Рішення

від 07.11.2011 по справі 41/401

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

41/401

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  41/401

07.11.11

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий  Дім  - "Фрегат"

ДоЗакритого акціонерного товариства "Гастрономторг" 

Простягнення 6639, 58 грн.

                                                                                                       Суддя  Спичак О.М.                                                                                                                                                  

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий  Дім  - "Фрегат" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "Гастрономторг" про стягнення 6639, 58 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі укладеного між сторонами договору поставки № 13/649ф-10 від 04.02.2010 року позивач поставив відповідачу товар, однак останній, всупереч умовам даного договору за поставлений товар своєчасно та в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворився борг на суму 6038, 84 грн.

Ухвалою від 22.09.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 14.10.2011 року.

В судовому засіданні 14.10.2011 року представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, а також надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 14.10.2011 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою суду від 14.10.2011 року розгляд справи відкладено на 07.11.2011 року.

Представники сторін в судове засідання 07.11.2011 року не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами.

В судовому засіданні 07.11.2011р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи, господарський суд, -

                                                          ВСТАНОВИВ:

04 лютого  2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий  Дім  - "Фрегат" (далі - постачальник, позивач) та Закритим акціонерним товариством "Гастрономторг"  (далі –покупець,  відповідач)  укладено договір поставки № 13/649ф-10 (далі-Договір).

В силу положень  п.п. 1.1-1.4 Договору, постачальник зобов'язувався поставити і передати у власність покупцю, а покупець прийняти й оплатити товар у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цим Договором. Постачальник зобов'язувався поставити товар окремими партіями в кількості і в асортименті, визначених  в заявках замовлення (далі-заявках) покупця, що є невід'ємними частинами даного Договору. Загальна вартість даного Договору визначається вартістю товару, отриманого протягом дії даного Договору  згідно накладних, що є невід'ємними частинами даного Договору. Поставка товару здійснюється постачальником за адресами згідно додатку № 1.

Відповідно до п. 2.1 Договору, асортимент та ціна на товар, що поставляється, визначається на підставі специфікації постачальника, погодженої покупцем, яка є невід'ємною частиною Договору.

Умови оплати та порядок розрахунків сторони обумовили розділом 5 Договору, відповідно до якого покупець оплачує поставлені товари за цінами, вказаними у замовлені та товаросупроводжувальній документації, на умовах даного Договору в порядку і в формах, які не суперечать чинному законодавству України. Розрахунки за поставлений постачальником товар здійснюється протягом 21 (двадцять одного) календарних днів з моменту поставки товару або в інший строк, попередньо домовлений між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов Договору поставив відповідачу алкогольні напої на загальну суму 6 388, 84 грн., що підтверджується видатковими  накладними, скріплених печаткам та підписами обох сторін (належним чином завірені копії містяться в матеріалах справи). Відповідач в свою чергу, прийняв товар, проте, свої зобов'язання щодо оплати вартості поставленого товару в обумовлені в п. 5.2 Договору строки виконав частково, у зв'язку з чим, у останнього  перед позивачем утворився борг на суму  грн. 6 038, 84 грн., що засвідчується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 6 038, 84 грн.

Як вбачається з матеріалів справи вищевказаний договір за своє правовою природою є договором поставки.

Згідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позов в  частині стягнення основного боргу в розмірі 6 038, 84 грн. нормативно та документально доведений, а тому підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 7.2 Договору встановлено, що за несвоєчасну оплату за даним договором покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожний день прострочення платежу. Сплата пені не звільняє покупця від основної суми заборгованості.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлений товар, керуючись п. 7.2. Договору,  нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 250, 34 грн.

Здійснивши перерахунок пені, в межах періодів визначених позивачем, з урахуванням обмеження її розміру подвійною обліковою ставкою НБУ, з відповідача, на думку господарського суду підлягає до стягнення пеня в розмірі 250, 34  грн., розмір якої визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Відповідно до частин 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 7.3 Договору, у випадку несвоєчасної оплати товару, покупець зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 5 % від вартості неоплаченого товару, а у випадку повторного порушення –штраф у розмірі 10 % від вартості неоплаченого товару.

Позивач за прострочення відповідачем строків оплати вартості товару, керуючись пунктом 7.3 Договору,  нарахував та просить стягнути з відповідача штраф у сумі 301, 94 грн.  

Здійснивши перерахунок штрафу з урахуванням умов Договору та простроченої суми заборгованості, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Крім того позивач, посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь  3 % річних в розмірі 48, 46 грн.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Здійснивши перерахунок 3 % річних, зважаючи на прострочення відповідачем грошового зобов'язання, з останнього, на думку господарського суду на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, підлягають до стягнення 3 % річних в розмірі 48, 46 грн. за весь час прострочення відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України,  покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 82-85 ГПК України господарський суд, -  

                                                        В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути  з Закритого акціонерного товариства «Гастрономторг»(01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 5, код ЄДРПОУ 32486086) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім-«Фрегат»(02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1, код ЄДРПОУ 36100206) 6038 (шість тисяч тридцять вісім) грн. 84 коп. основного боргу, 301 (триста одна) грн. 94 коп. штрафу, 250 (двісті п'ятдесят) грн. 34 коп. пені, 48 (сорок вісім) грн. 46 коп. 3 % річних, 102 (сто дві) грн. 00 державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом (стаття 85 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя                                                                                                       О.М. Спичак

Дата підписання рішення:                       

           14.11.2011 року.