Рішення

від 14.11.2011 по справі 10/5025/1818/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/5025/1818/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" листопада 2011 р.Справа № 10/5025/1818/11

за позовом  приватного підприємства "Елмакс", м.Бердичів Житомирської області

до підприємства споживчої кооперації "Воробіївське" Полонського районного споживчого товариства  с. Воробіївка Полонського району Хмельницької області

про  стягнення 2383,18 грн., з яких  1935,12грн-заборгованості, 51,13грн.-пені, 387,02грн.- збитків, 9,91грн.-3% річних

              Суддя    Виноградова В.В.

Представники сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

Суть спору: позивач звернувся до суду з позовом , враховуючи заяву про уточнення позовних вимог від 31.10.2011р. , про стягнення з відповідача 2383,18 грн., з яких  1935,12 грн. боргу за поставлений згідно договору купівлі - продажу від 09.03.2010р. товар , 51,13 грн. пені, 387,02 грн. договірних  збитків,              9,91 грн. 3% річних, посилаючись на умови договору купівлі - продажу від 09.03.2010р., видаткові накладні №ОН-5250 від 28.06.2011р., № ОН-4342 від 21.06.2011р., №ОН-3398 від 14.06.2011р., вимогу про оплату від 02.09.2011р. №176, ст.ст. 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. 179, п.1 ст. 222 Господарського кодексу України.

Позивач повноважного представника в судове засідання не направив, проте на адресу суду надіслав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності. Крім того, повідомив, що відповідач після порушення провадження у справі не здійснював платежів з метою погашення заборгованості, тому позовні вимоги підтримує у повному обсязі .

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов з документальним обґрунтуванням своїх доводів , доказів про сплату заборгованості не подав, позовні вимоги не спростував, своїм процесуальним правом не скористався, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами ст. 75 ГПК України

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Між приватним підприємством "Елмакс", м. Бердичів (продавець) та підприємством споживчої кооперації "Воробіївське" Полонського районного споживчого товариства с. Воробіївка (покупець) укладено договір купівлі-продажу від 09.03.2010р. №02931 за умовами продавець зобов'язується протягом дії даного договору передавати у власність (повне господарське відання) покупця продукти харчування (надалі - товар), а покупець  зобов'язується приймати товар та оплачувати його вартість на умовах даного Договору ( п. 1.1. договору) .

Відповідно до п.п.2.1,3.1.4.1. асортимент, кількість та вартість кожної партії товару і одиниця товару визначається за замовленням покупця та зазначається у накладних , які є невід'ємною частиною даного договору .Товар повинен бути поставлений покупцю не пізніше 3-х календарних днів від дати подання замовлення. Ціна товару виражається у гривні, встановлюється продавцем і доводиться до покупця у вигляді прайс-листів або протоколу цін та визначається у накладних , що є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п.п. 4.4 , 4.6 договору оплата вартості Товару проводиться у формі попередньої оплати  (оплати за фактом поставки) або на умовах поставки товару з відстрочкою платежу терміном 14 календарних днів за час із 1 жовтня до 1 квітня та 7  календарних днів за час із 1 квітня до 1 жовтня. Зарахування оплати вартості товару здійснюється продавцем в порядку черговості, а саме : в рахунок оплати неоплачених накладних , починаючи з найдавнішої.  

Положеннями п. 5.4 договору на покупця покладено обов'язок приймати та своєчасно оплачувати товар.

Відповідно до п. 6.2 договору у випадку порушення термінів оплати за отриманий товар покупець несе відповідальність перед продавцем згідно чинного законодавства України про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день затримки платежів та сплати збитків, що підлягають відшкодуванню позивачу відповідачем у твердій сумі: в розмірі 20% від суми неоплаченої вчасно партії товару за накладною, за якою такий товар отримувався.

Пунктом 11.3 договору встановлено , що у випадку протиріч між умовами договору та його невід'ємною частиною (накладні тощо) застосовуються умови договору.

Позивачем на виконання умов договору поставлявся відповідачу товар. Зокрема , за видатковими накидними № ОН-3398 від 14.06.2011р. на суму  860, 42 грн., № 011-4342 від 21.06.2001р. на суму 594,20 грн., № ОН-5250 від 28.06.2011р. 1054,50 грн. поставлено відповідачу товар на загальну суму 2 509,12 грн.

Відповідачем після вищевказаних поставок , згідно з прибутковими касовими ордерами № 361 від 20.07.2011р. проведено оплату отриманого товару на суму  800 грн. , які зараховувалися відповідно до положень п. 4.6 договору. Відповідачем не оплачено поставлений згідно вищевказаних накладних товар  на загальну суму 1935,12 грн.

Позивач направив відповідачу листа № 176 від 02.09.2011р. з вимогою здійснити оплату отриманого згідно договору та накладних товару на суму1935 грн. , а також нарахованих на заборгованість пеню, договірних збитків у твердій сумі та три проценти річних, загалом 2 384,14 грн. Дана вимога залишена без відповіді та задоволення.

Оскільки відповідач в добровільному порядку не сплатив кошти за поставлений товар, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 2383,18 грн., з яких  1935,12 грн. боргу за поставлений згідно договору купівлі - продажу від 09.03.2010р. товар , 51,13 грн. пені, 387,02 грн. договірних збитків , 9,91 грн.3% річних.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Згідно з ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З положень ст. 509 ЦК України та ст.173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами укладено договір купівлі-продажу від 09.03.2010р. №02931.

Статтями  655, 692 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Згідно з  п.1,2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін)   виконання  якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін)  виконання  боржником  обов'язку не встановлений або  визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу за видатковими накладними № ОН-3398 від 14.06.2011р., № 011-4342 від 21.06.2011р., № ОН-5250 від 28.06.2011р. було поставлено товар на загальну суму 2509,12 грн., однак відповідач лише частково оплатив отриманий товар, утворивши заборгованість в сумі 1935, 12  грн. Доказів, які б спростовували вищенаведене суду не подано.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі                1935,12 грн. є обґрунтованими та  підлягають задоволенню.

Позивач відповідно до ст. 625 ЦК України просить суд стягнути з відповідача 9,91 грн.3% річних.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З аналізу даної норми вбачається, що 3% річних здійснюються на грошові зобов'язання з моменту виникнення обов'язку сплатити гроші. Згідно п.п. 4.4., 11. 3 договору купівлі-продажу у відповідача виник обов'язок оплатити товар після його отримання з відстрочкою 7 календарних днів. З огляду на зазначене, аналізуючи поданий позивачем розрахунок 3% річних, суд приходить до висновку, що позивачем обґрунтовано  заявлено до стягнення 9,91 грн. 3 % річних.

Відповідно до ст. 199 ГК України виконання господарського зобов'язання забезпечується засобами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Виходячи із змісту ст.ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка. що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п.1 ст. 230 ГК України штрафними  санкціями   визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка пеня),  яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Пунктом 6.2.договору передбачено, що у випадку порушення термінів оплати за отриманий товар покупець несе відповідальність перед продавцем згідно чинного законодавства України про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день затримки платежів.

З огляду на викладене, аналізуючи поданий розрахунок, суд вважає, що позивач правомірно нарахував відповідачу 51,13 грн. пені  згідно поданого розрахунку.

Окрім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача  387,02 грн. договірних збитків.

Згідно із статтею 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до п. 5  ст. 225 ГК України сторони господарського  зобов'язання мають право за взаємною  згодою  заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що  підлягають  відшкодуванню,  у  твердій  сумі  або  у   вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків  порушення зобов'язання сторонами. Не допускається погодження між сторонами зобов'язання щодо обмеження їх відповідальності,  якщо розмір відповідальності для певного виду зобов'язань визначений законом.

Пунктом 1 ст. 229 ГК України встановлено, що учасник  господарських  відносин у  разі  порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Як вбачається з п. 6.2. договору сторони погодили, що за порушення умов даного договору винна сторона відшкодовує спричинені цим збитки. У випадку порушення термінів оплати за отриманий товар покупець несе відповідальність перед продавцем згідно чинного законодавства України про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день затримки платежів та сплати збитків, що підлягають відшкодуванню позивачу відповідачем у твердій сумі: в розмірі 20% від суми неоплаченої вчасно партії товару за накладною, за якою такий товар отримувався. У випадку порушення термінів оплати за отриманий товар покупець сплачує збитки, що підлягають відшкодуванню відповідачем у твердій сумі -  в розмірі 20% від суми неоплаченої вчасно партії товару за накладною, за якою такий товар отримувався.

З врахуванням вищенаведеного , позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача      387,02 грн. договірних збитків..

З огляду на викладене, враховуючи приписи ст. 33 ГПК України, в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень,  позовні вимоги підлягають задоволенню .

Відповідно до ст. 49 ГПК України (в редакції чинній на момент звернення з позовом до суду) судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись  ст.ст. 1, 12, 33, 44, 49, 75, 82, 85, 116 Господарського  процесуального кодексу України, суд -                                                                

В И Р І Ш И В:

Позов приватного підприємства "Елмакс", м. Бердичів до підприємства споживчої кооперації "Воробіївське" Полонського районного споживчого товариства  с. Воробіївка про  стягнення 2383,18 грн., з яких 1935,12грн. боргу, 51,13грн. пені, 387,02грн. збитків, 9,91грн. 3% річних задовольнити.

Стягнути з підприємства споживчої кооперації "Воробіївське" Полонського районного споживчого товариства  с. Воробіївка, Полонського району, Хмельницької області  (код 36475667) на користь приватного підприємства "Елмакс", м. Бердичів, Житомирської області (25309773) 1935,12 грн. (одну тисячу дев'ятсот тридцять п'ять гривень 12 коп.) основного боргу, 51,13грн. (п'ятдесят одну гривню 13 коп.) пені, 387,02грн. (триста вісімдесят сім гривень 02 коп.)  збитків, 9,91грн. (дев'ять гривень 91 коп.) -3% річних, 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) витрат по оплаті державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

                    Суддя                                                                      В.В. Виноградова

Віддрук. 3 прим.: 1 –до справи, 2 –позивачу (рекомендованим листом), 3 –відповідачу (рекомендованим листом).

З оригіналом згідно . Помічник Судді                 О.О.Свіжа

                < Суддя по справі > 

                    < Суддя по справі >