2/77-39/14
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
24 жовтня 2006 р. № 2/77-39/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
М. Остапенка,Є. Борденюк - доповідача, В. Харченка,
розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ)“Святослав”
на постановувід 12.09.2006 року
Київського апеляційного господарського суду
у справі № 2/77-39/14
за позовом Приватного підприємства “Виробничо-комерційна фірма “ДІВоС”
доЗакритого акціонерного товариства (ЗАТ) “Карат”,
ТОВ “Святослав”
провизнання недійсним патенту № 17 від 22.04.1996 року та договору купівлі-продажу патенту на право оренди будівлі від 17.05.2004 року
В С Т А Н О В И В:
Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються докази сплати державного мита.
Згідно з п. “г” ч. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, яка стосується розміру ставок державного мита, із апеляційних та касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за ново виявленими обставинами, які подаються до господарських судів, сплачується 50 % ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру –50 % ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Виходячи з того, що відповідно до п. “а” ч. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” (в редакції Закону від 25.03.2005 року, що набрав законної сили 31.03.2005 року) із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів сплачується 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, додана ТОВ “Святослав” до касаційної скарги квитанція № 6 від 19.09.2006 року на суму 7,50 грн. не свідчить про сплату державного мита у встановленому розмірі.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню з підстав передбачених п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази надіслання її копії іншій стороні у справі.
В надісланих скаржником до Вищого господарського суду України матеріалах касаційної скарги відсутні докази надіслання її копії ЗАТ “Карат”, який є першим відповідачем у справі.
Доданий до матеріалів касаційної скарги опис вкладення від 19.09.2006 року свідчить лише про направлення копії касаційної скарги позивачу, а отже, відповідач –1 є необізнаним про звернення відповідача –2 до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою.
Ненадання доказів надіслання копії касаційної скарги іншій стороні у справі згідно припису п. 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України є додатковою підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.
Керуючись ст.ст. 86, 111, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ТОВ “Святослав” на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2006 року у справі № 2/77-39/14 повернути скаржнику.
Видати довідку про повернення з Державного бюджету України державного мита у розмірі 7,50 грн., сплаченого скаржником за квитанцією № 61 від 19.09.2006 року.
Судді: М. Остапенко
Є. Борденюк
В. Харченко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 24.10.2006 |
Оприлюднено | 20.08.2007 |
Номер документу | 194020 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Борденюк Є.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні