Постанова

від 15.11.2011 по справі 5024/1629/2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5024/1629/2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"15" листопада 2011 р. Справа № 5024/1629/2011

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді:                                                                       Лашина В.В.

Судді                                                                                                     Єрмілова Г.А.

                                                                                                    Воронюка О.Л.

При секретарі:                                                                                Хом'як О.С.

Склад колегії суддів змінено згідно розпорядження в. о. голови суду № 676 від 10.11.2011 р.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державної екологічної інспекції в Херсонській області

на рішення господарського суду Херсонської області

від 06.10.2011 р.

по справі № 5024/1629/2011

за позовом: Державної екологічної інспекції в Херсонській області

до Новобериславського сільського житлово-комунального підприємства „Джерело”

про відшкодування збитків в сумі 81 757 грн. 55 коп.

ВСТАНОВИЛА:  

23 серпня 2011 року Державна екологічна інспекція в Херсонській області (далі –ДЕІ в Херсонській області) звернулася до господарського суду з позовом до Новобериславського сільського житлово-комунального підприємства «Джерело»(в подальшому –Новобериславське ЖКП «Джерело») про стягнення 81 757,55 грн. збитків, заподіяних відповідачем внаслідок самовільного спецводокористування.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 06.10.2011 р. (суддя Пригуза П.Д.) позовні вимоги були задоволені частково, з Новобериславського ЖКП «Джерело»на користь держави в особі ДЕІ в Херсонській області для перерахування до спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища Новобериславської селищної ради стягнуто 2 725,25 грн., в доход Державного бюджету України стягнуто 102 грн. держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з цим рішенням, ДЕІ в Херсонській області просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, оскільки до спірних правовідносин позивачем були правомірно застосовані положення Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінприроди України від 20.07.2009 р. за № 389.

Представники сторін в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, причини неявки суду невідомі, своїм правом на участь в судовому засіданні останні не скористалися.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Пунктом 9 ст. 44 та ч. 1 ст. 49 зазначеного Кодексу встановлено, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

За приписами ст. 50 цього Кодексу строки спеціального водокористування встановлюються органами, які видали дозвіл на спеціальне водокористування. Продовження строків спеціального водокористування за клопотанням заінтересованих водокористувачів здійснюється державними органами, що видали дозвіл на спеціальне водокористування.

Частиною 1 і п. 6 ч. 3 ст. 110 Водного кодексу унормовано, що порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Аналогічне положення міститься у ч. 1 та п. «з»ч. 2 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Згідно з приписами ст. 69 цього Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.04.2011 року ДЕІ в Херсонській області було проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України відповідачем, за результатами якої встановлено факт порушення п. 9 ст. 44 Водного кодексу України, а саме: факт забору підземної води в період з 01.01.2011 р. по 06.04.2011 р. без дозволу на здійснення спец водокористування, що підтверджується актом від 06.04.2011 р.

Цей факт не оспорюється відповідачем та підтверджується матеріалами справи. Зокрема, дозволами на спецводокористування від 11.02.2009 р. та від 11.05.2011 р., протоколом № 8624 від 06.04.2011 р. про адміністративне правопорушення та постановою про накладення адміністративного стягнення № 04-12/215 від 06.04.2011 р., довідкою відповідача про обсяг самовільно забраної води з артсвердловини.

Позивачем здійснено розрахунок збитків, що завдані відповідачем із застосуванням п. 9.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінприроди України від 20.07.2009 р. за № 389 та цей розмір становить 81757,55 грн.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідно до п. 22 ст. 92 Конституції України засади цивільно-правової відповідальності визначаються виключно законами України, тоді як згадана Методика встановлює кратність визначення цивільно-правової відповідальності, що має встановлюватися законами України, а також з того, що ч. 6 ст. 225 ГК України передбачено визначення розміру відшкодування збитків у сфері господарювання саме Кабінетом Міністрів України, при тому що зазначена вище Методика затверджена Мінприроди України, а відтак не застосував до спірних правовідносин її положення щодо визначення розміру заподіяних збитків.

Аналізуючи матеріали справи, судова колегія доходить до висновку про те, що судом першої інстанції вірно встановлені обставини самовільного спецводокористування відповідачем, але висновки щодо незастосування до спірних правовідносин положень Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінприроди України від 20.07.2009 р. за № 389 є помилковими.

Згідно зі ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особи, відшкодовується нею в повному обсязі. За загальними правилами ст. 1192 ЦК України, особа, яка завдала шкоди майну, може відшкодувати її способом відшкодування в натурі або відшкодуванням завданих збитків.

Відповідно до ч. 4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 111 ВК України, підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

20 липня 2009 року наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2009 р. за № 767/16783, була затверджена Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Згідно до п. 1.2 цієї Методики, вона встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, що обумовлені самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування.

У Розділі ІХ вказаної Методики встановлений порядок визначення розрахунку розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування та порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування.

У відповідності до п. 1.4. цієї Методики, вона застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог суб'єктами господарювання природоохоронного законодавства. Державні інспектори з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів проводять збір і аналіз необхідних матеріалів і на підставі цієї Методики розраховують розмір відшкодування збитків.

Зазначена Методика не скасована у встановленому порядку.

До того ж, правомірність застосування Методики № 389 від 20.07.2009 р. до правовідносин щодо самовільного спецводокористування наведено у постановах Вищого господарського суду України від 18.04.2011 р. у справі № 12/1861, від 29.08.2011 р. у справі № 6/804-10.

Водночас, пунктом 9.1. цієї Методики (у редакції, чинній на момент самовільного збору води) визначено, що розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування та порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування (крім прісних підземних вод глибиною більше 20 м.), грн., здійснюється за відповідною формулою.

Таким чином, вказаною Методикою № 389 передбачено виняток для застосування формули розрахунку розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування, а саме: в разі забору прісних підземних вод з глибини більше 20 м. Аналогічна правова позиція відображена у постанові Вищого господарського суду України від 18.10.2011 р. у справі № 12/2266.

З матеріалів справи вбачається, що артсвердловина використовувалась задля водопостачання населення с. Новоберислав Херсонської області без застосування очисних споруд та будь-яких способів очищення підземних вод (дозвіл на спецводокористування від 11.02.2009 р.).

Позивачем не обґрунтовано будь-якими доказами правомірність застосування розрахунку розміру відшкодування збитків, встановленого п. 9.1. Методики № 389, не надано технічних паспортів та інших даних, що підтверджують збір відповідачем підземних вод з глибини менше 20 м.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Тоді як згідно до ч. 1 ст. 101 цього Кодексу у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

ДЕІ в Херсонській області не навело причини неможливості подання відповідних доказів суду першої інстанції.

За таких обставин, судова колегія вважає, що оскаржуваним рішенням господарського суду Херсонської області спір по суті позовних вимог вирішений правильно, а тому достатніх правових підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Херсонській області залишити без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від 06.10.2011 р. по справі № 5024/1629/2011 –без змін.

Головуючий суддя                                                                      В.В. Лашин

Суддя                                                                                          Г.А. Єрмілов

Суддя                                                                                          О.Л. Воронюк

Повна постанова складена 16.11.2011 р.