ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 47/395
10.11.11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ак'юмен аутсорсінг"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Самс Технолоджіс"
про стягнення 53507,70 грн.
Суддя Станік С.Р.
Представники:
Від позивача ОСОБА_1. –представник за довіреністю
від відповідача ОСОБА_2. –представник за довіреністю
ОСОБА_3. –представник за довіреністю
У судовому засіданні 10.11.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача 50 921,95 грн. заборгованості по договору на надання консультаційних послуг № АОРТ від 29.09.2010 р., 419,31 грн. 3% річних, 2166,44 грн. пені, а також витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2011 було порушено провадження у справі № 47/395, розгляд справи було призначено на 10.11.2011.
Представник позивача в судове засіданні 10.11.2011 з’явився, надав суду клопотання про залучення доказів до матеріалів справи. Клопотання позивача судом задоволено.
В судовому засіданні 10.11.2011 представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 2268,96 грн. пені, 439,15 грн. 3% річних та судові витрати.
Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що ним було надано відповідачу консультаційні послуги відповідно до умов укладеного між сторонами договору на надання консультаційних послуг № АОРТ від 29.09.2010, а відповідачем вказані послуги своєчасно не були оплачені, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми боргу 50 921,95 грн., який на момент розгляду справи по суті відповідачем оплачений.
Представник відповідача в судове засідання 13.07.2011 р. з’явився, надав суду відзив на позовну заяву, надав суду докази оплати суми основного боргу в сумі 50 921,95 грн., позовні вимоги про стягнення суми 3% річних та пені визнав, однак просив суд перерахувати розмір штрафних санкцій, оскільки частину суми основного боргу в розмірі 9429,99 грн. відповідачем сплачено 14.10.2011 р., тобто до звернення позивача з позовом до суду.
Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 10.11.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
ВСТАНОВИВ:
29.09.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ак'юмен аутсорсінг" (позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Самс Технолоджіс" (відповідач, замовник) було укладено договір про надання консультаційних послуг, відповідно до п.2.1. якого, виконавець надає замовнику наступні послуги: надання спеціалізованого навчання в області маркетингу продукції під товарним знаком, вказаним замовником. Дане навчання повинно проводиться для персонала відповідального за демонстрацію і продаж продукції під тою чи іншою товарною маркою в підприємствах роздрібної торгівлі.
Умовами договору на надання консультаційних послуг № АОРТ від 29.09.2010 р. сторони визначили, що по цьому договорі виконавець надає замовнику перелік послуг, вказаних в додатку № 1 до цього договору (п.2.1.); винагорода виконавця по даному договору виплачується щомісяця в розмірі, передбаченому в додатку № 1, протягом 5 робочих днів після підписання сторонами акту здачі-приймання послуг, на підставі рахунку-фактури виконавця (п.4.1.); в разі затримки оплати за послуги замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день такої затримки (п.7.2.).
Позивач на виконання умов договору на надання консультаційних послуг № АОРТ від 29.09.2010 р. надав відповідачу консультаційні послуги у сфері просування торгівельної марки, що підтверджується актами прийому та здачі робіт та послуг (підписаними представниками позивача (виконавець) та відповідача (замовник), посвідченими печатками сторін (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), на загальну суму 50 921,95 грн.
Відповідач в порушення умов договору на надання консультаційних послуг № АОРТ від 29.09.2010 р., зобов’язання по оплаті наданих позивачем послуг на виконав своєчасно, відповідно до виставлених позивачем рахунків-фактур, в яких було встановлено термін оплати.
Як стверджує позивач у позовній заяві, оскільки відповідач належним чином не виконував свої обов’язки по сплаті наданих йому позивачем консультаційних послуг та несвоєчасно сплачував заборгованість за надані позивачем послуги, позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 50 921,95 грн. заборгованості по договору на надання консультаційних послуг № АОРТ від 29.09.2010 р., 419,31 грн. 3% річних, 2166,44 грн. пені.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Вимогами статті 903 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором, якщо договором передбачено надання послуг за плату.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з нормами ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 5 ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.
У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб (ч. 5 ст. 78 ГПК України).
Відповідно до п.1-1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Представник відповідача в судовому засіданні 10.11.2011 надав суду докази оплати суми основного боргу в сумі 50 921,95 грн. за надання консультаційних послуг відповідно до договору на надання консультаційних послуг № АОРТ від 29.09.2010 р., що підтверджується платіжними доручення, які залученні до матеріалів справи.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що провадження у справі в частині заявлених позовних вимог в сумі 50 921,95 грн. підлягає припиненню, відповідно до п. 1-1 ГПК України.
Крім цього, судом розглянуто позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 439,15 грн. та 2268,96 грн. пені.
Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Ст. 549 Цивільного кодексу України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Ст. 343 ч.2 Господарського кодексу України встановлює, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 7.2. договору на надання консультаційних послуг № АОРТ від 29.09.2010 р., в разі затримки оплати за послуги замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день такої затримки.
Враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання грошового зобов’язання по оплаті за надані консультаційні послуги за вищезазначеним договором в розмірі 2268,96 грн., суд прийшов до висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача пені за прострочення виконання зобов’язання підлягає задоволенню.
Стаття 625 ЦК України встановлює відповідальність за порушення грошового зобов'язання та визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд врахувавши, що відповідач прострочив перед позивачем виконання зобов’язання по повній та своєчасній оплаті наданих позивачем послуг за вищезазначеним договором, а позивач заявив вимогу про сплату суми боргу відповідачем з урахуванням 3% річних, вважає ці позовні вимоги законними та обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо 3 % річних у розмірі 439,15 грн. та 2268,96 грн. пені, погоджується з наведеним розрахунокм щодо строків, сум та ставок нарахувань, вважає що вимоги в цій частині підлягають задоволенню, а саме: 3 % річних у розмірі 439,15 грн. та 2268,96 грн. пені.
Згідно вимог статті 44 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка була чинна станом на час звернення позивача з позовом до суду), судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, але тільки в частині 41 491,96 грн., оскільки суму заборгованості в сумі 9429,99 грн. за актом прийому та здачі робіт та послуг від 30.04.2011 р. та рахунку-фактури № СФ-0000156 від 26.04.2011 р. відповідачем сплачено до подачі позову до суду, а саме: 14.10.2011 р., що підтверджується платіжним дорученням № 2373 від 14.10.2011 р.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, п. 1-1 ст. 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –
ВИРІШИВ:
1. Припинити провадження у справі в частині суми основного боргу у розмірі 50 921,95 грн., в зв‘язку з відсутністю предмету спору.
2. Позов задовольнити.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Самс Технолоджіс»(04070, м. Київ, вул. Ігорівська, 1/8 «Г», код ЄДРПОУ 33640124) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ак'юмен аутсорсінг»(04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 31354549) 3% річних в розмірі 439 (чотириста тридцять дев’ять) грн. 15 коп., 2268 (дві тисячі двісті шістдесят вісім) грн. 96 коп. пені, а також 414 (чотириста чотирнадцять) грн. 92 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Видати накази відповідно до ст. 116 ГПК України.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя С.Р.Станік
Дата складання повного тексту рішення –11.11.2011
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 10.11.2011 |
Оприлюднено | 25.11.2011 |
Номер документу | 19283033 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Станік С.Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні