Постанова

від 16.09.2008 по справі 29/96-08-2510

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

29/96-08-2510

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"16" вересня 2008 р. Справа № 29/96-08-2510

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Тофана В.М.,

суддів: Журавльова О.О., Михайлова М.В.,

при секретарі судового засідання Кубік О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача –Чорноморченко М.Є., за дов.,

від відповідача –Сокалюк В.П., за дов.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Науково-виробничого підприємства „Техмаш”

на рішення господарського суду Одеської області від 21 липня 2008 року   

у справі №29/96-08-2510

за позовом  Відкритого акціонерного товариства „Полтавхіммаш”

до відповідача Науково-виробничого підприємства „Техмаш”

про стягнення 43200 грн.

встановив:

          Представником відповідача (НВП „Техмаш”) в судовому засіданні заявлені клопотання про залучення до матеріалів справи договору №002/1 від 08.01.2008р. про поставку йому машини термічної різки „ПКФ” і призначення інженерно-технічної експертизи у справі на предмет відповідності машини термічної різки „ПКФ”, переданої відповідачу по укладеному останнім договору №640-ПР 401/07 від 16.07.2007р. для модернізації.

          Зазначені клопотання судовою колегією апеляційної інстанції відхилені, оскільки відповідно до ст. 101 ГПК України такі клопотання стороною повинні заявлятись суду першої інстанції при розгляді справи, на засіданні якого 04.07.2008р. представник відповідача Сокалюк В.П. був присутній і надав суду відзив на позов ВАТ „Полтавхіммаш” по цій справі.

          Крім того, договір від 08.01.2008р. №002/1 купівлі-продажу машин ПКФ в кількості двох штук не має відношення до цієї справи, а клопотання про призначення експертизи отриманої відповідачем від позивача машини ПКФ для модернізації по договору від 16.07.2007р. не заслуговує на увагу, оскільки відсутні підстави.

ВАТ „Полтавхіммаш” (далі-позивач) звернулось у місцевий господарський суду Одеської області з позовом до Науково-виробничого підприємства „Техмаш” (далі-відповідач) про стягнення з останнього 43200 грн. неустойки (пені) за порушення строків виконання зобов'язання по укладеному між позивачем та відповідачем договору від 16.07.2007р. №640 ПР 401/07.

          Відповідач у відзиві на позов його не визнав, посилаючись на те, що позивач надав йому для модернізації машину термічного різання в стані, невідповідному умовам договору.

Рішенням  місцевого  господарського  суду  від  21.07.2008р.  (суддя –Аленін О.Ю.) позов задоволено частково: з відповідача на користь позивача стягнуто 39120 грн. неустойки і з цієї суми судові витрати, а в решті позову відмовлено з огляду на обґрунтованість позовних вимог і на помилковий розрахунок позивача у стягненні пені.

Ухвалою місцевого господарського суду від 01.08.2008р. на підставі ст. 89 ГПК України у пункті 2 резолютивної частини рішення суду від 21.07.2008р. виправлена описка і замінено слова: „Стягнути науково-виробничого підприємства „Техмаш” на: „Стягнути з науково-виробничого підприємства „Техмаш”...

          Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на подання апеляційної скарги (цей строк йому поновлений в ухвалі від 13.08.2008р. при прийнятті апеляційної скарги до провадження), задовольнити його апеляційну скаргу про прийняття нового рішення, яким у позові відмовити, посилаючись при цьому на ті ж підстави, що і у відзиві на позов, а також на порушення судом першої інстанції норм процесуального права в зв'язку  з розглядом справи у відсутності його представника, хоча він по телефону просив суд відкласти розгляд справи в зв'язку з хворобою його представника, оскільки на судове засідання, яке було призначене на 21.07.2008р., відповідач підготував письмові докази, які обґрунтовували його позицію проти пред'явленого позову.          

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вважає її необґрунтованою.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши  представників сторін, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

16 липня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством “Полтавхіммаш” (Замовник) та Науково-виробничим підприємством” “Техмаш”(Виконавець) було укладено договір №640-ПР 401/07.

Додатковою угодою №1 до цього договору сторони у п. 11.1 останнього змінили строк дії договору і встановили його дію до 31.12.2008р. Інші умови договору залишились без змін.

          Згідно п. 1.1. Договору, виконавець зобов'язується виготовити необхідний комплект устаткування для модернізації машини термічного різання, а також виконати роботи по модернізації машини термічного різання “ПКФ”(згідно додатку № 1 до Договору), а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконанні роботи.

Відповідно до п. 3.1. Договору, строк виконання робіт у повному обсязі, визначеному в додатку №1 до Договору, складає не більше 60 робочих днів після надходження першої частини платежу на розрахунковий рахунок Виконавця.

Пунктами 3.2 і 3.3 укладеного між сторонами договору передбачено, що після закінчення робіт Виконавець (відповідач) у присутності представників Замовника (позивача) на території Виконавця проводе контрольне випробовування машини термічної різки. По факту проведення випробовувань двома сторонами підписується акт контрольних випробовувань машини термічної різки після модернізації, а після закінчення пуско-налагоджувальних робіт і навчання на території замовника складається акт виконаних робіт, що не було зроблено відповідачем.

Згідно п. 2.2.1. Договору та на підставі рахунку, замовником була проведена перша передплата в сумі 100 000,00 гривень з ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням №1922 від 16.08.2007р.

Таким чином, позивач виконав свої зобов'язання в установлений договором строк, а відповідач свої зобов'язання по виконанню робіт, вказані в додатку №1 до договору і в строк, передбачений у пункті 3.1. договору, не здійснив, хоча таке зобов'язання відповідача випливає із підпункту 6.1.1 пункту 6.1 договору.

За порушення строку виконання своїх обов'язків Виконавцем (відповідачем) останній згідно п. 7.1 договору виплачує Замовнику (позивачу) пеню в розмірі 0,1% за кожний день прострочки від оплаченої замовником суми.

          Відповідно до ч. 1 ст. 546 і ч. 1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою, якою може забезпечуватися зобов'язання, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання.

          Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Судом першої інстанції правомірно не прийняті до уваги заперечення відповідача проти позову з посиланням на те, що позивач надав відповідачу для модернізації машину термічного різання в стані, не відповідному умовам договору, про що відповідач зазначив також у відповіді від 06.05.2008р. на претензію позивача від 15.04.2008р. про оплату неустойки за порушення зобов'язання по договору від 16.07.2007р. №640 ПР 401/07 і в апеляційній скарзі, оскільки такі твердження відповідача спростовуються матеріалами справи.

          Так, із листування між відповідачем і позивачем вбачається, що відповідач затримав виконання зобов'язань по проведенню робіт модернізації машини термічного різання „ПКФ” в установлений договором строк у зв'язку з затримкою поставки йому комплектуючих деталей (а.с. 32-34).

          Є необґрунтованими посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм процесуального права в зв'язку з тим, що справа розглядалась у відсутності його представника, оскільки, як вбачається із протоколу судового засідання від 04.07.2008р., на якому був присутній представник відповідача Сокалюк В.П. В цьому засіданні суду розгляд справи був відкладений на 21.07.2008р. Таким чином, відповідачу було відомо про час і місце розгляду справи, про що він вказує в апеляційній скарзі, тому у відповідача було достатньо часу для надання суду першої інстанції разом з відзивом на позов письмових доказів, що обґрунтовували його заперечення на останній.

При таких обставинах відсутні підстави для скасування оскарженого рішення суду.

Враховуючи викладене і керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України,

апеляційний господарський суд, -

постановив:

Рішення господарського суду Одеської області від 21 липня 2008 року у справі №29/96-08-2510 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                            В.М.Тофан

Судді                                                                                          М.В.Михайлов

                                                                                                    О.О.Журавльов