Рішення

від 07.11.2011 по справі 53/428

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/428 07.11.11

За позовом Публічного акціонерного товариства "Інв естиційно-фінансовий консал тинг"

до Приватного акціонерно го товариства "Акціонерна ст рахова компанія "Інго Україн а"

про відшкодування шкоди в порядку регресу 1 372,66 грн.

С уддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю в ід 26.10.11

від відповідача: не з`явилис я

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стяг нення з Приватного акціонерн ого товариства "Акціонерна с трахова компанія "Інго Украї на" шкоди в порядку регресу в р озмірі 1 372,66 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 14.08.2008 у результаті дорож ньо-транспортної пригоди (да лі - ДТП) було пошкоджено авт омобіль Дачія, який був застр ахований у ЗАТ «Страхова ком панія «ВУСО». Остання виплат ивши страхове відшкодування , набула прав свого страхувал ьника до винної особи. Оскіль ки винним у скоєнні ДТП визна но ОСОБА_2, цивільно-право ва відповідальність якої за шкоду завдану майну третіх о сіб під час ДТП за участю авто мобіля Кіа, була застрахован а в ПрАТ «Акціонерна страхов а компанія «Інго Україна», то обов' язок з відшкодування збитків у межах лімітів покл адається на відповідача. Вра ховуючи, що 23.12.2009 між ЗАТ «Страх ова компанія «ВУСО»та позива чем було укладено договір пр о відступлення права вимоги, відповідно до якого ЗАТ «Стр ахова компанія «ВУСО» відсту пила позивачу своє право гро шової вимоги в порядку регре су до третіх осіб (боржників), то право вимагати відшкодува ння вищезазначених збитків м ає саме позивач.

Ухвалою Господарського с уду міста Києва від 15.09.2011 поруше но провадження по справі № 53/426, розгляд справи призначено н а 17.10.2011.

В судове засідання 17.10.2011 пред ставник позивача не з' явивс я, вимоги ухвали суду про пору шення провадження у справі н е виконав, про причини неявки суду невідомо.

Незважаючи на належне пові домлення представник відпов ідача в судове засідання 17.10.2011 н е з' явився, вимог ухвали суд у від 15.09.2011 не виконав, про причи ни неявки суду невідомо.

Враховуючи те, що нез' явл ення представників сторін в засідання суду та невиконанн я останніми вимог суду, викла дених в ухвалі суду від 15.09.2011, пе решкоджає вирішенню спору по суті, господарський суд ухва лою від 17.10.2011 відклав розгляд сп рави на 07.11.2011.

В судове засідання предста вник позивача з'явився, вимог и ухвал суду в частині наданн я полісу ОСЦПВВНТЗ на автомо біль Кіа, д/н НОМЕР_1 невико нав, позовні вимоги підтриму є та просить задовольнити їх повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився , витребувані ухвалою суду до кази та відзив на позовну зая ву не подав, про поважні причи ни неявки суд не повідомив, хо ча про час і місце судового за сідання був належним чином п овідомлений, що підтверджуєт ься відміткою на звороті ухв али суду.

Згідно із абз. 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражног о суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "П ро деякі питання практики за стосування Господарського п роцесуального кодексу Украї ни" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомле ними про час і місце її розгля ду судом, якщо ухвалу про пору шення провадження у справі н адіслано за поштовою адресою , зазначеною у позовній заяві .

Таким чином, суд дійшов висн овку, що відповідач повідомл ений про час та місце судовог о розгляду належним чином, а м атеріали справи містять дост атні докази для її розгляду п о суті.

Оскільки про час та місце су дового засідання відповідач був належним чином повідомл ений, на підставі статті 75 Гос подарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долуче но до матеріалів справи.

У судовому засіданні 07.11.2011 в п орядку ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолю тивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслу хавши пояснення представник а позивача, всебічно і повно з ' ясувавши всі фактичні обст авини, на яких ґрунтується по зов, об' єктивно оцінивши до кази, які мають значення для р озгляду справи і вирішення с пору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

15.01.2008 між ОСОБА_3, як стра хувальником, та ЗАТ СК «ВУСО» , як страховиком, було укладен о договір добровільного стра хування наземного транспорт у № 000772-02-13-01, згідно умов якого об'є ктом страхування є майнові і нтереси страхувальника, пов' язані з володінням, користув анням та/або розпорядженням застрахованим транспортним засобом марки Дачія д.н.з. НО МЕР_2, зокрема до страхових випадків було включено пошко дження застрахованого транс портного засобу внаслідок ДТ П.

Відповідно до довідки ДАІ при УДАІ ГУМВС України в Луга нській області № 1775 від 19.08.2008, 14.08.2008 о 21:45 в м. Луганську ОСОБА_2, к еруючи автомобілем марки Кіа , д/н НОМЕР_1, змінюючи рух н е переконався в безпечності даного маневру здійснив зітк нення з автомобілем Дачія, д/н НОМЕР_2, в результаті чого автомобілі отримали механіч ні пошкодження.

Постановою Жовтневого рай онного суду міста Луганська від 12.09.2008, ОСОБА_2, визнано ви нним у вчиненні адміністрати вного правопорушення, передб аченого ст. 124 КУАП та піддано а дміністративному покаранню у вигляді штрафу.

Відповідно до страхового а кту № 5957-02 від 09.09.2008, складеного до договору добровільного стра хування наземного транспорт у № 000772-02-13-01 від 15.01.2008 і затвердженог о ЗАТ «СК «ВУСО», пошкодження транспортного засобу Дачія, д/н НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3, отримані під час в ищезазначеного ДТП та зазнач ені у звіті, визнані страхови м випадком і призначено до ви платі ОСОБА_3 в якості стр ахового відшкодування 1 882,66 гр н., які були перераховані ЗАТ « СК «ВУСО»платіжним дорученн ям № 14681 від 09.08.2008.

Відповідно до положень час тини другої статті 1187 Цивільн ого кодексу України шкода, за вдана джерелом підвищеної не безпеки, відшкодовується осо бою, яка на відповідній право вій підставі (право власност і, інше речове право, договір п ідряду, оренди тощо) володіє т ранспортним засобом, механіз мом, іншим об'єктом, використа ння, зберігання або утриманн я якого створює підвищену не безпеку.

Згідно з положеннями статт і 993 Цивільного кодексу Україн и до страховика, який виплати в страхове відшкодування за договором майнового страхув ання, у межах фактичних витра т переходить право вимоги, як е страхувальник або інша осо ба, що одержала страхове відш кодування, має до особи, відпо відальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Зако ну України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за д оговором майнового страхува ння, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особ а, що одержала страхове відшк одування, має до особи, відпов ідальної за заподіяний збито к.

23.12.2009 між ЗАТ «СК «ВУСО», як це дентом, та позивачем - ВАТ «Інв естиційно-фінансовий консал тинг», як цесіонарієм, було ук ладено угоду про відступленн я прав вимоги, згідно умов яко го цедент передав цесіонарію , а цесіонарій придбав належн і цементу права вимоги, які ви никли у останнього на підста ві статті 27 Закону України «Пр о страхування»в зв' язку з в иплатою страхових відшкодув ань по договорам добровільно го страхування наземного тра нспорту до осіб, які відповід альні за спричинені збитки.

Зокрема, у додатку № 1 до угод и про відступлення прав вимо ги від 23.12.2009 цедентом було перед ано позивачу право вимоги ст рахувальника ОСОБА_3 до ОСОБА_2 в сумі 1 882,66 грн.

Стаття 175 ч.1 Господарського к одексу України встановлює, щ о майнові зобов' язання, які виникають між учасниками го сподарських відносин, регулю ються Цивільним кодексом Укр аїни з урахуванням особливос тей, передбачених Господарсь ким кодексом України.

Відповідно до статті 193 Госп одарського кодексу України с уб' єкти господарювання та і нші учасники господарських в ідносин повинні виконувати г осподарські зобов' язання н алежним чином відповідно до закону, інших правових актів , договору.

Статтею 509 Цивільного кодек су України визначено, що зобо в'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник ) зобов'язана вчинити на корис ть другої сторони (кредитора ) певну дію (передати майно, ви конати роботу, надати послуг у, сплатити гроші тощо) або утр иматися від певної дії, а кред итор має право вимагати від б оржника виконання його обов' язку.

Пунктом 1 статті 512 Цивільног о кодексу України встановлен о, що кредитор у зобов'язанні м оже бути замінений іншою осо бою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за пра вочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 статті 513 Ци вільного кодексу України пра вочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у т акій самій формі, що і правочи н, на підставі якого виникло з обов'язання, право вимоги за я ким передається новому креди торові.

Статтею 514 Цивільного кодек су України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов' язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше н е встановлено договором або законом.

Згідно статті 516 Цивільного кодексу України, заміна кред итора у зобов'язанні здійсню ється без згоди боржника, якщ о інше не встановлено догово ром або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлени й про заміну кредитора у зобо в'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливи х для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником св ого обов'язку первісному кре диторові є належним виконанн ям.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України , зобов'язання має виконувати ся належним чином відповідно до умов договору та вимог цьо го Кодексу, інших актів цивіл ьного законодавства, а за від сутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділов ого обороту або інших вимог, щ о звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодек су України встановлено, що як що у зобов'язанні встановлен ий строк (термін) його виконан ня, то воно підлягає виконанн ю у цей строк (термін). Зобов'яз ання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має нас тати, підлягає виконанню з на станням цієї події.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК Укра їни, якщо строк термін викона ння боржником обов' язку не встановлено або визначений м оментом пред' явлення вимог и, кредитор має право вимагат и його виконання у будь-який ч ас. Боржник повинен виконати такий обов' язок у семиденн ий строк від дня пред' явлен ня вимоги, якщо обов' язок не гайного виконання не виплива є із договору або актів цивіл ьного законодавства.

Вимогами статті 610 Цивільно го кодексу України встановле но, що порушенням зобов' яза ння є його невиконання або ви конання з порушенням умов, ви значених змістом зобов' яза ння.

У відповідності до ч. 5 ст. 35 Го сподарського процесуальног о кодексу України факти, які в ідповідно до закону вважають ся встановленими, не доводят ься при розгляді справи.

У відповідності до ст. 221 КпАП України справи про адмініст ративні правопорушення пере дбачені ст. 124 КпАП України роз глядаються суддями районних , районних у місті, міських чи міськрайонних судів. Відпові дно до ст. 254 КпАП України про вч инення адміністративного пр авопорушення складається пр отокол уповноваженими на те посадовою особою. А згідно із ст. 283КпАП України розглянувш и справу про адміністративне правопорушення, орган (посад ова особа) виносить постанов у по справі. Постанова повинн а містити, зокрема, викладенн я обставин, установлених при розгляді справи.

У відповідності до частини другої ст. 34 ГПК України обста вини справи, які відповідно д о законодавства повинні бути підтверджені певними засоба ми доказування, не можуть під тверджуватись іншими засоба ми доказування.

Таким чином, факти та обстав ини вчинення ДТП встановлюют ься лише в межах справи про ад міністративні правопорушен ня та фіксуються у відповідн ій постанові суду про притяг нення до адміністративної ві дповідальності винної в ДТП особи. А тому у відповідності до ч. 5 ст. 35 ГПК України такі фак ти не доводяться при розгляд і господарського справи.

Згідно із ст. 33 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни (надалі - ГПК України) к ожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона поси лається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, судом встановлено, що Постановою Жовтневого район ного суду міста Луганська ві д 12.09.2008 встановлено факт керува ння транспортним засобом Кіа , д.н.з. НОМЕР_1 громадянином ОСОБА_2, який працює торго вим представником, і встанов лено факт наявності саме йог о вини у вчиненні ДТП та пошко дженні транспортного засобу Дачіа, д.н.з. НОМЕР_2, під кер уванням його власника - ОС ОБА_3, цивільно-правова відп овідальність якої застрахов ана була у ЗАТ СК «ВУСО», і яки м було виплачено страхове ві дшкодування на користь ОСО БА_3

В свою чергу, згідно угоди п ро відступлення прав вимоги від 23.12.2009, ЗАТ СК «ВУСО», як цеден том, було передано позивачу - В АТ «Інвестиційно-фінансовий консалтинг», як цесіонарію, п раво вимоги до громадянина ОСОБА_2, але доказів того, що цивільно-правова відповідал ьність ОСОБА_2 застрахова на саме у відповідача, суду ст аном на момент вирішення спо ру не надано.

Крім того в довідці ДАІ при УДАІ ГУМВС України в Лугансь кій області № 1775 від 19.08.2008 зазнач ено, що легковий автомобіль К іа, д.н.з. НОМЕР_1, яким було с коєно ДТП належить ОСОБА_4 та не застрахований.

Згідно зі ст. 32 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни доказами у справі є буд ь-які фактичні дані, на підста ві яких Господарський суд у в изначеному законом порядку в становлює наявність чи відсу тність обставин, на яких ґрун туються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставин и, які мають значення для прав ильного вирішення господарс ького спору. Ці дані встановл юються такими засобами: пись мовими і речовими доказами, в исновками судових експертів ; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беру ть участь в судовому процесі .

Відповідно до ст. 33 Господар ського процесуального кодек су України кожна сторона пов инна довести ті обставини, на які вона посилається як на пі дставу своїх вимог і запереч ень. Докази подаються сторон ами та іншими учасниками суд ового процесу.

Так у матеріалах справи від сутні докази того, що відпові дачем укладено договір страх ування цивільно-правової від повідальності власника авто мобіля Кіа, д.н.з. НОМЕР_1 та який діяв на час здійснення Д ТП.

З наявної в матеріалах спра ви відповіді відповідача за № 3642 від 17.11.2010 на претензію позив ача не вбачається, що саме від повідач є страховиком трансп ортного засобу - автомобіля Кіа, д.н.з. НОМЕР_1.

З огляду на викладене, вимог а позивача про стягнення з ві дповідача в порядку регресу 1 372,66 грн. - не була доведена нал ежними та допустимими доказа ми, а тому задоволенню не під лягає.

Позивач не по збавлений матеріальної та пр оцесуальної можливості за вс тановленою підвідомчістю зв ернутись зокрема з позовом д о винної у ДТП особи та задово льнити свої регресні вимоги.

Державне мито і судові ви трати на інформаційно-техніч не забезпечення судового про цесу, відповідно до ст. 49 Госпо дарського процесуального ко дексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Госп одарського процесуального к одексу України, Господарськ ий суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову в ідмовити повністю.

Рішення господарського су ду набирає законної сили піс ля закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апе ляційну скаргу не було подан о. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не с касовано, набирає законної с или після розгляду справи ап еляційним господарським суд ом.

Суддя О.А.Грєхова

Повне рішення складено 0 9.11.2011