Рішення

від 19.09.2011 по справі 9/41/5022-942/2011(6/41-713)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" вересня 2011 р. Справа № 9/41/5022-942/2011(6/41-713)

Господарський суд Терноп ільської області

у складі < Список > судді Ге вка В.Л. , судді < заповнити при колегіальному розгляді >

Розглянув справу

за позовом Державного т ериторіально-галузевого об'є днання "Львівська залізниця" , майдан Привокзальний, 1, м. Тер нопіль, 46000

до відповідача Приватн ого підприємства "Корпорація Вітар", вул. Січових Стрільців , 3а, м. Тернопіль, 46001

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предме т спору - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Тернопільс ькій області, вул. Танцорова, 1 1, м.Тернопіль, 46001

про стягнення 40 913,93 грн. по датку на додану вартість та п ені у сумі 1570,47 грн.

за участю представникі в сторін:

позивача: ОСОБА_1 - довіреність № НЮ-518 від 29.07.2010р.

відповідача: не з'я вився

третя особа: ОСОБА _2 - довіреність №32 від 11.05.2011р.

Судом в порядку ст. 81-1 ГПК У країни фіксація судового пр оцесу технічними засобами не здійснювалася через відсутн ість відповідного клопотанн я.

Сторони в порядку ст.77 ГПК Ук раїни про дату, час, та місце р озгляду справи були повідомл ені належним чином у встанов леному законом порядку.

У судовому засіданні 19 вере сня 2011р. оголошено лише вступн у та резолютивну частину ріш ення.

Суть справи: Позивач - Де ржавне територіально-галузе ве об'єднання "Львівська залі зниця" звернулося до господа рського суду Тернопільської області з позовом до відпо відача Приватного підпри ємства "Корпорація Вітар", т ретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Регіональне відділенн я ФДМУ по Тернопільській обл асті про стягнення з від повідача 147 769,96 грн. боргу з орен дної плати, 19 044,50 грн. витрат на о плату комунальних послуг, 6518,68 грн. пені та 14 795,38 грн. штрафних с анкцій.

Позовні вимоги підтверджу ються належним чином завірен ими копіями: Договору оренди нерухомого майна, що належит ь до державної власності № 602 в ід 27.11.2009р.; претензії №78 від 11.02.2010р.; Договору від 27.11.2009р. на відшкоду вання витрат Балансоутримув ача; іншими матеріалами спра ви.

Під час розгляду даної спр ави по суті заявлених вимог, п озивач уточнив свої вимоги, з а змістом яких заявлена до ст ягнення сума заборгованості по орендній платі складаєть ся у т.ч. із суми податку на дод ану вартість, нарахованої на зобов'язання перед Фондом де ржмайна України, та просив ст ягнути з відповідача 87 846,85 грн. о рендної плати (без ПДВ), 16 002,54 грн . комунальних платежів (без ПД В), 62 965,07 грн. податку на додану ва ртість, 6518,68 грн. пені, 8784,69 грн. штр афних санкцій.

Рішенням господарського с уду Тернопільської області в ід 20.01.2011р., залишеним без змін по становою Львівського апеляц ійного господарського суду в ід 22.03.2011р., позов задоволено час тково: присуджено до стягнен ня з відповідача 106438,91 грн. оренд ної плати (у т.ч. ПДВ), 3962,56 грн. пен і, 8784,69 грн. штрафних санкцій, 19461,62 грн. комунальних платежів у т .ч. ПДВ, 985,67 грн. пені.

У задоволенні вимог про стя гнення з відповідача 1570,47 грн. п ені та 40 913,93 грн. податку на дода ну вартість, нарахованого на 70% орендної плати, що підлягал а сплаті до державного бюдже ту, відмовлено з посиланням н а те, що отримувачем вказаног о податку є не позивач, а Держб юджет. Окрім того, суди дійшли висновку про те, що сума подат ку, яка підлягає сплаті до дер жавного бюджету, може бути ст ягнута лише у складі орендно ї плати.

Не погоджуючись із вказан ими рішенням та постановою, п озивач звернувся до Вищого г осподарського суду України з касаційною скаргою, в якій пр осив суд їх скасувати у части ні відмови у стягненні 1570,47 грн . пені та 40 913,93 грн. податку на дод ану вартість та ухвалити щод о цих вимог нове рішення про з адоволення. В іншій частині у хвалені судові акти не оскар жувалися.

Постановою Вищого господа рського суду України від 15.06.2011 р оку касаційну скаргу Державн ого територіально-галузевог о об'єднання "Львівська заліз ниця" задоволено частково.

Рішення господарського су ду Тернопільської області ві д 20.01.2011р та постанову Львівсько го апеляційного господарськ ого суду від 22.03.2011р. у справі №6/41-71 3 в частині відмови у стягненн і з Приватного підприємства "Корпорація Вітар" 40913,93 грн. пода тку на додану вартість, пені у сумі 1570,47 грн. та розподілу судо вих витрат скасовано, та пере дано справу в цій частині поз овних вимог на новий розгляд до господарського суду Терн опільської області. В іншій ч астині рішення та постанову залишено в силі.

Відповідно до частини 1 ст. 20 ГПК України суддя, який брав у часть у розгляді справи, не мо же брати участі в новому розг ляді справи у разі скасуванн я рішення, ухвали, прийнятої з а його участю.

Розпорядженням голови гос подарського суду Тернопільс ької області від 05.07.2011 р. справу №6/41-713 у частині відмови у стягн енні з Приватного підприємст ва "Корпорація Вітар" 40913,93 грн. п одатку на додану вартість, пе ні у сумі 1570,47 грн. та розподілу с удових витрат, з врахуванням частини 1 ст. 20 ГПК України, пер едано на новий розгляд судді Гевку В.Л.

Ухвалою господарського су ду від 07.07.2011р. справу №6/41-713 в части ні стягнення з Приватного пі дприємства "Корпорація Вітар " 40913,93 грн. податку на додану вар тість, пені у сумі 1570,47 грн. прийн ято до провадження з присвоє нням їй № 9/41/5022-942/2011(6/41-713) та вперше пр изначено її до розгляду на 19.07.2 011 р. В порядку ст.77 ГПК розгляд с прави №9/41/5022-942/2011(6/41-713) відкладався н а 28.07.2011р., на 06.09.2011р. та на 19.09.2011р. на 14 го д. 20 хв.

За погодженим клопотання м позивача та третьої особи б ез самостійних вимог від 28.07.2011р ., з урахуванням вимог ч. 3 ст. 69 ГП К України, в якій зазначено, що у виняткових випадках за кло потанням сторони, з урахуван ням особливостей розгляду сп ору, господарський суд ухвал ою може продовжити строк роз гляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів та у зв' язк у із закінченням терміну роз гляду справи, суд, у відповідн ості до вимог ст. 69 ГПК України , ухвалою господарського суд у від 28.07.2011р. строк вирішення сп ору продовжив на п'ятнадцять днів, а саме до 20.09.2011р.

Представник позивача в судове засідання прибув, по зовні вимоги з врахуванням з аяв про уточнення підтримав повною мірою з підстав викла дених у позовній заяві. Одноч асно зазначає, що з огляду на т е, що позивачем добросовісно були виконані зобов' язання за договором №602 від 27.11.2009р., зокр ема, в частині обрахунку та сп лати ПДВ до Державного бюдже ту України, а тому заявлена д о стягнення сума податку на д одану вартість та нарахована пеня підлягають стягненню в користь позивача. Крім того, н адав довідку №456 від 19.09.2011р., засв ідчену головним бухгалтером Любовіцькою О.В., в якій зазна чено, що на період подання поз овної заяви про стягнення за боргованості з ПП "Корпораці ї "Вітар" ПДВ в сумі 40913 грн. 93 коп. сплачено в бюджет вокзалом с т.Тернопіль в повному обсязі .

Відповідач участі упов новаженого представника в су довому засіданні не забезпеч ив, витребуваних судом матер іалів не подав, причини неявк и суду не повідомив, клопотан ь про відкладення розгляду с прави не заявив, хоча про дату , час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у відповідності до ст.ст.64,77 ГП К України.

Разом з цим, направлені на а дресу відповідача ухвали суд у, в окремих випадках, поверну ті суду поштовим відділенням із відміткою "за закінченням терміну зберігання".

А тому, з метою встановлен ня місцезнаходження відпові дача, судом витребовувалось від Державного реєстратора В итяг та Довідку з ЄДР юридичн их осіб та фізичних осіб підп риємців щодо відомостей про місцезнаходження відповіда ча. При цьому, як вбачається із поданих на запит суду Витягу з ЄДР від 12.09.2011р. № 4235/1.5 та Довідки з ЄДР від 12.09.2011р. №4234/1.5 місцезнахо дженням Приватного підприєм ства "Корпорація "Вітар", стано м на час розгляду справи, є вул. Січових Стрільців, 3а, м. Те рнопіль,46001 (ідент. код 36508993).

Зазначена адреса відповід ає тій, на котру судом надсила лась відповідна кореспонден ція, в тому числі процесуальн і документи.

При цьому згідно пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України , затвердженою наказом Вищог о господарського суду Україн и від 10.12.2002 N 75 (з подальшими зміна ми), перший, належним чином під писаний, примірник процесуал ьного документа (ухвали, ріше ння, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому н ижньому куті цього примірник а проставляється відповідни й штамп суду з відміткою про в ідправку документа, що місти ть: вихідний реєстраційний н омер, загальну кількість від правлених примірників докум ента, дату відправки, підпис п рацівника, яким вона здійсне на.

Дана відмітка, за умови, що ї ї оформлено відповідно до на ведених вимог названої Інстр укції, є підтвердженням нале жного надсилання копій проце суального документа сторона м та іншим учасникам судовог о процесу.

Водночас до повноважень г осподарських судів не відн есено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фі зичних осіб - учасників судов ого процесу на час вчинення т их чи інших процесуальних ді й. Тому відповідні процесуал ьні документи надсилаються г осподарським судом згідно з поштовими реквізитами учасн иків судового процесу, наявн ими в матеріалах справи.

Про це Вищим господарсь ким судом України зазначало ся і в інформаційних листах в ід 02.06.2006 N 06-10/651 "Про деякі питання п рактики застосування норм Го сподарського процесуальног о кодексу України, порушені у доповідних записках про роб оту господарських судів у 2005 р оці" (пункт 4), від 14.08.2007 N 930/14197 "Про д еякі питання практики застос ування норм Господарського п роцесуального кодексу Украї ни, порушені у доповідних зап исках про роботу господарськ их судів у першому півріччі 200 7 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 10-07/8 "Про де які питання практики застосу вання норм Господарського пр оцесуального кодексу Україн и, порушені у доповідних запи сках про роботу господарськи х судів у 2007 році" (пункт 23).

У першому з названих листів викладено й правову позицію , згідно з якою примірники пов ідомлень про вручення рекоме ндованої кореспонденції, пов ернуті органами зв'язку з поз начками "адресат вибув", "адрес ат відсутній" і т. п., з урахуван ням конкретних обставин спра ви можуть вважатися належним и доказами виконання господа рським судом обов'язку щодо п овідомлення учасників судов ого процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Згадані повідомлення разо м з належним чином зареєстро ваними у господарському суді примірниками процесуальних документів, що повернуті під приємствами зв'язку, приєдну ються судом до матеріалів ві дповідної справи.

Враховуючи зазначене, суд в важає, що і позивачем і судом н алежним чином виконано обов' язок передбачений ГПК Україн и щодо повідомлення відповід ача про розгляд справи. Проте , з боку відповідача не забезп ечено належного порядку отри мання представниками його юр идичної особи поштової корес понденції.

Представник третьої особи в судове засідання прибув та підтримав надані суду пис ьмові пояснення (від 15.07.2011р. №10-12-02 144), в яких вважає, що позовні ви моги заявлені до відповідача правомірно, при цьому зазнач ає наступне. Відповідач в пор ушення умов договору, укладе ного з ДТГО "Львівська залізн иця" не вносив щомісячну орен дну плату з врахуванням інде ксу інфляції, в зв' язку з чим у відповідності до п.3.7 догово ру у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованіс ть за нею становить загалом н е менше ніж три місяці, оренда р сплачує штраф у розмірі 10% ві д суми заборгованості.

Враховуючи зазначені вищ е обставини, а також завершен ня строку вирішення спору пе редбаченого ст. 69 ГПК України, беручи до уваги, що явка предс тавників сторін не визнавала сь судом обов' язковою, брат и участь у судовому засіданн і є правом сторони, передбаче ним ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для виріш ення спору по суті, суд розгля дає спір без участі представ ника відповідача за наявними в справі матеріалами, відпов ідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали спр ави, оцінивши представлені д окази, заслухавши доводи поз ивача та думку представника третьої особи, господарський суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають до задо волення частково. При цьому с уд керувався наступним.

Відповідно до ст. 16 Цивільн ого кодексу України та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу Укра їни кожний суб' єкт господар ювання та споживач має право на захист своїх прав і законн их інтересів.

Статтею 1 ГПК України передб ачено, що підприємства, устан ови, організації, інші юридич ні особи мають право звертат ися до господарського суду з гідно з встановленою підвідо мчістю господарських справ з а захистом своїх порушених а бо оспорюваних прав і охорон юваних законом інтересів. Ві дповідно до ст. 2 ГПК України г осподарський суд порушує про вадження у справі за позовам и, зокрема підприємств і орга нізацій, які звертаються до с уду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтере сів.

За змістом положень вказан их норм, правом на пред' явле ння позову до господарського суду наділені, зокрема юриди чні особи, фізичні особи - пі дприємці, а суд шляхом вчинен ня провадження у справі здій снює захист осіб, права та охо ронювані законом інтереси як их порушені або оспорюються.

Відповідно до положень ЦК У країни, зобов' язання виника ють з підстав, встановлених с таттею 11 ЦК України. За припис ами частини 2 цієї статті підс тавами виникнення цивільних прав і обов' язків, зокрема, є договори та інші правочини, і нші юридичні факти. Підставо ю виникнення цивільних прав та обов'язків є також дії осіб , що передбачені актами цивіл ьного законодавства, а також дії, що не передбачені цими ак тами, але за аналогією породж ують цивільні права та обов'я зки. Із змістом зазначеної но рми кореспондуються і припис и статті 174 ГК України.

Як встановлено судом у спра ві 27.11.2009року між Регіональним в ідділенням Фонду державного майна України по Тернопільс ькій області та приватним пі дприємством "Корпорація "Віт ар", був укладений договір оре нди державного нерухомого ма йна №602 (далі по тексту-Договір оренди), за умовами якого Орен дар прийняв по акту прийманн я-передачі в строкове платне користування нерухоме майно , що належить до державної вла сності , а саме : частину нежит лових приміщень загальною пл ощею 347,3 кв.м. другого поверху б удівлі Вокзалу станції Терно піль, за адресою: м.Тернопіль, майдан Привокзальний,1, що пер ебуває на балансі Відокремле ного підрозділу "Вокзал стан ції Тернопіль" Державного те риторіально-галузевого об'єд нання "Львівська залізниця" (н адалі - Залізниця), вартістю 18408 30 грн.

Договір оренди укладено ст роком на 2 (два) роки 11 місяців і його дія встановлена з 27 лист опада 2009р. по 27 жовтня 2012р. включн о. Договір оренди погоджено, п ідписано та скріплено підпис ами та печатками позивача, ві дповідача та третьої особи.

Відповідно до вимог п.3 ст.18 З акону України "Про оренду дер жавного та комунального майн а", п.3.5. Договору оренди, Оренда р зобов' язувався не пізніше 15-го числа поточного місяця п ерерахувати орендну плату до державного бюджету та Балан соутримувачу у співвідношен ні 70% до 30%. На підставі п.5.3. Догово ру оренди, Орендар зобов' яз аний своєчасно й у повному об сязі сплачувати орендну плат у з урахуванням індексу інфл яції (щомісяця до 15-го числа мі сяця, наступного за звітним), а п.5.9. Договору передбачено щом ісячне надання Орендарем Оре ндодавцю та Балансоутримува чу, до 15-го числа місяця, інформ ації про перерахування оренд ної плати за попередній міся ць.

При цьому, розрахунок оренд ної плати проводиться згідно із згаданими в договорі мето диками її обчислення.

Також, 27.11.2009р. між Відокремлен им підрозділом "Вокзал станц ії Тернопіль" ДТГО "Львівська залізниця" та відповідачем у кладено Договір про відшкоду вання витрат Балансоутримув ача на утримання орендованог о нерухомого майна та наданн я комунальних послуг орендар ю (далі по тексту - Договір пр о відшкодування витрат). Відп овідно до п.1.1. зазначеного Дог овору про відшкодування витр ат орендар відшкодовує витра ти Балансоутримувача на спла ту податку на землю, експлуат аційні витрати та комунальні послуги пропорційно до займ аної ним площі.

Проте, з врахуванням зазнач еного, та з посиланням на вимо ги Закону України "Про оренду державного та комунального майна" позивач у справі вважа є, що відповідач взятих на себ е зобов' язань належним чино м не виконував, орендної плат и не сплачував, інформацію пр о перерахування орендної пла ти регіональному відділенню та Відокремленому підрозділ у "Вокзал станції Тернопіль" Д ТГО "Львівська залізниця" не н адавав, чим порушив умови дог овору.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК Укр аїни факти встановлені рішен ням господарського суду (інш ого органу, який вирішує госп одарські спори), за винятком в становлених рішенням третей ського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших сп орів, в яких беруть участь ті с амі сторони.

Враховуючи зазначене, суд б ере до уваги факти щодо поруш ення зобов' язань відповіда ча перед позивачем за вище за значеними Договорами оренди та про відшкодування витрат , встановлені Рішенням госпо дарського суду Тернопільськ ої області від 20.01.2011р. № 6/41-713 залиш еним в силі в цій частині пост ановою Львівського апеляцій ного господарського суду від 22.03.2011 року та Вищим господарськ им судом України, згідно пост анови від 15.06.2011р. при попередньо му розгляді даної справи.

Зокрема, при попередньому р озгляді справи судом встанов лено, що в порушення умов дого ворів, приписів перелічених норм у рішенні, а також ст. ст. 11 , 14, 629, 759,762 ЦК України, ст.173, 174, 193, 283,286 ГК У країни, ст.2, ч.3 ст.18, ч.ч.1-3 ст. 19 Зако ну № 2269-ХІІ відповідач у визн ачені строки орендну плату т а комунальні платежі не внос ив, внаслідок чого, за період з грудня 2009 року по травень 2010 ро ку в орендаря виникла заборг ованість перед позивачем в с умі 106438,91 грн. (30% орендної плати, у т.ч. ПДВ) та 19461,62 грн. комунальни х платежів (у т.ч. ПДВ). Виставле ні рахунки-фактури №№479 від 08.12.09 р., 17 від 13.01.10р., 46 від 08.02.10р., 90 від 09.03.10р., 149 від 31.03.10р., 181 від 30.04.10р., 226 від 31.05.10р. та направлену на адресу відпов ідача претензію №78 від 11.02.10р., з в имогою погасити заборговані сть, відповідачем залишені б ез задоволення. Доказів на пі дтвердження іншого, у т.ч. спла ти коштів за користування ор ендованим майном, відповідач ем не представлено.

Зазначений факт, встановле ний місцевим судом підтриман о також і у постанові ЛАГСУ ві д 22.03.2011 року № 6/41-713.

Отже, Судами двох інстанцій встановлено та доведено мат еріалами справи, що відповід ач своє зобов'язання щодо пер ерахування орендних платежі в до бюджету (70%) та балансоутри мувачу (30%) не виконав.

При цьому, факт невиконання відповідачем свого зобов'яз ання щодо перерахування у пе ріод з грудня 2009 року по травен ь 2010р. 70% орендної плати до Держ авного бюджету встановлений в іншій господарській справ і №6/31-573, в якій рішенням господа рського суду Тернопільської області від 01.07.2010р. та постанов ою Львівського апеляційного господарського суду від 28.10.2010р . з відповідача стягнуто на к ористь РВ ФДМУ по Тернопільс ькій області 172 917,01 грн. заборгов аності з орендної плати, 6888,33 гр н. пені та 17291,0 грн. штрафу.

Одночасно, суд враховує те, що відповідно до ч. 1 ст. 111-12 ГПК У країни вказівки, що містятьс я у постанові касаційної інс танції, є обов' язковими для суду першої інстанції під ча с нового розгляду справи.

При цьому із змісту постано ви Вищого господарського суд у України від 15.06.2011р. № 6/41-713 скасов уючи частково рішення господ арського суду Тернопільсько ї області та постанову апеля ційної інстанції, Вищий госп одарський суд звернув увагу на те, що відмовляючи у задово лені вимог про стягнення з ві дповідача суми податку на до дану вартість, обчислену з по вної вартості орендної плати , суди двох інстанцій помилко во не врахували вимог спеціа льного Закону України "Про по даток на додану вартість", яки й, визначає платників подат ку на додану вартість, об'єкт и, базу та ставки оподаткуван ня, внесення податку до бюдже ту.

Розглядаючи дану справу та виконуючи вказівки, що містя ться у постанові ВГСУ судом в раховано наступне.

Відповідно до пункту 1.8. Реко мендацій Вищого господарськ ого суду України від 09.12.2004р. №04-5/335 8 "Про деякі питання застосува ння окремих норм Закону Укра їни "Про податок на додану вар тість" право на нарахування п одатку на додану вартість та складання податкових наклад них надається виключно особа м, зареєстрованим як платник и податку на додану вартість у порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно пункту 1.3. ст.1 Закону У країни "Про податок на додану вартість" встановлено, що пла тником податку є особа, яка зг ідно з цим Законом зобов' яз ана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку , що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

При цьому, звертаючись до су ду з даним позовом, позивач, як ий є балансоутримувачем переданого відповідачу в ор енду майна, просив суд стягну ти з останнього, крім 30% орендн ої плати та договірної неуст ойки, також і суму податку на д одану вартість, обчислену з п овної вартості орендної плат и.

Умовами Договору оренди пе редбачено, що відповідач сам остійно направляє визначені договором частки орендної п лати безпосередньо до бюджет у та позивачу (балансоутриму вачу).

Пунктом 3.2. Договору встанов лено, що нарахування ПДВ на су му орендної плати здійснюєть ся у порядку, визначеному зак онодавством.

Відповідно до пункту 3.1.1. Зак ону України "Про податок на до дану вартість", в редакції, яка діяла на час виникнення с пірних правовідносин, опе рації, які пов'язані з договор ами оренди, є об'єктом для опод аткування податком на додану вартість.

Тому, у позивача, нерухоме м айно якого передано в оренду за договором між Фондом та ві дповідачем (орендарем), виник ають податкові зобов'язання на дату, визначену пунктом 7.3.1 с татті 7 Закону України "Про под аток на додану вартість", а сам е на дату, яка припадає на под атковий період, протягом яко го відбувається будь-яка з по дій, що сталася раніше.

При цьому відповідно до пун кту 4.1 статті 4 названого Закон у, база для оподаткування виз начається виходячи з повної вартості орендної плати неза лежно від того, хто здійснює п роцедуру розмежування варто сті орендної плати у визначе них договором розмірах.

Таким чином, оскільки за умо вами договору відповідач сам остійно здійснює розмежуван ня платежів і проводить пере рахування до бюджету належни х 70% орендної плати, то на рах унок позивача спрямовуються належні 30% та сума податку на д одану вартість, обчислена з п овної вартості орендної плат и.

Аналогічна правова позиці я викладена і у постанові ВГС У від 15.06.2011р. № 6/41-713.

Одночасно суд вважає, що від повідно до вимог Закону в дан ому випадку база оподаткуван ня визначається на повну сум у орендної плати, та в підпр иємства балансоутримувача виникає обов' язок утримув ати та вносити до бюджету ПДВ , що нараховане на повну суму орендної плати, встановленог о цими нормами Закону.

При цьому як вбачається із п оданих позивачем доказів, а с аме податкових накладних: ві д 08.12.2009р. №825/202, від 13.01.2010р. №30/202, від 08.02.2010р . №86/202, від 09.03.2010р. №160/202, від 31.03.2010р. №228/202, в ід 30.04.2010р. №306/202, від 31.05.2010р. №328/202, подат ковими деклараціями з податк у на додану вартість за груде нь 2009р. - травень 2010р. в органи Д ПА із зазначенням в них Заліз ниці, як податкового агента щ одо сплати податку на додану вартість по договору оренди №602 від 27.11.2009р., та відповідно до я ких Залізниця оформила та пе рерахувала в Державний бюдже т по цьому договору податок н а додану вартість на всю суму орендної плати, у тому числі П ДВ в сумі 40913,93 грн., що нарахован ий на 70% орендної плати, що нале жить перерахуванню Орендаре м в Державний бюджет.

Зазначений факт відповіда є також відомостям, що містят ься у довідці головного бухг алтера позивача від 19.09.2011р. вх. № 15807 (н).

Враховуючи вищенаведене с уд приходить до висновку, що п ри наявності у орендаря забо ргованості з орендної плати, включаючи суму ПДВ, нарахова ну на повну суму такої орендн ої плати, підприємство балас ноутримувач має право вимага ти стягнення в свою користь з орендаря заборгованості за Договором оренди в тому числ і як суми несплаченої йому ор ендної плати (30%) так і суму ПДВ, обчисленої з повної суми оре ндної плати.

А тому суд вважає вимоги поз ивача про стягнення заборгов аності в сумі 40 913,93 грн. належним чином обґрунтованими та пра вомірними, а позов як такий, як ий в цій частині підлягає до з адоволення повністю.

Щодо стягнення 1570,47 грн. пені, то суд задовольняє позов в ці й частині частково, при цьому суд керувався наступним.

Як вбачається із Рішення г осподарського суду Тернопіл ьської області від 20.01.2011р. № 6/41-713 з алишеним в силі в цій частині постановою Львівського апел яційного господарського суд у від 22.03.2011 року та Вищим господ арським судом України згідно постанови від 15.06.2011р. судом поз ов в частині стягнення пені з адоволено частково. Зокрема, задоволено вимоги позивача про стягнення 3962,54 грн. пені нар ахованої на заборгованість п о орендній платі та 985,67 грн. пен і нарахованої на борг по кому нальних платежах.

При цьому в задоволенні вим ог про стягнення 1570,47 грн. пені в ідмовлено. Разом з цим відпов ідно до постанови ВГСУ від 15.06.2 011р. № 6/41-713 рішення господарсько го суду Тернопільської облас ті та постанову апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні 1570,47 грн. рішення скасовані і справу передано в цій частині на новий розгля д.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК Ук раїни виконання зобов'язанн я може забезпечуватися н еустойкою, порукою, гарант ією, заставою, притриманням, з авдатком.

Ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюєть ся у відсотках від суми несво єчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день пр острочення виконання.

Як вбачається із умов уклад ених між сторонами Договорів , їх положеннями передбачено додаткове застереження щодо можливості застосування неу стойки - пені за несвоєчасн е виконання зобов' язання. З окрема, згідно п. 3.6. Договору ор енди орендна плата, перерахо вана несвоєчасно або не в пов ному обсязі, підлягає індекс ації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визн аченому пунктом 3.5. співвіднош енні (70% до 30%) відповідно до чинн ого законодавства України з урахуванням пені в розмірі п одвійної облікової ставки НБ У на дату нарахування пені ві д суми заборгованості за кож ен день прострочення, включа ючи день оплати.

Також, і п.6.2 Договору про від шкодування витрат передбаче но, що за несвоєчасні розраху нки згідно п. 2.2.3. Договору Орен дар сплачує пеню в розмірі 0,5 в ідсотків від суми платежу за кожний день прострочення.

Позивачем подано суду нале жним чином завірений розраху нок пені з якого вбачається, щ о пеня обрахована позивачем з дотриманням строків визнач ених чинним законодавством, а саме ст.232 ГК України та не пер евищує подвійної облікової с тавки.

Проте, як вбачається із пода них розрахунків, що додавали сь до позовної заяви позивач ем у них обраховано пеню на за боргованість відповідача за Догворами включно з 15-го числ а наступного за звітним. При ц ьому не враховано умови укла дених між сторонами Договорі в в частині строку сплати заб оргованості за Договрами. Зо крема, згідно п.п. 3.5. Договору о ренди визначено, що орендна п лата перераховується до Бюдж ету та Балансоутримувачу у с піввідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15-го числа, а т ому простроченим платіж буде вважатись 16-го числа відповід ного місяця. В свою чергу, згід но п.п. 2.2.3. Договору про відшкод ування витрат, плату на рахун ок Балансоутримувача майна в ідповідач повинен вносити не пізніше 25-го числа місяця, нас тупного за звітним, а тому про строченим платіж буде вважат ись з 26-го числа місяця, наступ ного за звітним.

Разом з цим, у судовому засі данні представником позивач а подано новий розрахунок пе ні з якого вбачається, що пеня обрахована з урахуванням ст років, визначених п.п. 3.5. Догово ру оренди та п.п. 2.2.3. Договору пр о відшкодування витрат та ст ановить 5590,47 грн. за несвоєчасн у сплату заборгованості за Д оговором оренди та 820,34грн. за н есвоєчасну сплату заборгова ності за Договором про відшк одування витрат.

Проте, подаючи вказаний роз рахунок розміру пені з боку п озивача ні заяви про зменшен ня розміру позовних вимог ні іншої заяви, передбаченої ст . 22 ГПК України суду не подано. А тому, суд розглядає позовні в имоги про стягнення пені з вр ахуванням розміру пені, визн аченого згідно поданої позов ної заяви та заяв про збільше ння розміру позовних вимог, а також з урахуванням розміру пені відображеного у постан ові ВГСУ від 15.06.2011р., якою справу передано на новий розгляд.

Враховуючи зазначене, беру чи до уваги розмір пені, стягн утий в користь позивача, згід но рішення господарського с уду Тернопільської області в ід 20.01.2011р. № 6/41-713, що набрало законн ої сили в цій частині, а також ту обставину, що всупереч взя тих на себе зобов' язань, згі дно Договору оренди та Догов ору про відшкодування витрат відповідач плати в повному о бсязі та у встановлені строк и не сплачував, чим порушив ум ови Договорів, беручи до уваг и розрахунок розміру пені, по даного позивачем, суму боргу та період нарахування пені, п риписи ст.ст.546-549 ЦК України, ст.с т. 231,232 ГК України, ст.ст.1,3 Закону України „Про відповідальніс ть за несвоєчасне виконання грошових зобов' язань”, суд вважає, що вимоги про стягнен ня пені у сумі 1570,47 грн. нарахова ної на борг за Договорами під лягають до часткового задово лення у сумі 1462 грн. 59 коп. В част ині стягнення пені у розмірі 107 грн. 88 коп. суд у позові відмов ляє як безпідставно нарахова ній.

Статтею 43 ГПК України визна чено, що судочинство у господ арських судах здійснюється н а засадах змагальності. Стор они та інші особи, які беруть у часть у справі, обґрунтовуют ь свої вимоги і заперечення п оданими суду доказами, а в сил у приписів ст. 33 ГПК України ко жна сторона повинна довести ті обставини, на які вона поси лається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1,5 ст. 49 ГПК України д ержавне мито покладається у спорах, що виникають при вико нанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорці йно розміру задоволених позо вних вимог. Суми, які підлягаю ть сплаті за проведення судо вої експертизи, послуги пере кладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забез печення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розг лядом справи, покладаються: п ри задоволенні позову - на від повідача; при відмові в поз ові - на позивача; при частков ому задоволенні позову - на об идві сторони пропорційно роз міру задоволених позовних ви мог.

Таким чином, враховуючи час ткове задоволення позову, з у рахуванням розподіленого де ржавного мита та судових вит рат на інформаційно-технічне забезпечення судового проце су рішенням господарського с уду Тернопільської області в ід 20.01.2011р. № 6/41-713, суд, додатково пок ладає на відповідача та стяг ує в користь позивача держав не мито в сумі 423 грн. 77 коп. та ви трати на інформаційно- техн ічне забезпечення судового п роцесу в сумі 53 грн. 16 коп.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 85 Господ арського процесуального код ексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задов ольнити частково.

2. Стягнути з Прив атного підприємства "Корпора ція Вітар", вул. Січових Стріль ців, 3а, м. Тернопіль (ідент. код 36508993) на користь Державного тер иторіально-галузевого об'єдн ання "Львівська залізниця", ма йдан Привокзальний, 1, м. Терно піль (ідент. код 25936369) - 40913 (с орок тисяч дев' ятсот тринад цять) грн. 93 коп. податку н а додану вартість, 1462 (одн у тисячу чотириста шістдесят дві) грн. 59 коп. пені, 423 (чотириста двадцять три) грн . 77 коп. державного мита, 53 (п' ятдесят три) грн. 16 коп. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судов ого процесу.

Наказ видати після набран ня рішенням суду законної си ли.

На рішення суду, яке не наб рало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи , особи, які не брали участь у с праві, якщо господарський су д вирішив питання про їх пра ва та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу, п ротягом десяти днів з дня під писання рішення, через місце вий господарський суд.

Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮ ВАТИ !!!переведено в чистовик - 8409

Суддя В.Л. Гевко

Повне рішення складено та підписано 19.10.2011р.