Рішення

від 31.10.2011 по справі 5015/5771/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5015/5771/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          31.10.11                                                                                 Справа № 5015/5771/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Волошин О.Я., за участю представника позивача Синявської І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Спільного українсько-американського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю “Сан-Тех”, м. Львів до Приватного підприємства “Галичани”, м. Львів про стягнення 22512 грн. 61 коп.

В С Т А Н О В И В:

Спільне українсько-американське підприємства товариства з обмеженою відповідальністю “Сан-Тех”, м. Львів звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства “Галичани”, м. Львів про стягнення 22512 грн. 61 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 03.10.2011 р. призначив справу до розгляду на 18.10.2011 р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 31.10.2011 р.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 23553 грн. 12 коп., який останнім оплачено частково. У зв'язку з цим відповідачу було надіслано претензію, яка задоволена останнім частково. Враховуючи наведене, просив стягнути з відповідача вартість поставленого та неоплаченого товару в сумі 17643 грн. 12 коп., а також 3% річних в розмірі 1133 грн. 82 коп. та інфляційні втрати в розмірі 3735 грн. 67 коп.

Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів поставки товару чи повернення коштів не надав, вимог ухвали суду від 03.10.2011 р. не виконав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (повідомлення про вручення в матеріалах справи), тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Представнику сторони роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В судовому засіданні 31.10.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 04.11.2011 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

СП ТзОВ “Сан-Тех” 02.09.2008 р. було поставлено ПП “Галичани” згідно накладних №428 від 30.05.2008 р., №520 від 30.06.2008 р., №618 від 31.07.2008 р., №701 від 29.08.2008 р., №702 від 29.08.2008 р., №839 від 30.09.2008 р., №1100 від 23.12.2008 р., №1101 від 23.12.2008 р., №1102 від 23.12.2008 р. та довіреностей на отримання ТМЦ серії ЯОУ №262024 від 27.06.2008 р., ЯОУ №262025 від 31.07.2008 р., ЯОУ №262031 від 30.08.2008 р., ЯОУ №262032 від 25.09.2008 р., ЯОУ №262034 від 16.12.2008 р. товар на загальну суму 23553 грн. 12 коп.

У зв'язку з тим, що відповідач вартість отриманого товару не оплатив, позивач 08.07.2009 р. надіслав відповідачу претензію, в якій вимагав оплатити суму заборгованості в розмірі 23553 грн. 12 коп. Вказана претензія задоволена відповідачем частково –було сплачено 5910 грн. 00 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати вартості отриманого товару виконав частково, на дату судового розгляду заборгованість відповідача перед позивачем становить 17643 грн. 12 коп.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема  договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до частини 1 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Сторони є вільними в укладенні договору, а також у визначенні форми договору (усна чи письмова), що підтверджується ст. 218 ЦК України, яка передбачає, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорюваних окремих його частин може доводитися, в тому числі, письмовими доказами.

Відповідно до домовленостей, досягнутих сторонами, позивач здійснив поставку відповідачу товару, що підтверджується належним чином оформленими накладними Таким чином, позивач вчинив дії щодо передачі товару та передав такий, а відповідач прийняв товар, підтвердивши прийняття підписом уповноваженої особи на накладних та передачею довіреності на отримання ТМЦ.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

З огляду на викладене, обов'язок по оплаті поставленого товару виникає у відповідача безпосередньо із самого факту поставки.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Оскільки строк виконання зобов'язання сторонами визначений не був, позивач, в порядку ст. 530 ЦК України, направив відповідачу вимогу (претензію) про сплату боргу, яка задоволена частково.

Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.  

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним  належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв  ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.   

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання  боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано 3% річних в сумі 1133 грн. 82 коп., інфляційні втрати в сумі 3735 грн. 67 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 17643 грн. 12 коп. основного боргу, 1133 грн. 82 коп. 3% річних, 3735 грн. 67 коп. інфляційних втрат.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то судові витрати по розгляду справи необхідно покласти на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 215, 216, 218, 509, 526, 530, 546, 547, 549, 599, 610, 625, 626 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з Приватного підприємства “Галичани”, м. Львів, вул. Польова, 55 (ідентифікаційний код 33419542) на користь Спільного українсько-американського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю “Сан-Тех”, м. Львів, вул. Патона, 27/105 (ідентифікаційний код 22377260) 17643 грн. 12 коп. основного боргу, 1133 грн. 82 коп. 3% річних, 3735 грн. 67 коп. інфляційних втрат, 225 грн. 13 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

          Суддя                                                                                             Мазовіта А.Б.