Постанова

від 19.10.2006 по справі 53/283-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

53/283-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

19 жовтня 2006 р.                                                                                   № 53/283-06  

Вищий господарський  суд України у складі колегії суддів:

Кочерової Н.О., - головуючого,

Рибака В.В.,Черкащенка М.М.,

розглянувши матеріали касаційної скаргиПП “Вест”

на ухвалугосподарського суду Харківської  області від 03.08.2006 року  

у справі господарського судуХарківської області

за позовомТОВ “Київська інвестиційна компанія”

доПП  “Вест”,ВАТ “Львівський експериментальний механічний завод”

прозаборонення дій,

в судове засідання прибули  представники сторін:

позивача:не з”явився,

відповідача:Січкар Д.В., Спасіченко О.І., Ксьондзик П.Г.,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2006 року ТОВ “Київська інвестиційна компанія” звернулось до господарського суду з позовом до ПП “Вест” та ВАТ “Львівський експериментальний механічний завод” про визнання права власності на 9143251 простих іменних акцій ВАТ “Львівський експериментальний механічний завод”.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.08.2006 року задоволено клопотання ТОВ “Київська інвестиційна компанія” про вжиття заходів по забезпеченню позову. Заборонено ПП “Вест” вчиняти будь-які дії, що можуть призвести до порушення права власності ТОВ “Київська інвестиційна компанія” на 9143251 простих іменних акцій ВАТ “Львівський експериментальний механічний завод” або до їх знецінення. Накладено арешт (заборону будь-яким особам вчиняти будь-які дії щодо розпорядження (відчуження) на всі матеріальні та нематеріальні активи, які належать ВАТ “Львівський експериментальний механічний завод”, в тому числі на нерухоме майно розташоване в м. Львів, вул. Жасминова, 5. Заборонено ВАТ “Львівський експериментальний механічний завод” здійснювати будь-які дії:

Доповідач: Черкащенко М.М.

щодо реалізації рішень стосовно ліквідації (реорганізації) товариства, скасування державної реєстрації товариства, зміни розміру статутного фонду товариства, зміни номіналу акцій чи організаційно-правової форми товариства, проводити розподіл прибутку товариства, вносити зміни та доповнення до статуту товариства; щодо вчинення будь-яких правочинів, які можуть призвести до створення кредиторської заборгованості на суму понад 5000,00 грн., відмовлятися від наявних у товариств прав щодо користування (власності) земельними ділянками.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою ПП “Вест” подало касаційну скаргу, в якій просить ухвалу господарського суду Харківської області від 03.08.2006 року скасувати.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судом            неправильно застосовані норми процесуального права, що призвело до винесення незаконної ухвали.

До початку слухання справи, ПП “Вест” на підставі ст. 1116 ГПК України подало клопотання про відмову від касаційної скарги на ухвалу господарського суду Харківської області від 03.08.2006 року у справі № 53/283-06 у зв”язку з тим, що відпали обставини, що зумовили її подання.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що клопотання відповідача про відмову від касаційної скарги не підлягає задоволенню, оскільки прийняття відмови від касаційної скарги в даному випадку порушує права і охоронювані законом інтереси ВАТ “Львівський експериментальний механічний завод”.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії провадження по справі, якщо невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмету спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Зазначений перелік є вичерпним.

Судова колегія зазначає, що забезпечуючи позов шляхом заборони ПП “Вест” вчиняти будь-які дії, що можуть призвести до порушення права власності ТОВ “Київська інвестиційна компанія” на 9143251 простих іменних акцій ВАТ “Львівський експериментальний механічний завод” або до їх знецінення, суд першої інстанції повинен був точно вказати, які саме дії забороняється вчиняти відповідачу.

Судова колегія також не може погодитись з таким заходом забезпечення позову застосованим судом, як накладення арешту (заборону будь-яким особам вчиняти будь-які дії щодо розпорядження (відчуження) на всі матеріальні та нематеріальні активи, які належать ВАТ “Львівський експериментальний механічний завод”, в тому числі на нерухоме майно розташоване в м. Львів, вул. Жасминова, 5, враховуючи наступне.

Пункт 1 ч.1 ст. 67 ГПК України, передбачає, що позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

За таких обставин, накладення місцевим судом арешту і на матеріальні та нематеріальні активи, і на нерухоме майно ВАТ “Львівський експериментальний механічний завод” є помилковим.

Судова колегія також зазначає, що заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом, як гарантія реального виконання рішення суду.  

Забезпечуючи позов шляхом заборони ВАТ “Львівський експериментальний механічний завод” здійснювати будь-які дії: щодо реалізації рішень стосовно ліквідації (реорганізації) товариства, скасування державної реєстрації товариства, зміни розміру статутного фонду товариства, зміни номіналу акцій чи організаційно-правової форми товариства, проводити розподіл прибутку товариства, вносити зміни та доповнення до статуту товариства; щодо вчинення будь-яких правочинів, які можуть призвести до створення кредиторської заборгованості на суму понад 5000,00 грн., відмовлятися від наявних у товариств прав щодо користування (власності) земельними ділянками, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, оскільки така заборона фактично паралізує роботу підприємства та є втручанням у господарську діяльність товариства.

За таких обставин, судова колегія вважає за необхідне ухвалу господарського суду Харківської області від 03.08.2006 року в частині забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 03.08.2006 року у справі № 53/283-06 в частині забезпечення скасувати.

Резолютивну частину ухвали господарського суду Харківської області від 03.08.2006 року у справі № 53/283-06  викласти в наступній редакції:

В іншій частині ухвалу господарського суду Харківської області від 03.08.2005 року з даної справи залишити без змін.

Головуючий                                                                        Н. Кочерова

Судді:                                                                                  В. Рибак

                                                                                     М. Черкащенко