Рішення

від 21.07.2008 по справі 29/96-08-2510

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

29/96-08-2510

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" липня 2008 р.Справа  № 29/96-08-2510

За позовом: ВАТ „Полтавхіммаш”

до відповідача: Науково-виробниче підприємство „Техмаш”

про стягнення 43200 грн.

Суддя                     Аленін О.Ю.

Представники сторін:

Від позивача: Чорноморченко М.Є. –довіреність

Від відповідача: Сокалюк В.П. - довіреність

          Суть спору:           ВАТ „Полтавхіммаш” звернулось до суду з позовом до НВП „Техмаш”, в якому просить стягнути з відповідача неустойку в сумі 43 200 грн.

Відповідач надав відзив на позов, в якому проти позову заперечує з підстав того, що  позивач надав відповідачу для модернізації машину термічного різання в стані, невідповідному умовам договору, тому твердження позивача про те, що виготовлення нових вузлів і доопрацювання існуючих було передбачено Договором при його підписанні (посилаючись на п. 3 Додатку № 1 Договору) безпідставно з тієї причини, що в зазначеному пункті 3 Додатку № 1 до Договору, який складається з підпунктів 3.1.1. - 3.5.3., визначений виключний перелік виготовлення нових вузлів та доробки існуючих, в якому не зазначені вузли, які були відсутні чи пошкоджені при наданні нам машини термічної різки «ПКФ»для модернізації.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши докази які мають значення для справи, - суд встановив:

16 липня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Полтавхіммаш»(Замовник) та Науково-виробничим підприємством»«Техмаш»(Виконавець) було укладено договір № 640-ПР 401/07.

Згідно п. 1.1. Договору, виконавець зобов'язується виготовити необхідний комплект устаткування для модернізації машини термічного різання, а також виконати роботи по модернізації машини термічного різання «ПКФ»(згідно додатку № 1 до Договору), Замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконанні роботи.

Відповідно до п. 3.1. Договору, строк виконання робіт у повному обсязі, визначеному в додатку №1 до Договору, складає не більше 60 робочих днів після надходження першої частини платежу на розрахунковий рахунок Виконавця.

Згідно п. 2.2.1. Договору та на підставі рахунку, замовником  була проведена передплата в сумі 100 000,00 гривень з ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням №1922 від 16.08.2007 р.

Таким чином, роботи, визначені Договором, мали бути виконані в термін до 08.11.2007 року, але до теперішнього часу остаточне виконання своїх зобов'язань по Договору Відповідач не здійснив, а саме: не виконав пусконалагоджувальних робіт і навчання персоналу на території Замовника. Неодноразові письмові звернення, щодо прибуття компетентних представників Відповідача для запуску в роботу машини термічного різання «ПКФ»та підписання Акту виконаних робіт, згідно Договору, були залишені без задоволення. Відповідно до п.3.3 Договору акт прийому виконаних робіт складається після закінчення цих робіт.

За порушення строків виконання зобов'язань згідно п.7.1 Договору відповідач зобов'язаний сплатити позивачу неустойку, яка за розрахунком позивача складає 43 200 грн.

Оцінивши докази, що мають значення для справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно  ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.  Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання  за кожен день прострочення виконання (ч.1,3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до розрахунку позивача, неустойка нарахована станом на 03.06.2008р. за 207 днів в сумі 43200 грн.

Згідно ч. 6 ст. 532 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, за розрахунком суду, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню неустойка в сумі 39120 грн.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підставі вищевикладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 39120 грн.

Заперечення відповідача з підстав того, що  позивач надав відповідачу для модернізації машину термічного різання в стані, невідповідному умовам договору не приймаються судом до уваги з огляду на таке.

Так відповідач вказує, що машина, яка передана позивачем мала недоліки а саме: відсутній вузол приводу дальнього ходу, замість якого встановлений саморобний вузол; відсутній один супорт, демонтовано направляючу для руху супорта по координаті Y; при транспортуванні пошкоджений вал зв'язку каретки по координаті Х, відсутні обидва приводи підйому різаків.

Виходячи з листування між сторонами, про вказані недоліки відповідач повідомив позивач лише 06.05.2008 р.. тобто після майже півроку як роботи мали бути виконані.

Між тим, як свідчать надані позивачем листи, з якими відповідач звертався до позивача з проханням відстрочити виконання робіт, підставою для затримання модернізації вказаної машини, було затримання поставки комплектуючих.

За вимогами ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Вказуючи на наявність недоліків машини, та необхідність придбання б/в машину термічного для доукомплектування, які стали підставою для збільшення строків робіт, відповідач доказів, того що на переданому позивачем обладнанні дійсно були виявлені такі недоліки і що для усунення цих недоліків відповідач  придбав додатково б\в обладнання, суду не надано.

Навпаки надані позивачем листи відповідача №143 від 27.11.2007 р., №152 від  27.12.2007р. свідчать про неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань.

Державне мито у спорі та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу  покласти на відповідача, відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85,  ГПК України, суд,-

                                                            ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути науково-виробничого підприємства „Техмаш” (м. Одеса, вул. Промислова, 14, код 31225631) на користь ВАТ „Полтавхіммаш” (м.Полтава, вул.Маршала Бірюзова, 85, код 00217449) неустойку в сумі 39120 грн., 391,20 грн. держмита та 106,79 грн. за послуги ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

           Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

          Суддя                                                                                       Аленін О.Ю.