Рішення

від 01.11.2011 по справі 4242-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

4242-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

01.11.2011Справа №5002-22/4242-2011

за позовом – ТОВ Торговий дім «Спутник», 49000, м. Дніпропетровськ, вул.. Комсомольська, 1, кв. 13; 49008, а/с 794, м. Дніпропетровськ

до відповідача –  Підприємства «МАІ», м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, 4/15

про стягнення 4640,00 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача –  не з'явився   

від відповідача –   не з'явився

Обставини справи:

Позивач – ТОВ Торговий дім «Спутник» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Підприємства «МАІ», просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 4640,00 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення прийнятих на себе зобов'язань за договором купівлі – продажу № 27 від 01.09.2004 року, не здійснив у повному обсязі оплату поставленого позивачем товару, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 4640,00 грн.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 19.10.2011 року  позивачу відмовлено в задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Позивач в судове засідання не з'явився, про причини відсутності суду не повідомив. Про дату розгляду справи повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією.  

Відповідач в судове засідання не з'явився,  про причини відсутності суду не повідомив. Про дату розгляду справи повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією.  Під час розгляду відповідач не надав суду письмового відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за матеріалами, наявними у справі.  

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд –

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Спутнік» та Підприємством «МАІ» було укладено договір купівлі-продажу №27 від 01.09.2004 року.

Згідно розділу 1 Договору продавець (позивач) зобов'язується передати у власність, а покупець (відповідач)  прийняти та оплатити мотоблоки, мотокультиватори, навісне устаткування та запасні частини на умовах даного Договору, в асортименті, кількості та номенклатурі у відповідності з накладними, що є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до п.3.2. оплата за товар, здійснюється протягом 20-ти банківських днів з моменту поставки кожної партії Товару по накладній.

На виконання умов даного договору, відповідачу було поставлено то вар, згідно видаткової накладної №СП080929-023 від 29.09.2008 року на суму 6540,00 грн. 08 квітня 2009 року відповідачем було частково погашено заборгованість в сумі  1900,00 грн.

Але, відповідач, у порушення прийнятих на себе зобов'язань за договором купівлі – продажу № 27 від 01.09.2004 року, не здійснив у повному обсязі оплату поставленого позивачем товару, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 4640,00 грн.

У зв'язку з виникненням заборгованості, позивачем було направлено на адресу відповідача претензію вих. №150 від 22.11.2010 року, з вимогою погасити заборгованість протягом 10 банківських днів з моменту отримання претензії.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність чи відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідач під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 4640,00 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на  відповідача.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

                                                          вирішив:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Підприємства «МАІ» (м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, 4/15, рахунок № 260022279 в КРД АППБ «Аваль» м. Сімферополь, МФО 324021, ЄДРПОУ 30975050) на користь ТОВ Торговий дім «Спутник» (49000, м. Дніпропетровськ, вул.. Комсомольська, 1, кв. 13; 49008, а/с 794, м. Дніпропетровськ, рахунок № 26006121684001в КБ «Приватбанк» м. Дніпропетровськ, МФО 305299, ЄДРПОУ 30548674)  заборгованість в сумі 4640,00 грн.

3.          Стягнути з Підприємства «МАІ» (м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, 4/15, рахунок № 260022279 в КРД АППБ «Аваль» м. Сімферополь, МФО 324021, ЄДРПОУ 30975050) на користь ТОВ Торговий дім «Спутник» (49000, м. Дніпропетровськ, вул.. Комсомольська, 1, кв. 13; 49008, а/с 794, м. Дніпропетровськ, рахунок № 26006121684001в КБ «Приватбанк» м. Дніпропетровськ, МФО 305299, ЄДРПОУ 30548674) 102,00 грн. державного мита.

4.          Стягнути з Підприємства «МАІ» (м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, 4/15, рахунок № 260022279 в КРД АППБ «Аваль» м. Сімферополь, МФО 324021, ЄДРПОУ 30975050) на користь ТОВ Торговий дім «Спутник» (49000, м. Дніпропетровськ, вул.. Комсомольська, 1, кв. 13; 49008, а/с 794, м. Дніпропетровськ, рахунок № 26006121684001в КБ «Приватбанк» м. Дніпропетровськ, МФО 305299, ЄДРПОУ 30548674) 236,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 01.11.2011 року.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.