Постанова

від 16.08.2011 по справі 2а-4622/11/1470

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



Миколаївський окружний адміністративний суд  

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.  

 16.08.2011 р.                                                                                 Справа № 2а-4622/11/1470  

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Зіньковського О.А., секретар судового засідання Дубінко В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївське підприємство з експорту обладнання", вул.Садова 1, оф.309, м.Миколаїв, 54001;

до

ДПІ у Центральному р-ні м.Миколаєва, вул. Потьомкінська 24, м.Миколаїв, 54029;

Головного управління державного казначейства у Миколаївській області, вул.Леніна 141-в, м.Миколаїв, 54055;

про

стягнення заборгованості в сумі 1065325грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №7 від 01.06.11р.;

від відповідача1: ОСОБА_2, довіреність №7/9/10-023 від 04.01.11р.;

від відповідача2: ОСОБА_3, довіреність №14-18/2-78 від 04.01.11р.;

від прокурора: Редченко, посвідчення №86 від 19.07.11р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївське підприємство з експорту обладнання" звернулось з адміністративним позовом до ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва (далі-відповідач1) та Головного управління Державного казначейства України у Миколаївській області (далі-відповідач 2) з вимогою визнати протиправною бездіяльність ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва щодо невідшкодування ТОВ "Миколаївське підприємство з експорту обладнання" податку на додану вартість в сумі 1065325грн., стягнути (відшкодувати) із Державного бюджету України, через Головне управління державного казначейства у Миколаївській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївське підприємство з експорту обладнання" суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за листопад 2009 р. в розмірі 1065325грн.

Позивач позовні вимоги підтримав.

Відповідач-1 заперечував проти задоволення позову посилаючись на те, що ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва було винесено податкове повідомлення-рішення від 10.02.10р. відповідно до якого позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування на 1065325грн. так як судове оскарження відповідного рішення, на думку відповідача-1 не завершено, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідач-2 заперечував проти задоволення позову з огляду на те, що не отримав відповідного реєстру від ДПА України.

Під час розгляду справи, представники сторін підтримали доводи, викладені в адміністративному позові та запереченнях проти позову.

Прокурор підтримав правові позиції відповідачів та просив відмовити у задоволені позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд, -

встановив:

14.03.07р. позивач був взятий на облік в якості платника податків у Державній податковій інспекції у Центральному районі м.Миколаєва за №14039114, що підтверджується копією Довідки про взяття на облік платника податків від 11.12.2008 № 2274/29.

За результатами проведеної позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2009 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.10.09р. по 31.10.09р., відповідач 01.02.10р. оформив акт №134/07/000/34992525.

На підставі акту перевірки 10.02.10р. відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення №0003340700/0 (а.с.9), яким, з посиланням на підпункт б) підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, зменшив заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 1065325грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням позивач звернувся до суду із адміністративним позовом про визнання рішення податкового органу протиправним та його скасування.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.08.10р. у справі №2а-1373/10/1470 позов ТОВ "Миколаївське підприємство з експорту обладнання" задоволено та визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення рішення ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва від 10.02.10р. №0003340700/0 (а.с.10-13).

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.02.11р. було відмовлено в задоволенні апеляційної скарги ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва та постанову від 03.08.10р. у справі №2а-1373/10/1470 залишено в силі (а.с.14-15).

Відповідно до ч.5 ст.254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Таким чином, на час розгляду справи рішення ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва №0003340700 від 10.02.10 року є нечинним й, у зв'язку з цим, відсутні перешкоди для відшкодування позивачу ПДВ.

17.02.2011р. позивачем на ім'я керівника відповідача-1 було направлено лист (а.с.16-17) з відповідним проханням про направлення до органу Державного казначейства висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню.

На зазначений лист відповідач-1 відповіді позивачу не надав.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази в межах позовних вимог, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Підпунктом 1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" (закон був чинним на момент подання декларації та проведення перевірки) передбачено, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено п.7.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

За змістом пп.7.7.1 п.7.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Відповідно до пп.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: згідно п. "а" бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); згідно п. "б" залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до ч.2 п.200.15 ст.200 Податкового кодексу України, після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Нормативним документом, який регулює питання взаємодії державних органів при відшкодуванні ПДВ є наказ ДПА України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 03.08.04р. N451/501/132 “Про затвердження Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики”.

Згідно п.5 цього Порядку Державна податкова адміністрація України надає Державному казначейству України реєстр суб'єктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування податку на додану вартість з бюджету.

Пунктом 7 Порядку передбачено, що Державне казначейство України у відповідності до чинного законодавства здійснює відшкодування податку на додану вартість підприємствам згідно з отриманими реєстром та висновками, про що протягом двох днів з моменту отримання реєстру інформує Державну податкову адміністрацію України про здійснені відшкодування податку.

Враховуючи викладене, керуючись положеннями статті 11 КАС України, з метою повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає за необхідне визнати бездіяльність ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва щодо ненадання відповідних висновків до органів Державного казначейства щодо бюджетного відшкодуванні позивачу з Державного бюджету України податку на додану вартість у розмірі 1065325грн., протиправною, а права Позивача такими, що підлягають захисту та поновленню шляхом стягнення бюджетної заборгованості.

Згідно ст.19 ч.2 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАС України.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права та законності зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно –правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав осіб при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно –правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав осіб.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

ДПІ в Центральному районі м.Миколаєва не довела суду правомірність своїх дій та бездіяльності.

За таких обставин, позовні вимоги, є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, доведеними позивачем та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.ст.94 ч.1, 98 КАС України, судовий збір у сумі 3.40грн. та 1700,0грн. присуджується позивачу до відшкодування з Державного бюджету України.

Керуючись ст.2, 7, 11, 17, 94, 158, 161, 162, 163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва щодо невідшкодування ТОВ "Миколаївське підприємство з експорту обладнання" податку на додану вартість в сумі 1065325грн.

3. Стягнути (відшкодувати) із Державного бюджету України, через Головне управління державного казначейства у Миколаївській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївське підприємство з експорту обладнання" (54001, м.Миколаїв, вул.Садова 1, офіс 309, код ДРФОУ 34992525, рахунок №26002013054796 у ПАТ "ВТБ Банк") суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за листопад 2009р. в розмірі 1065325грн. (один мільйон шістдесят п'ять тисяч триста двадцять п'ять грн.).

4. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївське підприємство з експорту обладнання" (код ЄДРПОУ 34992525) суму сплаченого судового збору в розмірі 1703грн. 40коп.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАС України, якщо таку заяву не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову може бути оскаржено в порядку передбаченому статтями 185, 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського адміністративного апеляційного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення у судому засіданні вступної та резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                                    Зіньковський О.А.

постанова складена у повному обсязі

та підписана 23.08.2011р.