Рішення

від 25.03.2008 по справі 9/86-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.03.08р.

Справа

№ 9/86-08

За

позовом  Фізичної особи- підприємця ОСОБА_1.

м.Дніпропетровськ

до  

Державного підприємства спеціального зв'язку в особі філії

-Дніпропетровський

                    обласний вузол спеціального

зв'язку, м.Дніпропетровс ьк

про стягнення 127 900 грн.

Суддя  Подобєд І.М.

При

секретарі судового засідання Фуркаленко І.Л.

Представники:

  Від позивача - ОСОБА_2 - адвокат, довіреність

ВКЕ № 822319 від01.03.08р.

Від

відповідача - Вигулярний І.В. - ю/к, довіреність № 15/6-5536 від 29.12.07р.

                            - Поленок І.Г. -

заст.директора, довіреність № 15/06-600 від 06.02.08р.

СУТЬ СПОРУ:

Фізична

особа - підприємець ОСОБА_1 звернулась у січні 2008 року із позовом до

Державного підприємства спеціального зв'язку в особі філії -Дніпропетровський

обласний вузол спеціального зв'язку, в якому просить господарський суд стягнути

з Відповідача на свою користь збитки у вигляді неодержаного прибутку (втраченої

вигоди) в розмірі 65500 грн., 59400,00 грн. збитків зі сплати штрафу, 3000,00

грн. збитків у вигляді матеріальної компенсації моральної шкоди, а усього:

127900 грн.

Позовні

вимог обґрунтовуються тим, що, згідно з укладеним 15.02.2006р. із Відповідачем

в усній формі договором, останньому було передано поштове відправлення з

тендерною пропозицією для вручення Військовій частині А 1934 Міністерства

оборони України, розташованій в м. Одеса, з метою взяти участь у відкритих

торгах (тендері) із закупівлі 25 т м'яса, що проводилися цією військовою

частиною 22.02.2006р. Вказує, що в порушення строків доставки поштове

відправлення з тендерною пропозицією було доставлено Відповідачем адресату

22.02.2006р. в 12 год. 30 хв. і оскільки розкриття тендерних пропозицій

відбулося  у цей же день, але о 10 год.

00 хв., пропозиція Позивача не була розкрита і була йому повернута. Позивач

вважає, що з вини Відповідача він був позбавлений можливості взяти участь і

стати переможцем цих торгів, оскільки запропонована ним пропозиція була меншою

ніж ціна, запропонована переможцем торгів ТОВ „Валета-С” та була

конкурентоспроможною і за іншими критеріями: строк поставки (виконання) - з

самого дня торгів та умов розрахунків тощо. Наголошує на тому, що його тендерна

пропозиція цілком відповідала вимогам ст. 24 Закону України „Про закупівлю

товарів, робіт і послуг за державні кошти”, іншим нормам цього Закону та

тендерній документації Військової частини А 1934. Вказує, що відповідно до ст.

13 Закону України „Про зв'язок”, ст. 18 Закону України „Про поштовий зв'язок”

та п. 149 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 р. №1155 „Про

затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку” оператори поштового

зв'язку (до яких належить Відповідач) несуть відповідальність перед

користувачами згідно актів законодавства. Посилаючись на положення ст. ст.

216-218, 224, 225 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 611, 623

Цивільного кодексу України, вказує, що 

наявні всі складові господарської відповідальності у заподіянні Позивачу

шкоди у вигляді втраченої вигоди в розмірі 65500,00 грн. -неодержаного прибутку

(різниці від 362500,00 грн. - загальної вартості 25 т м'яса згідно тендерної

пропозиції і ціною закупівлі 25 т м'яса за заздалегідь укладеним Позивачем із

ТОВ „Лібро-Т” договором поставки №1/01/06 від 31.01.2006р.). Вказує, що крім

втраченої вигоди, Позивач вимушений був сплатити на користь ТОВ „Лібро-Т” суму

59400,00 грн. штрафних санкцій від вартості товару за відмову від його

замовлення. Зазначає, що сплачена нею штрафна санкція також є сумою збитків,

завданих неправомірними діями Відповідача і підлягає стягненню на підставі ст.

611 Цивільного кодексу України. До того ж, вказує, що винними діями Відповідача

Позивачу була спричинена моральна шкода, яка оцінена в 3000,00 грн. та є

складовою частиною завданих збитків і підлягає відшкодуванню, згідно

вищевказаних положень законодавства. Вважає, що застосування скорочених строків

позовної давності до спірних правовідносин не є можливим, оскільки послуги

поштового зв'язку є значно ширшими від простого перевезення вантажу. При цьому

подав клопотання про поновлення строку позовної давності для звернення до суду

із цим позовом, посилаючись на те, що за правилами статті 261 Цивільного

кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа

довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка

його порушила. Вказує, що той факт, що у повернутому Позивачу конверті були

наявні всі документи, які були відправлені ним на тендер 15.02.2006р., підтверджується

висновками експертних досліджень № 1830 від 11.04.2007р. та № 1831 від

12.04.2007р., тому саме після з'ясування цих обставин 12.09.2007р. на адресу

Дніпропетровського обласного вузла спеціального зв'язку за номером 12/09/07

Позивачем була направлена Відповідачу претензія щодо відшкодування збитків.

Вказує, що вимушений був погасити перед ТОВ „Лібро” суму заборгованості в

розмірі 59400,00 гривні платіжним дорученням №1 від 09.01.2008р., що також є

його збитками. Отже останні обставини були з'ясовані, а збитки понесені лише

09.01.2008р.

          Відповідач позов не визнає. Вказує,

що 15.02.2006р. між Позивачем і Відповідачем було укладено в усній формі

договір про надання послуг поштового зв'язку, що дійсно підтверджується

квитанцією №39 до реєстру №1 від 15.02.2006р., щодо доставки відправлення на

адресу Військової частини А 1934. Не заперечує, що ним була отримана від

Позивача претензія від 12.09.2007р. про відшкодування збитків, завданих

порушення строків доставки відправлення. Однак, згідно пункту 143 Правил

надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів

України від 17.08.2002р. №1155, претензії щодо не доставки, несвоєчасної

доставки, пошкодження чи втрати поштового відправлення подаються протягом шести

місяців з дня прийняття оператором поштового зв'язку поштового відправлення.

Звертає увагу, що поштове відправлення прийнято до пересилання 15.02.2006р., а

претензія Позивача була направлена 12.09.2007р., тобто після спливу

шестимісячного строку, встановленого законодавством для подачі такої претензії.

Крім того, посилається на те, що, відповідно до статей 258 та 925 Цивільного

кодексу України, до вимог у зв'язку із перевезенням пошти застосовується

скорочена позовна давність -один рік. Позов же подано із пропущенням цього

строку -18.01.2008р. Звертає увагу суду на те, що листи Позивача були

направлені 23.02.2006р. та 09.03.2006р. до Дніпропетровського ОВСЗ. У вказаних

листах Позивач просив повідомити ким, коли, час та дату вручення відправлення.

Вказана філія підприємства надала своєчасно відповіді Позивачу, а саме:

09.03.2006р. і 14.03.2006р. Дніпропетровським ОВСЗ. В подальшому 05.02.2007р.

Позивач звернувся з вимогою направити представника Одеського ОВСЗ для прийняття

участі у відкритті відправлення. Також 30.03.2007р. та 12.04.2007р. Позивачем

були проведені експертизи з приводу чи відкривалось відправлення чи ні. При

цьому тільки 12.09.2007р. Позивач направив претензію до Дніпропетровського

ОВСЗ. Вважає, що таким чином, Позивач мав змогу направити претензію і тим паче

позовну заяву, але даною можливістю не скористався у строк, який встановлено

законодавством. Вказує, що листування з приводу деталей вручення для подачі

претензії чи позовної заяви ніякого значення не мають. Проведені на замовлення

Позивача експертизи з приводу відкриття вкладення чи його не відкриття справи

взагалі не стосуються. Враховуючи вказане, Відповідач вважає, що відсутні

будь-які підстави для задоволення клопотання представника Позивача про

відновлення строків позовної давності. Просить відмовити Позивачу в задоволенні

позовних вимог в повному обсязі.

У

судовому засіданні оголошувалися перерви з 04.03.08р. по 20.03.08р. та з

20.03.08р. по 24.03.08р., згідно ст. 77 Господарського процесуального України.

В

судовому засіданні 24.03.08р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну

частину судового рішення, згідно ст. 85 

Господарського процесуального кодексу України.

          Розглянувши матеріали справ,

заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, суд -

         встановив:

15.02.2006р.

між Позивачем - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Відповідачем - Державним

підприємством спеціального зв'язку в особі його філії - Дніпропетровського

обласного вузлу спеціального зв'язку було укладено в усній формі договір про

надання послуг поштового зв'язку, що підтверджується квитанцією № 39 до реєстру

№ 1 від 15.02.2006р.

Згідно

із вказаним договором Позивачем було передано поштове відправлення з тендерною

пропозицією для вручення Військовій частині А1934 Міністерства оборони України,

розташованій за адресою: м. Одеса, вул. Промислова, буд. 32, з метою взяти

участь у відкритих торгах (тендері) із закупівлі 25 т м'яса, що проводилися

цією військовою частиною 22.02.2006р. відповідно до Закону України „Про

закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” від 22.02.2000р.

На

виконання вказаного договору Позивач сплатив ваговий збір у сумі 8,00 грн., а

також за додаткові послуги: виїзд авто за 30 хвилин - 18, 00 грн. та виїзд

фельд'єгеря за 30 хвилин - 7,75 грн., а всього 33, 75 грн. (без ПДВ).

Отже,

відповідно до п. 3 та ст. 1 позиції 1 розділу 1 „Тарифи на послуги спеціального

зв'язку в межах України” Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України,

Державного департаменту з питань зв'язку та інформатизації і Державного

підприємства спеціального зв'язку № 69 від 15.03.2005р. „Про затвердження

тарифів на послуги спеціального зв'язку”, зареєстрованого в Міністерстві

юстиції України 29.03.2005 р. за №339/10619, чинного на 15.02.2006р. - момент

укладення Договору, Позивач здійснив поштове відправлення другим класом, строк

доставки якого - на третій робочий день, тобто не пізніше 17.02.2006 р.

Адреса

і назва отримувача зазначеного поштового відправлення були вказані на конверті

і цілком відповідають інформації, надрукованій в інформаційно-аналітичному

бюлетені „Вісник державних закупівель” № 2 від 16.01.2006р., що підтверджується

відповідним конвертом в матеріалах справи.

Однак,

вищевказане поштове відправлення з тендерною пропозицією Позивача було

доставлено Відповідачем на адресу Військовій частині А 1934 Міністерства

оборони України 22.02.2006р. о 12 годині 30 хв. за Київським часом, що

підтверджується листом Військової частини А 1934 № 150 від 23.02.2006р.,

накладною № 224 від 22.02.2006 р. та листом Відповідача №18/25-2-432 від 09.03.2006р.,

з якого виходить, що пакет спочатку надійшов до Одеського обласного вузлу

спеціального зв'язку 17.02.2006р., але оскільки за технологією Одеського ОВСЗ

доставка на цю адресу здійснюється через Військову частину А 0365 (УФПС) по

вівторках та четвергах, то пакет був вручений в Військовій частині А 0365

21.02.2006р. о 10 годин 45 хвилин, а в Військовій частині А 1934 був вручений у

цей же день о 12 годин 30 хв.

Як

повідомила Позивача ВЧ А 1934 у листі № 168 від 01.03.2006 р., пропуск осіб на

територію військової частини для подання тендерних пропозицій був організований

за разовими перепустками. Отже, ніяких перешкод у доставці поштового

відправлення адресату у встановлений законодавством строк не було.

Оскільки

розкриття тендерних пропозицій відбулося 22.02.2006 р. о 10 годині 00 хвилин,

як це було зазначено у оголошенні про проведення процедури відкритих торгів

(„Вісник державних закупівель” № 2 від 16.01.2006 р.) та у тендерній

документації,  то пропозиція Позивача

відповідно до ст. 24 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за

державні кошти” не була розкрита і була йому повернута.

Таким

чином, з вини Відповідача Позивач був позбавлений можливості взяти участь у

вказаних торгах.

Відповідно

до ст. 13 Закону України „Про зв'язок” від 16.05.1995р., ст. 18 Закону України

„Про поштовий зв'язок” від 04.10.2001р. та п. 149 Постанови Кабінету Міністрів

України від 17.08.2002р. N 1155 „Про затвердження Правил надання послуг

поштового зв'язку”, оператори поштового зв'язку (до яких належить Відповідач)

несуть відповідальність перед користувачами згідно актів законодавства.

Згідно

зі ст. ст. 216-218 Господарського кодексу України, учасники господарських

відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері

господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій, до

яких, зокрема, належить відшкодування збитків.

За

ст. 224 Господарського кодексу України, під збитками розуміються також не

одержані стороною доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного

виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської

діяльності другою стороною.

Згідно

ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають

відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються,

зокрема: неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала

збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання

другою стороною та матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках,

передбачених законом.

Статтями

22, 623 Цивільного кодексу України також передбачений обов'язок боржника, який

порушив зобов'язання, відшкодувати кредиторові завдані цим збитки, що включають

і доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її

право не було порушене (упущена вигода).

За

загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті

порушення її прав та законних інтересів, має право на їх відшкодування (ч. 1

ст. 22, ст. 611, ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України). Для застосування

такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність

повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи

бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний

зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

З

вище встановлених обставин випливає, що безпосередньо шкідливим результатом

порушення Відповідачем строків доставки тендерної пропозиції Позивача стало

повернення її без розгляду тендерним комітетом.

Як

вказує Позивач, про те, що саме він був би переможницею торгів, можна

визначити, виходячи з критеріїв оцінки, встановлених п.п. 7, 8 ст. 26 Закону

України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”, згідно яких

питома вага цінового критерію не може бути нижчою 70 відсотків, а запропонована

мною ціна 25 т м'яса, що закупалися Військовою частиною А 1934, - 362500,00

грн., є на 1250,00 грн. меншою, ніж ціна, запропонована переможцем торгів ТОВ

„Валета С” - 363750, 00 грн. (інформаційно-аналітичний бюлетень „Вісник

державних закупівель” № 11 від 20.03.2006р.). На думку Позивача, його тендерна

пропозиція була конкурентноспроможною і за іншими критеріями: строк поставки

(виконання) - з самого дня торгів, 22.02.2006р.; умови розрахунків тощо.

Також

Позивач вказує, що ним було внесено тендерне забезпечення у повному обсязі

згідно ст. 23 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні

кошти” та тендерної документації та що підтверджується відповідною довідкою від

15.02.2006 р. та випискою банку від 17.02.2006р., що він, як учасник відкритих

торгів, відповідає кваліфікаційним вимогам, що висуваються ст. 15 Закону

України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”, що

підтверджується документами, що були відправлені мною для участі у торгах, та

що його тендерна пропозиція цілком відповідає вимогам ст. 24 Закону України

„Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”, іншим нормам цього

Закону та тендерній документації Військової частини А 1934.

Як

випливає з акту від 05.02.2007р. відкриття поштового відправлення від

05.02.2006р., складеного за участю представника Відповідача Поленок І.Г. за

довіреністю №01/198 від 05.02.2007р., зміст пакету складали 11 аркушів згідно

опису документів в пакеті для тендерного комітету Військової частини А 1934:

копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта, копія свідоцтва про сплату

єдиного податку, відомості про учасника, копія довідки Держкомстату, платіжне

доручення № 10 від 17.02.2006 р. (тендерне забезпечення), договір купівлі-продажу

№ 1/01/06 від 31.01.2006 р., довідка про наявність складських приміщень,

автотранспорту, довідка ДПІ про відсутність заборгованості з податків, довідка

про тендерне забезпечення; а також конверт з комерційною частиною, заявка

(тендерна пропозиція) та свідоцтво про якість.

Те,

що відкритий комісійно конверт не був розкритий після повернення Позивачу, і

всі наявні там документи були відправлені Позивачем на тендер 15.02.2006р.

підтверджується висновками експертних досліджень № 1830 від 11.04.2007 р. та №

1831 від 12.04.2007 р.

Таким

чином, при своєчасній доставці тендерної пропозиції Позивач зміг би прийняти

участь у конкурсі на поставку Військовій частині А 1934 м'яса у кількості 25 т

на загальну суму 362500, 00 грн., що вказана у його тендерній пропозиції.

Як

вбачається з матеріалів справи, для участі 22.02.2006р. у відкритих торгах ВЧ

А-1934 Позивачем 06.02.2006р. була підписана Специфікація № 3 до Договору

поставки № 1/01/06 від 31.01.2006 р. на покупку 25 т м'яса за ціною 297000,00

грн., від покупки якого Позивач через неможливість перемогти у торгах вимушений

був відмовитися.

Таким

чином, сума неодержаного прибутку (втраченої вигоди) за розрахунком Позивача

дорівнює 65500,00 грн.

Умовами

п.1.1. договору поставки №1/01/06 від 31.01.2006р., укладеного між мною ТОВ

„Лібро-Т” передбачено, що постачальник поставляє, товар, найменування,

асортименти, кількість та ціна якого вказуються сторонами в Специфікаціях.

У

відповідності зі Специфікацією до договору поставки, кількість товару визначена

в розмірі 25000 кг за ціною 11,88 грн. на загальну суму 297000 гривень.

Пунктом

5.3. визначений порядок поставки, згідно якого поставка товару здійснюється

Постачальником після одержання від Замовника письмової заявки.

Пунктом

10.5. договору поставки визначена відповідальність Замовника за відмову від

замовлення товару, передбаченого цим договором і Специфікаціями. У такому

випадку Замовник оплачує на користь Постачальника штраф у розмірі 20% від

вартості не замовленого товару.

З

огляду на те, що Позивач не зробив замовлення товару за вищевказаним договором

поставки, ТОВ "Лібро-Т" пред'явило Позивачу претензію №31/05/06 від

31.05.2006 року про сплату штрафної санкції на суму 59400,00 гривні, виходячи з

розрахунку 20% від суми, зазначеної в Специфікації. Оскільки у Позивача не було

вільних грошей, ним було укладено з постачальником Договір №16/06 від 16 червня

2006 року, умовами якого Позивач зобов'язався повернути ТОВ „Лібро-Т”

заборгованість в сумі 59400,00 грн. рівними частинами у строк до 31.05.2007р.

щомісячно сплачуючи 4950,00 грн. шляхом безготівкового перерахування на

розрахунковий рахунок Товариства.

За

відсутності оплати по зазначеному договору №16/06, Позивач отримав від ТОВ

"Лібро-Т" претензію №28/12/07 від 28.12.2007р. з розрахунком боргу з

індексацією на індекс інфляції і 3% річних. Як вказує Позивач, платіжним

дорученням №1 від 09.01.2008 року на суму 59400,00 грн. він вимушений був

сплатити цей борг.

Враховуючи

зазначене, сплачена Позивачем штрафна санкція також є складовою завданих йому

збитків.

Крім

того, порушення строку доставки поштового відправлення позбавило Позивача

можливості отримати прибуток за участь у відкритих торгах, до яких він сумлінно

і скрупульозно готувався, затративши чимало грошей та часу і зробивши все

можливе для перемоги у цих торгах, що викликало у Позивача хвилювання, які

безперечно пригнітили його життєвий тонус, а отже завдали йому моральної шкоди,

яка оцінена ним у 3000 грн.

Таким

чином, загальний розмір спричинених Позивачу збитків складає 127900,00 грн.

12.09.2007р.

на адресу Дніпропетровського обласного вузла спеціального зв'язку Позивачем

була направлена претензія щодо відшкодування збитків пов'язаних з несвоєчасною

доставкою поштового відправлення, на яку була отримана відповідь у якій

Дніпропетровський обласний вузол спеціального зв'язку визнає, що відправлення

було доставлено несвоєчасно.

З

урахуванням вищевстановлених обставин позовні вимоги Позивача про примусове

стягнення з Відповідача зазначених збитків задоволенню не підлягають з

наступних підстав.

За

правилом, встановленим ч.1 ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка

порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або

необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Вище

встановлені обставини дійсно свідчать про наявність у діях Відповідача такої

складової господарської відповідальності як правопорушення, що знайшло прояв у

свідомому порушенні правових норм щодо термінів доставки кореспонденції

(невиконанні юридичного обов'язку, встановленого нормою права), які були

обумовлені технологію доставки, але про наявність яких Позивач не був завчасно

повідомлений, що спричинило порушення зі сторони Відповідача своїх договірних

зобов'язань перед Позивачем щодо доставки поштової кореспонденції у певний

строк.

При

цьому твердження Позивача, що саме він міг стати переможцем зазначеного тендеру

ґрунтується на відомостях про його остаточні результати та порівнянні своїх

пропозицій із пропозиціями особи, яка визнана переможцем, які стали відомі

тільки після оприлюднення цих результатів.

Отже,

подаючи заявку на участь у зазначеному тендері Позивач мав усвідомлювати, що

його пропозиція могла виявитися не найкращою, а тому мав вчинити дії, які б

запобігали спричиненню зазначених збитків, тобто появити розумну

передбачливість.

Відповідач,

зі своєї сторони укладаючи договір про надання послуг поштового зв'язку, не

повинен був усвідомлювати настання зазначених наслідків для Відповідача,

оскільки про це не було зроблено сторонами будь-яких окремих застережень.

Таким

чином, Відповідач порушуючи свої договірні зобов'язання не передбачав і не міг

передбачити саме таких негативних наслідків для Позивача, які у нього виникли,

що свідчить про відсутність його вини (у формі необережності) у настанні цих

наслідків, а тому виключає й відповідальність Відповідача за їх настання.

До

того ж, за загальним правилом про підстави цивільної відповідальності,

Відповідач, як заподіювач, має несе відповідальність лише за ті збитки, які є

необхідним наслідком його поведінки, тобто має бути причинно-наслідковий

зв'язок між протиправною поведінкою Відповідача та збитками, що виникли у

Позивача через порушення встановлених законодавством строків доставки його

поштового відправлення.

Проте,

як вбачається із встановлених обставин, Позивач діяв, як підприємець, на свій

ризик і за певної обачливості самостійно міг запобігти спричиненню йому

зазначених збитків.

За

таких обставин у позовних вимогах Позивача до Відповідача про стягнення збитків

у вигляді неодержаного прибутку (втраченої вигоди) в розмірі 65500,00 грн. та

59400,00 грн. збитків зі сплати штрафу -слід відмовити, як необґрунтованих.

Щодо

решти позовних вимог Позивача про стягнення з Відповідача збитків у сумі

3000,00 грн. у вигляді матеріальної компенсації моральної шкоди, то у цих

вимогах також слід відмовити, з тих підстав, що чинним законодавством не

передбачений саме такий випадок для матеріальної компенсації моральної шкоди у

договірних зобов'язаннях, які виникають з приводу надання послуг поштового

зв'язку.

          На підставі викладеного, з

урахуванням відсутності у Відповідача зобов'язань по відшкодуванню Позивачу

зазначених збитків, питання позовної давності та застосування наслідків її

спливу обговорення не потребують.

Судові

витрати у справі покладаються на Позивача, згідно ст. 49 Господарського

процесуального кодексу України.

Керуючись

ст. ст. 4, 32, 33, 43, 44, 45, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу

України, суд -

        В И Р І Ш И В:

В

позові відмовити.

Судові

витрати у справі покласти на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1.

Рішення

суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його

підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського

апеляційного господарського суду.

Суддя

 І.М. Подобєд

Рішення

підписано- 09.06.08р.