Рішення

від 18.10.2011 по справі 3757.1-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

3757.1-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 303

РІШЕННЯ

Іменем України

18.10.2011Справа №5002-17/3757.1-2011

За позовом Міністерства оборони України в особі Центрального спеціалізованого будівельного управління (гозрахункове)  

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕХНО-СІГМА”  

про розірвання договорів

За  зустрічним позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕХНО-СІГМА”  

До відповідача Міністерства оборони України в особі Центрального спеціалізованого будівельного управління  (гозрахункове)

про визнання договору дійсним та визнання  права власності

                                        Суддя В.І. Гайворонський  

                    П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від  Прокуратури -  Бучко Р.В.

     Суть спору: Позивач  звернувся з позовом  до відповідача, згідно якого просить розірвати інвестиційний договір № 10/3/03-061/СБФ1 про спільне будівництво (реконструкцію) об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) згідно розробленого i затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін від 14 березня 2006р., укладений між ТОВ “ТЕХНО-СІГМА” i Міністерством оборони України, розірвати договір № 10/4/03-062/СБФ2 від 22 березня 2006 р. про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі № 10/3/03-061/СБФ1 від 14 березня 2006 р. про спільне будівництво (реконструкцію) об`єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) згідно розробленого i затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін, укладений між ТОВ “ТЕХНО-СІГМА” i Міністерством оборони України, у зв'язку з тим, що відповідач не виконав умови договору щодо отримання документів, в т.ч. землевпорядних, необхідних для отримання дозволу на будівництво, не замовив необхідні дані для розробки проекту будівництва об`єкту стаціонарної рекреації, не отримав необхідні дозволи, технічні умови, іншу документацію для зносу існуючих будівель, чим порушує строки виконання будівельних робіт. Ці порушення впливають на отримання вигоди, на яку розраховує позивач. Kpiм того, порушуються договірні зв'язки позивача з третіми особами.

    Відповідачем подано зустрічний позов, у якому відповідач просить визнати дійсним договір № 10/4/03-062/СБФ2 від 22 березня 2006 р. про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі від 14 березня 2006 р. № 10/3/03-061/СБФ1 про спільне будівництво (реконструкцію) об`єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) згідно розробленого i затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін, визнати право власності на будівлі і споруди військового містечка № 461/10 (м. Севастополь, Балаклавський район, с. Флотське), а саме: КПП з двома ганками (літ. “А” за генпланом); казарма з двома ганками (літ. “Б” за генпланом); будівля з естакадою і двома сходами (літ. “В” за генпланом); склад (літ. “Г” за генпланом); навіс (літ. “Д” за генпланом); котельня (літ. “Е” за генпланом); баня з ганком (літ. “Ж” за генпланом); склади (літ. “З” за генпланом); овочесховище (літ. “И” за генпланом); бомбосховище (літ. “К” за генпланом); дзот (літ. “Л” за генпланом); дзот (літ. “М” за генпланом); склади (літ. “Н” за генпланом); трансформаторна підстанція з ганком (літ. “О” за генпланом); контрольно-пропускний пункт (літ. “П” за генпланом); навіс (літ. “Р” за генпланом); ворота (№1 за генпланом); огородження (№ 2 за генпланом); огородження (№ 12 за генпланом); огородження (№ 13 за генпланом); ворота (№ 15 за генпланом); огородження (№ 16 за генпланом); огородження (№ 17 за генпланом); огородження (№ 18 за генпланом); резервуар (№ 3 за генпланом); басейн (№ 4 за генпланом); оглядова яма (№ 5 за генпланом); підпорна стінка (№ 6 за генпланом); підпорна стінка (№ 7 за генпланом); підпорна стінка (№ 8 за генпланом); підпорна стінка (№ 9 за генпланом); підпорна стінка (№ 10 за генпланом); підпорна стінка (№ 11 за генпланом); пам'ятник (№ 14 за генпланом); мощення, у зв'язку з тим, що позивач (відповідач по зустрічному позову) ухиляється від нотаріального посвідчення договору № 10/4/03-062/СБФ2 від 22 березня 2006 р. про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі від 14 березня 2006 р. № 10/3/03-061/СБФ1 про спільне будівництво (реконструкцію) об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції згідно розробленого i затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін на підставі того, що він не має документів, які б підтверджували його право власності.

          Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними у ній матеріалами, при цьому виходить із того, що згідно ст.129 Конституції України надання доказів є правом стороні, а не обов'язком.  

          По справі проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

   Розглянувши матеріали справи, суд –

                                                                 ВСТАНОВИВ:

        Рішенням господарського суду АР Крим від 29 вересня 2010 року по справі № 2-22/2309.1-2009 позов військового прокурора Севастопольського гарнізону задоволено в повному обсязі: визнано недійсним інвестиційний договір № 10/3/03-061/СБФ1 від 14 березня 2006 року про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення, укладений між Центральним спеціалізованим будівельним управлінням МО України та ТОВ “Техно-Сігма” та визнано недійсним договір № 10/4/03-062/СБФ2 від 22 березня 2006 року про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі № 10/3/03-061/СБФ1 від 14 березня 2006 року, укладений між тими ж сторонами.  

        Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16 грудня 2010 року по справі № 2-22/2309.1-2009 рішення господарського суду АР Крим від 29 вересня 2010 року було залишене без змін.

         Зацікавленими особами не надано доказів того, що вказане рішення та постанова змінені чи скасовані, та, відповідно, не приймати їх до уваги підстав не існує.

         Так, ст. 129 Конституції України передбачено, що  сторона вільна в наданні суду доказів та доказуванні перед судом  їх переконливості, а також закріплений принцип змагальності сторін, та їх рівності перед Законом та судом.

       Згідно ст. 8 Конституції України вона має вищу юридичну силу та її норми являються нормами прямої дії.

       Про необхідність дотримання принципу диспозитивності  сторін також указується в постанові  Верховного Суду України від 20.05.2002 року № 02/132. (справа № Д12/12), а в постанові  Пленуму  Верховного суду України від 01.11.1996 року “Про застосування  норм Конституції України при здійсненні  правосуддя” вказується, що  суди вправі  застосовувати безпосередньо  норми Конституції як норми прямої дії.

      Таким чином, суд вправі розглядати справу по тим матеріалам, яки надані зацікавленими особами.

       Оскільки  відповідні докази не надані до матеріалів справи до  винесення рішення, не існує підстав їх залучати до справи після  винесення рішення по справі.

         Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо він не визнаний судом недійсним.

      Згідно ч. 1 ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

        Таким чином, підстав для розірвання вказаних договорів не існує, та, відповідно, у первісному позові відмовляється.

 Зустрічний позов  також задоволенню не підлягає.

        Так, зустрічний позов обґрунтовується неналежним виконанням обов'язків по договорам,  однак  вони  визнані недійсними.

   Однак, згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний  правочин  не створює юридичних наслідків,  крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

         Оскільки підстав для задоволення зустрічного позову не існує, відповідно, в зустрічному позові  також відмовляється.     

         Підстав для відшкодування судових витрат згідно ч. 5  ст. 49 ГПК України як по первісному, так і по зустрічному позовам  не існує.

         На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85, ГПК України, суд –                                                                                                        

                                                                     ВИРІШИВ:

                                 У первісному позові відмовити повністю.

                               У зустрічному позові відмовити повністю.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Гайворонський В.І.