Рішення

від 16.11.2011 по справі 11/260

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  11/260

16.11.11

За позовом

Заступника прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі

1) Київської міської ради,

2) Комунального підприємства Голосіївського району в місті Києві "Розрахунковий центр "Голосієво"

до  

 Благодійного фонду "Наша Ініціатива" 

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів

Голосіївська районна у місті Києві державна адміністрація

про

стягнення 38 493,47 грн. та зобов’язання звільнити приміщення

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від прокуратури

Пилипенко Т.А. –помічник прокурора

від позивача-1       

Кропива К.А. –представник

від позивача-2       

Балдинюк Д.Ю., Оголь Н.Г. –представники

від відповідача  

не з’явились

від третьої особи

Рахновецький Є.І. –представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Заступника прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та Комунального підприємства Голосіївського району в місті Києві "Розрахунковий центр "Голосієво" про стягнення з Благодійного фонду "Наша Ініціатива" заборгованості з орендної плати разом з ПДВ та пенею у розмірі 38 493,47 грн. та зобов’язання відповідача звільнити приміщення за адресою: м. Київ, вул. Паньківська, 10.

Позовні вимоги мотивовані, що відповідач неналежним чином свої зобов’язання зі сплати орендної  плати за користування приміщенням, у зв’язку з чим у відповідача утворилась заборгованість з лютого 2010 року по червень 2011 року у розмірі 38 094,48 грн. Крім того, в порушення умов укладеного договору оренди  відповідач не звільнив орендовані приміщення після закінчення дії договору.

Позивачі та третя особа позовні вимоги прокуратури підтримують у повному обсязі.

Відповідач відзиву та письмових пояснень на позов не подав, явку своїх представників в судові засідання не забезпечив. Ухвали про призначення розгляду справи та про її відкладення направлялись відповідачу рекомендованою кореспонденцією за всіма наявними у матеріалах справи адресами. Про місце, дату та час судових засідань, відповідач був повідомлений належним чином, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України разі відсутності сторін за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. За клопотанням відповідача розгляд справи відкладався. Доказів на підтвердження поважних причин невиконання вимог ухвали суду та нез’явлення в судове засідання відповідач суду не надав. Заявлені позовні вимоги не заперечив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу, суд                                    

В С Т А Н О В И В:

04.08.2008 між Голосіївською районною у місті Києві радою (орендодавець) та Благодійним фондом "Наша Ініціатива" (орендар) укладено типовий договір оренди нежитлового приміщення № 126-08 (далі - Договір).

За умовами вказаного Договору орендодавець на підставі розпорядження Голосіївської районної у місті Києві ради № 126 від 24.12.2007 та ордеру № 239-08 від 04.08.2008 передає, а орендар приймає в користування на умовах оренди нежитлове приміщення, яке є комунальною власністю територіальної громади Голосіївського району міста Києва, знаходиться за адресою: вул. Паньківська, 10, площею 60,5 кв.м (далі - об’єкт оренди).

Термін дії Договору встановлено з 04.08.2008 до 04.07.2009 (п. 5.1 Договору).

Згідно з п. 5.5 Договору даний Договір припиняється у випадку закінчення терміну дії Договору.

Статтею 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором, а у відповідності до ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

08.07.2009 Голосіївська районна у місті Києві рада направила відповідачу лист №251/01/2-р від 26.06.2009, в якому повідомила відповідача про закінчення дії  Договору №126-08 та про необхідність звільнити орендоване приміщення, передавши його по акту орендодавцю.

Як свідчать матеріали справи, відповідач відповіді на вказаний лист не надав, орендоване приміщення станом на момент вирішення спору судом не звільнив, за актом прийому-передачі не повернув.

Таким чином, орендодавцем у передбачений законом термін вчинені дії, що свідчать про його відмову від пролонгації договору, внаслідок чого виключається настання наслідків, передбачених ч. 1.ст. 764 Цивільного кодексу України,  ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України.

За таких обставин, укладений між сторонами Договір оренди припинив свою дію 04.07.2009 у зв’язку із закінченням строку його дії.     

Рішенням Київської міської ради від 09.09.2010 за № 7/4819 "Про питання організації управління районами в місті Києві" припинено з 31.10.2010 шляхом ліквідації районні в місті Києві ради, зокрема Голосіївську районну у місті Києві раду.

Згідно рішення Київської міської ради від 28.10.2010 за № 183/4995 "Про окремі питання організації управління районами в місті Києві" та розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.12.2010 №1112 "Про питання організації управління районами в місті Києві" майно, яке було передано до комунальної власності громади Голосіївського району міста Києва передається до сфери управління районних в місті Києві державних адміністрацій та закріплено на праві господарського відання за комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація".

Розпорядженням Голосіївської районної в місті Києві ради від 06.04.2011 № 261 "Про забезпечення життєдіяльності Голосіївського району міста Києва у сферах управління, віднесених до повноважень Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації" комунальне підприємство "Розрахунковий центр "Голосіїво" визначено орендодавцем майна, яке передається до сфери управління Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, на яке покладено обов'язки щодо забезпечення обліку та контролю за рухом майна, передачу його в оренду або користування, контроль за збором та перерахуванням грошових коштів, отриманих від використання майна.

Відповідно до ч. 3 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Частиною 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 3.1 Договору розмір орендної плати за перший календарний місяць встановлюється орендодавцем згідно рішень Голосіївської районної і місті Києві ради від 19.10.2006 № 4/14, від 16.11.2006 № 5/15 та від 10.04.2008 № 22/05 в розмірі 1 201,12 грн. (без ПДВ) згідно розрахунку, зазначеного у Додатку 1 до цього Договору.

Розмір орендної плати за кожний наступний календарний місяць визначається шляхом коригування місячної орендної плати попереднього місяця на індекс інфляції за поточний місяць (п. 3.2 Договору).

Згідно з п. 3.3 Договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків фінансово-господарської чи іншої діяльності до 15 числа поточного місяця на розрахунковий рахунок позивача-2.

Відповідно до п. 3.6 Договору по закінченні терміну дії Договору орендна плата та інші платежі сплачуються орендарем по день фактичного звільнення приміщення включно.

За період з лютого 2010 року по червень 2011 року відповідачу нараховано орендну плату у розмірі 38 094,48 грн.

Як свідчать матеріали справи, відповідач розрахунки за оренду приміщення за вказаний період не здійснив.

Таким чином, заборгованість відповідача по орендній платі за період з лютого 2010 року по червень 2011 року становить 38 094,48 грн.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов‘язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст.  18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Аналогічна норма встановлена частиною третьою статті 285 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов та вимог Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених прокурором та позивачами, не надав. Належних доказів погашення заборгованості за Договором оренди нежитлового приміщення № 126-08 від 04.08.2008 по сплаті орендної плати за період фактичного користування приміщенням з лютого 2010 року по червень 2011 року відповідачем суду не надано.

Враховуючи викладене, вимоги прокурора про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 38 094,48 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Прокурором також заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 398,99грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Суд відзначає, що неустойка (штраф, пеня) є одним із видів забезпечення виконання зобов’язання, що передбачено Цивільним кодексом України.

При цьому ст. 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до п. 2.1. Роз’яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/293 від 29.04.1994 якщо сторони у відповідному договорі не встановили конкретного розміру відповідальності, пеня стягненню не підлягає, за винятком випадків, коли розмір пені встановлений чинними актами законодавства.

Таким чином, в силу наведених положень законодавства пеня може бути стягнута саме в разі, якщо таке передбачено договором (встановлено за згодою сторін).

Як вбачається з розрахунку пені та письмових пояснень позивача-2, пеня нарахована за період з січня по червень 2011 року, тобто на орендну плату за період фактичного користування приміщенням.

Оскільки факту погодження нарахування пені на орендну плату за період фактичного користування об’єктом (після закінчення строку дії договору оренди) прокурором та позивачами не доведено, відповідного договору, яким сторони передбачили таку відповідальність, суду не представлено, вимоги про стягнення пені за період січня по червень 2011 року задоволенню не підлягають.

Крім того, прокурором заявлено вимогу про зобов’язання відповідача звільнити займане приміщення за адресою: м. Київ, вул. Паньківська, 10.

Вище судом встановлено, що Договір оренди припинив свою дію 04.07.2009 у зв’язку із закінченням строку його дії, та, що відповідач орендоване приміщення не звільнив, за актом прийому-передачі не повернув.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

З припиненням договору оренди відповідач втрачає статус орендаря і, оскільки належних доказів щодо підтвердження права користування спірним приміщенням відповідач не надав, то вимоги прокурора про зобов’язання відповідача звільнити приміщення, яке було предметом договору оренди № 126-08 від 04.08.2008, є обґрунтованими.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У зв’язку з частковим задоволення позову судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З відповідача в доход Державного бюджету України підлягають стягненню 465,94 грн. державного мита та 234,77 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Благодійного фонду "Наша Ініціатива" (02094, м. Київ, бульвар Верховної ради, 24-А, кв. 29, ідентифікаційний код 26021821, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Комунального підприємства Голосіївського району в місті Києві "Розрахунковий центр "Голосіїво" (03028, м.Київ, пр-т Науки, 13, ідентифікаційний код 32525507) заборгованість у розмірі 38 094 (тридцять вісім тисяч дев’яносто чотири) грн. 48 коп.

3. Зобов’язати Благодійний фонд "Наша Ініціатива" (02094, м. Київ, бульвар Верховної ради, 24-А, кв. 29, ідентифікаційний код 26021821) звільнити приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Паньківська, 10.

4. В інший частині позову відмовити.

5. Стягнути з Благодійного фонду "Наша Ініціатива" (02094, м. Київ, бульвар Верховної ради, 24-А, кв. 29, ідентифікаційний код 26021821, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Державного бюджету України 465 (чотириста шістдесят п’ять) грн. 94 коп. державного мита та 234 (двісті тридцять чотири) грн. 77 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

  Суддя                                                                                                 Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення: 18.11.2011