Рішення

від 01.11.2011 по справі 6252.1-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 311    

РІШЕННЯ

Іменем України

01.11.2011

Справа №5002-18/6252.1-2009

За позовом - Приватного підприємства “Кнехт”(95011, м. Сімферополь, вул. Турецька, 25, кв. 4, ідентифікаційний код 35228070)

До відповідача - Маломаяцької сільської ради (98500, м. Алушта, с. Малий Маяк, вул. Кооперативна, 8)

Про визнання незаконною відмови та дозволення на розробку проекту відведення земельної ділянки.

Суддя І.К. Осоченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача –ОСОБА_1 – представник, довіреність від 01.02.2011.

Від відповідача – не з’явився.

Суть спору: 10.11.2008 р. Приватне підприємство “Кнехт” подало до господарського суду АР Крим заяву про застосування запобіжних заходів у вигляді накладення арешту на земельну ділянку площею 3,0 га біля вул. Бороздіна в с. Утьос м. Алушта, позначену на викопіюванні плану землекористування Маломаяцької сільської ради згідно генерального плану забудови с. Утьос.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 11.11.2008 р. заяву Приватного підприємства “Кнехт” про вжиття запобіжних заходів було призначено до розгляду на 13.11.2008 р. на 11 год. 00 хв.

Ухвалою ГС АР Крим від 13.11.2008 р. були застосовані запобіжні заходи у вигляді накладення арешту на земельну ділянку площею 3,0 га біля вул. Бороздіна в с. Утьос м. Алушта, позначену на викопіюванні плану землекористування Маломаяцької сільської ради згідно генерального плану забудови с. Утьос.

18.11.2008 р. до господарського суду АР Крим надійшла позовна заява Приватного підприємства “Кнехт” до Маломаяцької сільської ради , в якій позивач просить суд:

- визнати незаконною відмову Маломаякської сільської ради в задоволенні клопотання ПП “Кнехт” про надання в оренду земельної ділянки площею 3 га біля вул. Бородіна в с. Утьос, м. Алушта для будівництва парку культури та відпочинку;

- визнати за Приватним підприємством “Кнехт”право оренди земельної ділянки площею 3 га біля вул. Бородіна в с. Утьос, м. Алушта, розташування якої позначено на викопіюванні плану землекористування с. Утьос Маломаякської сільської ради;

- дозволити Приватному підприємству “Кнехт” розробку проекту відведення земельної ділянки площею 3 га біля вул. Бородіна в с. Утьос, м. Алушта для будівництва парку культури та відпочинку, розташованої та позначеної на викопіюванні плану землекористування с. Утьос.

Ухвалою ГС АР Крим від 19.11.2008 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 06.08.2007 р. Приватне підприємство “Кнехт” звернулося до Маломаяцької сільської ради з клопотанням про надання у користування земельної ділянки орієнтовною площею 3,0 га в с. Утьос, м. Алушта, яке місцевою радою було протиправно залишено без задоволення через наявність ухвали ГС АР Крим у справі №2-13/10657-2007 про вжиття заходів до забезпечення позову у вигляді заборони приймати будь-які рішення стосовно запитуваної земельної ділянки. ПП “Кнехт” вважає, що земельна ділянка, стосовно якої судом накладено заборону на прийняття рішень, та запитувана ним земельна ділянка не є тотожними, оскільки розташовані в різних населених пунктах, а тому відповідач, ухиляючись від розгляду клопотання про надання земельної ділянки в користування порушив право позивача на отримання землі в оренду, передбачене статтями 93, 124 Земельного кодексу України.

Не погодившись з ухвалою ГС АР Крим від 13.11.2008 р. про вжиття запобіжних заходів, Маломаяцька сільська рада звернулася з апеляційною скаргою до Севастопольського апеляційного суду, за результатом розгляду якої постановою від 20.01.2009 р. ухвала господарського суду АР Крим від 13.11.2008 р. була скасована.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.04.2009 року в позові відмовлено з посиланням на недоведеність позовних вимог.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.06.2009 року рішення місцевого господарського суду скасовано частково, позов приватного підприємства "Кнехт" задоволено частково, визнано незаконною відмову Маломаяцької сільської ради в задоволенні клопотання приватного підприємства "Кнехт" про надання в оренду земельної ділянки площею 3 га, розташованої біля вул. Бородіна в с. Утьос, м. Алушта для будівництва парку культури та відпочинку,  визнано за приватним підприємством "Кнехт" право на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 3 га, розташованої біля вул. Бородіна в с. Утьос, м. Алушта для будування парку культури та відпочинку, розташованої та позначеної на викопіюванні плану землекористування с.Утьос, в іншій частині рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.04.2009 по справі № 2-7/10253-2008 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.11.2009 року постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.06.2009 та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.04.2009 у справі № 2-7/10253-2009 скасовані.

Справа направлена на новий розгляд до господарського суду АР Крим.

Справі привласнений № 2-18/6252.1-2009 і її розгляд доручений судді господарського суду АР Крим Осоченко І.К.

18.01.2010р. у судовому засіданні відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Суд залучив відзив відповідача до матеріалів справи.

28.01.2010р. у судовому засіданні від учасників судового процесу було заявлено клопотання відповідно до ст. 69 ГПК України про продовження строку розгляду справи. Суд задовольнив клопотання учасників судового процесу та продовжив строк розгляду справи.

23.03.2010р. ухвалою господарського суду, у порядку статті 30 ГПК України, для надання судові пояснень було викликано землевпорядника Маломаяцької сільської ради Новоскольцєва С.В..

06.05.2010р. представник відповідача та землевпорядник Маломаяцької сільської ради Новоскольцєва С.В. у судове засідання не з’явилися, про день та час слухання справи були сповіщені належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

12.07.2010р. у судовому засіданні позивач подав заяву про зміну предмету позову,  відповідно до якої просить визнати незаконною відмову Маломаякської сільської ради в задоволенні клопотання ПП “Кнехт” про надання дозволу на розроблення проекту відведення в оренду земельної ділянки площею 3 га біля вул. Бородіна в с. Утьос, м. Алушта для будівництва парку культури та відпочинку;

- дозволити Приватному підприємству “Кнехт” розробку проекту відведення земельної ділянки площею 3 га біля вул. Бородіна в с. Утьос, м. Алушта для будівництва парку культури та відпочинку, розташованої та позначеної на викопіюванні з плану землекористування с. Утьос.

Суд прийняв таку заяву до свого розгляду.

28.07.2010р. у судовому засіданні позивач надав письмові пояснення, в яких зазначив, що Маломаяцька сільська рада не обґрунтовано відмовила ПП «Кнехт» у виділенні земельної ділянки площею 3,0 га в с. Утьос, оскільки клопотання про виділення земельної ділянки для будівництва парку, що відповідало Генеральному плану Маломаякського сільської ради, арештів на виділення земельних ділянок в с. Утьос накладено не було.

Суд залучив дані пояснення до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду від 28.07.2010 р. провадження по справі було зупинено, у зв’язку з проведенням по справі судової будівельно-технічної (землевпорядної) експертизи.

17.11.2010 р. на адресу господарського суду надійшли копії матеріалів дійсної справи з листом  №12/2-15/7724 від 01.11.2010 р., в якому експерт зазначив, що відсутність коштів робить неможливим проведення експертизи. Також експерт повідомив, що 11.08.2010 р. на адресу позивача було направлено письмове звернення про необхідність  оплатити експертизу. У встановлений законодавством строк кошти на оплату експертизи не надійшли.

Приймаючи до уваги, що обставини, що зумовили зупинення провадження у справі усунено,  суд поновив провадження по справі.

18.01.2011 року представник відповідача у судове засідання не з’явився, проте до судового засідання 18.01.2011 року через канцелярію суду представник Маломаяцької сільської ради здав клопотання про відкладення розгляду справи, мотивуючи його неможливістю явки представника відповідача у судове засідання у зв’язку з відрядження у м. Дніпропетровськ.

Представник позивача у судовому засіданні 18.01.2011 року був ознайомлений з клопотанням відповідача про відкладення розгляду справи та не заперечував проти нього, про що на такому клопотанні міститься відмітка представника позивача «згоден».

У судовому засіданні 10.03.2011 р. представник позивача надав суду клопотання, в якому зазначив перелік питань щодо проведення експертизи. Суд залучив дане клопотання до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду від 10.03.2011 року, за ініціативою суду по справі була призначена судова будівельно-технічна (землевпорядна) експертиза, провадження якої було доручено Кримському науково-дослідному інституту судових експертиз (вул. Чехова, 55а, м. Сімферополь, 95000), у зв’язку з чим провадження у справі було зупинено.

Ухвалою господарського суду від 30.03.2011 року провадження у справі було поновлено для виправлення  допущеної  описки у п. 2 резолютивної частини ухвали господарського суду АР Крим від 10.03.2011 р. Цією же ухвалою провадження у справі  було зупинено.

13.10.2011 року на адресу господарського суду надійшли копії матеріалів дійсної справи з висновком судової будівельно-технічної (землевпорядної) експертизи № 878 від 29.09.2011 року.

Ухвалою суду від 18.10.2011 провадження у справі було поновлено.

01.11.2011 у судовому засіданні представник позивача підтримав свої позовні вимоги, викладені в заяві про зміну позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання 01.11.2011 не з’явився, причини нез’явлення суд не відомі. Про день та час розгляд справи був сповіщений належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

Судом з 28.02.2011 по 10.03.2011 оголошено перерву у судовому засіданні у порядку, передбаченому статтею 77 Господарського процесуального кодексу України.

Строк розгляду справи було продовжено за згодою сторін у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно зі ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, яке знаходиться під особливою охороною держави. Право на землю здобувається та реалізується громадянами та суб`єктами господарської діяльності (юридичними та фізичними особами) винятково відповідно до закону.

Як свідчать матеріали справи, клопотанням № 4 від 10.08.2007 Приватне підприємство “Кнехт” звернулося до Маломаяцької сільської ради з проханням надати дозвіл на розробку проекту землеустрою з відведення земельної ділянки площею 3 га для будівництва парку культури та відпочинку в с. Утьос Маломаяцької сільської ради. До клопотання були додані викопіювання місцевості зі вказівкою площі та місця розташування земельної ділянки, установчі документи підприємства.

Вказане клопотання було отримано Маломаяцькою сільською радою 13.08.2007 р., про що свідчить відповідний штамп вхідної кореспонденції.

Листом №02-14/1076 від 19.09.2007 р. Маломаяцька сільська рада повідомила, що рішенням господарського суду АР Крим у справі № 2-13/10657-2007 Маломаяцькій сільській раді заборонено приймати рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою з відведення запитуваної позивачем земельної ділянки.

Як виходить з тексту заяви позивача про зміну позовних вимог (а.с. 106 т. 2) відмова відповідача у наданні земельної ділянки позивачу є незаконною, що стало підставою для звернення позивача до суду.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмет позову і підстава позову. Предметом позову як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу.

Підстава позову – це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу, до яких входять юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов‘язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов‘язків суб‘єктів спірного матеріального правовідношення.

Предметом позову у справі (з урахуванням заяви позивача про зміну позовних вимог) є, зокрема, вимога позивача про визнання незаконною відмови Маломаякської сільської ради в задоволенні клопотання ПП “Кнехт” про надання дозволу на розроблення проекту відведення в оренду земельної ділянки площею 3 га біля вул. Бородіна в с. Утьос, м. Алушта для будівництва парку культури та відпочинку.

Згідно з приписами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки можуть виникати з рішення суду. При цьому, необхідною умовою виникнення цивільних прав та обов’язків на підставі рішення суду є встановлення такої можливості в актах цивільного законодавства. Статтею 12 вказаного Кодексу унормовано, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Приписами статті 15 цього Кодексу зумовлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання і на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Як виходить з тексту позовної заяви та пояснень позивача, в обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що він запитував земельну ділянку площею 3 га в с. Утьос, у той час, як ухвалою суду відповідачеві було заборонено вчиняти певні дії щодо земельної ділянки, яка розташована на межі с. Утьос та с. Малий Маяк, у районі прикордонної застави і санаторію “Утьос”, орієнтовною площею 8,000 га.

В першу чергу, на підтвердження наявності суб'єктивного права на визнання незаконною відмови Маломаякської сільської ради в задоволенні клопотання ПП “Кнехт” про надання дозволу на розроблення проекту відведення в оренду земельної ділянки площею 3 га біля вул. Бородіна в с. Утьос, м. Алушта для будівництва парку культури та відпочинку позивач повинен надати суду відповідні докази того, що їм дотриманий порядок звернення до відповідного органу місцевого самоврядування.

Підстави та порядок придбання права на землю регулюються Земельним кодексом України.

Згідно ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у області земельних відносин на території сіл, селищ, міст відноситься надання земельних ділянок в користування із земель комунальної власності відповідно до Земельного кодексу України.

Згідно п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження по розпорядженню землями в межах населених пунктів, окрім земель, переданих в приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та у їхніх інтересах функції та повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, іншими законами.

Згідно зі статтею 116 Земельного кодексу України (тут і далі –станом на момент виникнення спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.  Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування  шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

З аналізу ст. 123 Земельного кодексу України випливає, що надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.  Умови і строки розроблення проектів відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору.  Юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради.  До клопотання про відведення земельної ділянки додаються матеріали, передбачені частиною п'ятнадцятою статті 151 цього Кодексу, документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування.

Частиною 1 статті 151 Земельного кодексу України передбачено, що юридичні особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, зобов'язані до початку проектування погодити із власниками землі і землекористувачами та сільськими, селищними, міськими радами, державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінетом Міністрів України і Верховною Радою України місце розташування об'єкта, розмір земельної ділянки та умови її вилучення (викупу) з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів, умови проживання населення і охорону довкілля.

Вибір земельних ділянок для розміщення об'єктів проводиться юридичними особами, зацікавленими у їх відведенні. Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування зобов'язані в порядку, визначеному законодавством України, надавати інформацію юридичним особам, зацікавленим у відведенні земельних ділянок, щодо можливих варіантів розміщення об'єктів відповідно до затвердженої містобудівної документації та документації із землеустрою. Порядок вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів встановлюється Кабінетом Міністрів України. Погодження місць розташування об'єктів, розмірів передбачуваних для вилучення (викупу) земельних ділянок та умов їх відведення провадиться відповідними сільськими, селищними, міськими радами, державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінетом Міністрів України відповідно до їх повноважень щодо вилучення цих ділянок, а також Верховною Радою України (частини 2, 3 статті 151 Земельного кодексу України).

Відповідно до частин 5-7 статті 151 Земельного кодексу України юридичні особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, звертаються з клопотанням про погодження місць розташування об'єктів до відповідної сільської, селищної, міської ради, місцевої державної адміністрації. Клопотання щодо об'єктів, вилучення яких провадиться Кабінетом Міністрів України, подаються до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Севастопольської міської державної адміністрації. До клопотання додаються необхідні матеріали та розрахунки. Відповідна сільська, селищна, міська рада чи місцева державна адміністрація згідно із своїми повноваженнями розглядає клопотання і в п'ятиденний строк з дня реєстрації направляє його разом з матеріалами, передбаченими частиною п'ятнадцятою цієї статті, на розгляд органів земельних ресурсів, природоохоронних, територіальних органів виконавчої влади з питань лісового господарства і санітарно-епідеміологічних органів, органів містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини. Зазначені органи протягом двох тижнів з дня одержання клопотання надають свої висновки відповідній сільській, селищній, міській раді чи місцевій державній адміністрації, які з урахуванням одержаних висновків протягом десяти днів приймають рішення про погодження місця розташування того об'єкта, під який мають право самостійно вилучати земельну ділянку, або мотивоване рішення про відмову.

Матеріали погодження місця розташування об'єкта повинні включати: викопіювання з генерального плану або іншої містобудівної документації населеного пункту, копію плану земельної ділянки з нанесенням на ній варіантів розміщення об'єкта із зазначенням загальної площі, яку необхідно вилучити. Зазначаються також склад угідь земельної ділянки, що вилучається, та умови її відведення (ч. 15 ст. 151 ЗК України).

Отже, законодавчо передбачено, що наданню дозволу на складання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки передує процедура погодження місця розташування об’єкта, розміру земельної ділянки та умов її вилучення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004 р. N 427 був затверджений Порядок вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів. Оскільки позивач звертався до Маломаяцької сільської ради з клопотанням про відведення земельної ділянки саме для розміщення об’єкта - будівництва парку культури та відпочинку, ним повинен бути врахований зазначений Порядок.

Відповідно до пункту 3 Порядку юридична особа, заінтересована у відведенні земельної ділянки, звертається з клопотанням до сільської, селищної, міської ради, районної, Київської чи Севастопольської міської держадміністрації, до повноважень якої належить вирішення питання про вибір земельної ділянки.

У клопотанні зазначаються:

- обґрунтування необхідності відведення земельної ділянки;

- орієнтовний розмір земельної ділянки;

- бажане місце розташування об'єктів із зазначенням їх на відповідному планово-картографічному матеріалі (за наявності);

- умови вилучення (викупу) земельної ділянки.

До клопотання додаються копії установчого документа та свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, а також у разі наявності - копії матеріалів проектів будівництва об'єктів (типових проектів або проектів повторного застосування), містобудівного обґрунтування розташування об'єкта на території кварталу існуючої забудови, інших проектних матеріалів щодо умов забудови земельної ділянки.

Сільська, селищна, міська рада, районна, Київська чи Севастопольська міська держадміністрація реєструє клопотання в день його подання з присвоєнням реєстраційного номера, розглядає клопотання і в п'ятиденний строк після реєстрації надсилає постійно діючій комісії з питань вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів (далі - комісія), утвореній відповідною радою або держадміністрацією. До складу комісії включаються заступник голови сільської, селищної, міської ради або заступник голови місцевої держадміністрації (голова комісії), а також представники районного (міського) органу земельних ресурсів, природоохоронного органу, санітарно-епідеміологічної служби, органів містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини. До роботи в комісії також залучаються власники та користувачі земельних ділянок, які пропонуються до вибору, представник заявника (пункт 4 Порядку).

Згідно з приписами пунктів 6, 7 Порядку результати роботи комісії оформляються актом вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів, який підписується головою і членами комісії, скріплюється печатками і разом з матеріалами, що використовувалися під час його складання, передається юридичній особі, для подання до сільської, селищної, міської ради, районної, Київської чи Севастопольської міської держадміністрації з метою прийняття відповідного рішення.

Таким чином, з огляду на вказані норми чинного земельного законодавства, перед зверненням до Маломаяцької сільської ради з клопотанням про надання дозволу на складання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки для будівництва парку культури та відпочинку, Приватним підприємством “Кнехт” мало бути дотримано порядок погодження місця розташування об’єкта, розміру земельної ділянки та умов її вилучення, який завершується складанням відповідного акта вибору земельної ділянки. В свою чергу, саме цей акт, який в частині 15 статті 151 Земельного кодексу України названий як “матеріали погодження місця розташування об'єкта”, є підставою для розгляду органом місцевого самоврядування чи органом виконавчої влади питання про надання дозволу на складання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки.

Проте, вказаний порядок позивачем дотриманий не був, оскільки в матеріалах справи відсутній акт вибору земельної ділянки. Крім того, як вказано у клопотанні ПП «Кнехт» про виділення земельної ділянки, додатком до такого клопотання є: викопіювання місцевості з вказанням площі і місця розташування земельної ділянки, установчі документи підприємства на 16 аркушах. Тобто позивачем при зверненні до органу місцевого самоврядування з клопотанням про виділення земельної ділянки не було надано такому органу необхідних документів, перелік яких чітко закріплений у статті 151 Земельного кодексу України. Більш  того, суд звертає увагу, що таке клопотання позивача взагалі не містить вимогу щодо передачі земельної ділянки саме в оренду та розробку проекту відведення земельної ділянки в оренду.

В другу чергу, на підтвердження наявності суб'єктивного права на визнання незаконною відмови Маломаякської сільської ради в задоволенні клопотання ПП “Кнехт” про надання дозволу на розроблення проекту відведення в оренду земельної ділянки площею 3 га біля вул. Бородіна в с. Утьос, м. Алушта для будівництва парку культури та відпочинку позивач повинен надати суду відповідні докази, того що запитуєма ПП «Кнехт» земельна ділянка не налягає на земельну ділянку площею 8 га, розташовану на межі с. Утьос та с. Малий Маяк, у районі прикордонної застави і санаторію «Утьос» відносно якої була заборона суду відповідно до ухвали господарського суду АР Крим від 23.08.2007р. по справі №2-13/10657-2007 за позовом ТОВ «Альфанафтаюг» до Маломаяцької сільської Ради про визнання недійсним рішення.

У процесі розгляду дійсної справи судом встановлено, що ухвалою господарського суду АР Крим від 23.08.2007 р. у справі № 2-13/10657-2007 з метою забезпечення позову Маломаяцькій сільській раді було заборонено вчиняти дії та приймати рішення про надання дозволу на розробку проекту відведення, призначення конкурсів на набуття права, погодження проектів землеустрою, затвердження проектів землеустрою та надання земельної ділянки у власність (постійне користування, оренду), яка розташована на межі с. Утьос та с. Малий Маяк, у районі прикордонної застави і санаторію “Утьос”, орієнтовною площею 8,000 га.

Виходячи з вказівок Вищого господарського суду України по справі №2-7/10253-2008, викладених в його Постанові від 05.11.2009р., керуючись ст. 41 ГПК України та Роз’ясненнями Вищого господарського суду України від 11.11.1998р. за №02-5/424 «Про деякі питання практики призначення судових експертиз», у цілях правильного та усестороннього розгляду справи, ухвалою господарського суду від 10.03.2011 року, за ініціативою суду, по справі була призначена судова будівельно-технічна (землевпорядна) експертиза, на вирішення якої поставлене наступне питання:

чи налягає запитуєма ПП «Кнехт» земельна ділянка площею 3,0 га, про яку зазначено у клопотанні ПП «Кнехт» на адресу Маломаяцької сільської ради від 10.08.2007р. вих. №4 та додатку до нього, на земельну ділянку площею 8 га, розташовану на межі с. Утьос та с. Малий Маяк, у районі прикордонної застави і санаторію «Утьос» відносно якої була заборона суду відповідно до ухвали господарського суду АР Крим від 23.08.2007р. по справі №2-13/10657-2007 за позовом ТОВ «Альфанафтаюг» до Маломаяцької сільської Ради про визнання недійсним рішення?

Відповідно до висновку № 878 від 29.09.2011 судової будівельно-технічної експертизи, відповісти на питання чи налягає запитуєма ПП «Кнехт» земельна ділянка площею 3,0 га на земельну ділянку площею 8 га, розташовану на межі с. Утьос та с. Малий Маяк, у районі прикордонної застави і санаторію «Утьос» відносно якої була заборона суду відповідно до ухвали господарського суду АР Крим від 23.08.2007р. по справі №2-13/10657-2007 за позовом ТОВ «Альфанафтаюг» до Маломаяцької сільської Ради не представляється можливим, оскільки відсутні матеріали, необхідні для дачі висновку з причин незадоволення клопотання, заявленого експертом.

Відповідно до частин 2 і 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Частиною 5 статті 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Суд, даючи оцінку такій експертизі, вважає, що експертний висновок № 878 від 29.09.2011 є повний і обґрунтований, у зв’язку із чим суд погоджується з таким висновком судової будівельно-технічної експертизи.

Крім того, суд звертає увагу на те, що ані запитувана позивачем земельна ділянка, ані земельна ділянка, відносно розпорядження якою судом була встановлена заборона, не виділені в натурі, кадастрові номери вказаним земельним ділянкам не привласнені, що унеможливлює точне встановлення фактичного їх розміщення на місцевості.

З урахуванням цього, суд вважає, що станом на 19.09.2007 р. (дата відмови позивачу в наданні дозволу на розроблення землевпорядної документації) Маломаяцька сільська рада була позбавлена права приймати будь-які рішення  відносно запитуваної позивачем земельної ділянки.

На підставі вищевикладеного, суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню вимоги позивача про визнання незаконною відмови Маломаякської сільської ради в задоволенні клопотання ПП “Кнехт” про надання в оренду земельної ділянки площею 3 га біля вул. Бородіна в с. Утьос, м. Алушта для будівництва парку культури та відпочинку.

Стосовно вимоги позивача про дозволення Приватному підприємству “Кнехт” розробку проекту відведення земельної ділянки площею 3 га біля вул. Бородіна в с. Утьос, м. Алушта для будівництва парку культури та відпочинку, розташованої та позначеної на викопіюванні з плану землекористування с. Утьос суд зазначає наступне.

Згідно пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди встановлено Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі".

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі термінове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендарю для ведення підприємницької та іншої діяльності (стаття 92 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України "Про оренду землі").

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (ч. 1 ст. 124 Кодексу). Передача в оренду земельних ділянок із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Пунктом 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях міської ради.

Відповідно до приписів статті 16 Закону України "Про оренду землі" особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання), розгляд якої і надання земельної ділянки в оренду проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Згідно статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками з земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, що підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених Земельним кодексом України.

За приписами ч. 4 ст.118, ч. 5 ст. 123 Земельного кодексу України за наслідками розгляду заяви особи, зацікавленої в одержанні земельної ділянки, відповідна райдержадміністрація або сільська, селищна, міська рада дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки.

Зважаючи на те, що необхідною передумовою отримання в оренду земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки, вимога до цього органу про визнання права на отримання в оренду земельної ділянки за відсутності вказаного рішення є порушенням його виключної, передбаченої Конституцією України, компетенції на здійснення права власності від імені українського народу на управління землями, яке підлягає захисту, а порушені права позивача мають захищатися способами, передбаченими статтею 152 Земельного кодексу України з обов'язковим дотриманням норм чинного законодавства.

З урахуванням цього, правові підстави для задоволення позову у частині дозволення Приватному підприємству “Кнехт” розробку проекту відведення земельної ділянки площею 3 га біля вул. Бородіна в с. Утьос, м. Алушта для будівництва парку культури та відпочинку, розташованої та позначеної на викопіюванні з плану землекористування с. Утьос відсутні, у зв’язку із чим суд відмовляє у позові і у цій частині.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України відносяться на позивача.

В судовому засіданні 01.11.2011 судом оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 03.11.2011.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Осоченко І.К.