Постанова

від 02.06.2011 по справі 2-а-2789/11

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 2-а-2789/11

ПОСТАНОВА

02.06.2011  Ленінський районний суд м. Кіровограда

в складі: головуючого судді   Драному В.В.

              при секретарі            Магомедові А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Дніпропетровського взводу ДАІ ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення правил дорожнього руху України, посилаючись на те, що інспектором ДПС ОСОБА_2 26.01.2011 року було складено  постанову про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП України, а також просив визнати дії інспектора ДПС ОСОБА_2 – протиправними.

Позивач в судове засідання не з’явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав заяву, якою просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.  

Відповідач в судове засідання не з’явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Суд, керуючись статтею 128 КАС України, розглянув справу у відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів.

 З’ясовані наступні факти і відповідні їм правовідносини:

26.01.2011 року відносно позивача складена оскаржувана постанова серія АЕ 1 № 248056 про застосування відносно ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу 255 грн. Порушення полягало в тім, що 26.01.2011 року водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Мерседес» державний номер НОМЕР_1 по вул. Полтавське шосе в м. Дніпропетровськ рухався зі швидкістю 83 км/ч, перевищивши максимальну швидкість руху, встановлену в населеному пункті, чим порушив вимоги п. 12.4 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Позивач зазначив, що постанова про адміністративне правопорушення винесена з порушенням вимог чинного законодавства, дані на які посилається інспектор при складані постанови про адміністративне правопорушення не підтверджуються доказами, оскільки не були встановлені всі обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення. А також зазначив, що інспектором взводу ДПС  були проігноровані його пояснення, після чого інспектором відносно нього складений протокол про адміністративне правопорушення та винесена постанова по справі про адмністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.   

Відповідачем при винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 безпідставно здійснено посилання на невиконання ним  вимоги п. 12.4 Правил дорожнього руху України, оскільки фактичними обставинами доведеним є те, що позивач діяв згідно ПДР України.

Відповідно до ч. 2 ст. 70 КАС України визначає належність і допустимість доказів-докази одержані з порушенням закону судом при вирішенні справи до уваги не беруться. На підставі цього, показники приладу без доказів того, що ці показники належать авто під керуванням позивача, не може бути визнані належним і допустимим доказом на підтвердження певних обставин, в той час як інших доказів відповідач не надав. Суб’єкт оскарження як при складанні постанови, так і при розгляді справи в суді не надав будь-яких доказів в підтвердження того факту, що на певній ділянці дороги діє обмеження швидкісного режиму, і що вимогу такого знаку не виконав саме позивач в зоні його дії.

          Згідно з  ч. 2 ст. 71 КАС України визначає особу, на яку покладається тягар доказування в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Заявлений відповідач не з’явився в судове засідання, ігнорував вимогу суду про необхідність надання матеріалів адміністративного провадження, письмових заперечень, доказів, доводів і спростувань позовних вимог не надав, тому суд вирішив спір на підставі доказів, що були надані позивачем.

Згідно роз’яснень Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 “Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких грунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

В постанові, що оскаржується, не зазначено жодного доказу, на підставі якого було прийняте рішення про накладення на позивача адміністративного стягнення, не враховано пояснення позивача з приводу порушення Правил дорожнього руху. 

З матеріалів справи вбачається, що окрім складання протоколу про адміністративне правопорушення, інших доказів, які б підтверджували  вчинення особою, що притягається до адміністративної відповідальності адміністративного правопорушення, не надано.   

Як наслідок, судом не встановлено з яких саме міркувань виходив відповідач інспектор  ДПС ОСОБА_2, яким чином давав оцінку та досліджував обставини на підставі яких прийшов до висновку та виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, притягнувши позивача до адміністративної відповідальності.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності від 26.01.2011 року, серії АЕ 1 № 248056 підлягає скасуванню та провадження про адміністративне правопорушення за ст. 122 ч. 1 КУпАП відповідно до ст. 247 ч. 1 слід закрити, тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 256, 283, 288, 289 КУпАП, ст.ст. 7, 99, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                                    П О С Т А Н О В И В:   

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС Дніпропетровського взводу ДАІ ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Визнати протиправними дії інспектора ДПС Дніпропетровського взводу ДАІ ОСОБА_2 щодо винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення від 26 січня 2011 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

 Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АЕ 1 № 248056 від 26 січня 2011 року, винесену інспектором ДПС Дніпропетровського взводу ДАІ ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. на ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

        Провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Ленінського районного

суду м. Кіровограда                                                                                Драний