Постанова

від 11.10.2006 по справі 14/991

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

14/991

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

11 жовтня 2006 р.                                                                                   № 14/991  

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів:

Божок В.С.- головуючого,

Костенко Т.Ф.,Коробенко Г.П.

розглянувши матеріали касаційної скаргиОдеської залізниці

на рішеннягосподарського суду Житомирської областівід 14.07.2006

за позовомОдеської залізниці

доДержавного підприємства Малинського лісного господарства

простягнення 15329, 60 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача:не з'явились

від відповідача:не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 14.07.2006 господарського суду Житомирської області позовні вимоги задоволено. Стягнено з ДП Малинського лісного господарства на користь Одеської залізниці 7375, 00 грн. штрафу, 39, 60 грн. заборгованості за користування вагоном, 109, 00 грн. телеграфного збору, 334, 00 грн. заборгованості за зберігання вантажу у вагоні, 153, 29 грн. витрат зі сплати державного мита, 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивовано тим, що відповідно до ст. 122 Статуту залізниць України за  неправильно  зазначені у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта  стягується  штраф  у  розмірі  згідно  із статтею 118 цього  Статуту.

Не погоджуючись з рішенням Одеська залізниця звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить його скасувати, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 307 Господарського кодексу України, ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України, ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним у задоволенні касаційної скарги відмовити.

Господарським судом встановлено, що на підставі залізничної накладної  № 32402471 на станцію Херсон-Порт Одеської залізниці 09.11.2005 прибув вагон № 67855304 з вантажом (пиловочник різних порід дерева) масою 44 тонн для вантажоодержувача Херсонського морського  торгового порту за адресою м. Херсон, Одеська площа, 6, який відправлений Державним підприємством Малинським лісним господарством. Актом загальної форми № 508 від 09.11.2005 зафіксовано, що при заповненні накладної відповідачем невірно зазначений код вантажоодержувача та вказано невірну адресу одержувача вантажу, а саме: вагон прибув на адресу Херсонського торговельного морського порту, тоді як код та адреса призначення вантажу були вказані Херсонського річкового порту.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України накладна - це основний перевізний документ  встановленої  форми, оформлений  відповідно  до  Статуту  та  Правил  і  наданий залізниці відправником разом з вантажем.  Накладна є  обов'язковою двосторонньою  письмовою формою угоди на перевезення вантажу,  яка укладається між відправником  та  залізницею  на  користь  третьої сторони  -  одержувача. Накладна  одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Згідно п. 1.3. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 за № 644 та зареєстрованих Міністерством юстиції України 24.11.2000 за №863/5084,  перевізний   документ   поєднує  звичайну  інформацію  з кодованою  інформацією.   Усі відомості,   передбачені   формою   бланка    перевізного документа,  повинні бути внесені відправником до відповідних граф.

Згідно п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів, якщо  під  час  перевезення вантажу або на станції  його призначення  буде  виявлено  неправильне  зазначення  у  накладній відомостей  про  адресу  одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі статтею 122 Статуту, якою передбачено, що за  неправильно  зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта  стягується  штраф  у  розмірі  згідно  із статтею 118 цього  Статуту.

Згідно статті 118 Статуту залізниць України за вищезазначені порушення стягується штраф у розмірі п'ятикратної  провізної  плати  за  всю відстань перевезення.

На підставі ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць України,  та п. 5.5. Правил оформлення перевізних документів відправнику вантажу (відповідачу) за невірно вказаний код отримувача, позивачем нараховано штраф у розмірі п'ятикратної вартості провізної плати за всю відстань перевезення.

Господарським судом обґрунтовано не прийнято до уваги доводи відповідача, оскільки останнім не спростовано факт неправильного зазначення коду і поштової адреси вантажоодержувача у залізничних накладних. Відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарським судом дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому рішення відповідає  чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для його  скасування  немає.

На підставі  викладеного, керуючись ст. 1115, п.1 ст. 1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Рішення від 14.07.2006 господарського суду Житомирської області  зі  справи № 14/991 залишити без змін.

Головуючий                                                 В.С. Божок

          Судді                                                             Т.Ф. Костенко

                                                                                                Г.П. Коробенко