Рішення

від 24.10.2011 по справі 17/51

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  17/51

24.10.11

За позовом          багатопрофільного підприємства «Солідарність»у формі товариства з обмеженою відповідальністю

До                    Української спеціальної науково-реставраційної проектно-будівельно-виробничої корпорації «Укрреставрація»

Треті особи,          які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів

                    1) Державна податкова інспекція у Подільському районі м. Києва

2)          Київська міська рада

3) комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна»

Про                              відшкодування збитків в сумі 138 793 400 грн.

                                                                                                    Суддя Удалова О.Г.

Представники учасників процесу:

Від позивача                    не з?явились

Від відповідача                    ОСОБА_1 (за дов.)

Від третьої особи-1          ОСОБА_2 (за дов.)

Від третьої особи-2          ОСОБА_3 (за дов.)

Від третьої особи-3          не з?явились

                                                            ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 187400 грн. реальних збитків та 138606000 грн. упущеної вигоди, спричинених внаслідок знесення нежилої будівлі (будинок № 5 по пров. Ярославському в м. Києві).

Від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі      № 17/51 до вирішення по суті спору у справі № 17/548, яке мотивовано тим, що обидві справи виникли з правовідносин з приводу купівлі позивачем будівлі № 5 по пров. Ярославському в м. Києві.

Клопотання відповідача будо задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що предметом спору в справі № 17/548 за позовом багатопрофільного підприємства «Солідарність»у формі TOB до ДПІ у Подільському районі м. Києва, Української спеціальної науково-реставраційної проектно-будівельно-виробничої корпорації «Укрреставрація», Київської міської ради та комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»є визнання права власності на нежилу будівлю (будинок № 5 по пров. Ярославському) та визнання права користування земельною ділянкою.

Предметом спору в справі № 17/51, в якій беруть участь ті самі сторони, є відшкодування збитків, завданих внаслідок знесення нежилої будівлі. Позовні вимоги в справі № 17/51 ґрунтуються на обставинах, які підлягають встановленню в справі № 17/548, а факти, встановлені судом про розгляді позовних вимог про визнання права власності на будівлю, матимуть преюдиційне значення для справи про відшкодування збитків.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що зазначені справи є пов'язаними між собою, і вирішення спору в справі №17/51 є неможливим до вирішення спору в справі № 17/548 та набрання рішенням по цій справі законної сили.

Представники позивача та третьої особи-1 проти зупинення провадження у справі не заперечували.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої сооби-1, а також враховуючи вищевикладене, суд ухвалою від 17.03.2008 р. провадження у справі         № 17/51 зупинив до вирішення по суті спору у справі № 17/548 за позовом БП «Солідарність»у формі ТОВ до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва, Української спеціальної науково-реєстраційної проектно-будівельно-виробничої корпорації «Укрреставрація», Київської міської ради, комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна»про визнання права власності на нежилу будівлю та визнання права користування земельною ділянкою, та набрання рішенням по цій справі законної сили.

Відповідно до розпорядження голови господарського суду міста Києва               № 01-1/982 від 29.10.2009 р. справа № 17/51 була передана на розгляд судді      Удаловій О.Г. у зв’язку з обранням судді Кролевець О.А. на посаду судді Вищого господарського суду України.

Відповідно до довідки відділу аналітичної роботи, статистики та аналізу застосування судової практики № 09-20/21 від 03.10.2011 р., за даними  комп’ютерної програми «Документообіг господарських судів»у справі № 17/548 за позовом багатопрофільного підприємства «Солідарність»у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва та Української спеціальної науково-реєстраційної проектно-будівельної виробничої корпорації «Укрреставрація»про визнання права власності господарським судом міста Києва 23.04.2008 р. винесено рішення про відмову у позові повністю. В апеляційному та касаційному порядку рішення  не оскаржувалась.

Згідно з ч. 3 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.10.2011 р. провадження у справі № 17/51 було поновлено та призначено до розгляду на 24.10.2011 р..

Представник відповідача подав письмове пояснення по справі, в якому позовні вимоги відхилив з підстав неподанням позивачем доказів на підтвердження обґрунтованості та правомірності позовних вимог, посилаючись на встановлені в судовому порядку факти у пов?язаній справі господарського суду м. Києва № 17/548 за позовом БП «Солідарність»у формі ТОВ до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва, Української спеціальної науково-реєстраційної проектно-будівельно-виробничої корпорації «Укрреставрація», Київської міської ради, комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна»про визнання права власності на нежилу будівлю та визнання права користування земельною ділянкою.

Представники позивача та третьої особи в судове засідання на виклик суду не з?явились, про причини неявки суд не повідомили, витребуваних документів суду не надали, про час та місце розгляду справи учасники процесу були повідомлені належним чином.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Судом встановлено, що предметом спору в справі № 17/548 за позовом багатопрофільного підприємства «Солідарність»у формі TOB до ДПІ у Подільському районі м. Києва, Української спеціальної науково-реставраційної проектно-будівельно-виробничої корпорації «Укрреставрація», Київської міської ради та комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»є визнання права власності на нежилу будівлю (будинок № 5 по пров. Ярославському) та визнання права користування земельною ділянкою.

Предметом спору в справі № 17/51, в якій беруть участь ті самі сторони, є відшкодування збитків, завданих внаслідок знесення нежилої будівлі № 5 по пров. Ярославському в м. Києві.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що зазначені справи є пов'язаними між собою, а позовні вимоги в справі № 17/51 ґрунтуються на обставинах, які були встановлені рішенням господарського суду м. Києва в справі № 17/548, яке набрало законної сили, та мають преюдиційне значення для справи про відшкодування збитків.

Як встановлено в рішенні господарського суду м. Києві від 23.04.2008 р.            № 17/548: «Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 02.07.2004 у справі за позовом ДПІ у Подільському районі м. Києва про визнання майна безхазяйним визнано безхазяйним одну одиницю нерухомого майна - нежилу будівлю-склад, обнесену цегляною огорожею, загальною площею 169,7 кв. м., яка знаходиться на земельній ділянці площею 0,23 га, розташованої по провулку Ярославському, 5 у        м. Києві, визнавши власником державу в особі Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва. Рішення суду зареєстровано в БТІ 31.08.2004 р. як правовстановлюючий документ.

14 грудня 2004 р. був проведений аукціон з продажу вказаного безхазяйного майна, в ході якого переможцем визнане Багатопрофільне підприємство «Солідарність»у формі ТОВ (протокол № 1 від 14.12.2004 р.).

На підставі цього протоколу між державою в особі третьої особи-1 та позивачем був укладений договір купівлі-продажу нежилої будівлі-складу від 24.12.2004 р., за яким позивач купив нежилу будівлю-склад, що знаходиться у місті Києві у провулку Ярославському, 5 загальною площею 169,7 кв. м. та розташовану на земельній ділянці площею 0,23 га.

Відповідно до п. 7 цього договору покупець набуває права власності на нежилу будівлю з моменту державної реєстрації, при умові нотаріального посвідчення договору.

Договір був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 24.12.2004 р. та зареєстрований в Київському міському БТІ 30.12.2004 р.. Таким чином, у позивача виникло право власності на придбану ним нежилу будівлю-склад загальною площею 169,7 кв. м., що знаходиться у пров. Ярославському, 5 в м. Києві та розташовану на земельній ділянці площею 0,23 га. Передачу будівлі позивачеві оформлено актом прийняття-передачі від 30.12.2004 р.».

Позивач стверджує, що відповідачем було зруйновано будівлю-склад по пров. Ярославському, 5 у Подільському районні м. Києва, чим завдано йому збитків на суму 187 400,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками, в тому числі, є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Згідно ст. 224 Господарського кодексу України (далі –ГК України) учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Зі змісту вказаних правових норм випливає, що підставою виникнення цивільно-правової відповідальності у вигляді збитків є наявність збитків, протиправність дій особи, яка завдала збитків, причинний зв’язок між ними та наявність вини особи, яка завдала збитків.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами:

- письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

- поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Частиною 2 ст. 35 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

На підтвердження наявності вини відповідача у завданні спірних збитків позивач посилається на наступний доказ: копія акту від 31.03.2005 р., в якому зазначено, що будівля-склад по провулку Ярославському, 5 у м. Києві була розібрана та вивезена в невідомому напрямку корпорацією «Укрреставрація».

Вказаний акт не береться судом до уваги, оскільки він є одностороннім та не може вважатися належним доказом в розумінні ст. 34 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду м. Києва від 23.04.2008 р. у справі № 17/548 також встановлено:

«18 березня 2005 р. між Українською спеціальною науково-реставраційною проектно-будівельно-виробничою корпорацією «Укрреставрація»(орендар) та Київською міською радою був укладений договір оренди земельної ділянки, за яким орендарю для будівництва житлового будинку було передано в оренду на 5 років земельну ділянку розміром 0,2649 га (кадастровий номер 8000000000:85:321:0032), яка розташована у пров. Ярославському, 7/9 у Подільському району м. Києва. Передачу земельної ділянки оформлено актом приймання-передачі земельної ділянки від 24.03.2005 р..  

За клопотанням Української спеціальної науково-реставраційної проектно-будівельно-виробничої корпорації «Укрреставрація»та за погодженням з Управлінням охорони пам’яток історії, культури та історичного середовища, з третьою особою по справі та Головним управлінням комунальної власності м. Києва, 18.11.2004 р. Київська міська рада прийняла рішення № 588/1998 «Про надання дозволу Київському науково-методичному центру по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури і заповідних територій на знесення ангару у пров. Ярославському, 7/9 у Подільському районі м. Києва».

Як встановлено судом, на підставі вказаного рішення Київради Українською спеціальною науково-реставраційною проектно-будівельно-виробничою корпорацією «Укрреставрація»була знесена будівля-ангар загальною площею 288 кв. м., розташована у пров. Ярославському, 7/9 в м. Києва, а не будівля-склад, розташований по пров. Ярославському, 5, як стверджує позивач.           

Посилання позивача на те, що придбана ним будівля-склад є саме тією будівлею, що була знесена Українською спеціальною науково-реставраційною проектно-будівельно-виробничою корпорацією «Укрреставрація», а також те, що на земельній ділянці, на якій була розміщена ця будівля-склад та яка знаходилась у позивача в користуванні, зараз незаконно використовується Українською спеціальною науково-реставраційною проектно-будівельно-виробничою корпорацією «Укрреставрація», не беруться судом до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та спростовуються відповідачем-2.

Зокрема, доведено, що будівництво житлового будинку здійснюється Українською спеціальною науково-реставраційною проектно-будівельно-виробничою корпорацією «Укрреставрація»на земельній ділянці площею 0,26 га, яка розташована у провулку Ярославському, 7/9 у м. Києві. Крім того, позивачем не надано суду жодного доказу того, що земельна ділянка площею 0,23 га по провулку Ярославському, 5 у м. Києві передавалась у користування БП «Солідарність»у формі ТОВ (відсутнє рішення органу виконавчої влади про надання позивачеві спірної земельної ділянки у користування, або договір оренди цієї земельної ділянки).

Твердженням позивача про те, що земельна ділянка площею 0,23 га по пров. Ярославському, 5 та земельна ділянка площею 0,26 га по пров. Ярославському, 7/9 фактично є однією ділянкою, а нежила будівля-склад площею 169,7 кв. м. та ангар площею 288 кв. м. є одним майном, не підтверджені жодним належним доказом.

Відмовляючи в позові, суд виходив також з обставин, встановлених постановою Вищого господарського суду України від 01.03.2006 р. у справі № 4/346 за позовом Багатопрофільного підприємства «Солідарність»у формі ТОВ до Української соціальної науково-реставраційної проектно-будівельно-виробничої корпорації «Укрреставрація»про усунення перешкод в здійсненні права власності на будівлю-склад у пров. Ярославському, 5 у м. Києві.

Так, вказаним рішенням суду було встановлено, що позивачем не надано жодного доказу порушення саме корпорацією «Укрреставрація»права власності на нежилу будівлю-склад за адресою: пров. Ярославський, 5 та будь-яких документів про виділення йому в установленому порядку земельної ділянки за цією адресою. Також судом було встановлено, що земельної ділянки по пров. Ярославському, 5 у     м. Києві не існує, а згідно з даними Київського БТІ за позивачем зареєстровано право власності на нежилу будівлю-склад загальною площею 169,7 кв. м., яка розташована за адресою: пров. Ярославський, 4 у м. Києві. Позивачем не доведено, що зникнення майна по пров. Ярославському, 5, яке було придбане позивачем за договором купівлі-продажу від 24.12.2004 р., пов’язано з діяльністю Української соціальної науково-реставраційної проектно-будівельно-виробничої корпорації «Укрреставрація»щодо будівництва житлового будинку по пров. Ярославському, 7/9.        

Крім того, як встановлено Вищим господарським судом у справі № 4/346 за позовом Багатопрофільного підприємства «Солідарність»у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Української науково-реставраційної проектно-будівельно-виробничої корпорації «Укрреставрація»про усунення перешкод, Українська науково-реставраційна проектно-будівельно-виробнича корпорація «Укрреставрація»здійснює свою діяльність на земельній ділянці по пров. Ярославський, 7/9 в м. Києві, яка не має жодного відношення до будівлі під № 5 по цьому ж провулку, а ототожнення багатопрофільним підприємством «Солідарність»у формі товариства з обмеженою відповідальністю об’єктів за цими адресами є штучним і не має будь-якого правового підґрунтя.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України решта наданих позивачем доказів до уваги судом не приймаються як такі, що не мають значення для справи.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позову та вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Суддя                                                                                                    О.Г. Удалова

            Дата підписання рішення: 14.11.2011 р.