Постанова

від 10.10.2006 по справі 2-19/7713-2006

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

2-19/7713-2006

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

10 жовтня 2006 р.                                                                                   № 2-19/7713-2006  

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Палій В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Таврида” на постанову від 13 липня 2006 року Севастопольського апеляційного господарського суду у справі № 2-19/7713-2006 за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Таврида” до Ішунської сільської ради, треті особи - Красноперекопське міжрайонне бюро технічної інвентаризації, сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Герої Сиваша”, про визнання права власності та видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно,

  ВСТАНОВИВ:

У квітні 2006 року сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Таврида” звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Ішунської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно та зобов'язати Ішунську сільську раду та Красноперекопське міжрайонне бюро технічної інвентаризації видати свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на факти передачі засновником - сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Герої Сиваша” до статутного фонду сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Таврида” нерухомого майна, звернення до реєструючого органу з відповідною заявою та необґрунтовану відмову Ішунської сільської ради видати свідоцтво про право власності.

Ішунська сільська рада проти позову заперечує, стверджуючи, що передача майна засновником до статутного фонду новоутвореного підприємства порушує права третіх осіб-членів колективного сільськогосподарського підприємства “Герої Сиваша”; крім того, майно знаходиться в податковій заставі.

Красноперекопське міжрайонне бюро технічної інвентаризації по суті спору пояснило, що підготовка свідоцтва про право власності можлива за умови ухвалення Ішунською сільською радою відповідного рішення.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Герої Сиваша” позов визнало, за виключенням вимог позову щодо приміщення Центральної ремонтної майстерні, яке на час вирішення спору знаходилося в заставі.

Рішенням від 11-13 квітня 2006 року господарського суду Автономної Республіки Крим позов задоволено з урахуванням уточнень його вимог.

За сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю “Таврида” визнано право власності на комплекс об'єктів відділення № 1 (Красноперекопський район Автономної Республіки Крим, с. Ішунь, вул.Жовтнева, 53); комплекс об'єктів відділення № 2 (Красноперекопський район Автономної Республіки Крим, с. Ішунь, вул.Леніна, 109); комплекс об'єктів відділення № 3 (Красноперекопський район Автономної Республіки Крим, с. Пролетарка, вул. Віноградна, 1-А); будівельна частина (Красноперекопський район Автономної Республіки Крим, с. Ішунь, вул.Горького, 2-В); склад мінеральних добрив з насосною станцією (Красноперекопський район Автономної Республіки Крим, с. Ішунь, вул. Жовтнева, 52); будинок Дому культури (Красноперекопський район Автономної Республіки Крим, с. Ішунь, вул. Леніна, 62); адміністративний будинок (Красноперекопський район Автономної Республіки Крим, с. Ішунь, вул.Леніна, 68); будинок авто гаражу (Красноперекопський район Автономної Республіки Крим, с.Ішунь, вул. Горького, 2-Б); зобов'язано Ішунську сільську раду зареєструвати за позивачем право власності на ці об'єкти нерухомості.

Рішення мотивовано набуттям сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Герої Сиваша” права власності на спірне нерухоме майно та внеском власника до статутного фонду сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Таврида”.

Постановою від 13 липня 2006 року Севастопольського апеляційного господарського суду (суддя І.Антонова, Л. Заплава О. Латинін) рішення скасовано і в позові відмовлено з мотивів неправомірності передачі сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Герої Сиваша” спірного майна, яке знаходиться під арештом, до статутного фонду сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Таврида”.

В касаційній скарзі сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Таврида” просить постанову скасувати з підстав неправильного застосування господарськими судами статті 129 Конституції України, статей 12, 13 і 58 Закону України “Про господарські товариства”, статті 30 Закону України “Про власність”, статей 50 і 55 Закону України “Про виконавче провадження”, статей 4 і 12 Господарського процесуального кодексу України.

Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання, проте Ішунська сільська рада та Красноперекопське міжрайонне бюро технічної інвентаризації право на подання відзиву на касаційну скаргу не використали і представники сторін в судове засідання не з'явилися.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступного.

Позивачем заявлена вимога про констатацію факту приналежності йому права власності на нерухоме майно, яке оспорюється, заперечується чи не визнається Ішунською сільською радою. Додатково заявлена вимога про спонукання відповідача та Красноперекопське міжрайонне бюро технічної інвентаризації видати свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

Підставою позову, на думку позивача, є відмова Ішунської сільської ради видати свідоцтво про право власності на спірне майно.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості регулюються нормами Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” (далі-Закон).

Пунктом 7 Прикінцевих положень Закону встановлено, що до приведення законів та інших нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом вони застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

З урахуванням цієї вимоги Закону до спірних правовідносин слід, зокрема, застосовувати Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом від 7 лютого 2002 року № 7/5 Міністерства юстиції України (далі-Тимчасове положення).

Статтею 18 Закону встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться на підставі заяви правоволодільця (правонабувача), сторін (сторони) правочину, за яким виникло речове право, або уповноважених ними (нею) осіб. Заявочний принцип реєстрації прав встановлений і пунктом 2.1. Тимчасового положення.

Позивач стверджує, що 20 березня 2006 року керівник сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Таврида” звернувся до відповідача із відповідною заявою про видачу свідоцтва про право власності на дев'ять об'єктів нерухомого майна, проте в реєстрації йому було відмовлено.

Водночас з тексту рішення від 22 березня 2006 року Ішунської сільської ради, на яке, як на підставу позову, посилаються позивач та господарські суди, вбачається, що відмова органу місцевого самоврядування у здійсненні перереєстрації права власності стосується не позивача - сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Таврида”, а іншої особи - сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Герої Сиваша”.

Оскільки реєстрація права власності згідно з вищевказаними нормами права здійснюється за заявою власника (володільця) нерухомого майна та на підставі відповідних правовстановлювальних документів за визначеним переліком, дослідження порядку подання такої заяви позивачем та наявність обґрунтованого рішення Ішунської сільської ради про відмову в реєстрації прав саме сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю “Таврида”є обов'язковим в контексті подальшого подання цією особою позову про захист права власності та оскарження в судовому порядку відмови в реєстрації прав на нерухоме майно.

В порушення вимог статей 47, 38 і 43 Господарського процесуального кодексу України зазначені документи господарськими судами витребувані не були.

Відмову в задоволенні позову в частині визнання права власності позивача на об'єкти нерухомого майна, господарський суд апеляційної інстанції мотивував установленням обмежень речових прав на це майно, що підтверджується витягами з Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна та Довідками з Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна (зареєстрованих до 12.04. 2004 р.) про наявність заборони / арешту, відповідно до яких вісім з дев'яти об'єктів нерухомого майна, які є предметом спору в даній справі, за постановою від 20 лютого 2002 року державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Красноперекопського районного управління юстиції знаходяться під арештом, а адміністративний будинок знаходиться під арештом з 9 червня 2005 року.

Відповідно до пунктів 1.8. і 3.6. Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженого наказом від 9 червня 1999 року № 31/5 Міністерства юстиції України, з подальшими змінами, витяг або довідка з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - це документи, які свідчить про внесення реєстраційного запису до Реєстру заборон.

Разом з цим, способи і межі арешту майна боржника встановлені статтею 55 Закону України “Про виконавче провадження”, за змістом якої арешт майна полягає в проведенні державним виконавцем  його опису і накладення заборони розпоряджатися ним.

Колегія суддів, враховуючи співвідношення дати ухвалення постанови державного виконавця про арешт майна сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Герої Сиваша”; дати державної реєстрації цієї особи; дати актів передачі майна до статутного фонду сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Таврида”; факти повторного накладення арешту на майно сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Герої Сиваша” дійшла висновку, що обставини справи стосовно порушення сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Герої Сиваша” заборони державного виконавця розпоряджатися майном, на яке накладено арешт, а отже правомірності виникнення у позивача права власності на спірне нерухоме майно або його частину, мають бути підтверджені первинними документами, на підставі яких реєстратор вніс до Реєстру заборон відомості про накладення заборони та арештів на об'єкти нерухомого майна.

Зважаючи на наведене, касаційна інстанція на підставі статті 1115 Господарського процесуального кодексу України дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання їм належної юридичної оцінки, в зв'язку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд для достовірного з'ясування обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення даного спору.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

  ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Таврида” задовольнити частково.

Рішення від 11-13 квітня 2006 року господарського суду Автономної Республіки Крим та постанову від 13 липня 2006 року Севастопольського апеляційного господарського суду у справі № 2-19/7713-2006 скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.

Головуючий, суддя

М. В. Кузьменко

Суддя

І. М. Васищак

Суддя

В. М. Палій