Постанова

від 02.11.2011 по справі 2а-1670/6808/11

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

      1

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2011 року

м. Полтава

Справа № 2а-1670/6808/11

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -  Удовіченка С.О.,

при секретарі - Авдєєнко Є.В.,

за участю:

представника позивача - Гареста М.М.,

представника відповідача - Серкова Ю.А.,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Укремальзахист" до Державної податкової інспекції у м.Полтаві про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

15 серпня 2011 року Науково-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю "Укремальзахист" (по тексту - позивач, НВТОВ "Укремальзахист") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві (по тексту - відповідач, ДПІ у м. Полтаві) про скасування податкового повідомлення-рішення від 24.11.2010 №  0001372310/0.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на необґрунтованість та безпідставність висновків перевірки, а тому зазначав, що податковий кредит НВТОВ "Укремальзахист" по взаємовідносинам з ТОВ "Лободін Плюс" сформовано правомірно.

Відповідач проти позову заперечував, мотивуючи правомірністю висновків перевірки від 05.11.2010, а тому і правомірність прийнятого за її результатами податкового повідомлення - рішення, оскільки позивачем порушено вимоги підпунктів 7.4.1, 7.4.4. пункту 7.4. статті 7 Закону України " Про податок на додану вартість".

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, з підстав у ньому викладених, просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог,

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, покази свідка ОСОБА_3, вивчивши та дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Науково - виробниче товариство з обмеженою відповідальністю "Укремальзахист" зареєстровано 26.12.2001 Виконавчим комітетом Полтавської міської ради, ідентифікаційний код 31801187. Товариство взято на облік в органах державної податкової служби, також являється платником податку на додану вартість, про що видано свідоцтво № 23480815 від 10.08.2006, що не оспорюється сторонами.

Також, судом встановлено, що з 29.10.2010 по 05.11.2010 ДПІ ум. Полтаві проведено позапланову невиїзну перевірку НВТОВ "Укремальзахист" з питань дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Лободін Плюс" (код ЄДРПОУ 35570112) за період з 01.07.2007 по 30.09.2010.

За результатами перевірки складено акт від 05.11.2010 № 10592/23-5/31801187 за висновками якого встановлено порушення підпунктів 7.4.1, 7.4.4. пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого НВТОВ "Укремальзахист" занижено податок на додану вартість (по тексту - ПДВ) в період, що перевірявся на загальну суму 8490 грн, в тому числі по періодах: липень 2008 року - 3080 грн, серпень 2008 року - 5410 грн.

За наслідками проведеної перевірки податковим органом прийнято 24.11.2010 податкове повідомлення –рішення №0001372310/0 яким НВТОВ "Укремальзахист" визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 12735 грн, в тому числі за основним платежем - 8490 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 4245 грн.

За наслідками процедури адміністративного оскарження, податковим органом податкове повідомлення-рішення від 24.11.2010 №0001372310/0 залишено без змін, а скарги позивача без задоволення.

Позивач не погодився із зазначеним податковим повідомленням-рішенням у зв’язку із чим оскаржив його до суду.    

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивачем сформовано податковий кредит в липні 2008 року на суму 3080 грн та серпні 2008 року на суму 5410 грн на підставі податкових накладних від 01.07.2008 № 4, від 04.08.2008 № 5, від 11.08.2008 № 5 відповідно, виписаних Товариством з обмеженою відповідальністю "Лободін плюс" (по тексту - ТОВ "Лободін плюс"), що підтверджується актом перевірки та не заперечується сторонами.

    Перевіркою виявлено безпідставне збільшення податкового кредиту на підставі вказаних податкових накладних, внаслідок чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 8490 грн.

Податкова інспекція в обґрунтування даного висновку перевірки посилалась на те, що відповідно до змісту вироку Подільського районного суду м. Києва від 31.03.2009 по кримінальній справі №1-254-09 по обвинуваченню ОСОБА_4 у скоєнні злочину, передбаченого статтею 205 частини 1 Кримінального кодексу України, суд встановив, що названий громадянин є засновником юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю "Лободін плюс", втім ОСОБА_4 взяв участь у створенні підприємства з корисливих мотивів, а не з метою здійснення господарської діяльності, передбаченої законодавством та статутними документами підприємства.  

Перевіряючи правильність висновків відповідача в акті перевірки, суд враховує, слідуюче.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №168/97-ВР) визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання" (чинного на час виникнення спірних правовідносин), платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника  (пункт 3.4 Порядку), оскільки, як визначено пунктом 2 статті 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На підтвердження правомірності формування податкового кредиту позивачем надано суду договір купівлі –продажу № 112 від 01.07.2008 укладеного між ТОВ "Лободін плюс" в особі директора ОСОБА_4 (продавець) та НВТОВ "Укремальзахист" (Покупець), предметом якого стало те, що Продавець зобов’язується передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов’язується прийняти товар та оплатити його по умовам даного Договору. (пункт 1.1 Договору). Найменування товару: смоли епоксидні, затверджувач, двоокис титану, розчинники, пісок кварцовий, різні абразивні матеріали (пункт 1.2. Договору). Документи на товар, які Продавець повинен передати Покупцю: рахунки на оплату отриманого товару, товарні та податкові накладні (пункт 1.3. Договору).

Крім того, позивачем надано:

рахунок - фактуру № 440 від 01.07.2008, видаткову накладну від 01.07.2008 №387, згідно із якими позивачу відвантажено: круги шліфувальні 2200 шт.;

рахунок - фактуру № 518 від 04.08.2008, видаткову накладну від 04.08.2008 №423, згідно із якими позивачу відвантажено: пісок кварцовий сухий 9850 кг., шкурки шліфувальні 61 м.кв., круги шліфувальні 1588 шт., ізоляційну плівку 2 шт.;

рахунок - фактуру №536 від 11.08.2008, видаткову накладну від 11.08.2008 №447, згідно із якими позивачу відвантажено: дріб колотий чавунний 2380 кг., шкурки шліфувальні 137 м.кв.;

Як слідує із фактичних обставин справи ТОВ "Лободін плюс" виписано НВТОВ "Укремальзахист" податкові накладні: від 01.07.2008 № 4 на суму 18 480 грн в т.ч. ПДВ –3080 грн, від 04.08.2008 №5 всього на суму 18 000 грн в т.ч. ПДВ – 3000 грн, від 11.08.2008 №5 на суму 14 461,20 грн в т.ч. ПДВ –2410,20 грн

Суми ПДВ у вказаних податкових накладних, і було включено НВТОВ "Укремальзахист" до податкового кредиту в липні –серпні 2008 року.

Податкова накладна відповідно до підпункту 7.2.6. пункту 7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, видається платником податку, який поставляє товари (послуги) , на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 цього ж Закону, податкова накладна складається у момент виникнення  податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Пунктом 7.2.4. пункту 7.2. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

У пункту 7.2.1. пункту 7.2. статті 7 цього ж Закону вказано, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Аналогічні вимоги містяться і в Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 165 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за № 233/2037) (чинного на момент виникнення спірних правовідносин).

Крім того, згідно із пунктом 8 Порядку всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою.

Як вбачається із матеріалів справи, перелічені вище податкові накладні, як і ніші первинні документи (договір, рахунки –фактури, видаткові накладні) підписано гр. ОСОБА_4, який у відповідності до копії витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, наявного в матеріалах справи є засновником ТОВ "Лободін плюс" та водночас є особою яка має право вчиняти дії від імені юридичні особи без довіреності, в тому числі підписувати договори.

Водночас, згідно із вироком Подільського районного суду м. Києва від 31.03.2009 по кримінальній справі №1-254-09 ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого статтею 205 частини 1 Кримінального кодексу України. При цьому, судом встановлено, що ОСОБА_4, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер запропонованих невстановленою особою дій, як майбутнього засновника та власника підприємства, достовірно знаючі, що підприємство реєструється на його ім’я з метою покриття незаконної діяльності невстановлених осіб погодився на пропозицію із реєстрації ТОВ "Лободін плюс". Дії ОСОБА_4 а саме створення ТОВ "Лободін плюс" з метою покриття незаконної діяльності інших суб’єктів підприємницької діяльності, були направлені на легалізацію суб’єкта підприємництва –юридичної особи без наміру здійснення господарської діяльності, передбаченої законодавством та статутними документами підприємства. Крім того, ОСОБА_4 в судовому засіданні повністю визнав себе винним у вчиненні злочину.

Таким чином, вказані вище обставини, дають суду підстави дійти висновку, що хоча у позивача і наявні податкові накладні, вони не були складені та не видавалися продавцем в момент вчинення господарських операцій, а для визнання податкової накладної належною підставою для віднесення зазначених в ній сум до податкового кредиту не достатньо лише простої механічної наявності всіх реквізитів, передбачених пунктом 7.2 Закону України “Про податок на додану вартість”, оскільки в даному випадку немає можливості ідентифікувати особу, яка видала податкову накладну на дату здійснення операції, враховуючі, що складення первинних документів саме уповноваженими посадовими особами підприємства являється волевиявленням на здійснення господарської операції та їх відповідальністю за здійснення таких операції.

Отже, ключове правове значення для формування податкового кредиту мають податкові накладні, які набули юридичної сили внаслідок їх підписання уповноваженою особою на основі дійсних первинних документів, складених на підтвердження реально вчиненої операції.

Позивачем в підтвердження транспортування товару придбаного у ТОВ "Лободін плюс" надано суду подорожні листи вантажного автомобіля від 01.07.2008 №1/07-1, від 04.08.2008 № 4/08-1, від 05.08.2008 №5/08-2, від 06.08.2008 № 6/08-3, від 11.08.2008 № 11/08-4, згідно із якими із м. Києва в пункт призначення здійснювалося автомобілем ГАЗ 33021 д.н. НОМЕР_1 транспортування товару: круги шліфувальні, пісок кварцовий, абразивні матеріали, дріб молотий чавунний.

Слід вказати, що вказаних подорожніх листах (у розділі послідовність виконання завдання), зазначено що до них прикладаються товарно-транспортні накладні, втім на вимогу суду позивачем не надано таких товарно-транспортних накладних.

У відповідності до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

А згідно із перелічених вище подорожніх листів, не можливо встановити, що товар в них зазначений, придбаний саме у ТОВ "Лободін плюс", ніяких відміток про відвантаження товару та відтиску печатки продавця останні не містять.

До того ж суд враховує, що допитаний в якості свідка в ході судового розгляду директор НВТОВ "Укремальзахист" ОСОБА_3, пояснив, що зазначений у подорожніх листах, зокрема, пісок ним отримувався в м. Києві на склотарному заводі, пояснень щодо того хто та де від імені контрагента ТОВ "Лободін плюс" здійснював відпуск товару свідок суду не пояснив.

У відповідності до абзацу 1 пункту 1.4. статті 1 Закону № 168/97 ВР поставка товарів –будь-які операції цивільно-правового характеру, які передбачають передачу прав власності на товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

З системного аналізу Закону № 168/97 ВР відмінними ознаками передачі майна є перехід права власності на майно та договірний характер відносин, в рамках яких здійснюється така передача.

За наведених обставин наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих підприємству податкових накладних, не є підставою для включення відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту, оскільки податкові накладні виписані платником, який фактично не виступав продавцем товарів , зазначених в податкових накладних, не здійснював їх поставку та відвантаження, та, відповідно, не формував податкові зобов’язання.

Суд також, вважає за необхідне вказати, що позивач є суб'єктом господарювання, повинен бути обізнаним з порядком укладання договорів та складання і оформлення первинних бухгалтерських та податкових документів, перевірити повноваження осіб, які укладали договір, підписали розрахункові документи, накладні, податкові накладні.

Дослідивши надані позивачем документи в підтвердження подальшої реалізації товарів, суд дійшов висновку, що вони не підтверджують реальність здійснення господарської операції з придбання товару саме у ТОВ "Лободін плюс" , оскільки в даному випадку, доказуванню підлягає не факт наявності у позивача товару, використання якого необхідно позивачу при здійсненні зареєстрованого виду діяльності, а факт придбання їх саме у ТОВ "Лободін плюс", а не у інших суб'єктів господарювання.

Статтею 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначено, що господарська операція –це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов’язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з вимогами статті 4 цього ж Закону одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою.

Тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми. Таким чином, господарська операція, яка не відбулась не може бути об’єктом оподаткування .

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що надання позивачем належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо не встановлено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та суперечливі.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів/робіт/послуг, операції, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Суд вважає, що надані позивачем до суду первинні бухгалтерські документи не підтверджують фактичне отримання товарів у ТОВ "Лободін плюс", а тому це свідчить про правильність висновків податкового органу щодо завищення НВТОВ "Укремальзахист" податкового кредиту в розмірі 8490 грн в тому числі в липні 2008 року на суму 3080 грн та серпні 2008 року на суму 5410 грн.

Твердження позивача про порушення порядку проведення перевірки, не беруться до уваги судом в якості обставин, які тягнуть за собою скасування спірного рішення, оскільки будь-які порушення самі по собі не впливають на законність його прийняття, за умови доведення факту порушення, та не звільняють від конституційного обов’язку, встановленого статтею 67 Конституції України.                  

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

А відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

    З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 24.11.2010 № 0001372310/0 прийнято ДПІ у м. Полтаві на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

А відтак, позовні вимоги НВТОВ "Укремальзахист" задоволенню не підлягають.

    На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 86, 159, 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Укремальзахист" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про скасування податкового повідомлення - рішення  відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

    Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову в повному обсязі складено 07 листопада 2011 року.

    Суддя                                 С.О. Удовіченко