Ухвала

від 09.11.2011 по справі 15/17-4629-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/17-4629-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Підлягає публікації в ЄДРСР

УХВАЛА

           "09" листопада 2011 р. Справа  № 15/17-4629-2011

Суддя господарського суду Одеської області Петров В.С., розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Максімус-Спорт” до  Товариства з обмеженою відповідальністю „Готель „Одеса” та Державного підприємства „Одеський морський торговельний порт”  про визнання права користування майном, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Максімус-Спорт” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Готель „Одеса” та Державного підприємства „Одеський морський торговельний порт” про визнання права платного користування (оренди) нежитловими приміщеннями загальною площею 1433,48 кв.м на другому поверсі нежитлового приміщення готельного комплексу „Одеса”, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Приморська, 6а, на підставі договору оренди від 09.03.2010 р., укладеного між ТОВ „Максімус-Спорт” та ТОВ „Готель „Одеса”.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

09.09.2010 р. між ТОВ „Готель „Одеса” та ТОВ „Максімус-Спорт” був укладений договір оренди, відповідно до умов якого ТОВ „Максімус-Спорт” отримало у тимчасове платне користування не житлові приміщення загальною площею 1433,48 кв.м, на другому поверсі нежитлового приміщення готельного комплексу „Одеса”, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Приморська, 6а. Зазначений договір оренди укладений на строк до 31 січня 2013 року.

Як вказує позивач, ТОВ „Максімус-Спорт” належним чином виконує взяті на себе обов'язки за договором оренди.

Однак, за ствердженнями позивача, 28.10.2011 р. на адресу ТОВ „Максімус-Спорт”  надійшов лист від ТОВ „Готель „Одеса”, в якому відповідач повідомив, що вважає договір припиненим, у зв'язку з чим буде припинено енергопостачання орендованого об'єкту. При цьому позивач зазначає, що в обґрунтування своїх вимог ТОВ „Готель „Одеса” послалось на відповідні вимоги з боку ДП „Державний морський торговий порт”, на балансі та в повному господарському віданні якого перебуває весь майновий комплекс готелю.

Так, посилаючись на ч. 2 ст. 180 ГК України, ст. 283 ГК України та ст. 284 ГК України, позивач вважає, що вказаний договір між ТОВ „Максімус-Спорт” та ТОВ „Готель „Одеса” є укладеним з огляду на досягнення сторонами згоди за всіма суттєвими умовами вказаного договору оренди, та чинним на теперішній час.

До того ж позивач вказує, що законне право користування майном підлягає захисту в такому ж порядку, як і право власності. При цьому позивач посилається на ст. 28 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та ст. 396 ЦК України.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, позивач просить суд визнати наявність у ТОВ „Максімус-Спорт” права тимчасового платного користування (оренди) нежитловими приміщеннями загальною площею 1433,48 кв.м на другому поверсі нежитлового приміщення готельного комплексу „Одеса”, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Приморська, 6а, на підставі договору оренди від 09.03.2010 р., укладеного між ТОВ „Максімус-Спорт” та ТОВ „Готель „Одеса”.

Разом з тим позовною заявою позивачем було подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони ТОВ „Готель „Одеса” та ДП „Одеський морський торговельний порт” вчиняти будь-які дії, направлені на спричинення перешкод ТОВ „Максімус-Спорт” у користуванні об'єктом оренди - нежитловими приміщеннями загальною площею 1433,48 кв.м на другому поверсі нежитлового приміщення готельного комплексу „Одеса”, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Приморська, 6а.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.11.2011 р. порушено провадження по справі № 15/17-4629-2011 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

08.11.2011 р. ТОВ „Максімус-Спорт” була подана до господарського суду Одеської області уточнена заява про забезпечення позовну, згідно якої позивач просить суд забезпечити позов шляхом заборони ТОВ „Готель „Одеса” та ДП „Одеський морський торговельний порт” вчиняти дії по відключенню об'єкта оренди - нежитлових приміщень загальною площею 1433,48 кв.м на другому поверсі приміщення готельного комплексу „Одеса” від інженерних мереж та припиненню подачі електричної енергії, водопостачання та водовідведення. В обґрунтування заяви позивач посилається на наступне.

На час укладення спірного договору оренди орендодавець - ТОВ „Готель-Одеса”   відповідно до укладеного між ним та Державним підприємством „Одеський морський    торговельний порт” мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Одеської області від 30.09.2005 р. по справі № 31/214-05-4062, мало належні права по розпорядженню об'єктом оренди, а саме передачу його в користування (оренду) іншим особам.

Так, позивач вказує, що відповідно до положень пунктів 3.6., 7.4., 7.5 договору оренди орендодавець надає орендарю право користування системами енерговодопостачання та інших комунікацій і забезпечує його належними комунальними послугами енергозабезпеченням. При цьому орендодавець не має права відключати орендаря від мереж енергопостачання, водопостачання, теплопостачання, телекомунікаційних ліній та інших комунальних послуг (п. 7.5 договору.).

Як стверджує позивач, на теперішній час відповідачі порушують умови договору оренди, а саме вчиняють дії, направлені на відключення орендованого об'єкта від мереж енергопостачання, що підтверджується листом ТОВ „Готель-Одеса" № 150/1 від 28.10.2011 року та телефонограмою ДП „Одеський морський торговельний порт" № 427 від 07.11.2011 року.

Так, оскільки відповідачами порушуються в односторонньому порядку умови договору з посиланням на зміну особи, що уповноважена розпоряджатись майном, яке є предметом оренди, позивач вважає, що є необхідність у захисті інтересів позивача.

Зокрема, з огляду на те, що подання позову обумовлено тим, що відповідачі безпідставно вважають договір оренди припиненим в односторонньому порядку та вживають дії направлені на створення умов за яких неможливо цільове використання об'єкта оренди, позивач вказує, що невжиття запобіжних заходів може спричинити товариству збитки, утруднити виконання рішення суду та зробити неможливим відновлення прав товариства в повному обсязі.

Разом з тим позивач зазначає, що основною метою поданого позову є захист господарських інтересів товариства, оскільки припинення енергопостачання чи будь-які інші дії з боку відповідачів, направлені на виникнення перешкод для ТОВ „Максімус-Спорт” з використання предмету оренди в господарській діяльності, призведе до неможливості виконання товариством обов'язків, взятих перед фізичними особами - членами клубу, що придбали відповідні абонементи на відвідування спортивного закладу, розташованого в орендованих приміщеннях. При цьому позивач вказує, що зазначена обставина призведе до фінансових збитків як у формі сплати неустойки, так і у формі не отриманого прибутку, а також нашкодить діловій репутації ТОВ „Максімус-Спорт”, що унеможливить повне відновлення прав підприємства.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову та дослідивши матеріали справи, а також враховуючи те, що забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, господарський суд вважає, що вказана заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 66, 67 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

При цьому, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову у даній справі, оцінюючи ймовірність реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду в разі задоволення позову та наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, господарський суд враховує таке.

Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Як встановлено судом та як вбачається з матеріалів справи, даний спір між сторонами виник у зв'язку з тим, що відповідач - ТОВ „Готель-Одеса" вважає припиненим договір оренди, на підставі якого позивач користується спірними приміщеннями. Між тим в матеріалах справи відсутні належні докази припинення спірного договору оренди, крім поданої відповідачем заяви про припинення вказаного договору в односторонньому порядку, що є недопустимим. Адже у протилежному випадку погодження позивача на припинення дії договору виключало б підстави для звернення позивача до суду з даним позовом.

Отже, враховуючи вказані обставини та з огляду на ухилення відповідача від виконання зобов'язань за спірним договором оренди щодо забезпечення користування позивачем об'єктом оренди, що випливає з матеріалів справи, суд погоджується з доводами позивача про порушення відповідачем (орендодавцем) умов договору. З огляду на таку поведінку відповідачів можна припустити ймовірність невиконання чи утруднення виконання відповідачем рішення суду у разі задоволення позову, з яким позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав. За таких обставин, суд доходить до висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову до вирішення спору по суті та встановлення всіх дійсних обставин.

Разом з тим господарський суд вважає цілком обґрунтованим обраний позивачем  спосіб забезпечення позову шляхом заборони відповідачам вчиняти дії по відключенню орендованого об'єкта від інженерних мереж та припиненню подачі електричної енергії, водопостачання та водовідведення. При цьому суд зазначає, що такі заходи забезпечення позову не впливатимуть на здійснення відповідачами господарської діяльності та не створюватимуть перешкоди у здійсненні такої діяльності, являються превентивним засобом, направленим на запобігання порушенню прав позивача як користувача спірними  приміщеннями у разі встановлення судом такого порушення.   

До того ж слід зазначити, що сторони не позбавлені права звернутися до суду з відповідним клопотанням про скасування заходів забезпечення позову у разі надання відповідних доказів, які б спростовували необхідність застосування таких заходів.       

     Керуючись ст. ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

                                                                     У Х В А Л И В:

1.          Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Максімус-Спорт” про забезпечення позову задовольнити.  

2.          Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю „Готель „Одеса” (65026, м. Одеса, вул. Приморська, 6а; код ЄДРПОУ 31795692) та Державному підприємству „Одеський морський торговельний порт” (65026, м. Одеса, Митна площа, 1; код ЄДРПОУ 01125666) вчиняти дії по відключенню від інженерних мереж та по припиненню подачі електричної енергії, водопостачання та водовідведення щодо об'єкта оренди - нежитлових приміщень загальною площею 1433,48 кв.м на другому поверсі приміщення готельного комплексу „Одеса”, які знаходяться у користуванні на праві оренди Товариства з обмеженою відповідальністю „Максімус-Спорт” (65026, м. Одеса, вул. Приморська, 6; код ЄДРПОУ 34931745).

3.          Стягувачем за цією ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю Максімус-Спорт” (65026, м. Одеса, вул. Приморська, 6; код ЄДРПОУ 34931745).

4.          Боржником за цією ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю „Готель „Одеса” (65026, м. Одеса, вул. Приморська, 6а; код ЄДРПОУ 31795692) та Державне підприємство „Одеський морський торговельний порт” (65026, м. Одеса, Митна площа, 1; код ЄДРПОУ 01125666).    

Ухвалу може бути пред'явлено для виконання до Державної виконавчої служби протягом року з дня її прийняття.

Ухвалу може бути оскаржено у 5-денний термін з дня її прийняття.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала набирає чинності з дня її прийняття.

                   Суддя                                          < /підпис/ >                                       Петров В.С.

 Договірний

Підлягає оскарженю ст.66, 67