Постанова

від 22.11.2011 по справі 11/158-09 (11/132-09)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2011 р. Справа № 11/158-09 (11/132-09)

Вищий господарський су д України в складі колегії

суддів: Овечкін В.Е.

Чернов Є.В.

Цвігун В.Л.

за участю представників:

ФОП ОСОБА_4

ТОВ "Комарівці"

Комаровецької сільської р ади

розглянув касаційну скарг у ОСОБА_5, ОСОБА_6

ОСОБА_7, ОСОБА_8

ОСОБА_9

Фізичної особи - підприєм ця ОСОБА_4

на постанову Рівненського апеляційног о господарського суду

від 14 червня 2011 року

у справі № 11/158-09 господарського суду В інницької області

за позовом Фізичної особи - підприєм ця ОСОБА_4

до ТОВ "Комарівці"

про

зустрічним позовом

до

про усунення перешкод в корис туванні земельною ділянкою

ТОВ "Комарівці"

Комаровецької сільської р ади

Фізичної особи - підприєм ця ОСОБА_4

визнання договору недійсн им

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського с уду Вінницької області від 21.0 2.2011 р. (суддя Говор Н.Д.) пе рвісний позов задоволено. В з устрічному позові відмовлен о.

Суд дійшов висновку, що перв існий позов про усунення пер ешкод в користуванні земельн ою ділянкою підлягає задовол енню, оскільки своїми діями в ідповідач за первісним позов ом перешкоджає позивачу реал ізовувати право оренди земел ьної ділянки, що виникло на пі дставі договору від 11.02.2005 р., при цьому вчинення відповідних дій відповідачем не заперечу ється. При цьому відповідач з а первісним позовом неправом ірно вважає, що має право на вч инення дій щодо належного йо му права власності на дерева на підставі договору купівл і-продажу від 07.05.2008 р., оскільки з умов договору не вбачається , що багаторічні насадження з находяться на земельній діля нці, що перебуває у користува нні позивача за первісним по зовом, досліджені судом дока зи не дають підстав ідентифі кувати багаторічні насаджен ня з земельними ділянками на яких вони знаходяться.

Постановою Рівненського а пеляційного господарського суду від 14.06.2011 р. (судді Олексюк Г .Є., Василишин А.Р., Сініцина Л.М. ) рішення господарського суд у Вінницької області від 21.02.2011р . скасовано.

Прийнято нове рішення.

В первісному позові про усу нення перешкод в користуванн і земельною ділянкою відмовл ено.

Зустрічний позов про визна ння недійсним договору оренд и землі задоволено.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки ві д 11.02.2005 р., укладений між Комаров ецькою сільською радою та О СОБА_4 та зареєстрований в к низі реєстрації договорів ор енди землі під № 0406802200002 від 23.01.2006 р.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом пер шої інстанції не досліджено правовий режим спірної земел ьної ділянки та дотримання с торонами порядку передачі її в оренду у відповідності до в имог ст.ст. 84, 118, 123, 124 ЗК України з у рахуванням необхідності, у п евних випадках, дотримання п орядку її вилучення, судом не враховано відсутність у спр аві доказів, які вказують на о бставини вилучення спірної з емельної ділянки у СВАТ "Поді льське", інші докази вказують на те, що спірна земельна діля нка до земель резервного фон ду не відносилася, відсутні д окази виготовлення проекту в ідведення земельної ділянки , багаторічні насадження у вл асність або розпорядження сі льської ради не передавалис я, власником садів на територ ії сільської ради є ТОВ "Комар івці", договір купівлі-продаж у від 07.05.2008 р. за яким набуто у вла сність багаторічні насаджен ня недійсним не визнавався, т ому наявні підстави для визн ання спірного договору оренд и земельної ділянки від 11.02.2005 р. , що укладений між Комаровець кою сільською радою та ОСОБ А_4, недійсним.

Позивач в касаційній скарз і просить постанову апеляцій ного господарського суду ска сувати з підстав неправильно го застосування норм матеріа льного та порушення норм про цесуального права, рішення г осподарського суду першої ін станції залишити в силі.

Скаржник доводить, що суд ом апеляційної інстанції пор ушені ст.ст. 203, 215 ЦК України, оск ільки саме з моменту державн ої реєстрації, тобто з 23.02.2006 р., до говір є укладеним, тому виявл енні судом апеляційної інста нції порушення при укладенні договору є формальними та бу ли усунуті і не могли бути під ставою для визнання його нед ійсним; внаслідок прийняття рішення про реформування СВА Т «Подільске» шляхом розпаюв ання земель, СВАТ «Подільске »відмовилося від користуван ня спірною землею відповідно до ст. 141 ЗК України, на момент у кладення договору тобто 23.02.2006р . договір резервний фонд земе ль сільської ради був створе ний Барською РДА саме 08.11.2005 р., в т ому числі і для Комаровецько ї сільскої ради; мотиви суду а пеляційної інстанції щодо до говору купівлі-продажу товар у від 07.08.2008 р. невірні, оскільки д аний договір не впливає на пр едмет спору у справі про що пр авильно зазначив суд першої інстанції.

Вищий господарський суд України у відкритому судово му засіданні дослідив матері али справи, доводи касаційно ї скарги, вважає, що скарга під лягає задоволенню, виходячи з наступного.

Предметом вимог первісног о позову є усунення перешкод у користуванні земельною ді лянкою.

Предметом вимог зустрічно го позову є визнання договор у оренди землі від 11 лютого 2005 р . недійсним.

Судом встановлено, що 11 люто го 2005 р., на підставі рішення 13 се сії 4 скликання Комаровецько ї сільської зади від 25.01.2005 р., між Комаровецькою сільською рад ою (Орендодавець) і ОСОБА_4 (Орендар) був укладений Догов ір оренди земельної ділянки.

Правове регулювання визна ння правочинів недійсними зд ійснюється на підставі гг.ст .203, 215 ЦК України.

Відповідно до ч.І ст.215 ЦК Укр аїни підставою недійсності п равочину є недодержання моме нт вчинення правочину сторон ою (сторонами) вимог, які встан овлені частинами першою - тре тьою, п'ятою та шостою статті 2 03 цього Кодексу.

Частинами 1-3, 5, 6 ст.203 ЦК України встановлено, що зміст правоч ину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільн ого законодавства, а також мо ральним іасадам суспільства . Особа, яка вчиняє правочин, п овинна мати необхідний обсяг цивільної іієздатності. Вол евиявлення учасника правочи ну має бути вільним і відпові дати його внутрішній волі. Пр авочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, до обумовлені ним . Правочин, що вчиняється бать ками (усиновлювачами), не може уперечити правам та інтерес ам їхніх малолітніх, неповно літніх чи непрацездатних діт ей.

В п.7 Постанови Пленуму Верх овного Суду України від 06.11.2009 ро ку № 9 "Про судову практику роз гляду цивільних справ про ви знання правочинів недійсним и" роз'яснено, що правочин може бути визнаний недійсним лиш е з підстав, визначених закон ом, та із застосуванням наслі дків недійсності, передбачен их законом.

За змістом норм ст. 15 Закону У країни "Про оренду землі" відс утність у договорі оренди зе млі однієї з істотних умов, пе редбачених цією статтею, а та кож порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєс трації договору оренди, а так ож для визнання договору нед ійсним відповідно до закону.

Як вбачається з тексту Дого вору оренди земельної ділянк и від 11.02.2005 р. та додаткових угод до нього від 20.01.2009 р. та від 11.08.2009, До говір містить всі істотні ум ови, передбачені ст. 15 Закону У країни "Про оренду землі", в т. р . умову про індексацію орендн ої плати та визначення сторо ни, яка несе ризик випадковог о пошкодження або знищення о б'єкта оренди чи його частини .

Оскільки, предметом спору у даній справі є вимога про виз нання недійсним договору, ук ладеного 11.02.2005 року, а тому, врах овуючи наведене вище, при вир ішенні даного спору суд дійш ов правильного висновку, що с лід керуватися вимогами зако нодавчих актів в редакції, що діяла на час укладення оспор юваного договору.

Отже, суд першої інстанції з врахуванням наведених припи сів законодавства дослідивш и умовим оспорюваного догово ру на момент його вчинення то бто 11.02.2005 р. дійшов правомірного висновку про відповідність договору вимогам чинного на той час законодавства.

За таких обставин в зустріч ному позові Товариства з обм еженою відповідальністю "Ком арівці" про визнання недійсн им договору оренди земельної ділянки від 11.02.2005 р. відмовлено правомірно.

Мотиви апеляційного госпо дарського суду про порушення вимог закону, оскільки спірн а земельна ділянка не була ви лучена та переведена до земе ль резерву, не грунтуються на встановлених обставинах, ос кільки правомірність рішенн я Комаровецької сільської ра ди від 25.01.2005 р., якою земельна діл янка передана саме із земель резервного фонду не спросто вано. Обставини вилучення зе мельної ділянки, зокрема, у СВ АТ "Подільське" не входить до о бставин, які підлягають вста новленню в даному спорі, оскі льки саме рішення Комаровець кої сільської ради від 25.01.2005 р. н е скасовано, тому відсутні пі дстави ставити під сумнів пр авомочність ради щодо розпор ядження спірною земельною ді лянкою.

Наявний акт визначення меж земельної ділянки в натурі в ід 23.01.2006 р. спростовує висновок суду апеляційної інстанції п ро відсутність визначення ме ж земельної ділянки на момен т укладення договору. При цьо му, норма ст. 15 Закону України "П ро оренду землі" передбачає н аявність такого акту, підпис ання ж цього акту після дати п ідписання договору не спрост овує обставини, що такий акт м ав місце до державної реєстр ації договору, тобто до момен ту з яким закон пов'язує уклад ення договору.

Суд першої інстанції вірно застосував ст. 79 ЗК України що до визначення поняття земель ної ділянки та прийшов до вір ного висновку, що багаторічн і насадження, зокрема, дерева саду, які на ній знаходяться, відносять до суті об'єкту зем ля і виступають самостійним об'єктом права лише у випадку , якщо про це зазначено в догов орі або в законі.

Таким чином, мотиви суду апе ляційної інстанції щодо дого вору купівлі-продажу товару від 07.08.2008 р. невірні, оскільки да ний договір не впливає на пре дмет спору у справі, відступн і підстави пов'язувати зазна чений договір із земельною д ілянкою, що є предметом догов ору оренди землі та який оспо рюється за зустрічним позово м, про що правильно зазначив с уд першої інстанції.

При цьому суд касаційної ін станції враховує встановлен і обставини щодо вчинення ві дповідачем за первісним позо вом перешкод у користуванні землею, що не заперечується й самим відповідачем за перві сним позовом.

За обставин відсутності пі дстав для визнання оспорюван ого договору оренди землі не дійсним суд правомірно відмо вив у зустрічному позові, обг рунтовано задовольнивши вим оги первісного позову.

Таким чином, касаційна інст анція дійшла висновку, що суд першої інстанції на підстав і встановлених обставин прав ильно застосував норми закон одавства, що регулюють спірн і правовідносини, натомість висновки суду апеляційної ін станції встановлених обстав ин не спростовують, а висновк и щодо застосування норм пра ва судом апеляційної інстанц ії, якими мотивовано скасува ння судового рішення є непра вильними.

Враховуючи викладене, нав едені скаржником доводи в як ості підстав для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції прийм аються, як обгрунтовані та пр авомірні, тому постанова суд у апеляційної інстанції підл ягає скасуванню, а рішення су ду першої інстанції залишенн ю в силі.

Виходячи з викладеного, ке руючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Госпо дарського процесуального ко дексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу зад овольнити.

Постанову Рівненського ап еляційного господарського с уду від 14.06.2011 р. у справі № 11/158-09 гос подарського суду Вінницької області скасувати.

Рішення господарського су ду Вінницької області від 21.02.20 11 р. залишити в силі.

Головуючий, суддя В. О вечкін

судді Є. Чернов

В. Цвіг ун