Рішення

від 01.11.2011 по справі 18/212

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

18/212

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  18/212

01.11.11

За позовом          Департаменту комунальної власності Одеської міської ради;

до                    Приватного малого багатопрофільного ремонтно-технічного

підприємства «Гарант»;

про                    стягнення 48 738,94 грн. неустойки;

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача:          не з'явились;

Від відповідача:          не з'явились;

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2011 р. порушено провадження у справі №18/212, справа призначена слуханням на 22.09.2011 р.

Справа, в порядку статті 77 ГПК України, була відкладена слуханням: з 22.09.2011 р. до 13.10.2011 р., з 13.10.2011 р. до 01.11.2011 р., про що господарським судом винесені відповідні ухвали від 22.09.2011 р. та від 13.10.2011 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача неустойку у розмірі 48 738,94 грн., 487,50 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні 13.10.2011 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач —Приватне мале багатопрофільне ремонтно-технічне підприємство «Гарант», повноважних представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив. Керуючись статтею 75 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

01.12.2000 р. між Представництвом по управлінню комунальної власності Одеської міської ради, правонаступником якого є позивач, та відповідачем укладений договір оренди нежитлового приміщення №53/82, за умовами якого позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне володіння та користування приміщення загальною площею 197,37 кв.м., розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Головатого, 52, з метою розміщення майстерні.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що договір діє з 21.07.2000 р. до 01.12.2005 р.

Вступ відповідача у володіння та користування приміщенням настає одночасно з підписанням сторонами договору оренди та акту прийому-передачі вказаного приміщення (п. 2.1. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору орендна плата перераховується позивачеві щомісячно, не пізніше 15 числа поточного місяця, з урахуванням щомісячного індексу інфляції, відносно суми орендної плати, визначеної за перший місяць після укладення договору оренди в розмірі 250,18 грн.

Пунктом 4.2. договору визначено, що відповідач зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та кошти за комунальні послуги, податок на додану вартість, податок на земельну ділянку.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 03.09.2010 р. у справі №3/23-10-2561 за позовом Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради до Приватного малого багатопрофільного ремонтно-технічного підприємства «Гарант»про виселення та стягнення 33 959,56 грн. позов задоволений повністю: Приватне мале багатопрофільне ремонтно-технічне підприємство «Гарант»виселене з нежилого приміщення першого поверху загальною площею 214,4 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Отамана Головатого, 52, на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради; з Приватного малого багатопрофільного ремонтно-технічного підприємства «Гарант»на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради стягнуто 9 328,50 грн. заборгованості з орендної плати, 1 284,78 грн. пені, 23 346,28 грн. неустойки, 424,59 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.10.2010 р. рішення Господарського суду Одеської області від 03.09.2011 р. у справі №3/23-10-2561 залишене без змін.

Як визначено статтею 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Вищезазначеним рішенням Господарського суду Одеської області встановлено:

—договір оренди продовжувався між сторонами на новий строк, з 15.04.2009 р. по 15.10.2009р., з 15.10.2009 р. по 15.04.2010 р. та з 15.04.2010 р. по 15.10.2010 р. відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»;

—на підставі додаткового погодження від 08.10.2007 р. до договору площу приміщення, яку фактично використовує відповідач, змінено з 197,37 кв.м. до 214,4 кв.м.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання за договором, орендоване приміщення повернув позивачеві лише 21.04.2011р., що підтверджується актом прийому-передачі нежитлового приміщення від 21.04.2011 р.

Статтею 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Позивачем здійснене нарахування неустойки за неповернення орендованого майна відповідачем у розмірі 48 738,94 грн. Розрахунок неустойки здійснений у розмірі подвійної орендної плати за користування нежитловим приміщенням за період з вересня 2010 року по квітень 2011 року, відповідає матеріалам справи та вимогам Закону.

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.549 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню неустойка в розмірі 48 738,94 грн., що відповідає обґрунтованому розрахунку позивача.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Враховуючи ту обставину, що відповідач позовні вимоги належними та допустимими засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного малого багатопрофільного ремонтно-технічного підприємства «Гарант»(інд. 04209, м. Київ, вул. Богатирська, 11, код ЄДРПОУ 13887921) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (інд. 65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595) 48 738 (сорок вісім тисяч сімсот тридцять вісім) грн. 94 коп. неустойки, 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 50 коп. витрат по сплаті держмита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяО.В. Мандриченко

Дата складання рішення 08.11.2011 р.