Постанова

від 19.10.2006 по справі 5/2067

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/2067

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський,3/65

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "19" жовтня 2006 р.                                                     Справа № 5/2067

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Брагіной Я.В.

при секретарі Зоренко В.М.

за участю представників сторін

від позивача Бєлікова О.А., дор. №06-1033/1197 від 01.11.05р.

від відповідача не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м. Житомир)  

до Закритого акціонерного товариства "Печанівський комбінат хлібопродуктів" (с.Печанівка, Дзержинського району)

про стягнення 6997,30 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на його користь 6997,30грн. штрафних санкцій за незайняті інвалідами робочі місця у 2005 році.

Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримав в повному обсязі, пояснив, що відповідач не створив місця для працевлаштування  інвалідів і не повідомляв центр зайнятості про вільні та створені місця для працевлаштування інвалідів.

Представник відповідача в засіданні суду 14.08.06р. та у відзиві на позовну заяву позов не визнав, пояснив, що вини відповідача не має в тому, що позивач не направляв інвалідів для працевлаштування. Крім того, зазначив, що одного інваліда працевлаштував. В судове засідання не з'явився, хоча про розгляд справи був повідомлений вчасно і належним чином.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.91р. підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 19 вказаного Закону, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, не зайняте інвалідом, визначається у розмірі половини середньо-річної заробітної плати на відповідному підприємстві, у відповідній установі, організації.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Як вбачається із звітів відповідача про зайнятість  та працевлаштування інвалідів за 2005 рік, середньооблікова чисельність працівників облікового складу на підприємстві становила 37 чоловік.

Тому, відповідно до вимог зазначених вище норм, відповідач повинен був працевлаштувати одного інваліда.

Фактично відповідачем не працевлаштовано  інваліда в 2005 році.

Таким чином, відповідачем не дотримано 4% нормативу по працевлаштуванню  інвалідів та не надано доказів про створення місць для працевлаштування інвалідів.

Звіти форми 3-ПН відповідача за 2005 рік теж свідчать про те, що відповідач не створив вільні  місця для інвалідів.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 названого Закону, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

На підставі ч. 4 ст. 20 того ж Закону, адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені ст. 250 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 9 ст. 20 того ж Закону, спори, що виникають із правовідносин за статтями 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку.

Згідно "Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.01р. № 1767 (із змінами, внесеними Постановою КМУ від 29.06.04р. № 813), штрафні санкції сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним (п. 4).

Як вбачається із п. 5 зазначеного Порядку, суми штрафних санкцій визначаються у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом. Середня річна заробітна плата на підприємстві обчислюється шляхом ділення суми нарахованого фонду оплати праці як в грошовій, так і в натуральній формі, на середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу, що визначається у порядку, встановленому Інструкцією зі статистики чисельності працівників, зайнятих в народному господарстві, затвердженою Держкомстатом.

Середньорічна заробітна плата штатного працівника у відповідача за 2005 рік складає 6997,30грн. Тому штрафні санкції становитимуть  6997,30грн., виходячи із такого розрахунку 6997,30грн.х 1.

Відповідно до п. 11 вказаного Порядку, контроль за своєчасним і повним надходженням штрафних санкцій від підприємств, які не забезпечують нормативу робочих місць, здійснюють відділення Фонду відповідно до законодавства. У разі несплати штрафних санкцій в установлений термін відділення Фонду вживають заходів щодо їх стягнення у судовому порядку.

Таким чином, судом не вбачається підстав для звільнення відповідача від відповідальності за недотримання встановленого нормативу для працевлаштування інвалідів.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати адміністративно-господарських санкцій за не працевлаштування одного інваліда суду не подав.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача, враховуючи наступне:

-  З метою здійснення моніторингу виконання Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів  України" наказом Державного комітету статистики України від 10.01.2002р. №49 затверджено форму державної статистичної звітності №10-П 1 поштова - річна "Звіт про зайнятість інвалідів", згідно якої до уваги береться середньооблікова чисельність  штатних працівників та інвалідів (штатних працівників, яким за висновками медико-соціальних експертних комісій встановлена інвалідність), яка визначається відповідно до підпунктів  3.3.1 - 3.3.3 Інструкції зі  статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України (далі - Інструкція), затвердженої наказом Міністерства статистики України від 07.07.1995р. №171 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.08.1995р. за №287/823.

Пунктом 3.1 Інструкції передбачено, що для визначення чисельності працівників  за будь-який період (місяць, квартал, з початку року, рік) недостатньо мати чисельність працівників  на дату, наприклад, тільки на початок або кінець звітного періоду, тому що в цих показниках не враховуються зміни, що відбулися протягом розглянутого періоду.

Відповідно до п. 3.2 Інструкції середньоблікова чисельність працівників за звітний місяць обчислюється шляхом підсумовування чисельності працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто, з 1 по 30 або 31 (для лютого місяця - по 28 або 29) число, включаючи святкові (неробочі) і вихідні дні і ділення одержаної суми на число календарних днів звітного місяця.

Згідно з підпунктом 3.3.3 Інструкції середньооблікова чисельність працівників за період з початку року (в тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової чисельності працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця  включно та ділення одержаної суми на кількість місяців за період з початку року, тобто, відповідно на 2,3,4...12.

Крім того, як вбачається з прикладу заокруглення, наведеного у підпункті 3.3.1 розділу ІІІ Інструкції, у випадку отримання при розрахунку не цілого значення показника необхідно заокруглювати  його за загальними правилами  арифметики до цілого значення.

Отже, при проведенні розрахунку середньооблікової чисельності інвалідів згідно вимог зазначеної Інструкції фактична тривалість роботи інваліда  у відповідача в               2005 році  складала менше ніж два місяці.  Тому суд не враховує працевлаштування інваліда у 2005 році відповідачем.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню в повному обсязі - стягненню з відповідача 6997,30грн. адміністративно-господарських санкцій.

На підставі Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.91р. № 875-ХІІ, "Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.01р. № 1767 (із змінами, внесеними Постановою КМУ від 29.06.04р. № 813), керуючись ст. ст. 158-163, 167 п.6 прикінцевих та перехідних положень  Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути із Закритого акціонерного товариства  "Печанівський комбінат хлібопродуктів",13045, с. Печанівка, Романівського району, Житомирської області, вул. Центральна, 1-а, р/р 260002955  в ОД АППБ "Аваль"",  МФО 311528, код 30297883:

- на користь Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, 10003, м. Житомир, вул. Домбровського, 38, р/р 31211230600002 в УДК у Житомирській області, МФО 811039, код 22062319, код платежу 50070000, символ-230  - 6997,30грн. адміністративно-господарських санкцій.

Постанова господарського суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені ст. 186 КАСУ.

Постанова господарського суду набирає законної сили в порядку встановленою ст. 254 КАСУ.

Суддя                                                                       Брагіна Я.В.  

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу;

3 - відповідачу;