Рішення

від 19.02.2008 по справі 37/633

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

37/633

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  37/633

19.02.08

За позовомДержавного підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі відокремленого підрозділу «Атомкомплект»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Євростандарт»

Простягнення неустойки в розмірі 242 718, 35грн.

Суддя Кондратова І.Д.

Представники сторін:

Від позивача : Певцова О.Ю.- представник за довіреністю № 985172 серія ВКВ від 19.12.2007 року;

Від відповідача  не з'явився

Обставини справи :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Державного підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі відокремленого підрозділу «Атомклмплект» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євростандарт» про стягнення неустойки в розмірі 242 718, 35грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.12.2007 р. порушено провадження у справі № 37/633, розгляд справи було призначено на 29.01.2008 року о 10-30.

Представник відповідача 29.01.2008 р. в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/633 від 25.12.2007 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 25.12.2007 року № 37/633 не виконав, довідку з органів статистики про знаходження відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України станом на день розгляду справи не надав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2008 року розгляд справи було відкладено у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача 19.02.2008 р. в судове засідання не з'явився вдруге, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/633 від 25.12.2007 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні 19.02.2008 року зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд стягнути з відповідача суму неустойки в розмірі 242718,38 грн., а також 2427,18 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 19.02.2008 року за згодою представника позивача було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21 листопада 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Євростандарт»(надалі –постачальник) та  Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі відокремленого підрозділу «Атомкомплект»(надалі –покупець) був укладений договір поставки № 116106458 (надалі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених в договорі, поставити обладнання для їдальні (надалі - продукція), а покупець зобов'язувався прийняти та оплати даний товар.

Відповідно до п. п. 1.2, 4.1 договору найменування, одиниця вимірювання і загальна кількість продукції, її номенклатура, ціна та строки поставки зазначаються в специфікації, яка є невід'ємною частиною договору. Строк поставки продукції зазначається в специфікації. За згодою сторін допускається дострокова поставка та поставка партіями.

Датою поставки вважається дата, яка зазначена в видатковій накладній, яка підтверджує надходження продукції на склад вантажовідправника.

Судом встановлено, що 21.11.2006 року сторони підписали специфікацію до договору, відповідно до якої погодили номенклатуру, ціну та строки поставки продукції, зокрема визначили, що продукція має бути поставлена відповідачем протягом 30 та 40 днів з моменту укладення договору, тобто до 21.12.2006 року та до 31.12.2006 року.

За твердженням позивача, відповідач неналежним чином виконав умови договору та прострочив поставку продукції, в зв'язку з чим позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 126915,45 грн. та штраф в розмірі 115802,90 грн. у відповідності до п.7.2 договору.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі відокремленого підрозділу «Атомкомплект»доказів вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання в повному обсязі та належним чином.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей  525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статей 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що в специфікації № 1 від 21.11.2006 року сторони погодили строк виконання зобов'язання відповідачем щодо поставки продукції, проте відповідач порушив умови договору та прострочив виконання зобов'язання.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а відповідно до частини 1 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а згідно частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналогічне положення містить частина 2 статті 218 Господарського кодексу України, яка визначає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Зокрема, у частині 1 статті 230 Господарського кодексу України зазначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Також у пункті 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 7.2 договору сторони погодили, що у разі несвоєчасної поставки продукції по договору постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості непоставленої в строк продукції за кожний день прострочки, але не більше 10 % від вартості непоставленої в строк продукції, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості.

Даний пункт договору кореспондується з частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України, відповідно до якої визначено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

З наданих позивачем видаткових накладних № РН-0000240 від 27.12.2006 року, № РН-000244 від 28.12.2006 року, № РН-000011 від 13.02.2007 року, № РН-000020 від 01.03.2007 року, № РН-000037 від 10.04.2007 року, № РН-000074 від 25.07.2007 року вбачається, що відповідач прострочив поставку продукції, зокрема :

за накладною № РН-0000240 від 27.12.2006 року відповідач прострочив поставку продукції на 6 днів, в зв'язку з чим позивачем правомірно нарахована пеня в розмірі 3018,07 грн. (503012,00 грн. Х0,1 %Х6);

за накладною № РН-0000244 від 28.12.2006 року відповідач прострочив поставку продукції на 7 днів, в зв'язку з чим позивачем правомірно нарахована пеня в розмірі 3137,98 грн. (448282,80 грн. Х0,1 %Х7);

за накладною № РН-000011 від 13.02.2007 року відповідач прострочив поставку продукції вартістю 12875,00 грн. на 44 днів, в зв'язку з чим позивачем правомірно нарахована пеня в розмірі 566,72 грн. (12875,00 грн. Х0,1 %Х44), а також штраф в розмірі 901,25 грн. (12875,00 грн. Х 7 %);

за накладною № РН-000011 від 13.02.2007 року відповідач прострочив поставку продукції вартістю 486149,80 грн. на 54 днів, в зв'язку з чим позивачем правомірно нарахована пеня в розмірі 26252,10 грн. (486149,80грн. Х0,1 %Х54), а також штраф в розмірі 34030,49 грн. (486149,80грн. Х 7 %);

за накладною № РН-000020 від 01.03.2007 року відповідач прострочив поставку продукції вартістю 459916,00 грн. на 60 днів, в зв'язку з чим позивачем правомірно нарахована пеня в розмірі 27595,20 грн. (459916,00грн. Х0,1 %Х60), а також штраф в розмірі 32194,12 грн. (459916,00грн. Х 7 %);

за накладною № РН-000020 від 01.03.2007 року відповідач прострочив поставку продукції вартістю 106439,60 грн. на 70 днів, в зв'язку з чим позивачем правомірно нарахована пеня в розмірі 7450,80 грн. (106439,60 грн. Х0,1 %Х70), а також штраф в розмірі 7450,77 грн. (106439,60грн. Х 7 %);

за накладною № РН-000037 від 10.03.2007 року відповідач прострочив поставку продукції вартістю 283944,00 грн. на 100 днів, в зв'язку з чим позивачем правомірно нарахована пеня в розмірі 14234,00 грн. (283944,00 грн. Х0,1 %Х 100), а також штраф в розмірі 9963,87 грн. (283944,00 грн. Х 7 %);

за накладною № РН-000037 від 10.03.2007 року відповідач прострочив поставку продукції вартістю 141603,00 грн. на 110 днів, в зв'язку з чим позивачем правомірно нарахована пеня в розмірі 14160,30 грн. (141603,00  грн. Х10%), а також штраф в розмірі 9912,21 грн. (141603,00 грн. Х 7 %);

за накладною № РН-000060 від 22.05.2007 року відповідач прострочив поставку продукції вартістю 301801,20 грн. на 142 днів, в зв'язку з чим позивачем правомірно нарахована пеня в розмірі 30180,12 грн. (301801,20 грн. Х 10 %), а також штраф в розмірі 21126,08 грн. (301801,20 грн. Х 7 %);

за накладною № РН-000074 від 25.07.2007 року відповідач прострочив поставку продукції вартістю 3201,60 грн. на 206 днів, проте враховуючи п. 6 ст. 232 ГК України позивачем правомірно нарахована пеня в розмірі 320,16 грн. (3201,60 грн. Х 10 %), а також штраф в розмірі 224,11 грн. (3201,60 грн. Х 7 %).

З урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що відповідач порушив умови договору щодо строків поставки товару, а тому у відповідності до вимог чинного законодавства та домовленості сторін зобов'язаний сплати на користь позивача пеню в розмірі 126915,45 грн. та штраф в розмірі 115802,90 грн.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував розміру позовних вимог та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань,  позов Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі відокремленого підрозділу «Атомкомплект»щодо стягнення з відповідача 242718,35 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України,  покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 192, 193, 218, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 611, 612, 614, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,  -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євростандарт»(03039, м. Київ, Голосіївський район, вул. Фрометівська, 18-Б, кв. 9, код 30725011) на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі відокремленого підрозділу «Атомкомплект» (01133, м. Київ, бул. Л. Українки, 26 код 26251923) 242718  (двісті сорок дві тисячі сімсот вісімнадцять) грн. 35 коп. неустойки, 2427 (дві тисячі чотириста двадцять сім) грн. 18 коп.  витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4.          Рішення господарського суду набирає законної сили після резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяІ.Д. Кондратова

Дата підписання

рішення 07.07.2008 року