Постанова

від 30.07.2008 по справі а36/242(37/33)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А36/242(37/33)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

30.07.08р.

Справа № А36/242(37/33)

За позовом  Міського комунального виробничого підприємства „Дніпроводоканал”, м.Дніпропетровськ    

до  Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків м.Дніпропетровська, м.Дніпропетровськ  

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

Суддя  Кожан М.П.

Секретар судового засідання  Гриценко О.І.

Представники сторін:

  від позивача: Старовицька О.П., довіреність № 14/28-06 від 19.09.2006р.

  від відповідача: Скрипник О.Б. довіреність № 31840/10/08-09-15 від 14.12.2006р.

                              Скрипник О.М. довіреність № 4763/10/08-09-15 від 15.02.2007р.

                              Твердоступ І.І. довіреність № 31816/10/08-09-15 від 14.12.2006р.

                              Устименко М.В. довіреність № 11742/10/08-10/2-15 від 18.04.2007р.

                              Прошакова М.В., довіреність № 621/10/08-09-18 від 15.01.2007р.

СУТЬ СПОРУ:

Справа розглядається на підставі ч.6 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень  Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить визнати недісним податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків м.Дніпропетровська №0000820822/3/254 від 05.01.05р.

Позовні вимоги обґрунтовані невідповідністю висновків, викладених в акті перевірки фактичним обставинам та невірним застосування відповідачем податкового законодавства.

Позивач зазначає, що податкове повідомлення направляється у разі коли податковим органом розраховується сума податкового зобов"язання, в той час як відповідачем нараховані штрафні санкції; нарахування штрафних санкцій зроблено відповідачем із зміною напрямку, визначеного в платіжних дорученнях, які подавалися позивачем при погашенні податкових зобов"язань, а саме, платежі спрямовувалися не на погашення поточних платежів з податків, а на погашення податкового боргу, який виник раніше. В повідомленні-рішенні відсутній розрахунок штрафу, тому позивач вважає, що з нього стягнутий штраф у подвійному розмірі; розрахунок штрафу здійснено необґрунтовано, всупереч ст.258 Цивільного кодексу України, яким встановлена скорочена позовна давність терміном у один рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені); також позивач посилається на скрутне фінансове становище підприємства, яке призвело до несвоєчасної сплати податків.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що підприємство несвоєчасно сплачувало збір за спеціальне користування водними ресурсами, у зв'язку з чим на підставі пп.17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" нараховані штрафні санкції. Відповідач пояснив, що платежі позивача за вказаним збором дійсно направлялися на погашення податкового боргу, який виник раніше з цього податкового зобов"язання, однак штрафні санкції розраховувалися за фактом несвоєчасного погашення виключно поточних податкових зобов"язань. Щодо скорочених строків давності відповідач вказує на те, що норми Цивільного кодексу України не поширюються на податкові правовідносини.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України  від 22.02.07р. справу направлено на новий розгляд.

Згідно ст.160 Кодексу адміністративного судачинства України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем була проведена перевірка позивача з питань своєчасності внесення  сум узгодженого податкового зобов'язання  за період з 01.04.01р. по 24.06.04р., за результатами якої був складений акт №37/08-03/2-33/2-03341305 від 25.06.04р.

На підставі вказаного акту перевірки з врахуванням адміністративного оскарження у порядку ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2000р. із змінами та доповненнями  (в подальшому „Закон №2181”) відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000820822/3/224 від 05.01.2005 р. яким зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 50%  у сумі 2888839грн.00коп. за платежем Інші збори за забруднення навколишнього природного середовища на підставі пп17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”  за затримку на 500 календарних днів  граничного строку сплати  узгодженого податкового зобов'язання в розмірі 5777679,25грн.

Визначення спірної суми штрафу відповідно до акту перевірки пов'язується з наступним: в акті перевірки зазначено, що МКВП «Дніпроводоканал»в порушення пп. 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України від 21.12.2000 року №2181 „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі-Закон №2181) несвоєчасно сплачено до бюджету узгоджені податкові зобов'язання по збору за забруднення навколишнього природного середовища за період II квартал 2001 року - II квартал 2003 року на загальну суму 4205942,83грн.

В порушення пп. 14.3.1 п.14.3 ст.14 Закону №2181 МКВП «Дніпроводоканал» несвоєчасно сплачені суми узгодженого податкового зобов'язання по збору за забруднення навколишнього природного середовища, по яким підприємству була надана розстрочка по договорам розстрочки від 30.05.01 №09 та від 19.08.03 на суму 1661683,69грн.

Загальна сума зазначеного податкового боргу по узгодженому податковому зобов'язанню складає 5867626,52грн.

В названому акті перевірки МКВП «Дніпроводоканал» зазначено, що дані про суми узгоджених податкових зобов'язань, граничних термінів сплати, кількість днів затримки та фактичне погашення податкового боргу наведені у додатку 4 і 5 акту перевірки. В оскаржуваному повідомленні-рішенні від 05.01.05 штрафна санкція застосована на суму сплаченого податкового боргу в розмірі 5777679,25грн. у зв'язку з тим, що зазначений податковий борг був сплачений з затримкою більшою ніж 90 календарних днів, а пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181 передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф ... при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання , - у розмірі п'ятидесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Щодо суми податкового боргу в розмірі 89947,27грн., яка була сплачена МКВП «Дніпроводоканал»з затримкою до 30 календарних днів, відповідачем було прийнято інше рішення, яке у вказаній справі не розглядається.

Суд погоджується із вказаними висновками відповідача та вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Із аналізу наданих позивачем копій податкових декларацій (розрахунки збору за забруднення навколишнього природного середовища) та платіжних документів, відповідно до яких здійснювалось «погашення недоїмки за забруднення навколишнього природного середовища»та відомостей особового рахунку позивача за спірний період за платежем «Інші збори за забруднення навколишнього природного середовища»та розрахунку спірної штрафної санкції, вбачається що відповідачем зараховувались сплачені суми податкового боргу за вказаний у перевірці період з врахуванням положень п.7.7 ст. 7 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” відповідно до якої податковий  борг  погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань,  які  не  є податковим боргом,  у порядку календарної черговості його виникнення,  а в разі одночасного його  виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Штрафні санкції визначені за порушення Позивачем положень пп.5.3.1 п. 5.3 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”, яким встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до положень пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181, яким встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: - при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за остагмім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Позивач не заперечує проти визначення відповідачем дати узгодження позивачем податкових зобов'язань шляхом надання до податкового органу податкових декларацій (розрахунки збору за забруднення навколишнього природного середовища).

З аналізу розрахунків спірних штрафних санкцій та відомостей особового рахунку позивача, вбачається, що в них вказані суми узгодженого податкового зобов'язання як по звітам Позивача так і по договорам розстрочки №9  від  30.05.01р. і від 19.08.2003р.  В  названих розрахунках штрафних санкцій відображені граничні терміни сплати узгодженого податкового зобов'язання відносно звітів по збору за забруднення навколишнього природного середивища і названих договорів розстрочки, дати фактичного погашення Позивачем податкового боргу, розмір застосованої штрафної санкції на суму сплаченого податкового боргу.

Позивач зазначає, що відповідач безпідставно змінював призначення платежу та зараховував сплачені ним суми поточних податкових зобов'язань в рахунок погашення його податкового боргу. Проте, суд не погоджується із вказаним твердженням позивача з наступних підстав.

Відповідно до призначення платежу, зазначеного у платіжних дорученнях, копії яких надано позивачем, ним здійснювалось «погашення недоїмки за забруднення навколишнього природного середовища».

Відповідно до визначення, наведеного у ст.. 1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” податковий борг (недоїмка) - податкове  зобов'язання  (з урахуванням   штрафних   санкцій   за  їх  наявності),  самостійно узгоджене  платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому  порядку,  але  не сплачене у встановлений строк, а також пеня,  нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Тобто, позивач самостійно визначив у вказаних платіжних дорученнях призначення платежу –погашення саме податкового боргу, а не поточних податкових зобов'язань. Таким чином, відповідач правомірно враховував вказані грошові кошти в рахунок прогашення саме податкового боргу позивача, а не його поточних зобов'язань, в тому числі із врахуванням договорів  розстрочки №9  від  30.05.01р. і від 19.08.2003р.   

Відповідно до положень пп.14.1.1 п.14.1. ст.. 14 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” розстроченням податкових зобов'язань є надання платнику податків  бюджетного  кредиту  на  основну   суму   його податкових  зобов'язань  без  урахування  сум  пені  під проценти, розмір  яких  дорівнює  розміру  пені, визначеної згідно з пунктом 16.4  статті 16 цього Закону.

Вказана правова норма не передбачає зміну встановленого Законом кінцевого терміну сплати узгодженого податкового зобов'язання.

Крім того, відповідачем правомірно було прийнято саме податкове повідомлення-рішення, у якому було визначено спірну суму штрафу. Так, Наказом ДПА України №253  від 21.06.01  затверджений Порядок направлення органами державної податкової служби України повідомлень та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Даний Порядок розроблений відповідно до Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”.

Пунктом 2.6 названого Порядку передбачено, що повідомлення-рішення -     це рішення керівника про зобов'язання  платника  податків   сплатити  суму штрафних санкцій за порушення строків сплати податкового зобов'язання.

Пункт 3.1 містить відсилочну норму до положень пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 вказаного Закону:  податковий орган приймає повідомлення-рішення у випадках, коли здійснення такого розрахунку передбачено чинним  законодавством.

У випадку визначеному пунктом 3.1 Порядку повідомлення-рішення приймається   по формі «Ш»- за порушення граничних строків сплати узгодженого   податкового законодавства.  Зазначена форма «Ш»не передбачає визначення податкового  зобов'язання, а лише визначення штрафних санкцій за порушення строків сплати  узгодженого податкового зобов'язання.

Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі законодавства України та відповідає його вимогам.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, п.6 Розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ :

Відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі.

Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом двадцяти  днів після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили у відповідності до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

М.П. Кожан

Дата складення постанови у повному обсязі  21.04.2008р.