Ухвала

від 19.10.2006 по справі 25/162-06-4457

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

25/162-06-4457

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

19 жовтня 2006 р.                                                                                   № 25/162-06-4457  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Божок В.С. –головуючого,

Костенко Т.Ф.,Коробенко Г.П.

розглянувши матеріали касаційної скаргиДержавної податкової інспекції   у Приморському  районі м. Одеси

на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 29.08.2006р.

у справігосподарського суду Одеської області

за позовомЗаступника прокурора  Приморського району  м. Одеси  в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції   у Приморському  районі м. Одеси

дота1.          ТОВ “ Вєлєс”     2.          ТОВ “ Фелікс”

провизнання  договору  купівлі-продажу недійсним

В С Т А Н О В И В:

            До Вищого господарського суду України надійшла касаційна скарга Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.08.2006р. у справі №  25/162-06-4457 господарського суду Одеської області.

          Касаційний перегляд згаданої постанови не може бути здійснений Вищим господарським судом України у зв'язку з набранням чинності 01.09.2005р. Кодексом адміністративного судочинства України, яким змінена підвідомчість даної справи.

Так, в п.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що справа адміністративної юрисдикції –це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Пунктом 7 статті 3 цього Кодексу вичерпно визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхніх посадових чи службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Виходячи з положень п. 1 ст. 3, п. 4 ч.1 ст. 17 вказаного Кодексу, справа за позовом суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом є справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою).

Згідно ст.10 п.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 № 509-XII, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують, зокрема, таку функцію, як подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними.

Позивачем, в інтересах якого прокурором заявлений позов у даній справі, є орган державної податкової служби, який у спірних правовідносинах виступає не як суб'єкт господарської діяльності, а як суб'єкт владних повноважень.

Таким чином спір в даній справі виник у зв'язку з адміністративними, а не господарськими відносинами.

Слід також зазначити, що відповідно до п.2 ст.121 Конституції України на прокуратуру України, як на єдину систему, покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно ст.29 ч.1 ГПК України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави.

Пунктом 2 резолютивної частини рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 року (далі - рішення КСУ) визначено, що під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, треба розуміти орган державної влади або орган місцевого самоврядування, який законом наділений повноваженнями органу виконавчої влади.

У пункті 5 мотивувальної частини рішення КСУ зазначено, що поняття “орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах” означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Також в цьому пункті значено, що таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

 Відповідно до п.4 цього рішення КСУ із врахуванням того, що “інтереси держави” є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У пунктах 1, 7 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України також зазначено, що у публічно-правовому спорі хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, така справа є справою адміністративної юрисдикції.

Вказані норми Кодексу адміністративного судочинства України кореспондуються з вищезазначеними приписами Конституційного Суду України.

Таким чином позов прокурором може бути подано лише в інтересах громадянина або держави в особі органу державної влади або орган місцевого самоврядування, які у спірних правовідносинах здійснюють владні управлінські функції.

Такий спір підлягає розгляду у відповідних судах адміністративної юрисдикції.

Отже, враховуючи наведені норми та обставини справи, заступник прокурора звернувся до господарського суду із позовною заявою в інтересах сторони у даній справі –ДПІ  у Приморському  районі м. Одеси, яка у спірних правовідносинах виступає як суб'єкт владних повноважень та здійснює у спірних правовідносинах владні управлінські функції з посиланням на законодавство.

Відповідно до абзацу 2 пункту 6 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень  Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 06.10.2005р. №2953-ІV, який набрав чинності 01.11.2005р., касаційний перегляд рішень за такими справами здійснює Вищий адміністративний суд України за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 108 ГПК України, пунктом 6 розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити Державній податковій інспекції у Приморському районі м. Одеси у прийнятті касаційної скарги на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.08.2006р. у справі №25/162-06-4457 до провадження Вищого господарського суду України.

     Повернути касаційну скаргу Державній податковій інспекції у Приморському районі м. Одеси, а справу скерувати до господарського суду Одеської  області.

Головуючий суддя                                                                  В.С. Божок

Судді                                                                                      Т.Ф.Костенко

                                                                                                   Г.П. Коробенко