Постанова

від 05.08.2008 по справі ас10/625-07     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АС10/625-07     

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД   СУМСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.08           Справа №АС10/625-07.

Господарський суд Сумської області у складі:

Головуючого судді           Малафеєвої  І. В.

Суддів                    Костенко Л.А.

                    Резниченко О.Ю.

розглянувши справу

Розглянувши матеріали справи                    

за позовом          приватного підприємства «Квідсіф» м.Ромни

до відповідача          Роменської міжрайонної державної податкової інспекції

про скасування  податкового повідомлення-рішення

Представники:

від позивача          Кірноз Р.А., Бугрименко М.М.

Від відповідача Біловол Л.О., Дєдова О.С.

В судовому засіданні оголошено перерву з 17.07.2008 р. до 05.08.2008 р. до 11 год. 00 хв.

Суть спору: позивач просить суд скасувати висновок акту №328.23-21124350 від 16.08.2007 року Роменської міжрайонної державної податкової інспекції в частині встановлення недотримання вимог п.9,8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» та умовного заниження податкового зобов'язання по податку на додану вартість у березні 2006 року на суму 27600 грн. та скасувати повідомлення-рішення №0000212910/0 від 29.08.2007 р. та повторні повідомлення-рішення №0000212910/1 від 24.09.2007р, та №0000212910/2 від 21.11.2007 р., а також зобов'язати відповідача провести облік сплати податкових зобов'язань ТОВ «Квідсіф» у відповідність до фактично наявних зобов'язань та чинного законодавства.

В судовому засіданні 28.02.2008 р. ним подано заяву про доповнення та уточнення позовних вимог, і він просить суд визнати протиправним та скасувати (визнати нечинним ) податкове повідомлення-рішення № 0000212910/0 від 29.08.2007 р. та повторні податкові повідомлення-рішення № 0000212910/1 від 24.09.2007 р., №0000212910/2 від 21.11.2007 р., першу податкову вимогу від 09.01.2008 р. №12 та зобов'язати відповідача провести облік сплати податкових зобов'язань позивача у відповідність до фактично наявних зобов'язань  та чинного законодавства.

Ухвалою суду від 31.01.2008р. здійснено заміну неналежного відповідача – Державну податкову інспекцію в м. Суми на належного відповідача - Роменську міжрайонну державну податкову інспекцію, розгляд справи розпочатий спочатку.

Цей відповідач проти позову заперечує, вимоги вважає незаконними та необґрунтованими.

В ході розгляду справи сторонами надавалися додаткові письмові пояснення та документи в їх обґрунтування.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази по справі, суд встановив наступне.

При перевірці податкової звітності по податку на прибуток за І квартал 2006 року (№ 6646 від 10 квітня 2006 року) встановлено, що у позивача рахувалися товарні залишки балансовою вартістю  138000 грн. (додаток К  1/1  декларації), по яких необхідно було здійснити умовний продаж, сума податку на додану вартість з якого складає 27600 гривень.

Роменською МДПІ  18 січня 2007 року було направлено письмовий запит до ПП « Квідсіф» (отримано згідно поштового повідомлення про вручення 22 січня 2007 року),  в  якому  було запропоновано  надати   пояснення  щодо  умовного   продажу товарних залишків, по яких було нараховано податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах.

В судовому засіданні відповідач зазначив, що оскільки обгрунтованих    пояснень    від    позивача Роменська МДПІ не отримала, це стало підставою для проведення позапланової перевірки відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу».

Проведеною позаплановою документальною перевіркою з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства (акт перевірки від 16 серпня 2007 року №328/23-21124350)  встановлено порушення п. 9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» . в результаті чого занижено до сплати в бюджет суму податку на додану вартість у розмірі 27600 грн. На акт перевірки були подані письмові заперечення, які були розглянуті Роменською МДПІ за участю представників підприємства та згідно відповіді від 27.08.2007 року № 8079/7-23 - відхилені.

Податковим повідомленням-рішенням Роменської МДПІ від 29 серпня 2007 року № 0000212910/0 позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 41400 грн., в тому числі 27600 грн.- основного платежу та 13800 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Рішенням Роменської МДПІ про результати розгляду первинної та рішенням ДПА  в  Сумській  області  скарга ПП  «Квідсіф» була залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 29 серпня 2007 року № 0000212910/0 - без змін.

Свою позицію позивач обґрунтовує тим, що ним подані уточнені розрахунки податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виправлених помилок та змінені  податкові декларації із податку на прибуток, а саме за І квартал 2004 року . за півріччя 2004 року, за 9 місяців 2004 року, за 2005 рік, за 2006 рік, за 1 квартал 2007 року, згідно яких залишки балансовою вартістю 138 000 грн. анульовані.

Директор підприємства ПП «Квідсіф» своїм листом до Роменської МДПІ від 7 серпня 2007 року № 7 повідомив, що зміни, внесені уточнюючими деклараціями до  основних  декларацій  по  податку на  прибуток, були обумовлені тим, що  складання   декларацій за  відповідні періоди здійснювалось фахівцем низької кваліфікації, яким були допущені помилки.

Поновлення бухгалтерського обліку здійснювалося відповідно до матеріалів інвентаризації рахунків бухгалтерського обліку, здійсненого станом на 1 січня 2004 року.

Оскільки станом на 01.01. 2004 року підприємство не мало власних матеріальних цінностей, які обліковуються в балансі як запаси, до виправленої декларації з податку на прибуток у додаток   К1/1  включене   нульове   значення.

При проведенні відповідачем  позапланової перевірки акт інвентаризації товарних залишків для перевірки підприємством не був наданий. Не був він наданий і при поданні заперечень до акту перевірки та скарг на прийняте податкове повідомлення-рішення.

Позивачем для перевірки не були надані бухгалтерські документи, які б підтверджували вибуття матеріальних цінностей по рахунку 22 «Малоцінні та швидкозношувані товари», по субрахунку 281 « Товари на складі», де ведеться облік руху та наявності товарних запасів, що знаходяться на оптових базах,  складах роздрібної торгівлі.

На вимогу надати первинні бухгалтерські документи, підтверджуючі вибуття товарних запасів ПП «Квідсіф» надало акт знищення документів, що не підлягають зберіганню від 14 травня 2007 року. Згідно даного акту були знищені товарні звіти, матеріальні звіти, касові звіти та касові книги, матеріали податкового обліку, реєстри аналітичного обліку за 2003 рік та 1 квартал 2004 року.

Відповідач пояснює, що знищення документів проведено з численними порушеннями чинного законодавства та нормативно-правових вимог, в першу чергу ст.315 Переліку типових документів, що створюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств, із зазначенням термінів зберігання документів, затвердженого наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20 липня 1998 р. № 41 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 вересня 1998 р. за № 576/3016) із змінами і доповненнями, у якій зазначено, що первинні документи і додатки до них що фіксують факт виконання господарських операцій і є підставою для записів у реєстрах бухгалтерського обліку та податкових записах (касові, банківські документи, повідомлення банків і переказні вимоги, виписки банків, наряди на роботу, табелі, акти про приймання, здавання і списання майна й матеріалів, квитанції і накладні з обліку товарно-матеріальних цінностей, авансові звіти та ін.) знищуються при закінченні термінів зберігання за умови завершення перевірки державними податковими органами з питань дотримання податкового законодавства.

Як свідчать матеріали справи, допущення працівників Роменської МДПІ до проведення перевірки було здійснено лише після знищення документів, на підставі яких було здійснено коригування податкової звітності.      

Враховуючи те, що дані поданих уточнюючих розрахунків та декларацій із податку на прибуток,  не  підтверджено  бухгалтерським та податковим  обліком, перевіряючими правомірно зроблено висновок щодо порушення підприємством вимог пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість»   та заниження податкові зобов'язання по податку на додану вартість у березні 2006 року на суму 27 600 гривень.

Згідно п. 9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.

Згідно з підпунктом «б» 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях. Обов'язок доведення того, що будь - яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених підпунктом 4.2.2 нього пункту є помилковим, покладається на платника податків (підпункт 4.2.3 пункту 4.2 статті 4 Закону).

Підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за весь строк недоплати, незалежно від кількості минулих податкових періодів.

На запит суду Управління статистики в Роменському районі надано звітні документи, отримані ним від позивача, а саме копії форм 1-М «Баланс» та 2-М «Звіт про фінансові результати» станом на 31.12.2004 р., 31.12.2005 р., 31.12.2006 р. Згідно фінансового звіту позивача станом на 31.12.2004 р. рахувалися товарні залишки як раз в сумі 138000 грн., що суперечить твердженням позивача і поданим ним документам відновленого бухгалтерського обліку.

Крім того,  позивач посилається на нібито конфлікт інтересів, визначений п. 4.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Але конфлікт інтересів виникає тоді, коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків. В даному ж випадку, немає множинного трактування, визначеного цією нормою.

Враховуючи викладене, податкове повідомлення-рішення Роменської МДПІ від 29 серпня 2007 року №0000212910/0, податкове повідомлення-рішення від 24.09.2007 року № 0000212910/1 та податкове повідомлення-рішення № 0000212910/2 прийняті в межах чинного законодавства.   

Відповідно до п.6.4.1. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. При цьому перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення  граничного  строку  сплати  узгодженої суми  податкового  зобов'язання.

У даному випадку 23.11.2008 року позивач отримав податкове повідомлення рішення № 000021290/2 від 21.11.07 року  за результатами розгляду повторної скарги ДПА в Сумській області.   Роменська МДПІ відповідно до п. п. 5.2.4 Закону України "Про   порядок   погашення   зобов'язань   платників   податку   перед   бюджетами та державними цільовими фондами» вважала днем узгодження податкового зобов'язання останній день строку, передбаченого п. п. 5.2.2 для подання заяви про перегляд рішення контролюючого   органу  - десятиденний   строк   за  днем   отримання   відповіді,   тобто 03.12.2007р.

Відповідно до п. 5.2.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-Ш від 21.12.2000р. платників податків зобов'язаний письмово повідомити контролюючий орган про кожен випадок судового оскарження його рішень. Позивач помилково звернувся до позовом не до належного податкового органу, про що Роменська міжрайонна державна податкова інспекція була не обізнана до моменту  ухвалення судом заміни  неналежного відповідача належним.

Отже, направлення першої податкової вимоги є правомірним.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги неправомірними, необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          В задоволенні адміністративного позову приватного підприємства «Квідсіф» (м. Ромни, вул. Маяковського,88/12, і.к. 21124350) про скасування податкового повідомлення-рішення Роменської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000212910/0 від 29.08.2007 р. та повторні податкові повідомлення-рішення Роменської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000212910/1 від 24.09.2007 р., №0000212910/2 від 21.11.2007 р., першу податкову вимогу Роменської міжрайонної державної податкової інспекції від 09.01.2008 р. №12 та зобов'язаня Роменську міжрайонну державну податкову інспекцію провести облік сплати податкових зобов'язань приватного підприємства «Квідсіф» (м. Ромни, вул. Маяковського,88/12, і.к. 21124350) у відповідність до фактично наявних зобов'язань  -  відмовити.

2.          Порядок і строки апеляційного оскарження встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої, зокрема, заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

3.          Відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. В разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

ГОЛОВУЮЧИЙ СУДДЯ                                                             І.В.МАЛАФЕЄВА

СУДДЯ                                                                                          Л.А.КОСТЕНКО

                                                                                          О.Ю.РЕЗНИЧЕНКО

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови підписаний 08.08.2008 р.