Рішення

від 18.08.2008 по справі 15/124пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/124пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

18.08.08 р.                                                                                                    Справа № 15/124пн                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Савади” м. Маріуполь (код ЄДРПОУ 20361361)

до відповідача відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” в особі Приазовських електричних мереж (код ЄДРПОУ 00131096)

про визнання неправомірними дій відповідача та заборону відповідачу проводити певні дії

за участю представників сторін:

від позивача: Пилипенко О.В., Пасюра Ю.В. за довіреністю № 187 від 11.05.07 р., Довженко В.І. за довіреністю № 186 від 11.05.2007 р. (в останнє судове засідання не з'явилися)

від відповідача: Кажара О.І. за довіреністю № 297-08 від 31.03.2008 р., Рожкова Л.О. за довіреністю 300-08 від 31.03.2008 р.

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Савади” м. Маріуполь до відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” в особі Приазовських електричних мереж про визнання неправомірними дій відповідача та заборону відповідачу проводити певні дії.

Ухвалою суду від 13.04.2007 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/124пн.

Ухвалою суду від 07.06.2007 р. провадження у справі № 15/124пн було зупинено у зв'язку з направленням окремих матеріалів справи до слідчих органів. Ухвалою від 31.07.2007 року провадження у справі № 15/124пн поновлено та призначено до розгляду клопотання позивача про забезпечення позову в судовому засіданні. Ухвалою від 07.08.2007 року клопотання позивача про забезпечення позову задоволено та зупинено провадження по даній справі.

Ухвалою заступника голови господарського суду Донецької області від 26.09.2007 року строк вирішення спору продовжений до 26.10.2007 року.

Ухвалою від 26.09.2007 року провадження у справі 15/124пн поновлено. Ухвалою від 11.10.2007 року по справі № 15/124пн призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення експертизи доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження у даній справі.

Ухвалою від 11.08.2008 року провадження у справі поновлено, розгляд справи призначений в судовому засіданні на 18.08.2008 р.

В судовому засіданні представниками позивача та відповідача було заявлено клопотання про ведення судового засідання без здійснення технічної фіксації, у зв'язку з чим відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснювалося фіксування судового процесу. Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника  позивача та відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем існували правовідносини щодо постачання електричної енергії, які були врегульовані спочатку договором № 11/1973 від 10.02.2004 року, а в подальшому договором № 11/1973 від 05.08.2005 року.

Згідно додатків № 2 до вказаних договорів “Перелік місць установки автоматизованої системи обліку електроенергії електролічильників та застосовуваних тарифів, згідно яких проводиться розрахунок за відпущену електроенергію” розрахунковий коефіцієнт трансформації трансформатора струму на об'єкті споживача № 00001 (Н) “база”, розташованого за адресою: м. Маріуполь, Володарське шосе, буд. 9, обладнаного розрахунковим електролічильником ЦЭ-6803(АП) № 48008745, становить “1”.

Постачальником електроенергії 25.04.2005 року був складений акт № 0080605 технічної перевірки розрахункових засобів обліку (в електроустановках до 1000 В). Вказаний акт був складений в присутності директора споживача Пилипенка О.В., про що свідчить його особистий підпис на акті , що підтверджено висновком судової почеркознавчої експертизи № 496/02 від 24.06.2008 року.

Вказаним актом технічної перевірки засвідчений факт того, що електролічильник ЦЭ-6803(АП) № 48008745 на об'єкті споживача – виробнича будівля за адресою: Володарське шосе, 9, має розрахунковий коефіцієнт № 30. Крім того, трансформатори струму мають коефіцієнт трансформації за паспортом також “30”.

Згідно протоколу перевірки встановленої потужності від 08.06.2005 року енергопостачальна організація приписує споживачу переукласти договір на енергопостачання з червня місяця.

У новому договорі про постачання електричної енергії № 11/1973 від 05.08.2005 року сторони у додатку № 2 до вказаного договору не змінили розрахунковий коефіцієнт та визначили його рівним “1”.

В подальшому за період з травня 2005 року по листопад 2006 року сторони при розрахунках за спожиту електроенергію використовували передбачені вищевказаними договорами розрахунковий коефіцієнт “1”, що підтверджується актами прийому-передачі кількості спожитої електроенергії згідно приладів обліку (додатки № 7 до вищевказаних договорів на користування електричною енергією). У вказаних актах  сторони визначають розрахунковий коефіцієнт рівним “1”, що підтверджується підписами уповноважених осіб сторін та печатками підприємств. Тільки з грудня 2006 року та в подальшому вказані акти прийому-передачі за підписами представників сторін містять посилання на те, що розрахунковий коефіцієнт дорівнює “30”.

На думку відповідача позивач у період після складання акту № 0080605 від 25.04.2005 року був обізнаний про необхідність застосування при розрахунках за спожиту електроенергію розрахункового коефіцієнту “30”, тому зобов'язаний був з травня 2005 року проводити фактичну оплату за електроенергію з врахуванням такого коефіцієнту. На підставі цього відповідач додатково нарахував та виставив для оплати позивачу рахунки на загальну суму 28903,54 грн. за активну електроенергію та на суму 141,97 грн. за реактивну електроенергію.

У зв'язку з відсутністю оплати вказаних сум за виставленими рахунками відповідач направив позивачу повідомлення про припинення подачі електроенергії № 757 від 20.06.2007 року. Але фактично поставка електроенергії відповідачем позивачу не припинена.

Заява позивача про забезпечення позовних вимог шляхом заборони відповідачу припиняти постачання електроенергії на об'єкти позивача у зв'язку з неоплатою заборгованості за спірний період за виставленими рахунками з врахуванням коефіцієнту “30” та проводити відключення об'єктів позивача від електроенергії за вищевказаних підстав була судом задоволена до вступу в законну силу рішення суду у даній справі (ухвала від 07.08.2007 року). Вказана ухвала суду оскаржувалася відповідачем в апеляційному порядку але постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.09.2007 р. була залишена без змін.

Правовідносини між сторонами щодо споживання електричної енергії врегульовані Правилами користування електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996 року № 28, у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 року № 910, а також вищевказаними договорами між сторонами.

Згідно п. 5.1. Правил договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Відповідно п. 6.1 тих же Правил розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються відповідно до умов договору.

Пунктом 6.12 Правил передбачено, що величина коштів, яку має оплатити споживач за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію визначається за однією з схем, зазначених у цьому пункті Правил. Обрана схема обов'язково зазначається у договорі і не може бути змінена до закінчення терміну дії договору або внесення до договору в установленому порядку відповідних змін.

Загальний порядок укладання господарських договорів та їх особливості передбачені главою 20 Господарського кодексу України. Такий же порядок стосується внесенню змін до господарських договорів.

Законні підстави для укладення договору або внесення до нього змін передбачені главою 53 Цивільного кодексу України.

На підставі викладеного, розрахунки за спожиту електроенергію між сторонами повинні здійснюватися на умовах, передбачених укладеними між ними договорами. Будь-які фактичні обставини, які істотно впливають на розмір оплати за електроенергію, повинні бути узаконені шляхом внесення відповідних змін до договору. Рахунки на оплату, які виставляються постачальником електроенергії споживачу, не повинні нараховуватися на інших умовах, ніж передбачені укладеним договором.

Обов'язок на оплату виставлених рахунків за спожиту електроенергію виникає у споживача згідно умов договору про постачання електроенергії в обсязі та розмірах, погоджених сторонами.

Таким чином, вищевказані грошові вимоги відповідача до позивача про оплату виставлених рахунків у зв'язку із застосуванням коефіцієнту “30” при розрахунках оплати не засновані на умовах договорів між сторонами та договірних зобов'язаннях сторін.

За таких обставин постачальник електроенергії може пред'являти споживачу грошові вимоги на оплату, які не пов'язані з виконанням умов договору, тільки якщо вони засновані на інших законних підставах та за наявності таких підстав.

Позивач за вих. № 189 від 16.05.2007 р. надав до суду позовну заяву, в якій уточнює свої позовні вимоги та просить суд визнати неправомірними дії відповідача щодо необґрунтованого пред'явлення вимог про оплату за електроенергію по рахункам на суму 28903,54 грн., на суму 141,97 грн. та на суму 22764,74 грн. (пункти 1, 2 позовних вимог). У третьому пункті вказаних позовних вимог позивач просить заборонити відповідачу проводити відключення об'єктів підприємства від електричної енергії у зв'язку з неоплатою по вищевказаним рахункам. Пункт 4 позовної заяви по суті є заявою про забезпечення позовних вимог, яка була фактично розглянута судом під час судового провадження по даній справі шляхом винесення відповідної ухвали.

Господарський суд згідно статті 22 ГПК України прийняв до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог.

Щодо пунктів 1, 2, 3 вищевказаних позовних вимог, то на думку господарського суду вказані вимоги не відповідають встановленим способам захисту прав та інтересів особи в суді, які передбачені статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України.

Визнання неправомірними дій суб'єкта господарської діяльності у цивільних та господарських відносинах не входить до компетенції господарського суду та не відповідає визначеним способам судового захисту. Заборона постачальнику електроенергії проводити відключення споживача від електроенергії як спосіб судового захисту також не передбачений діючим законодавством. Сам факт відключення споживача від електроенергії на день подачі позову до суду не відбувся, право на здійснення такого відключення для постачальника електроенергії встановлено розділом 7 Правил користування електроенергією та може бути ним використано в майбутньому за наявності для цього законних та достатніх підстав.

За вказаних обставин позовні вимоги задоволенню не підлягають. Судові витрати згідно статті 49 ГПК України щодо оплати державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу суд відносить на позивача. Також на позивача суд покладає оплату вартості проведеної судової почеркознавчої експертизи в сумі 751,20 грн. згідно рахунку № 831 від 26.06.2008 року.

Крім того, суд згідно статті 68 ГПК України вважає за необхідне скасувати заходи по забезпеченню позову, визначені ухвалою від 07.08.2007 року.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 12; 22; 32-34; 36; 43; 49; 68; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Савади” (юридична адреса: 87525, м. Маріуполь, пр. Будівників, 79; код ЄДРПОУ 20361361; поточний рахунок 26007301493 в Орджонікідзевському відділенні № 8013 Ощадбанку України, МФО 394200) на користь Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз (юридична адреса: 83102, м. Донецьк, вул. Лівенка, 4; код ЄДРПОУ 02883147; розрахунковий рахунок 35224001000122 в ГУДК у Донецькій області; МФО 834016) вартість проведеної судової почеркознавчої експертизи в сумі 751,20 грн.

Скасувати заходи про забезпечення позову згідно ухвали суду від 07.08.2007 року, а саме: заборону ВАТ “Донецькобленерго” в особі Приазовських електричних мереж припиняти постачання електроенергії на об'єкти ТОВ “Савади” згідно договору № 11/1973 від 05.08.2005 р. у зв'язку з не оплатою заборгованості за період з травня 2005 р. по листопад 2006 р. за виставленими рахунками з врахуванням коефіцієнту 30, який раніше при розрахунках не застосувався, проведення відключення об'єктів позивача, передбачених договором № 11/1973 та додатками до цього договору від електроенергії за вищевказаних підстав.

У судовому засіданні 18.08.2008 р. оголошено текст рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі  подання  апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення,  якщо його не скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

               Суддя