

позивача в судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги.

Представник

відповідача 1 та відповідача 2 заперечили проти доводів апеляційної скарги.

Дослідивши

матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, оцінивши докази у їх

сукупності, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний господарський

суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню,

виходячи з наступного.

Суд

першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що позивачем

не доведено обставин, які б свідчили про порушення його прав у зв'язку з

укладенням спірного правочину. Крім того, приймаючи оскаржуване рішення суд

також керувався тим, що відсутні обставин, які б зумовлювали визнання спірного

правочину недійсним з підстав, передбачених ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу

України.

Колегія

суддів з такими доводами місцевого господарського суду погодитись не може, з

огляду на наступне.

Відповідно

до договору купівлі-продажу від 04.07.2002 року, укладеного між Київською

обласною спілкою споживчих товариств та ТОВ „Вектор-2002”, останній набув право

власності на єдиний майновий комплекс Ірпінського ринку, який розташовано за

адресою: Київська обл., м. Ірпінь, вул. З.Алієвої, 65/3.

Пунктом

1.2. даного договору передбачено, що «основні засоби»належать «Продавцю»на

праві власності та розташовані на земельній ділянці площею 1, 645 га.

Відповідно

до Свідоцтва про право власності від 06.03.2003 за позивачем оформлено право

власності на будівлі міського ринку, який розташовано за адресою: Київська

обл., м. Ірпінь, вул. З.Алієвої, 65/3.

Вищезазначене

Свідоцтво було 06.03.2003 року зареєстроване Ірпінським бюро технічної

інвентаризації, витяг № 126025.

У

подальшому позивач неодноразово звертався до відповідача 1 з заявами №4 від

22.01.2003 року, № 37 від 23.07.2003 року, № 45 від 11.11.2003 року про надання

в оренду земельної ділянки площею 1, 645 га., для обслуговування ринку

Рішенням

сесії Ірпінської міської ради від 04.12.2003 року № 16 вирішено надати позивачу

на умовах оренди земельну ділянку площею 1,1646 га., для обслуговування ринку.

Ірпінською

міською радою 25.09.2003 року було прийнято рішення № 424-14-ХХІV про надання

на умовах оренди відповідачу 2 земельну ділянку розміром 0,0470 га. для

будівництва та обслуговування офісної будівлі.

На

підставі рішення Ірпінської міської ради від 25.09.2003 року між відповідачами

01.11.2003 було укладено спірний правочин 

та зареєстровано його у Ірпінському відділі земельних ресурсів

01.11.2003 року за №189.

Відповідно

до рішення арбітражного суду Київської області від 11.10.1999 року у справі №

6/5 зобов'язано Ірпінську міську раду 

народних депутатів видати Ірпінському ринку Київської облспоживспілки  державний акт на право постійного  користування земельною ділянкою площею 1, 645

га, обмежену вул. Грибоєдова, ІІІ Інтернаціоналу, Дем'яна Попова, Пролетарська,

на якій розміщено колгоспний ринок.

Постановою

Вищого арбітражного суду України від 16.06.2000 року № 04-1/12-16/13 рішення

арбітражного суду Київської області  від

11.10.1999 року залишено без змін.

Пунктом

1.2. договору купівлі-продажу від 04.07.2002 року, укладеного між Київською

обласною спілкою споживчих товариств та ТОВ „Вектор-2002” передбачено, що

«Основні засоби»належать „Продавцю” на праві власності. Розташовані на

земельній ділянці площею 1, 645 га.

Згідно

акту передачі № 1 від 09.1997.2002 року, який є невід'ємною частиною договору

купівлі -продажу, позивачу були передані будівлі та споруди ринку, в тому числі

огорожа з воротами, розміщена за периметром земельної ділянки.

Зазначений

договір є чинним та не скасованим. Відтак, на нього поширюється дія ст. 204

Цивільного кодексу України. Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України

правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або

якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно

до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України

(ЄДРПОУ) №15865 від 11.10.2005 року одним з видів діяльності позивача є

роздрібна торгівля на ринках.

Як

вбачається з дозволів  виконавчого

комітету Ірпінської міської ради на розміщення об'єктів торгівлі та сфери

послуг на 2002 рік № 221, на 2003 рік № 208, на 2004 рік № 21, на 2005 рік №

23, на 2006 рік № 197 позивачу надавалося право на розміщення об'єктів торгівлі

та послуг на земельній ділянці розміром 1,645 га.

Враховуючи

вищезазначене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що позивач

придбав у Київської обласної спілки споживчих товариств єдиний майновий

комплекс Ірпінського міського ринку, як об'єкт торгівлі та мав на меті

проведення саме ринкової діяльності. Для здійснення такої мети позивачу

необхідно мати у своєму користуванні земельну ділянку, у розмірі 1,645 га.

Робота

ринку без земельної ділянки, на якій він розташований неможлива. В цьому

випадку земельна ділянка носить не допоміжну функцію, а є безпосередньо

торговельною площею, без якої підприємство безумовно змінить цільове

призначення.

Даний

факт, що Ірпінський ринок є цілісним майновим комплексом, який розташований на

земельній ділянці 1,645 га. підтверджується постановою господарського суду м.

Києва від 21.12.2006 року у справі № 7/691-А, що підтверджено ухвалою

Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2007 року і ухвалою

Вищого адміністративного суду України від 12.12.2007 року, а тому відповідно до

ст. 35 ГПК України цей факт є обов'язковим для господарського суду і має

значення для вирішення спору.

Відповідно

до ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України до особи, яка придбала житловий

будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку,

на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах,

встановлених договором.

Згідно

з ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України до особи, яка придбала житловий

будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку,

на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах,

встановлених договором.

Відповідно

до ч. 2 ст. 191 Цивільного кодексу України до складу підприємства як єдиного

майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності,

включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину,

продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення

та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

Висновки

суду першої інстанції про відсутність порушених прав позивача є

необґрунтованими, оскільки, ним не надано належної правової оцінки, щодо

можливих порушень права власності позивача на нерухоме майно, що розташовано на

спірній земельній ділянці у зв'язку з наявність спірного договору оренди.

Зокрема,

відповідачем 2 на адресу позивача було направлено письмову претензію від

02.11.2006 року, у якій він вимагав знесення позивачем огорожі, що розташована

на земельній ділянці, яка є об'єктом договору оренди від 01.11.2003 року.

Таким

чином, наявність у відповідача 2 прав землекористувача відповідно до договору

оренди від 01.11.2003 року призводить до порушення права власності позивача на

єдиний майновий комплекс Ірпінського ринку.

Згідно

з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права

у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно

до ст. 321 ЦК України Право власності є непорушним. Ніхто не може бути

протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може

бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках

і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права

власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної

необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови

попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених

частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Також,

місцевим господарським судом залишено поза увагою ту обставину, що відповідно

до постанови господарського суду м. Києва від 21.12.2006 року у справі №

7/691-А рішення Ірпінської міської ради від 25.09.2003 року № 424-14-ХХІV

визнано протиправним та скасовано. Дана постанова залишена у силі ухвалою

Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2007 року.

Відповідно

до статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок,

що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі

рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого

самоврядування, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Спірний

договір оренди було укладено між відповідачами 1, 2 на підставі рішення

Ірпінської міської ради № 424-14-XXIV від 25.09.2003 року, яким затверджено

проект відведення  земельної ділянки ПП

ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування торгівельно-офісного приміщення за

адресою м. Ірпінь, вул. ІІІ Інтернаціоналу (п.1) та надано  в оренду строком на 5 років земельну ділянку

площею 0,047 га по вул. ІІІ Інтернаціоналу (п.2).

Відповідно

до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є

недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які

встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно

до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити

цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам

суспільства.

Згідно

з ч. 2 ст. 15 Закону України „Про оренду землі” відсутність у договорі оренди

землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення

вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній

реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно

до закону.

Відповідно

до ч. 1 ст. 6 Закону України „Про оренду землі” орендарі набувають права оренди

земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом

України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та

іншими законами України і договором оренди землі.

Отже

спірний договір оренди земельної ділянки укладено без належної правової

підстави, що суперечить ст.ст. 120, 124 Земельного кодексу України, та ст. 321

ЦК України. Безпосередньою підставою для його укладення було протиправне

рішення відповідача 1, яким порушено права позивача у даній справі. 

Аналогічна

правова позиція наведена у постанові Вищого господарського суду України від

05.02.2008 року по справі № 22/150д/07.

За

наведених обставин, договір оренди земельної ділянки від 01.11.2003 року

укладений між відповідачами підлягає визнанню недійсним на майбутнє.

При

цьому апеляційний господарський суд приходить до висновку про неможливість

визнання спірного правочину недійсним з моменту його укладення, оскільки,

застосування наслідків недійсності правочину даному випадку є неможливим.

Судові

витрати за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на

відповідачів.

Керуючись

ст. ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний

господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Товариства з

обмеженою відповідальністю „Вектор-2002”, м. Київ на рішення господарського

суду Київської області від 26.03.2008 року по справі № 11/127-07/8 -

задовольнити частково.

2.          Рішення господарського суду Київської

області від 26.03.2008 року у справі № 11/127-07/8 -скасувати.

Прийняти

нове рішення, яким позовні вимоги до Ірпінської міської ради та фізичної особи

-підприємця ОСОБА_1 задовольнити. Визнати недійсним на майбутнє договір від

01.11.2003 року оренди земельної ділянки площею 0,047 га, яка розміщена по вул.

ІІІ Інтернаціоналу, укладений між Ірпінською міською радою та приватним

підприємцем ОСОБА_1, зареєстрований у Ірпінському відділі  земельних ресурсів  01.11.2003 року за № 189.

3.          Стягнути з Ірпінської міської ради

(Київська обл., м. Ірпінь, вул. Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 05408846) на користь

товариства з обмеженою відповідальністю „Вектор-2002” (м. Київ, вул. Кіквідзе,

13, код ЄДРПОУ 31925660) 63,75 грн. витрат, за подання позовної заяви та

апеляційної скарги та 59 грн. витрат, за інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу.

4.          Стягнути з фізичної особи -підприємця

ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 63,75 грн. витрат, за подання

позовної заяви та апеляційної скарги та 59 грн. витрат, за

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          Видачу наказів доручити

господарському суду Київської області.

6.          Матеріали справи № 11/127-07/8

повернути до господарського суду Київської області.

Головуючий

суддя:                                                                     

Мельник С. М.

Судді:

                        Гаврилюк  О.М

Корсакова Г.В.

Дата відправки  15.05.08