Рішення

від 02.10.2006 по справі 4/1125

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/1125

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "02" жовтня 2006 р.                                                       Справа № 4/1125

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Філіпової Т.Л.

                         судді  

за участю пр едставників сторін

від позивача Костюкевич О.В. - дов. №б/н від 03.01.06р., Голенков В.Л. - вик. дир.СВК "Новинка" (після перерви)

присутня: Крутоус О.В.

від відповідача Сероветник О.А. - дов. №б/н від 20.01.06р.

третіх осіб  

прокурора

В засіданні господарського суду 25.09.06р. оголошувалась перерва до02.10.06р. згідно ст. 77 ГПК України.

Розглянувши справу за позовом Селянського виробничого кооперативу "Новинка" (с.Мохначка Попільнянського району)  

до Відкритого акціонерного товариства "Корнинський цукровий завод" (смт.Корнин Попільнянського району)

про стягнення 55567,72 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 55567, 72 грн., з яких: 440007, 07 грн. боргу за поставлену цукровировину та продуктів її переробки в 2002р.,  2640, 42 грн. - 3% річних з простроченої суми та 8920, 23 грн. суми інфляції.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 15 вересня 2006р. було позов задоволено частково, стягнуто з ВАТ "Корнинський цукровий завод" на користь Селянського виробничого кооперативу "Новинка", с. Мохначка, Попільнянсського району - 42389, 10 грн. боргу, 2543, 35 грн. 3% річних з простроченої суми,  8592, 27 грн. - інфляційних нарахувань, 535, 25 грн. - витрат по сплаті державного мита та 113, 66 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 2500, 00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 10 січня 2006р. рішення господарського суду Житомирської області від 15.09.05р. було скасовано в частині стягнення річних та інфляційних нарахувань, прийнято в цій частині нове рішення про відмову в позові та змінено рішення в частині судових витрат, що підлягають стягненню з відповідача.

Постановою Вищого господарського суду України від 13 червня 2006р. було задоволено частково касаційну  скаргу СВК "Новинка" частково, рішення господарського суду Житомирської області від 15.09.05р. та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 10.01.06р. скасовано, справу  передано на новий розгляд до господарського суду Житомирської області.

Позивач свої вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечує, посилається на те,що на виконання умов договору позивачу було відпущено товарно-матеріальні цінності  та надано послуги  на загальну суму 31569, 24 грн., щодо  вимоги про стягнення інфляційних та 3% річних, вважає її безпідставною, оскільки стягнення інфляційних та річних передбачено законодавством лише за невиконання  грошових зобов'язань, тоді як відповідно до умов договору розрахунки проводяться відпуском цукру (а.с. 143).

Господарський суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

У квітні 2002р. сторонами укладено договір  купівлі-продажу цукросировини та продукті  її переробки у 2002 році.

Пунктом 2.2 договору встановлено строк виконання зобов'язанння - до 01.05.2003р.

Згідно п.3.1.договору СВК "Новинка"  зобов'язалось посіяти, виробити та  продати ВАТ"Корнинський цукровий завод"  600 т цукрових буряків, що відповідають вимогам діючого стандарту  17421-82 "Цукрові буряки для  промислової переробки. Вимоги при заготівлі", а ВАТ"Корнинський цукровий завод " зобов'язувався  переробити всю кількість поставленої сировини і забезпечити виробництво цукру,меляси і жому, виходячи з фактичної цукристості коренів, з урахуванням втрат при прийманні, зберіганні та переробці ( п.4.5. договору). Відповідно до п.3.3. цукрові бурякі враховуються за базисною цукристістю 16%.

Пунктом 5.1 договору визначено, що  "Господарство" передає "Підприємству" 37% зданої сировини у заліковій вазі в  рахунок оплати за переробку, а п. 5.2 встановлено, що вартість насіння цукрових буряків, пального, інших послуг виданих як товарний кредит "Господарству" "Підприємством" зараховується в розрахунки за цукросировину по ціні цукру не нижче 2, 37 грн. за 1 кг.

Відповідно до пункту  5.9 сторони домовились ,що  при дії грошової схеми розрахунків сторони керуються Постановою Кабінету  Міністрів України від 01 березня 2001р. №201.

На виконання договору позивачем  в жовтні -листопаді 2002 року  поставлено відповідачу  цукровий буряк у кількості 330,086 т (залікова вага 321,176 т) при цукристості 13,7%, що підтверджується  матеріалами справи: товаро-транспортними накладними, довідками про прийнятий цукровий буряк, актом  звіряння взаєморозрахунків, розшифровкою про здану цукросировину(а.с.13,20-63,83).

Як вбачається з поданої відповідачем  довідки-розшифровки  за здану цукросировину по СВК "Новинка" с.Мохначка в 2002 році (а.с.83), кількість цукру, який після переробки належить позивачу, становить  17 885,7 кг.

Господарський суд Житомирської області постановою від 23.07.03 у справі №1/107-б визнав банкрутом Селянський вирбничий  кооператив "Новинка", с. Мохначка, відкрив ліквідаційну процедуру та призначив ліквідатором арбітражного керуючого Крутоус О.В.

01.03.05р. за вх. №1/107"Б" позивач  направив претензію про стягнення боргу на суму 13115, 10 грн., яка не була задоволена  відповідачем.

Позивач пояснює, що  втратив інтерес до прийняття виконання відповідачем зобов'язання в натурі,оскільки протягом дії договору цукор не був йому переданий, в даний час він  перебуває в процедурі ліквідації і зобов'язаний задовольнити грошові вимоги кредиторів, тому просить стягнути на його користь вартість неотриманого цукру.

За розрахунками позивача  заборгованість відповідача за неотриманий цукор становить 44007,07 грн., що підтверджується  актом  звіряння взаєморозрахунків від 01.12.2004р.(а.с.13).

Крім того, позивач нарахував  2640.42 грн. 3% річних та  8920,23 грн. втрат від інфляції за період прострочення виконання зобов'язань за договором.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник  вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п.3 статті 612 цього Кодексу якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Для обрахування суми  відшкодування  позивач правомірно застосовує положення п.5.9 Договору, з огляду на таке.

Пункт 5.9 Договору містить посилання на  Постанову Кабінету Міністрів України від 01.03.2001р. №201 "Деякі питання державного регулювання виробництва і реалізації цукру з буряків урожаю 2001 року". Сторонами обумовлено, що  положення указаного нормативного акту  застосовуються  у разі застосування  грошових розрахунків.

Відповідно до положень  статті 8 та 9 Закону України " Про  ціни і ціноутворення " уповноваженими державними органами  встановлюються  державні регульовані ціни і тарифи на ресурси, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на товари і послуги ,що мають вирішальне соціальне значення , а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено  на підприємствах, що займають монопольне (домінуюче) становище на  ринку.  

Законом України "Про  державне регулювання виробництва і реалізації цукру" від 17.06.99р. за №758-XIV визначено правові, економічні та організаційні засади державної політики щодо виробництва, експорту, імпорту, оптової та роздрібної торгівлі цукром.

Відповідно до положень пунктів 1 та 2 статті 6  Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру" від 17.06.99р. за №758-XIV (далі - Закон ) визначено наступне :

-мінімальна цінах на цукрові буряки, які поставляються для виробництва цукру квоти "А" та квоти "В", і мінімальна ціна на цукор квоти "А" визначаються щорічно Кабінетом Міністрів України за пропозиціями Міністерства агропромислового комплексу України з урахуванням базисної цукристості;

-мінімальна ціна на цукрові буряки, які поставляються для виробництва цукру квоти "А" та квоти "В", і мінімальна ціна на цукор квоти "А" встановлюються щорічно до 1 січня поточного року із застосуванням щомісячних індексів інфляції.

У відповідності до цього Закону пунктом 2  Постанови КМУ від 01.03.01р. за №201 встановлено мінімальну ціну на цукрові буряки, які поставляються починаючи з 01 вересня 2001р. для виробництва цукру в межах квот його поставки на внутрішній ринок і за міжнародними договорами, та на цукор квоти його поставки на внутрішній ринок посинаючи з зазначеної дати, яка  згідно додатку становить 2370 грн.

Таким чином, позивачем обгрунтовано встановлено вартість неодержаного цукру  з урахуванням  наведених положень законодавства та умов Договору.

Заперечення відповідача, господарський суд приймає до уваги частково, оскільки:

- відповідно до ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу у урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом;

- однак, відповідно до умов договору, форма розрахунків була в натуральному виразі - поставка цукру, тому в господарського суду відсутні  підстави для стягнення суми інфляції та 3% річних, в цій частині позову слід відмовити;

- посилання відповідача на положення п. 5.2 Договору госпоподарський суд не приймає до уваги, посилаючись на відсутність документальних доказів на підтвердження взаємного зарахування, а також господарським судом в судовому засіданні оглянуто матеріали справи №1/107"Б" про визнання банкрутом СВК "Новинка", з якої вбачається, що ухвалою від 28.05.03р. визнані грошові вимоги ВАТ "Корнинський цукровий завод" до боржника на суму 31596, 24 грн. боргу, 85 грн. витрат по сплаті державного мита, 40 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с. 13, т. 2).

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані частково на суму 42389, 10 боргу, в іншій частині позову слід відмовити.

Судові витрати (по сплаті державного мита, за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, витрат по сплаті послуг адвокату) покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст. ст. 612, 622, 625 ЦК України, ст.ст. 44, 49,  82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Корнинський цукровий завод", смт. Корнин, Попільнянського району, Житомирської області, вул. Мічуріна, 7, ідентифікаційний код 00372345 на користь Селянського виробничого кооперативу "Новинка",с.Мохначка,Попільнянського району, Житомирської області, ідентифікаційний код 30015131 - 42389, 10 грн. боргу, 423, 89 грн. витрат з оплати державного мита, 90, 01 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1907, 01 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання мотивованого рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                       Філіпова Т.Л.  

        Дата підписання 25.10.06р.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3- відповідачу