Рішення

від 21.07.2008 по справі 35/104-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

35/104-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.07.08р.

Справа № 35/104-08

За позовом  Відкритого акціонерного товариства "Дніпродзержинська       теплоелектроцентраль",

                    м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

до   Житлово-будівельного кооперативу № 19 "Гвоздика",               м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

про             стягнення 53849,17 грн

Суддя  Широбокова Л.П.

Представники:

  від позивача - Проскуріна Н.О., юрисконсульт, дов №001/027 від 14.08.2007р.

від відповідача - Медяник В.Г.,представник ,протокол № 5 від 28.06.20008р. 

СУТЬ СПОРУ:

         Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість –27 409,89 грн, інфляційні втрати –16 842,60 грн, 3% річних –2 863,48 грн, пеню –4 814,51 грн, штраф 7% –1 918,69 грн,   посилаючись на невиконання  Відповідачем своїх зобов'язань відповідно до договору № 732 від 20.11.2002р.  щодо оплати  спожитої  теплової енергії.

          Представник позивача надав суду заяву, в якій вказує, що відповідач сплатив суму основного боргу в розмірі 27 409,89 грн (платіжне доручення №7 від 26 червня 2008 року), просить суд стягнути з відповідача суму штрафних санкцій  у  обсязі, викладеному у позовній заяві.

          Представник відповідача у відзиві на позовну заяву вказав, що сплатив борг, та просив зменшити штрафні санкції.

         За згодою представників  сторін  в судовому засіданні оголошено  тільки вступну та резолютивну частину рішення.

        Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності,  господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :       

         Між позивачем  Відкритим  акціонерним товариством “Дніпродзержинська                            теплоелектроцентраль” (виробник) та відповідачем Житлово-будівельним кооперативом № 19 «Гвоздика»(споживач) було укладено Договір № 732 від 20.11.2002р. на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води строком дії до 31.12.2003р. та який відповідно до п. 10.4. вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо сторони не заявлять про його припинення. Доказів розірвання договору в спірний період суду не надано.        

               Згідно умов Договору позивач поставляв відповідачу теплову енергію та здійснював гаряче водопостачання та в спірний період з листопада 2005р. по березень 2007р. включно  надав послуг на суму 82 409,89  грн, що підтверджується підписаними сторонами щомісячними актами поставки теплової енергії та рахунками на оплату.

               Згідно п. 6.7. Договору, оплата за поставлену теплову енергію повинна проводитися відповідачем до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

             Відповідач виконав свої зобов'язання з порушенням умов договору, суму 55 000,00 грн сплатив в грудні 2007р.,  остаточний розрахунок в  сумі 27 409,89 грн здійснив після звернення позивача з позовом до суду, що підтверджується платіжним дорученням № 7 від 26 червня 2008р.

             Враховуючи викладене, провадження у справі щодо стягнення боргу 27 409,89 грн підлягає припиненню за відсутністю предмету спору на час розгляду справи.

             Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

            Інфляційні втрати з урахуванням індексу інфляції з грудня 2005р. по січень 2007р. включно становлять 15 626,64 грн, 3% річних за період прострочення платежів з 11.12.2005р.  до 20.02.2008р. – 2 863,48грн.  Вимоги щодо стягнення інфляційних втрат в сумі 1215,95 грн судом відхиляються в зв'язку з невірним розрахунком та застосуванням індексу інфляції за листопад 2005р., в той час як зобов'язання щодо оплати спірного боргу виникли лише в грудні 2005р.

            За умовами п. 7.3.6 Договору в разі несвоєчасної оплати спожитої теплоенергії відповідач повинен сплатити пеню в розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Зобов'язання щодо оплати повинні бути виконані відповідно до 10-го числа кожного місяця, наступного за місяцем надання  послуг. Позивач розраховує та просить стягнути пеню за період прострочення платежів з 20.08.2007р. по 20.02.2008р.   Але  нарахування пені за отриману в листопаді 2005р. - січні 2007р. теплоенергію припинилося відповідно з 11.05.2006р. по 11.07.2007р., тобто до настання періоду, за який позивач просить стягнути пеню, та вимоги позивача обґрунтовані лише в частині стягнення пені за період прострочення платежу з 20.08. по 10.10.2007р. в частині оплати теплоенергії за лютий та березень 2007р. відповідно на суми заборгованості 12 517,21 грн та 10 819,40  грн і пеня буде становити 357,11 грн. В решті вимоги про стягнення пені в сумі 4 457,40 грн необґрунтовані і задоволенню не підлягають.

   Відповідно до ч. 2 ст.231 Господарського кодексу України у  разі  якщо порушено господарське зобов'язання,  в якому хоча б одна сторона є суб'єктом  господарювання,  що  належить  до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту,  або виконання зобов'язання фінансується  за рахунок  Державного  бюджету  України  чи  за  рахунок  державного кредиту,  штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах, зокрема, за прострочення  понад  тридцять  днів  додатково  стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

          Позивач не довів, що хоча б одна із сторін належить до державного сектора економіки, та вибрав інший вид забезпечення виконання зобов'язання відповідачем, а саме нарахування пені. З огляду на це його вимоги щодо стягнення 7% штрафу –1918,69 грн судом відхиляються.

         Зважаючи на встановлені обставини, вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково в сумі інфляційних втрат -15 626,64 грн, 3% річних – 2 863,48 грн, пені – 357,11 грн. В решті позову слід відмовити.   

         Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові  витрати по справі відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

         Клопотання відповідача щодо зменшення штрафних санкцій судом відхиляється, оскільки суд не наділений повноваженнями щодо зменшення 3% річних та інфляційних втрат, які не являються неустойкою. Пеня стягнена з відповідача в незначному розмірі відносно заборгованості, яка мала місце за час дії договору, та відсутні підстави для її зменшення.

         Керуючись ст. 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85, 116,117 Господарського процесуального кодексу України,  ст.ст. 193, 275-277 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України  господарський суд,  -

ВИРІШИВ :

       В частині стягнення основного боргу –27 409,89 грн провадження у справі припинити.

       Позов задовольнити частково.

  Стягнути з Житлово –будівельного кооперативу № 19 «Гвоздика»- 51900,                               м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, вул. Горького, 23, код ОКПО 23642770           (р/р 26006100759001 в АКБ УСБ, МФО 305051) на користь Відкритого акціонерного товариства  «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль»–51925,  м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, вул. Радянська, 2, код ОКПО 00130820 (р/р 26007302172010 філії відділення Промінвестбанку у м. Дніпродзержинську, МФО 305501) інфляційні втрати – 15 626, 64 грн (п'ятнадцять тисяч шістсот двадцять шість грн 64 коп), 3% річних – 2 863, 48 грн (дві тисячі вісімсот шістдесят три грн 48 коп), пеню –357, 11 грн (триста п'ятдесят сім грн 11 коп),  витрати по сплаті державного мита – 462, 57 грн (чотириста шістдесят дві грн 57 коп)  та  витрати  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –101,36 грн (сто одна грн 36 коп).    

        В решті позову відмовити.

       Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

   Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

 Л.П. Широбокова

Рішення підписано 17 липня 2008 р.