Постанова

від 01.11.2011 по справі 18/2089/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2011 р. Сп рава № 18/2089/11

Колегія суддів у с кладі: головуючий суддя М огилєвкін Ю.О., суддя Пу шай В.І. , суддя Плужник О.В.

при секретарі Казаковій О .В.

за участю представників с торін:

позивача - ОСОБА_1, дов іреність б/н від 17.05.2011 року.

відповідача - ОСОБА_2, до віреність б/н від 01.08.2011 року.

розглянувши у відкритому с удовому засіданні у приміщен ні Харківського апеляційног о господарського суду апеляц ійну скаргу відповідача (в х. № 4303 П/3-9) на рішення господа рського суду Полтавської обл асті від 06.09.11 р. у справі № 18/2089/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальніст ю "Агропром - Донбас", м. Донецьк

до Товариства з обмеже ною відповідальністю "Станда рт - Агро", м. Гадяч, Полтавська о бласть

про стягнення грошови х коштів в сумі 1 975 735,71 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2011 р. позивач - Т овариство з обмеженою відпов ідальністю "Агропром - Донбас ", м. Донецьк, звернувся до госп одарського суду Полтавської області з позовною заявою, в я кій просив суд стягнути з від повідача - Товариства з обме женою відповідальністю "Стан дарт - Агро", м. Гадяч, Полтавськ ої області заборгованість в сумі 1504888,54 грн., пеню в сумі 245359,90 гр н., 3% річних в сумі 46 878,31 грн., інфл яційних нарахувань в розмірі 178 608,96 грн. та судові витрати, з по силанням на неналежне викона ння відповідачем зобов' яза нь щодо оплати переданого по зивачем товару.

Рішенням господарського с уду Полтавської області (суд дя Тимощенко О.М.) від 06.09.2011 р. по справі № 18/2089/11 позовні вимоги з адоволено частково, з відпов ідача стягнуто на користь по зивача боргу в сумі 604888,54 грн., 3% р ічних в сумі 46878,31 грн., інфляцій них нарахувань в розмірі 178608,96 г рн., 10000 грн. витрат по оплаті пос луг адвоката, 17303,76 грн. витрат по сплаті державного мита та 206,74 грн. витрат на інформаційно-т ехнічне забезпечення судово го процесу. В задоволенні інш их частин вимог відмовлено.

Рішення мотивоване з тих пі дстав, що позовні вимоги в час тині стягнення основного бор гу в сумі 604888,54 грн. (1 504 888,54 грн. - 900 000 гр н.) інфляційних та річних є пра вомірними, обґрунтованими, п ідтверджуються належними до казами, що є у матеріалах спра ви, тому підлягають задоволе нню та ін.

Відповідач з зазначеним р ішенням не погодився, зверну вся до Харківського апеляцій ного господарського суду з а пеляційною скаргою, в якій пр осить рішення господарсько го суду Полтавської області від 06 вересня 2011 року у даній сп раві скасувати повністю і пр ийняти нове рішення, яким від мовити у задоволенні позовни х вимог та стягнути з позивач а судові витрати відповідач а по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-техн ічне забезпечення судового п роцесу в сумі 236 грн.

Вимоги апеляційної скарги відповідач обґрунтовує тим, що при прийнятті оскаржуван ого рішення судом першої інс танції порушені норми матері ального права, висновки, викл адені в оскаржуваному рішенн і не відповідають обставинам справи та ін.

У відзиві на апеляційну ска ргу позивач просить суд ріше ння господарського суду перш ої інстанції залишити без зм ін, а апеляційну скаргу - без з адоволення, посилаючись на з аконність та обґрунтованіст ь рішення суду та ін.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК Ук раїни, Апеляційний господарс ький суд не зв' язаний довод ами апеляційної скарги (пода ння) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення міс цевого господарського суду у повному обсязі.

Судова колегія, повторно ро зглянувши справу, перевіривш и законність та обґрунтовані сть рішення встановила наст упне:

Як свідчать матеріали спра ви, та правомірно встановлен о судом першої інстанції, 01 ли пня 2010 року ТОВ «Агропром-Донб ас»(позивач) поставив товар - з асоби захисту рослин на суму 1504888 грн. 54 коп., а ТОВ «Стандарт-А гро»(відповідач) прийняв вка заний товар на суму 1504888 грн. 54 ко п. Даний факт підтверджуєтьс я довіреністю на отримання т овару № 231 від 01.07.2010 року, накладн ою № 183 від 01.07.2010 року, актом звірк и взаєморозрахунків станом н а 31.05.2011 року (арк. справи 12-15).

З урахуванням викладеного сума заборгованості відпові дача перед позивачем за отри маний товар складає 1504888 грн. 54 к оп.

В зв' язку з несплатою від повідачем заборгованості за товар, позивач 04.07.2010 року надіс лав на адресу відповідача ви могу № 0107/01 від 01.07.2011 року (а. с. 16-19) про оплату заборгованості в сум і 1504888 грн. 54 коп.

Таким чином, неоплаченим за лишився товар на суму 1504888 грн. 54 коп.

Зазначені обставини стали підставою для звернення поз ивача до суду з позовом по дан ій справі.

Матеріали справи свідчать проте, що під час розгляду спр ави у суді першої інстанції в ідповідач платіжними доруче ннями за № 86 від 25.07.2011 року на сум у 100000,00 грн., № 87 від 26.07.2011 року на сум у 100000,00 грн., № 128 від 01.08.2011 року на сум у 100000,00 грн., № 159 від 08.08.2011 року на сум у 100000,00 грн., № 165 від 10.08.2011 року на сум у 100000,00 грн., № 117 від 12.08.2011 року на сум у 100000,00 грн., № 171 від 15.08.2011 року на сум у 100000,00 грн., № 180 від 01.09.2011 року на сум у 100000,00 грн., № 264 від 05.09.2011 року на сум у 100000,00 грн., сплатив позивачу 900 000 ,00 грн. в рахунок погашення заб оргованості за отриманий тов ар, а тому на підставі п . 1-1 ст. 80 ГПК України, місцевий го сподарський суд правомірно п ровадження у справі в цій час тині припинив з віднесенням судових витрат в цій частині позову на відповідача.

Заборгованість в розмірі 604 888,54 грн. відповідач не сплатив та не надав суду жодних доказ ів, які б спростовували суму з алишеного боргу чи підтвердж ували б оплату заборгованост і.

Крім того, позивачем були на раховані відповідачу інфляц ійні, річні, а також - пеня, з ура хуванням існуючих обмежень по розміру пені та періоду її нарахування, та на підставі чинного законодавства Украї ни.

З матеріалів справи також в бачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рі шення крім іншого виходив з т ого, що відповідач неналежни м чином виконав взяті на себе зобов' язання щодо оплати о триманого товару за накладно ю № 183 від 01.07.2010 року, що інфляційн і та річні підлягають стягне нню з відповідача на користь позивача на підставі відпов ідних вимог чинного законода вства України в зв' язку з пр остроченням виконання відпо відачем грошового зобов' яз ання.

При цьому викладені вище ви сновки господарського суду, на думку колегії суддів, не по вністю відповідають фактичн им обставинам спору та матер іалами справи і хоча в цілому їм надана правильна та належ на правова оцінка, проте в пев ній частині щодо нарахування інфляційних, річних та держм ита рішення підлягає скасува нню, а позов не підлягає задов оленню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33 ГПК Укра їни кожна сторона повинна до вести ті обставини, на які вон и посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. 43 цього ж кодекс у господарський суд оцінює д окази за своїм внутрішнім пе реконанням, що ґрунтується н а всебічному, повному і об' є ктивному розгляді в судовом у процесі всіх обставин спра ви в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог с т. ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господ арський суд у визначеному за коном порядку встановлює ная вність чи відсутність обстав ин, на яких грунтуються вимог и і заперечення сторін, а тако ж інші обставини, які мають зн ачення для правильного виріш ення господарського спору. О бставини справи, які відпові дно до законодавства повинні бути підтверджені іншими за собами доказування, не можут ь підтверджуватись іншими за собами доказування.

Відповідно до ст. 9 Зак ону України "Про бухгалтерсь кий облік та фінансову звітн ість в Україні" підставою для бухгалтерського обліку госп одарських операцій є первинн і документи, які фіксують фак ти здійснення господарських операцій та повинні бути скл адені під час здійснення ціє ї операції, а якщо це неможлив о - безпосередньо після її зак інчення.

Відповідно до ст. 509 ЦК Украї ни зобов'язанням є правовідн ошення, в якому одна сторона (б оржник) зобов'язана вчинити н а користь другої сторони (кре дитора) певну дію (передати ма йно, виконати роботу, надати п ослугу, сплатити гроші тощо) а бо утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагат и від боржника виконання йог о обов'язку.

Зобов'язання виникають з пі дстав, зазначених у статті 11 Ц К України.

Згідно зі ст. 205 ЦК України, пр авочин може вчинятися усно а бо в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму пр авочину, якщо інше не встанов лено законом. Правочин, для як ого законом не встановлена о бов'язкова письмова форма, вв ажається вчиненим, якщо пове дінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 526 ЦК Україн и, зобов' язання має виконув атися належним чином відпові дно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів ци вільного законодавства, а за відсутності таких умов та ви мог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших в имог, що звичайно ставляться .

Відповідно до ст. 530 ЦК Україн и, якщо у зобов'язанні встанов лений строк (термін) його вико нання, то воно підлягає викон анню у цей строк (термін). Зобо в'язання, строк (термін) викона ння якого визначений вказівк ою на подію, яка неминуче має н астати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо ст рок (термін) виконання боржни ком обов'язку не встановлени й або визначений моментом пр ед'явлення вимоги, кредитор м ає право вимагати його викон ання у будь-який час. Боржник п овинен виконати такий обов'я зок у семиденний строк від дн я пред'явлення вимоги, якщо об ов'язок негайного виконання не випливає із договору або а ктів цивільного законодавст ва.

Таким чином, між сторонами і снували правовідносини з куп івлі-продажу (поставки), згідн о з якими позивач передав у вл асність відповідача певний т овар, а відповідач вказаний т овар прийняв та зобов' язани й сплатити його вартість.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов' я зання є його невиконання або виконання з порушенням умов , визначених змістом зобов' язання (неналежне виконання) .

Відповідно до ст. 625 ЦК Україн и, боржник не звільняється ві д відповідальності за неможл ивість виконання ним грошово го зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошов ого зобов'язання, на вимогу кр едитора зобов'язаний сплатит и суму боргу з урахуванням вс тановленого індексу інфляці ї за весь час прострочення, а т акож три проценти річних від простроченої суми, якщо інши й розмір процентів не встано влений договором або законом .

Враховуючи те, що поставка т овару за накладною № 183 від 01 ли пня 2010 р. мала позадоговірний х арактер, і позивач на підстав і ст. 530 ЦК України надіслав на а дресу відповідача вимогу про оплату заборгованості (лист вих. № 0107/01 від 01.07.2011 р. а. с. 16-19), яка про те останнім виконана не була , судова колегія погоджуєтьс я з висновками господарськог о суду про задоволення позов у та стягнення з відповідача на користь позивача 604888,54 грн.

Але вимога погасити забор гованість в повному обсязі п озивачем пред' явлена 04.07.2011 р. щ о підтверджується фіскальни м чеком Укрпошти (а. с. 19), а отрим ана відповідачем 05.07.2011 року, що підтверджується поштовим по відомленням про вручення. У с удовому засіданні представн ик відповідача також визнає факт отримання відповідачем від позивача в порядку статт і 530 Цивільного кодексу Україн и вимоги 05.07.2011 р.

Колегія суддів вважає, що ст рок оплати заборгованості на став лише 13.07.2011 р., тобто, через с ім днів від дня отримання вим оги (претензії), в порядку пере дбаченому ч. 2 ст. 530 ЦК України. О скільки, строк оплати не вста новлений, а поставка товару в ідбулася на підставі відпові дної накладної, без укладанн я письмового договору, а тому строк оплати таких товарів т акож не був визначений.

Враховуючи, що інфляційні т а річні позивачем нараховані станом на 01.07.2011 р., колегія судд ів вважає, що вимоги позивача в частині їх стягнення за пер іод до 13.07.2011 р. задоволенню не пі длягають, як такі, що нарахова ні безпідставно, оскільки ст рок оплати настав після 13.07.2011 р.

При цьому позивач звернувс я з позовом до суду 15.07.2011 р.

Тому розрахунок вимог, щодо стягнення 178608,96 грн. - інфляцій них, 46878,31 грн. - 3 % річних за пері од з липня 2010 року по червень 2011 року є необґрунтованим, а поз овні вимоги є такими, що не під лягають задоволенню в цій ча стині.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК Укр аїни також підлягає скасуван ню прийняте по даній справі р ішення в частині стягнення 2254 ,86 грн. державного мита, тоді як з позивача на користь відпов ідача підлягають стягненню 1 127,43 грн. держмита за подання ап еляційної скарги.

Таким чином, висновки, викла дені в рішенні господарськог о суду частково відповідають вимогам чинного законодавст ва та фактичним обставинам с прави, а мотиви заявника скар ги, з яких вони оспорюються мо жуть бути підставою для його часткового скасування.

Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 1 ст. 1 03, ст. ст. 105, 106 ГПК України, судова колегія -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу зад овольнити частково.

Рішення господарського су ду Полтавської області від 06.0 9.2011 р. по справі № 18/2089/11 в частині с тягнення 3% річних в сумі 46878,31 гр н.; інфляційних нарахувань 178608, 96 грн. та 2254,86 грн. держмита скасу вати та в позові в цієї частин і відмовити.

В іншій частині рішення зал ишити без змін, а апеляційну с каргу - без задоволення.

Стягнути з позивача на кори сть відповідача 1127,43 грн. держм ита по скарзі.

Наказ доручити видати госп одарському суду Полтавської області.

Дана постанова набирає зак онної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протяг ом двадцяти днів до касаційн ої інстанції Вищого господар ського суду України.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Плужник О.В.

Повний текст постанови підписано 31.10.2011 р.