Ухвала

від 21.11.2011 по справі 1512/2-425/11

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

Справа№1512/2-425/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          21.11.2011 року

           Київський районний суд м. Одеси в складі:

          головуючого –судді                                      Петренка В.С.

          при секретарі –                                              Сушко М.О., Шепітко П.І.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за заявою

ОСОБА_2

до товариства з обмеженою відповідальністю «Трак-Авторитет-Одеса»

про стягнення заборгованості по заробітній платі та за час вимушеного прогулу, внесення змін в запис про звільнення в трудову книжку,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Малиновського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа № 2-5037/10 за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Трак-Авторитет-Одеса»про стягнення заборгованості по заробітній платі за час вимушеного прогулу, внесення змін в запис про звільнення в трудову книжку та стягнення моральної шкоди.

          Зазначена цивільна справа ухвалою вказаного суду від 10 листопада 2010 року була направлена до Київського районного суду м. Одеси за підсудністю для розгляду по суті.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 26.11.2010 року цивільну справу прийнято до провадження.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 посилається на те, що він працював у ТОВ «Трак-Авторитет-Одеса». У зв'язку з довготривалим періодом невиплати заробітної плати, ОСОБА_2 вирішив звільнитись та подав заяву про звільнення з 05.03.2007 року. Відповідачу сказали, що він звільнений, але не виплатили заробітну плату по день звільнення та не видали трудову книжку.

ОСОБА_2 також вказує, що він неодноразово звертався з цього приводу до керівництва підприємства, але його вимоги не були задоволені. Оскільки позивач є людиною передпенсійного віку, тому в зв'язку з відсутністю трудової книжки не міг самостійно працевлаштуватись або звернутись до центру зайнятості з цього приводу.

Лише 19.09.2009 року працівником відповідача ОСОБА_2 під розпис було передано трудову книжку. З приводу розрахунку по заробітній платі позивачу повідомили про необхідність прибути на підприємство. Він знову неодноразово приїздив та звертався до керівництва ТОВ «Трак-Авторитет-Одеса», але ніякої відповіді на свої звернення не отримав.

З посиланням на зазначені обставини ОСОБА_2 просить суд стягнути з ТОВ «Трак-Авторитет-Одеса»не виплачену йому заробітну плату по день отримання трудової книжки в розмірі 19 070 грн., внести зміни в трудову книжку, змінивши дату звільнення на 19.09.2009 року, стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 5 000 грн. та судові витрати.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали.

Представник відповідача в попереднє судове засідання 09.03.2011 року з’явився, однак в судові засідання 17.03.2011 року, 01.06.2011 року, 08.09.2011 року, 17.10.2011 року та 21.11.2011 року не з’явився, повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не сповістив.

Зокрема, факт належного сповіщення ТОВ «Трак-Авторитет-Одеса»про судове засідання 21.11.2011 року підтверджується повідомленням про вручення йому поштового відправлення (а.с. 130).

В матеріалах справи наявні письмові заперечення ТОВ «Трак-Авторитет-Одеса»проти позову, зі змісту яких вбачається, що відповідач позов не визнає у повному обсязі.

Обґрунтовуючи заперечення, ТОВ «Трак-Авторитет-Одеса»вказує, що ОСОБА_2 працював на посаді слюсаря по ремонту автотранспорту та був звільнений 05.03.2007 року за власним бажанням наказом №  13 від 05.03.2007 року.

05.03.2007 року, тобто в день звільнення, організатором  з  персоналу  ОСОБА_3  позивачу було запропоновано отримати свою трудову книжку у відділі кадрів та заробітну плату по день звільнення у бухгалтерії підприємства. Проте позивач відмовився отримати свою трудову у відділі кадрів та заробітну плату, мотивуючи це тим, що йому не донарахували заробітну плату, про що комісією у складі співробітників підприємства був складений відповідний акт.

Відповідач також посилається на п.4.2. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, відповідно до якого пересилання трудової поштою допускається тільки за письмовою згодою працівника, а оскільки такої згоди від ОСОБА_2 підприємство не отримувало, було доручено співробітнику ОСОБА_3 прибути за місцем проживання ОСОБА_2 та видати йому трудову книжку під розпис або отримати письмову згоду на відправку трудової книжки поштою.

Посилаючись на те, що відповідач вдруге відмовився отримувати трудову книжку, ТОВ «Трак-Авторитет-Одеса»вважає, що затримка виплати нарахованої заробітної плати та затримка видачі трудової книжки сталася не з вини підприємства, а внаслідок неадекватної поведінки самого позивача, а тому позовні вимоги ОСОБА_2 задоволенню не підлягають.

Крім того, відповідач посилається на положення ч. 1 ст. 233 КЗпП України, якою встановлено тримісячний строк звернення до суду про вирішення трудового спору який починає свій перебіг з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Оскільки ОСОБА_2 пропустив цей строк, ТОВ «Трак-Авторитет-Одеса»наполягає на відмові у задоволенні позову і з цієї самостійної підстави.

Вислухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, наказом від 21 грудня 2005 року № 24-к на підставі особистої заяви ОСОБА_2 прийнято на роботу до ТОВ «Трак-Авторитет-Одеса» слюсарем по ремонту автомобілів за сумісництвом з випробувальним терміном 1 місяць (а.с. 44). Наказом від 01.02.2006 року № 29 ОСОБА_2 переведено на постійну роботу з окладом згідно штатного розпису.

Наказом від 05.03.2007 року № 13-к на підставі особистої заяви ОСОБА_2 звільнено на підставі ст. 38 КЗпП України.

З наказом про звільнення ОСОБА_2 був ознайомлений у день його видання –05.03.2007 року, про що свідчить його особистий підпис (а.с. 43), однак в порушення вимог ст. 47 КЗпП України трудова книжка позивачу у день звільнення не видана.

Судом також встановлено, що позивач неодноразово звертався до ТОВ «Трак-Авторитет-Одеса»з вимогою повернути йому трудову книжку та виплатити грошові кошти за час вимушеного прогулу, про що свідчать копії заяв, повідомлень про вручення поштових відправлень та описів вкладення до листів (а.с. 8, 9, 46, 48-51).

Не отримавши ні грошей, ні трудової книжки, ні навіть відповіді,  позивач звернувся до Територіальної державної інспекції праці у Одеській області із зверненням про порушення його трудових прав.

Зі змісту листа державної інспекції праці у Одеській області від 11.09.2009 року (а.с. 5) судом вбачається, що факти, викладені у зверненні ОСОБА_2, знайшли підтвердження.

На день проведення перевірки інспекцією трудова книжка дійсно знаходилась у відділі кадрів ТОВ «Трак-Авторитет-Одеса».

За наслідками перевірки до директора ТОВ «Трак-Авторитет-Одеса» вжито заходів реагування, а ОСОБА_2 рекомендовано звернутися до суду.

Копія заяви позивача свідчить, що ОСОБА_2 отримав трудову книжку лише 15.09.2009 року (а.с. 19), тобто відразу ж після перевірки, проведеної Територіальною державною інспекцією праці у Одеській області.

Наведені вище обставини дозволяють суду критично оцінювати посилання ТОВ «Трак-Авторитет-Одеса»на відмову ОСОБА_2 від одержання трудової книжки та акт від 05.03.2007 року (а.с. 14).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або  уповноважений  ним  орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно п. 4.2 Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93р. № 58 якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

З урахуванням того, що ОСОБА_2 був присутній на роботі у день звільнення та саме у цей день був ознайомлений з наказом про звільнення – ТОВ «Трак-Авторитет-Одеса»було зобов’язано в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок згідно ст. 116 КЗпП України.

З цих підстав посилання ТОВ «Трак-Авторитет-Одеса»на відсутність письмової згоди ОСОБА_2 на пересилання трудової книжки поштою –є неспроможними, оскільки у п. 4.2 Інструкції йдеться про можливість пересилання трудової книжки лише у разі відсутності працівника на роботі у день звільнення, а ОСОБА_2 був присутнім на роботі.

Крім того, як вже зазначалося, позивач неодноразово звертався до відповідача з письмовими вимогами щодо повернення йому трудової книжки.

Посилання ТОВ «Трак-Авторитет-Одеса»на положення ч. 1 ст. 233 КЗпП України щодо пропуску ОСОБА_2 тримісячного строку звернення до суду за вирішенням трудового спору, суд вважає помилковими, оскільки згідно ч. 2 цієї ж статті у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Згідно п. 4.1 Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93р. № 58 при затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Таким чином, оскільки затримка видачі трудової книжки ОСОБА_2 відбулась з вини власника або уповноваженого ним органу, ТОВ «Трак-Авторитет-Одеса»повинен сплатити середній заробіток за весь час вимушеного прогулу без обмеження будь-яким строком.

При здійсненні розрахунку заробітної плати за час вимушеного прогулу суд виходив з наступного.

Час вимушеного прогулу складає 633 робочих дня (за 2007 рік з 06.03.2007 року, тобто з наступного дня після видання наказу про звільнення –206 робочих днів, за 2008 рік –252 робочих дня та за 2009 рік по 15.09.2009 року, тобто по день одержання ОСОБА_2 трудової книжки –175 робочих дня).

Згідно з довідкою № 184/09 від 21.09.2009 року за підписом директора ТОВ «Трак-Авторитет-Одеса»(а.с. 6) заробітна плата ОСОБА_2 за січень - лютий 2007 року складає (600+600) 1200 грн.

Середньоденна зарплата ОСОБА_4 складає 29,27 гривень (1200:41 (січень -21 робочих днів + лютий –20 робочих днів =41)=29,27).          

          Заробітна плата за час вимушеного прогулу складає 18527 грн. 91 коп.   (29,27х633= 18 527,91).

Таким чином, заявлені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 19070 грн. задовольняються судом частково –в сумі 18 527,91 грн.

Позовні вимоги в частині внесення змін в трудову книжку ОСОБА_2 щодо дати звільнення на 19.09.2009 року –задоволенню не підлягають, оскільки позивачем пропущено встановлений ч. 1 ст. 233 КЗпП тримісячний строк звернення до суду про вирішення трудового спору, який починає свій перебіг з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Відмовляючи в позові в цій частині, суд виходить з того, що перебіг строку звернення до суду починається 15.09.2009 року –в день отримання ОСОБА_2 трудової книжки, а з першим позовом до Біляївського районного суду Одеської області він звернувся лише 13.01.2010 року, про що свідчить штамп канцелярії суду на копії позовної заяви, тобто із пропуском вказаного тримісячного строку.

Згідно положень ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її  завдала, за наявності  її  вини, крім випадків, встановлених ч.2 ст. 1167 ЦК України.

Матеріалами справи підтверджено, що внаслідок несвоєчасного повернення трудової книжки ОСОБА_2 з вини ТОВ «Трак-Авторитет-Одеса»йому заподіяна моральна  шкода. Позивач переніс моральні страждання, що позбавило його нормальних життєвих зв’язків і вимагало додаткових зусиль для організації свого життя.

Приймаючи до уваги наявні в матеріалах справи докази, враховуючи роз’яснення, що містяться в п.9 постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»- розмір відшкодування зазначеної шкоди суд повинен визначити залежно від характеру немайнових витрат і з урахуванням інших обставин, при цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд вважає, що з урахуванням характеру й обсягу моральних страждань, яких позивач зазнав у зв’язку з порушенням його трудових прав з боку відповідача, а також,  виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, на його користь за заподіяну моральну шкоду має бути стягнуто з відповідача ТОВ «Трак-Авторитет-Одеса»1000 грн.

Витрати ОСОБА_2 по оплаті вартості експертизи в сумі 1688,40 грн., підтверджуються наявною в матеріалах справи копією квитанції від 01 липня 2011 року, та покладаються на відповідача  пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в сумі 1369,80 грн.

Оскільки ОСОБА_2 було звільнено від сплати судових витрат з ТОВ «Трак-Авторитет-Одеса»підлягає стягненню на користь державного бюджету України  пропорційно до розміру задоволених позовних вимог судовий збір в сумі 195,28 грн.

Керуючись ст.ст. 88, 213, 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Трак-Авторитет-Одеса»про стягнення заборгованості по заробітній платі та за час вимушеного прогулу, внесення змін в запис про звільнення в трудову книжку - |родинних|задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Трак-Авторитет-Одеса» (67663, Одеська область, Біляївський район, Усатівська сільська рада, Ленінградське шосе, 27, код ЄДРПОУ 33176796)  на користь ОСОБА_2 (65000, АДРЕСА_1) заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 18 527 (вісімнадцять тисяч п’ятсот двадцять сім) грн. 91 коп., 1000 (одну тисячу) грн. на відшкодування моральної шкоди та 1369 (одну тисячу триста шістдесят дев’ять) грн. 80 коп. витрат на оплату судової почеркознавчої експертизи.

В решті позовних вимог –відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Трак-Авторитет-Одеса» (67663, Одеська область, Біляївський район, Усатівська сільська рада, Ленінградське шосе, 27, код ЄДРПОУ 33176796)  на користь державного бюджету України 195 (сто дев’яносто п’ять) грн. 28 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. У разі якщо рішення було ухвалено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Повний текст рішення суду складено та підписано 23 листопада 2011року.

Суддя :                                            Петренко В.  С.