Рішення

від 20.05.2008 по справі 48/103

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

48/103

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  48/103

20.05.08

За позовомЗакритого акціонерного товариства "Видавництво "Економічні Відомості"

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Бюро впровадження комп'ютерних технологій"

Простягнення 10 338,66 грн.

         Суддя Сулім В.В.

Представники сторін:

Від позивача:Оліфер М.М. –пред за довір.

Від відповідача:не з'явився

17.04.2008р. судовий  розгляд було  відкладено відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України до 07.05.2008р., а 07.05.2008р. розгляд справи відкладено до  20.05.2008р.

20.05.2008р. у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Обставини справи:

Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 8425,98 грн., 245,16 грн. – 3% річних та  інфляційних  втрат у розмірі  1668,34 грн., а також судові витрати.

29.03.2008р. ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №48/103 та призначено її до розгляду.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов'язками у відповідності із ст.22 ГПК України.

Крім цього, представнику позивача у судовому засіданні роз'яснено вимоги ст.81-1 ГПК України.

Судом, у відповідності з вимогами ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Враховуючи те, що представник відповідача втретє не з'явився у судове засідання, а  матеріали справи містять докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час і місце судового засідання, суд вважає за можливе розглянути позовну заяву відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами та без участі представника відповідача.

20.05.2008р. позивач через канцелярію суду подав заяву про уточнення позову.

20.05.2008р. позивач в судовому засіданні подав заяву про відмову від заяви про уточнення позову

Позовні вимоги вмотивовані тим, що позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей, відповідно до якого відповідач зобов'язується поставити товар, а позивач прийняти та оплатити його. 28.03.2007р. позивач відповідно до наданого відповідачем рахунку №Б-00013519 від 27.03.2007р. зробив передоплату в розмірі 100% вартості товару. Відповідно до умов зазначених у рахунку №Б-00013519 від 27.03.2007р. відповідач зобов'язаний поставити товар одразу після здійснення  оплати позивачем. Не зважаючи  на численні переговори між  сторонами, відповідачем так  і не  були виконані свої зобов'язання по  договору. 22.08.2007р., в зв'язку з  тим, що позивач не виконав свої зобов'язання у встановлений строк у позивача відпала необхідність в отримання зазначеного товару, позивачем було  направлено на адресу відповідач претензію з вимогою провернути  перераховані  останньому кошти. Відповідач же не виконав свої зобов'язання по договору та  не повернув гроші . Позивач вимагає  від відповідача повернення суми попередньої оплати за договором, а також сплати  3% річних  та інфляційних  втрат.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився та відзиву на позовну заяву не надав.

Заслухавши пояснення представника  Позивача, дослідивши всі наявні у матеріалах справи докази, дослідивши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва дійшов висновку про можливість  вирішення спору за відсутності Відповідача та, -

ВСТАНОВИВ:

Між Закритим акціонерним товариством „Видавництво „Економічні Відомості” (далі –позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Бюро впровадження  комп'ютерних  технологій” (далі - відповідач) була укладена угода, відповідно до якої відповідач зобов'язувався  після  отримання  від  відповідача грошових коштів на підставі рахунку, поставити позивачу монітор LaCie 320 I CD вартістю  8425,98 грн.

27.03.2007р. від  відповідача  надійшов рахунок №Б-00013519 від 27.03.2007р. на суму  8425,98 грн. на  оплату  монітора LaCie 320 I CD.

28.03.2007р. на виконання домовленості позивачем було здійснено перерахування коштів відповідно до рахунку №Б-00013519 від 27.03.2007р., що підтверджується наданими позивачем платіжним дорученням  №455 від  28.03.2007р.  та  банківською  випискою.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу  України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах.

Відповідно до ч.1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, 27.03.2007р. між Позивачем і Відповідачем фактично був укладений договір купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

28.03.2007р.Позивач здійснив попередню оплату у розмірі 100%  вартості товару, про що свідчить платіжне доручення №455. Таким чином позивач виконав зобов'язання по договору у повному обсязі. Відповідач зобов'язання за договором не виконав.

Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до рахунку №Б-00013519 від 27.03.2007р. резервування товару здійснюється  після повідомленням про здійснення оплати товару по телефону. Таким чином, проаналізувавши умови поставки товару викладені у рахунку №Б-00013519 від 27.03.2007р., суд дійшов висновку, що зобов'язання передати товар у відповідача виникло з моменту оплати товару та повідомлення про це відповідача телефонограмою.

З пояснень позивача, судом встановлено, що відповідача було повідомлено відповідача про здійснення оплати 28.03.2007р.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Саме на відповідача покладено обов'язок щодо надання доказів належного виконання ним своїх обов'язків по договору та(або) ненастання строку виконання ним своїх зобов'язань щодо поставки товару.

Відповідач не надав суду жодних заперечень щодо відсутності повідомлення  відповідача про здійснення оплати товару.

Відповідно до умов рахунку №Б-00013519 від 27.03.2008р. рахунок дійсний до сплати по 29.03.2007р., після закінчення строку дії рахунку продавець не несе відповідальності за наявність товару на складі.

Таким чином, відповідач повинне був поставити товар до 30.03.207р.

Судом встановлено, що позивачу було відмовлено у поставці вищезазначеного товару у встановлений строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

В зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо поставки позивачу товару у встановлений строк, 22.08.2007р. на адресу відповідача було направлено претензія №91 від 21.08.2007р. з вимогою повернення грошових коштів сплачених позивачем відповідно до рахунку №Б-00013519 від 27.03.2007р.

У відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

22.08.2007р. на адресу відповідача було направлено претензія №91 від 21.08.2007р. з вимогою повернення грошових коштів сплачених позивачем відповідно до рахунку №Б-00013519 від 27.03.2007р. протягом семи днів  з  дня  отримання  цієї  претензії .

Відповідно до відомостей ДП „Укрпошта” строк поштового перебігу по місту Києву - 3 дні. Отже, враховуючи, що вимога була відправлена 22.08.2007р., з врахуванням обігу поштового перебігу та місячного строку розгляду претензії, грошове зобов'язання перед позивачем у відповідача  виникло 30.08.2007р.

Відповідно  до  ст. 33 Господарського процесуального кодексу України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів  надіслання позивачем відповідачу  вимоги щодо  повернення  коштів в порядку ст. 693 Цивільного кодексу України в більш ранній період суду не надано.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд не погоджується з розрахунком позивача сум 3% річних та інфляційних втрат, оскільки до 30.08.2007р. у відповідача було відсутнє грошове зобов'язання, а було зобов'язання передати майно.

Перерахувавши 3% річних за період з 30.08.2007р. по 20.03.2008р. (203 дні пропуску) суд вважає за можливе стягнути з відповідача 3% річних в сумі 140,59 грн.

Перерахувавши  інфляційні втрати за період з 30.08.2007р. по 01.03.2008р. (відповідно  до  розрахунку позивача), суд вважає за можливе стягнути  з відповідача інфляційні втрату у розмірі 1345,25 грн.

Суд всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх частково.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, сплати державного мита підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно  задоволених  вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро впровадження комп'ютерних технологій" (03101, м. Київ, вул. Климента, 6, код ЄДРПОУ 19069499) з  будь-якого виявленого рахунку на користь Закритого акціонерного товариства "Видавництво "Економічні Відомості" (02600, МПС-660, м. Київ-94 вул. Попудрінка, 52-А, адреса для листування: 04050. Київ, вул. Глибочицька, 44, код ЄДРПОУ 32774893, р/р 26006014035352 у ВАТ „Державний  експортно-імпортний банк України”, м. Київ, МФО 380333) 8425 (вісім тисяч  вісімсот  двадцять п'ять) гривень 98 коп. боргу, 1345 (тисячу триста сорок п'ять) гривень 25 коп. – інфляційних  втрат , 3% річних у розмірі 140 (сто сорок) гривень 59 коп., державне мито  у розмірі 99 (дев'яносто дев'ять ) гривень 11 коп. та 113 (сто сімнадцять) гривень 13 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                                                     В.В.Сулім