Рішення

від 08.11.2011 по справі 2/168

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2/168 08.11.11

За позовом Приватного акціонерного т овариства «Страхова компані я «УНІКА»

До Приватного акціонерног о товариства «Київський стра ховий дім»

Про стягнення 8903,32 грн.

Суддя І.О. Домнічева

Представники:

від позивача

від відповідача Голоднюк О.Г.

не з' явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарськ ого суду міста Києва передан і позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Ст рахова компанія «УНІКА»до Пр иватного акціонерного товар иства «Київський страховий д ім»про стягнення з останньог о шкоди в порядку регресу в су мі 8903,32 грн.

Представник відповідача в друге в судове засідання не з ' явився, ніяких заяв, клопот ань до суду не подав та не наді слав.

Особи, які беруть участь у с праві, вважаються повідомлен ими про час і місце її розгляд у судом, якщо ухвалу про поруш ення провадження у справі на діслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз' яснення Президії Вищо го арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про де які питання практики застосу вання Господарського процес уального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Пр о деякі питання практики зас тосування норм Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни, порушені у доповідних записках про роботу господа рських судів у першому піврі ччі 2007 року” (пункт 15) зазначено , що відповідно до пункту 2 час тини другої статті 54 Господар ського процесуального кодек су України позовна заява пов инна містити, зокрема, місцез находження сторін (для юриди чних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільн ого кодексу України місцезна ходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які в ідповідно до установчих доку ментів юридичної особи чи за кону виступають від її імені .

У пункті 11 інформаційного л иста Вищого господарського с уду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про д еякі питання практики застос ування норм Господарського п роцесуального кодексу Украї ни, порушені у доповідних зап исках про роботу господарськ их судів у 2006 році” зазначено, щ о до повноважень господарськ их судів не віднесено устано влення фактичного місцезнах одження юридичних осіб або м ісця проживання фізичних осі б - учасників судового процес у на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відп овідні процесуальні докумен ти надсилаються господарськ им судом згідно з поштовими р еквізитами учасників судово го процесу, наявними в матері алах справи.

Водночас законодавство Ук раїни, в тому числі Господарс ький процесуальний кодекс Ук раїни, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з' ясовувати фактичне місцезна ходження іншої сторони (стор ін) у справі (якщо воно не спів падає з її місцезнаходженням , визначеним згідно із згадан ою статтею 93 Цивільного кодек су України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших проц есуальних документах.

З матеріалів справи вбачає ться, що ухвали суду надсилал ись сторонам за адресами, заз наченими в позовній заяві та документах, доданих до матер іалів справи.

В разі коли фактичне місцез находження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповіда є її місцезнаходженню, визна ченому згідно з законом, і дан а особа своєчасно не довела п ро це до відома господарсько го суду, інших учасників проц есу, то всі процесуальні насл ідки такої невідповідності п окладаються на цю юридичну о собу.

Сторони були належним чино м повідомлені про призначенн я справи до розгляду в засіда нні суду, про час і місце його проведення.

За таких обставин справа ро зглядається за наявними в ні й матеріалами відповідно до ст.. 75 Господарського процесуа льного кодексу України.

При розгляді матеріалів сп рави встановлено, що:

12.10.2010р. між позивачем та ОСО БА_1. було укладено договір д обровільного комплексного с трахування на транспорті №01110 0/4002/0000230 предметом якого є майнов і інтереси страхувальника, щ о не суперечать чинному зако нодавству та пов' язані з во лодінням, користуванням та/а бо розпорядженням транспорт ного засобу марки «Мазда»дер жавний номер НОМЕР_1

20.05.2011р. на вулиці Червоногвар дійській у м. Києві сталося до рожньо-транспортна пригода з а участю автомобіля марки «К іа»державний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСО БА_2, та автомобіля марки «Ма зда»державний номер НОМЕР _3 під керуванням водія ОС ОБА_1.

Відповідно до Постанови Де снянського районного суду м. Києва від 01.07.2011р. №3-4259/2011 громадяни на ОСОБА_2 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбачено го ст. 124 КУпАП та встановлено, щ о ДТП відбулось внаслідок по рушення водієм ОСОБА_2 ПДР України.

На виконання договору стра хування позивач здійснив вип лату страхового відшкодуван ня в розмірі 9254,19 грн. за вирахув анням франшизи у розмірі 680,00 гр н., що підтверджується платіж ним дорученням №024117 від 21.07.2011р.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова від повідальність водія ОСОБА _2 застрахована у відповіда ча за полісом ВЕ/6431565.

02.09.2011р. з метою врегулювання д аного питання в досудовому п орядку позивачем на адресу в ідповідача була направлена з аява на виплату страхового в ідшкодування в порядку регре су за вищевказаним полісом, п роте страхова виплата позива чеві виплачена не була.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Циві льного кодексу України збитк ами є втрати, яких особа зазна ла у зв'язку зі знищенням або п ошкодженням речі, а також вит рати, які особа зробила або му сить зробити для відновлення свого порушеного права (реал ьні збитки).

Статтею 27 Закону України “П ро страхування”та статтею 993 Ц ивільного кодексу України ви значено, що до страховика, яки й виплатив страхове відшкоду вання за договором майнового страхування, в межах фактичн их затрат переходить право в имоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страх ове відшкодування, має до осо би, відповідальної за заподі яний збиток.

Таким чином, до позивача пер ейшло в межах суми 8903,32 грн. право зворотної вимоги до о соби, відповідальної за запо діяний збиток.

Відповідно до статті 1 Закон у України “Про страхування”с трахування - це вид цивільно-п равових відносин щодо захист у майнових інтересів громадя н та юридичних осіб у разі нас тання певних подій (страхови х випадків), визначених догов ором страхування або чинним законодавством, за рахунок г рошових фондів, що формуютьс я шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхо вих платежів (страхових внес ків, страхових премій) та дохо дів від розміщення коштів ци х фондів.

Відповідно до положень час тини другої статті 1187 Цивільн ого кодексу України шкода, за вдана джерелом підвищеної не безпеки, відшкодовується осо бою, яка на відповідній право вій підставі (право власност і, інше речове право, договір п ідряду, оренди тощо) володіє т ранспортним засобом, механіз мом, іншим об'єктом, використа ння, зберігання або утриманн я якого створює підвищену не безпеку.

Згідно з положеннями статт і 993 Цивільного кодексу Україн и до страховика, який виплати в страхове відшкодування за договором майнового страхув ання, у межах фактичних витра т переходить право вимоги, як е страхувальник або інша осо ба, що одержала страхове відш кодування, має до особи, відпо відальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Зако ну України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за д оговором майнового страхува ння, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особ а, що одержала страхове відшк одування, має до особи, відпов ідальної за заподіяний збито к.

Відповідно до ст. 5 Закону Ук раїни “Про обов' язкове стра хування цивільно-правової ві дповідальності власників на земних транспортних засобів ”об'єктом обов'язкового стра хування цивільно-правової ві дповідальності є майнові інт ереси, що не суперечать закон одавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, циві льно-правова відповідальніс ть якої застрахована, шкоди, з аподіяної життю, здоров'ю, май ну потерпілих внаслідок експ луатації забезпеченого тран спортного засобу.

Частинами другою статті 1187 Ц К України передбачено, що шко да, завдана джерелом підвище ної небезпеки, відшкодовуєть ся особою, яка на відповідній правовій підставі (право вла сності, інше речове право, дог овір підряду, оренди тощо) вол одіє транспортним засобом, м еханізмом, іншим об'єктом, вик ористання, зберігання або ут римання якого створює підвищ ену небезпеку.

Пунктом 37.4 Закону України “П ро обов'язкове страхування ц ивільної відповідальності в ласників транспортних засоб ів”передбачено право страхо вика за договором обов'язков ого страхування цивільної ві дповідальності власника тра нспортного засобу в разі нас тання страхового випадку зді йснювати виплату страхового відшкодування безпосереднь о потерпілим або погодженим з ними підприємствам, устано вам та організаціям, що надаю ть послуги, пов'язані з відшко дуванням збитків.

Відповідно до пункту 22.1. стат ті 22 Закону України “Про обов' язкове страхування цивільно -правової відповідальності в ласників наземних транспорт них засобів при настанні стр ахового випадку страховик ві дповідно до лімітів відповід альності страховика відшкод овує у встановленому цим Зак оном порядку оцінену шкоду, я ка була заподіяна у результа ті дорожньо-транспортної при годи життю, здоров'ю, майну тре тьої особи.

Згідно зі ст. 29 Закону Україн и “Про обов' язкове страхува ння цивільно-правової відпов ідальності власників наземн их транспортних засобів у зв 'язку з пошкодженням транспо ртного засобу відшкодовують ся витрати, пов'язані з віднов лювальним ремонтом транспор тного засобу з урахуванням з носу, розрахованого у порядк у, встановленому законодавст вом, включаючи витрати на усу нення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку п отерпілих внаслідок дорожнь о-транспортної пригоди, з ева куацією транспортного засоб у з місця дорожньо-транспорт ної пригоди до місця прожива ння того власника чи законно го користувача транспортног о засобу, який керував трансп ортним засобом у момент доро жньо-транспортної пригоди, ч и до місця здійснення ремонт у на території України.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 8903,32 грн. з відповідача є обґрунтованим и та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК Украї ни судові витрати покладають ся на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, ст. 82 Госпо дарського процесуального ко дексу України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задово льнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного акці онерного товариства «Київсь кий страховий дім»(м. Київ, вул . Артема, 37-41; код ЄДРПОУ 25201716) на ко ристь Приватного акціонерно го товариства «Страхова комп анія «УНІКА»(м. Київ, вул. Рейт арська, 37; код ЄДРПОУ 20033533) 8903 (вісі м тисяч дев' ятсот три) грн. 32 к оп. - шкоди в порядку регресу , 102 (сто дві) грн. 00 коп. - державног о мита та 236 (двісті тридцять ші сть) грн. 00 коп. витрат на інфор маційно-технічне забезпечен ня судового процесу.

Рішення господарського су ду набирає законної сили піс ля закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апе ляційну скаргу не було подан о. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не с касовано, набирає законної с или після розгляду справи ап еляційним господарським суд ом.

Суддя І.О. До мнічева

Повне рішення складен о 11.11.2011р.