Постанова

від 18.10.2006 по справі 27/295-05

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

27/295-05

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

18 жовтня 2006 р.                                                                                   № 27/295-05  

 Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого судді      Кривди Д.С. –(доповідача у справі),

суддів :Жаботиної Г.В.,Уліцького А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  касаційну скаргуТОВ “Торговий будинок вогнетривів”      

на рішеннягосподарського суду Харківської області від 20.07.2005

у справі№27/295-05 господарського суду Харківської області

за позовомДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова      

до ЗАТ “Науково-виробниче об'єднання Лад”     

провизнання недійсними установчих документів, свідоцтва платника ПДВ, фінансово-господарських документів,

за участю представників сторін від:

позивача: Чернова О.А. –за довіреністю від 13.02.2006р.

відповідача: не з'явились

скаржника: Батіщев П.С. –за довіреністю від 12.10.2006р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.07.2005р. (суддя  Мамалуй О.О.) позовні вимоги задоволено частково; визнано недійсними усі установчі документи та свідоцтво платника податку на додану вартість №29016683 ЗАТ “Науково-виробниче об'єднання Лад” з моменту реєстрації; у задоволенні решти позовних вимог провадження у справі припинено; стягнуто з відповідача на користь державного бюджету державне мито  у сумі 85грн.; стягнуто з відповідача на користь ДП “Судовий інформаційний центр” 118грн. судових витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В касаційній скарзі ТОВ “Торговий будинок вогнетривів” просить скасувати рішення і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Скаржник, який не є стороною у справі, посилається на те, що прийняте рішення стосується його прав та обов'язків.

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні обставини) справи на предмет правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представник позивача, скаржника, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання недійсними установчих документів, суд першої інстанції виходив з того, що при реєстрації підприємства ЗАТ “Науково-виробниче” об'єднання Лад”, код ЄДРПОУ 32334942,  у гр. Строжук Р.А. та Лук'яненко І.В., які згідно реєстраційних документів є засновниками підприємства, була відсутня мета займатись підприємницькою діяльністю; підприємницьку діяльність не здійснювали, перед податковою службою не звітували. З початку 2004р. підприємство не подає до ДПІ податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності та інших відомостей про свою господарсько-економічну діяльність, податків до бюджету не сплачує.

Відповідно до положень частини 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності.

Вимоги цієї норми процесуального права, однак, не були дотримані місцевим господарським судом у повній мірі.

Так, виходячи зі змісту ст.ст. 1, 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, якщо склад учасників спору відповідає положенням ст.1 цього Кодексу, а правовідносини, стосовно яких виник спір, носять господарський характер.

Предметом спору є також визнання недійсними установчих документів. Згідно статуту ЗАТ “Науково-виробниче об'єднання Лад” засновниками акціонерного товариства є фізичні особи –громадяни Строжук Р.А. та Лук'яненко І.В.

Однак, суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що згідно зі ст.26 ЦПК України в редакції від 18.07.1963р. (чинного на момент пред'явлення позову та прийняття рішення від 20.07.2005) при об'єднанні кількох пов'язаних між собою вимог, одні з яких підвідомчі районному (міському), а інші - господарському суду, всі вони підлягають розглядові районним (міським) судом.

Що стосується позовних вимог в частині визнання недійсним свідоцтва платника ПДВ, які місцевим судом також були задоволені, колегія відзначає наступне.

Здійснюючи реєстрацію особи як платника ПДВ, держава в особі органу державної податкової служби започатковує виникнення між нею і цією особою податкового  правовідношення, на підтвердження чого видає цій особі свідоцтво платника ПДВ.

Останнє є лише підтвердженням правового статусу особи, породженого фактом виникнення вказаного правовідношення, а не актом, через який орган держаної виконавчої влади реалізує свої контролюючі повноваження відповідно до чинного законодавства.

Таким чином, господарським судом першої інстанції при розгляді справи та ухваленні судового рішення вищевикладене не взято до уваги, що, враховуючи суть спору, свідчить про не з'ясування судом всіх обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом ст.107 Господарського процесуального кодексу України касаційну скаргу мають право подати також особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов'язків.

ТОВ “Торговий будинок вогнетривів” у касаційній скарзі посилається на те, що суд прийняв рішення, що стосується прав та обов'язків скаржника, оскільки останній з відповідачем був пов'язаний господарськими зобов'язальними відносинами і суми, сплачені ТОВ “Торговий будинок вогнетривів”, не можуть бути віднесені до податкового кредиту по сплаті ПДВ з огляду на визнання недійсними установчих документів відповідача  з моменту державної реєстрації.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вказані обставини мають бути перевірені місцевим господарським судом.

Відтак, судове рішення в частині визнання недійсними установчих документів та свідоцтва платника ПДВ підлягає скасуванню з направленням справи в цій частині на новий розгляд. При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене і вирішити спір у відповідності з обставинами справи і вимогами закону.

Щодо позовних вимог про визнання недійсними фінансово-господарських документів, суд правомірно припинив провадження у справі в цій частині на підставі п.1 ст.80 ГПК України, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України. Відповідно, в цій частині рішення підлягає залишенню без змін.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, п.п.1, 3 ч.1 ст.1119, 11110, ст.11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,  –

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ТОВ “Торговий будинок вогнетривів” задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 20.07.2005 року у справі №27/295-05 змінити: в частині визнання недійсними усіх установчих документів та свідоцтва платника податку на додану вартість №29016683 ЗАТ “Науково-виробниче об'єднання Лад”, код 32334942 скасувати. В цій частині справу направити на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

В решті частини рішення суду залишити без змін.

Головуючий  суддя                                                                 Д.Кривда

Судді                                                                                     Г.Жаботина          

                                                                                                            А.Уліцький