Постанова

від 25.09.2008 по справі 11/127-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 25 вересня 2008 р.                                                                                   

№

11/127-07 

Вищий

господарський суд  України у складі

колегії суддів:

головуючого

судді

Першикова

Є.В.

суддів

Данилової

Т.Б.

Ходаківської

І.П.

розглянув

касаційну

скаргу

Ірпінської

міської ради Київської області

на

постанову

від 14.05.08р. Київського міжобласного апеляційного господарського суду

у

справі

№

11/127-07 господарського суду 

Київської області

за

позовом

 Товариства з обмеженою відповідальністю

"Вектор-2002", м.Київ

до  

1)          Ірпінської міської ради Київської

області 2)          Фізичної особи

-підприємця ОСОБА_1., м.Вінниця

про

визнання

недійсним договору оренди земельної ділянки

За

участю представників сторін:

від

позивача - Пакулін К.А., за довіреністю

-          Сукманюк О.О., за довіреністю

від

відповідача -2: ОСОБА_2., за довіреністю 

ВСТАНОВИВ:

Рішенням

господарського суду Київської області від 26.03.2008 року відмовлено в

задоволенні позову ТОВ „Вектор-2002” до Ірпінської міської ради Київської

області та фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним договору

оренди земельної ділянки  від 11.01.2003

року.

Постановою

від 14.05.08р. Київського міжобласного апеляційного господарського суду

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Вектор-2002”, м.

Київ на рішення господарського суду Київської області від 26.03.2008 року по

справі № 11/127-07/8 -задоволено частково.           Рішення господарського суду

Київської області від 26.03.2008 року у справі № 11/127-07/8 -скасовано.

Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги до Ірпінської міської ради та

фізичної особи -підприємця ОСОБА_1. задоволено. Визнано недійсним на майбутнє

договір від 01.11.2003 року оренди земельної ділянки площею 0,047 га, яка

розміщена по вул. ІІІ Інтернаціоналу, укладений між Ірпінською міською радою та

приватним підприємцем ОСОБА_1., зареєстрований у Ірпінському відділі  земельних ресурсів  01.11.2003 року за № 189.

Ірпінська

міська рада Київської області звернулася до Вищого господарського суду України

з касаційною скаргою, в якій просить: скасувати постанову від 14.05.08р.

Київського міжобласного апеляційного господарського суду з підстав

неправильного застосування норм матеріального та процесуального права; за

лишити без змін рішення господарського суду Київської області від 26.03.2008

року.

Розглянувши

матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених

фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та

процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Як

вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, відповідно до договору

купівлі-продажу від 04.07.2002 року, укладеного між Київською обласною спілкою

споживчих товариств та ТОВ „Вектор-2002”, останній набув право власності на

єдиний майновий комплекс Ірпінського ринку, який розташовано за

адресою:АДРЕСА_1. Пунктом 1.2. даного договору передбачено, що “основні засоби”

належать “Продавцю” на праві власності та розташовані на земельній ділянці

площею 1, 645 га.

Відповідно

до Свідоцтва про право власності від 06.03.2003 за позивачем оформлено право

власності на будівлі міського ринку, який розташовано за адресою:АДРЕСА_1. 

Рішенням

сесії Ірпінської міської ради від 04.12.2003 року № 16 вирішено надати позивачу

на умовах оренди земельну ділянку площею 1,1646га., для обслуговування ринку.

       Також 25.09.2003 року Ірпінською міською

радою було прийнято рішення №424-14-ХХІV про надання на умовах оренди

відповідачу-2 земельну ділянку розміром 0,0470 га. для будівництва та

обслуговування офісної будівлі.    

      На підставі рішення Ірпінської міської

ради від 25.09.2003 року між відповідачами 01.11.2003 було укладено спірний

правочин  та зареєстровано його у

Ірпінському відділі земельних ресурсів 01.11.2003 року за №189.         

     Відповідно до постанови господарського

суду м. Києва від 21.12.2006 року у справі № 7/691-А рішення Ірпінської міської

ради від 25.09.2003 року № 424-14-ХХІV визнано протиправним та скасовано. Дана

постанова залишена у силі ухвалою Київського апеляційного господарського суду

від 22.05.2007 року.

       Судами також встановлено, що відповідно

до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України

(ЄДРПОУ) №15865 від 11.10.2005 року одним з видів діяльності позивача є

роздрібна торгівля на ринках.

Як

вбачається з дозволів  виконавчого

комітету Ірпінської міської ради на розміщення об'єктів торгівлі та сфери

послуг на 2002 рік № 221, на 2003 рік № 208, на 2004 рік № 21, на 2005 рік №

23, на 2006 рік № 197 позивачу надавалося право на розміщення об'єктів торгівлі

та послуг на земельній ділянці розміром 1,645 га.

        З огляду на вищевикладені обставини

судова колегія вважає правомірним та обґрунтованим висновок апеляційного суду

про те, що позивач придбав у Київської обласної спілки споживчих товариств

єдиний майновий комплекс Ірпінського міського ринку, як об'єкт торгівлі та мав

на меті проведення саме ринкової діяльності. Для здійснення такої мети позивачу

необхідно мати у своєму користуванні земельну ділянку, у розмірі 1,645 га.

Робота ринку без земельної ділянки, на якій він розташований неможлива. В цьому

випадку земельна ділянка носить не допоміжну функцію, а є безпосередньо

торговельною площею, без якої підприємство безумовно змінить цільове

призначення.

        Окрім того, як встановлено судом, той

факт, що Ірпінський ринок є цілісним майновим комплексом, який розташований на

земельній ділянці 1,645 га. підтверджується постановою господарського суду м.

Києва від 21.12.2006 року у справі № 7/691-А, що підтверджено ухвалою

Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2007 року і ухвалою

Вищого адміністративного суду України від 12.12.2007 року, а тому відповідно до

ст. 35 ГПК України цей факт є обов'язковим для господарського суду і має

значення для вирішення спору.

Відповідно

до ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України до особи, яка придбала житловий

будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку,

на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах,

встановлених договором.

        Частиною 2 ст. 191 Цивільного кодексу

України передбачено, що до складу підприємства як єдиного майнового комплексу

входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні

ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права

вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші

права, якщо інше не встановлено договором або законом.

        Судова колегія вважає правомірним

висновок апеляційного суду про те, що наявність у відповідача-2 прав

землекористувача відповідно до договору оренди від 01.11.2003 року призводить

до порушення первісного права власності позивача на єдиний майновий комплекс

Ірпінського ринку.

Згідно

з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права

у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно

до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути

протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. 

Також,

суд враховує ту обставину, що відповідно до постанови господарського суду м. Києва

від 21.12.2006 року у справі № 7/691-А рішення Ірпінської міської ради від

25.09.2003 року № 424-14-ХХІV визнано протиправним та скасовано.

Спірний

договір оренди було укладено між відповідачами 1, 2 на підставі рішення

Ірпінської міської ради № 424-14-XXIV від 25.09.2003 року.            

Отже

спірний договір оренди земельної ділянки укладено без належної правової

підстави, що суперечить ст.ст. 120, 124 Земельного кодексу України, та ст. 321

ЦК України, а також  з порушенням вимог

законодавства щодо захисту права приватної власності.

Наведене

згідно статей 203, 215 ЦК України є підставою для визнання спірного

договору  недійсним.        

Беручи

до уваги все вищевикладене, враховуючи встановлені у справі обставини, колегія

суддів приходить до висновку, що 

оскаржувана постанова апеляційного суду відповідає вимогам матеріального

та процесуального права і підстав для її скасування не вбачається.           

       Керуючись, ст.ст. 111-5,  111-9, 111-7, 111-11 Господарського

процесуального кодексу України,   Вищий

господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

     Касаційну

скаргу  Ірпінської міської ради

Київської області залишити без задоволення.

    Постанову від 14.05.08р. Київського

міжобласного апеляційного господарського суду у справі №11/127-07

господарського суду  Київської області

залишити без  змін.

Головуючий    суддя                                                                 

Є. Першиков     

Судді                                                                                            Т.

Данилова       

      І.  Ходаківська