Постанова

від 15.11.2011 по справі 22/384-53/323

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2011                                                                                           № 22/384-53/323

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Іваненко  Я.Л.

суддів:             

при секретарі:            

за участю представ- ників сторін:          

від позивача:          не з’явились

від відповідача:          ОСОБА_1, дов. б/н від 05.04.2011 року

від третьої особи:          не з’явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу           

Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА»

на рішення

Господарського суду          

міста Києва

від          25.07.2011 року

у справі          № 22/384-53/323 (суддя: Грєхова О.А.)

за позовом          Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА»

до          Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»

третя особа          ОСОБА_2

про          стягнення суми страхового відшкодування

В судовому засіданні 15.11.2011 року відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.11.2010 року у справі 22/384, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2011 року, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про стягнення суми страхового відшкодування задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" на користь Закритого акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" грошові кошти в розмірі 682 255 грн. та відповідні судові витрати.

Постановою Вищого господарського суду від 31.05.2011 року у справі № 22/384 частково задоволено касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», скасовано рішення господарського суду міста Києва від 29.11.2010 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2011 року, справу направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва. В обґрунтування постанови колегія суддів касаційної інстанції зазначила, що поза увагою судів залишився аналіз змісту пунктів 8.5, 8.8 договору, на які, як на підставу позовних вимог, посилається позивач та не враховано, що право вимоги до боржника, яке передбачене вказаними пунктами, та право вимоги за договором іпотеки не є тотожними.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.07.2011 року у справі № 22/384-53/323 в позові Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» (далі-позивач) до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» (далі – відповідач) про стягнення суми страхового відшкодування відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2011 року та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю. Апелянт вважає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що при прийнятті рішення судом першої інстанції не врахованій зміст п.8.8 Договору страхування, відповідно до якого страхувальник (відповідач) прийняв на себе зобов’язання повернути страховику (позивачу) суму отриманого страхового відшкодування (або її відповідну частину), якщо протягом передбачених законодавством строків позовної давності, виявиться така обставина, яка за законом або договором страхування повністю або частково позбавила б його права на страхове відшкодування.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2011 року вказану апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 20.09.2011 року.

19.09.2011 року від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення. В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що право вимоги стало неможливим саме з вини страховика, а не страхувальника, оскільки у зв’язку з несвоєчасною виплатою страховиком страхового відшкодування право вимоги за договором про задоволення вимог іпотекодержателя і пов’язаних з ним договорах перейшло до позивача тільки 22.03.2010 року, тобто коли предмет іпотеки вже було реалізовано державною виконавчою службою, а тому, з огляду на положення п. 8.5 договору, відсутні правові підстави для повернення страхового відшкодування позивачеві.

До того ж, відповідач вказує на те, що з урахуванням положень п.п. 8.4., 8.8. договору до позивача, який виплатив страхове відшкодування відповідачу, перейшло право вимоги суми страхового відшкодування до боржника – третьої особи, а отже, відсутні обставини, які за законом або договором страхування позбавили або могли частково чи повністю позбавити страховика права на страхове відшкодування.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2011 року відкладено розгляд справи на 04.10.2011 року в зв’язку задоволенням клопотання представника третьої особи.

В судовому засіданні 04.10.2011 року оголошено перерву до 25.10.2011 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2011 року продовжено строк розгляду апеляційної скарги, що подана у справі № 22/384-53/323, відкладено розгляд справи на 15.11.2011 року та запропоновано третій особі надати письмові пояснення по суті спору.

В судове засідання 15.11.2011 року з’явився представник відповідача. Представники позивача та третьої особи в судове засідання не з’явились.

Враховуючи те, що матеріали справи містять достатньо доказів для прийняття законної та обґрунтованої постанови, та те, що представник позивача був повідомлений про час, дату та місце судового засідання під розписку, а явка сторін в судове засідання обов’язковою не визнавалася, колегія суддів визнала можливим розглянути справу за відсутності представників позивача та третьої особи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Закрите акціонерне товариство "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" про стягнення суми страхового відшкодування. Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для повернення виплаченого на користь відповідача страхового відшкодування, сплаченого за договором добровільного страхування ризику неповернення кредиту № 7086331 від 15.11.2006 року, що обумовлено невиконанням відповідачем умов договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 15.11.2006 року.

Відповідач в суді першої інстанції позовні вимоги не визнав, обґрунтовуючи відсутністю підстав для повернення коштів, оскільки саме у зв’язку із затримкою виплати страхового відшкодування, стала неможливою передача прав іпотекодержателя на умовах Договору від 15.11.2006 року.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Договору добровільного страхування ризику неповернення кредиту № 7086331 від 15.11.2006 року (далі – Договір), укладеного між ЗАТ “УАСК “АСКА” та ЗАТ “ОТП Банк”, позивачем на користь відповідача здійснено виплату страхового відшкодування в сумі 682 255 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Згідно з п. 4.1 Договору страховим випадком є документально підтверджений факт виникнення збитків страхувальника, пов’язаних з невиконанням боржником чи іпотекодавцем своїх обов’язків перед страхувальником з повного або часткового повернення суми кредиту та/або відсотків за користування кредитом, передбачених Кредитним договором (№ СМ-SME800/018/2006 від 15.11.2006 року), внаслідок неможливості реалізації з будь-яких причин предмету іпотеки, визначеного в Договорі іпотеки № РМ-SME800/018/2006 від 15.11.2006 року, посвідченого ОСОБА_3 приватним нотаріусом Свалявського районного нотаріального округу 15.11.2006 року, зареєстрованого в реєстрі за № 7888, за суму достатню для погашення заборгованості боржника на дату реалізації такого предмету іпотеки на протязі 90 днів  з моменту одержання іпотекодавцем і страховиком повідомлення № 2 страхувальника (іпотекодержателя), передбаченого п. 4.2 Договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України “Про страхування” страховим випадком визнається подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику.

Настання страхового випадку у зв’язку з несплатою позичальником по кредиту за договором № СМ-SME800/018/2006 від 15.11.2006 року підтверджується складеним страховою компанією страховим актом № 4658 від 03.11.2008 року, навними в матеріалах справи документами, на підставі яких прийнято рішення про виплату страхового відшкодування, зокрема, повідомленнями: 1 (вих. № 04/309 від 04.06.2008р.), 2 (вих. № 04/369 від 04.07.2008р.), що направлялись у відповідності з умовами договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 15.11.2006 року (розділ 4), звітом про оцінку торгового комплексу, заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку, довідкою про розмір зобов’язань позичальниці перед банком по кредитному договору.

Договір страхування, укладений позивачем із ЗАТ “ОТП Банк”, передбачає виникнення цивільно-правових відносин, порядок здійснення яких визначається Законом України “Про страхування”, Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють такий вид відносин.

Відповідно до статті 16 Закону України “Про страхування” договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальникові, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується зі статтею 354 Господарського кодексу України та статтею 979 Цивільного кодексу України, якими визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору .

Згідно з п. 8.4 Договору страхування до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить в межах виплаченої суми право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за збитки, а також страховик набуває всіх прав страхувальника за договором про задоволення вимог іпотекодержателя і пов’язаних з ним договорах.

Предметом договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 15.11.2006 року,  укладеним між ЗАТ “ОТП Банк”, як іпотекодержателем, громадянкою ОСОБА_2, як іпотекодавцем, та ЗАТ “УСК “АСКА”, як страховиком, є домовленість сторін на укладення договору на випадок невиконання чи неналежного виконання боржником чи іпотекодавцем своїх боргових зобов’язань перед іпотекодержателем, і такий Договір, в свою чергу, передбачає можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття іпотекодержателем права від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку встановленому ст. 38 Закону України “Про іпотеку”.   

Згідно з порядком реалізації нерухомого майна на умовах договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 15.11.2006р. (розділ 4), в разі, якщо предмет іпотеки не буде реалізований відповідно до умов цього договору протягом 90 календарних днів з дати одержання іпотекодавцем та страховиком повідомлення № 2, останній сплачує іпотекодержателю страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування ризику неповернення кредиту (п. 4.6 Договору).

Настання зазначених обставин підтверджено складеним страховим актм та проведеною виплатою страхового відшкодування.

Відповідно до п. 4.7 Договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 15.11.2006 року після сплати страховиком страхового відшкодування за Договором добровільного страхування ризику неповернення кредиту, всі права іпотекодержателя за цим договором та договором іпотеки переходять до страховика.

Натомість, враховуючи те, що виплата страховиком страхового відшкодування була здійснена з простроченням (підтвердженням проведення останньої оплати є платіжне доручення № 621 від 22.03.2010 року), передача прав іпотекодержателя за вказаним договором вже після сплати страхового відшкодування була унеможливлена через те, що предмет іпотеки було реалізовано 27.07.2009 року шляхом продажу на прилюдних торгах відділом державної виконавчої служби Свалявського РУЮ на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Право звернення на предмет іпотеки шляхом вчинення виконавчого напису, а так само і право обрання порядку звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки не обмежено Договором про задоволення вимог іпотекодержателя укладеним між сторонами 15.11.2006 року (п. 6.3 Договору іпотеки № РМ-SME800/018/2006 від 15.11.2006 року), а відтак реалізація предмету іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса повністю узгоджується з вимогами чинного законодавства, відповідає умовам договору іпотеки та підтверджує реалізацію відповідачем свого права іпотекодержателя саме таким чином, а не в порядку, передбаченому договором про задоволення вимог іпотекодержателя від 15.11.2006 року.

Предмет іпотеки було реалізовано за ціною 234 640, 50 грн., що підтверджується протоколом № 1 від 27.07.2009 року проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, з яких в межах виконавчого провадження відповідачем отримано 227 401, 29 грн., про що до справи долучено платіжне доручення № 1352 від 23.09.2009 року.

Умови здійснення страхової виплати за Договором добровільного страхування ризику неповернення кредиту № 7086331 від 15.11.2006 року погоджені сторонами у розділі 8. Згідно з п. 8.5 договору:

- якщо право вимоги неможливе з вини страхувальника (відсутність необхідних документів, пропуск строків позовної давності для заяви претензії та т.п.), страховик звільняється від зобов’язань щодо виплати страхового відшкодування страхувальнику і письмово повідомляє його про це;

- в разі, якщо право вимоги є неможливим з вини страхувальника, після виплати страхового відшкодування, страхувальник зобов’язаний повернути його страховику протягом п’яти робочих днів з дня одержання від страховика відповідного письмового повідомлення.

Згідно з п. 8.8 Договору страхування страхувальник зобов’язаний повернути  страховику суму отриманого страхового відшкодування (або її відповідну частину), якщо протягом передбачених законодавством строків позовної давності, виявиться така обставина, яка   за законом або договором страхування  повністю або частково позбавила б його права на страхове відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування позовних вимог позивач посилався на ту обставину, що після сплати страхового відшкодування до страховика (позивач) повинні були перейти всі права, якими був забезпечений кредитний договір, але банком свої обов’язки за договором про задоволення вимог іпотекодержателя від 15.11.2006 року в частині передачі страховику всіх своїх прав за договором та договором іпотеки після сплати страховиком страхового відшкодування за договором добровільного страхування ризику неповернення кредиту (п. 5.6.5 договору) та на виконання п. 4.7 договору не виконані, про що сторони не заперечували.

При цьому, суд касаційної інстанції зазначив про те, що під час попереднього розгляду справи поза увагою судів попередніх інстанцій залишився аналіз пунктів 8.5. та 8.8. Договору, на які, як на підставу позовних вимог, посилається позивач, що призвело до прийняття неправильного рішення.

Крім того, касаційний суд зазначив, що під час нового розгляду справи по суті необхідно встановити ту обставину, яка за законом або договором страхування позбавила або могла позбавити частково чи повністю права на страхове відшкодування з огляду на умови перелічені у розділі 10 Договору добровільного страхування та відповідних п.п. 8.5, 8.8 Договору.

При новому розгляді справи в суді першої інстанції позивач зазначив, що відповідач не виконав вимоги п. 5.6.5 Договору про задоволення вимог іпотекодержателя, зокрема, Іпотекодержатель (відповідач) не передав Страховику (позивачу) всі свої права за цим договором та Договором іпотеки після отримання у повному обсязі страхового відшкодування, оскільки відповідач навмисно порушуючи прийняті на себе зобов'язання (п.5.6.5 Договору про задоволення вимог іпотекодержателя), реалізував предмет іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах ВДВС Свалявського РУЮ (протокол № 1 від 27.07.2009р.) на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Таким чином, позивач вважає, що порушення відповідачем п. 5.6.5 Договору про задоволення вимог іпотекодержателя повністю позбавляє його права на отримання страхового відшкодування. Тому, відповідно до п.8.8 Договору страхування відповідач повинен повернути суму страхового відшкодування у розмірі 682 255 грн. позивачу.

Відповідач при новому розгляді справи в суді першої інстанції, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, стверджував, що відповідно до п. 8.5. Договору страхування в разі якщо право вимоги є неможливим з вини Страхувальника після виплати страхового відшкодування, Страхувальник зобов'язаний повернути його Страховику протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня одержання від Страховика відповідного страхового повідомлення.

Із зазначеної умови Договору вбачається те, що Страхувальник зобов'язаний повернути страхове відшкодування Страховику в разі, якщо право вимоги стало неможливим саме з вини Страхувальника.

Таким чином, як свідчать матеріали справи та наголошено касаційною інстанцією, право вимоги стало неможливим саме з вини Страховика, а не Страхувальника, оскільки у зв'язку з несвоєчасною виплатою Страховиком страхового відшкодування право вимоги за Договором про задоволення вимог іпотекодержателя і пов'язаних з ним договорів перейшло до позивача тільки 22.03.2010 року, коли предмет іпотеки було вже реалізовано державною виконавчою службою.

З аналізу пунктів 8.5. та 8.8. Договору страхування вбачається, що обов’язковою підставою для повернення страхувальником одержаного страхового відшкодування є вина Страхувальника в неможливості виконати, зокрема, п. 5.6.5 Договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

Враховуючи те, що предмет іпотеки, на думку місцевого господарського суду, з якою погоджується колегія суддів, був правомірно реалізований відповідачем у зв’язку з несвоєчасною виплатою позивачем страхового відшкодування, неможливості в подальшому виконання відповідачем п. 5.6.5 Договору про задоволення вимог іпотекодержателя сприяли неправомірні дії позивача.

Крім того, як зазначила касаційна інстанція, право вимоги до боржника, яке передбачене пунктами 8.5. та 8.8. Договору страхування та право вимоги за договором іпотеки не є тотожними.

Згідно з ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки, що співпадає з умовами пункту 8.4 Договору добровільного страхування. Цим же пунктом передбачений також перехід прав страхувальника до страховика за договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Реалізація предмету іпотеки не позбавляє позивача передбаченого п. 8.4 Договору та 993 Цивільного кодексу України права вимоги до боржника в межах виплаченого страхового відшкодування.

При цьому, непорозуміння щодо реалізації відповідачем предмету іпотеки, яким сприяли неправомірні дії позивача (несвоєчасна виплата страхового відшкодування), стосуються правовідносин між кредитором і боржником і не підлягають дослідженню в межах провадження у даній справи.

Крім того, п. 8.8. Договору передбачає виявлення обставини, яка за законом або договором страхування повністю або частково позбавила б його права на страхове відшкодування, тобто обставина, яка впливає на виплату страхового відшкодування, існувала на момент такої виплати, однак не була відома і  виявилась протягом відповідних строків позовної давності.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав, з якими Договір страхування ризику неповернення кредиту          № 7086331 від 15.11.2006 року пов’язує обов’язок повернення страхувальником одержаного страхового відшкодування, у зв’язку з чим позивні вимоги є безпідставними, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, є помилковими та такими, що не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні в матеріалах справи докази, дав їм належну оцінку, прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

З огляду на викладене вище та керуючись ст. ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2011 року у справі № 22/384-53/323 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» - без задоволення.

2.Матеріали справи № 22/384-53/323 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді