Постанова

від 15.07.2008 по справі 28/179 а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

28/179 А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.08                                                                                           Справа№ 28/179 А

За позовом: Приватної науково-виробничої фірми  „Креатор”, м. Львів

до відповідача:  Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова, м. Львів

про скасування  податкових повідомлень-рішень ДПІ у Шевченківському районі м. Львова  від 04.06.2008 року  №0001502300/0/3128 та  №0001512300/0/3129  

              Суддя   Морозюк А.Я.

Секретар судового засідання

Брик І.С.

м.Львів, вул. Личаківська,128,

     Зал судового засідання № 302.

Представники сторін

Від позивача: Заяць Ю.Й. –представник,  Сірко Т.І. - директор   

Від відповідача: Мельничук В.А. –головний державний податковий інспектор    

Позов заявлено Приватною науково-виробничою фірмою  „Креатор” до Державної податкової інспекції у  Шевченківському районі м. Львова про скасування  податкових повідомлень-рішень ДПІ у Шевченківському районі м. Львова  від 04.06.2008 року  №0001502300/0/3128   та  №0001512300/0/3129.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві, позивач просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова  від 04.06.2008 року  №0001502300/0/3128   та  №0001512300/0/3129.

В судовому засіданні представник відповідача  проти позову заперечив з підстав, наведених у письмовому запереченні на позовну заяву, просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.  

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,    дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

ДПІ у Шевченківському районі м.Львова було проведено виїзну планову документальну перевірку Приватної науково-виробничої фірми  „Креатор" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 року по 31.12.2007 року, за результатами якої складено Акт перевірки № 1003/117/23-120/13797230 від 23.05.2008 року.

В Акті перевірки № 1003/117/23-120/13797230 від 23.05.2008 року встановлено,зокрема: порушення позивачем вимог п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.97 року № 168/97-ВР, із змінами і доповненнями, що, на думку ДПІ, призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ в сумі 110727 грн; порушення позивачем ст.15 Закону України „Про плату за землю", що, на думку ДПІ, призвело до заниження земельного податку в сумі 737,71 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі м.Львова винесено податкові повідомлення-рішення про визначення податкових зобов'язань та застосування штрафних(фінансових) санкцій, а саме:

-          податкове повідомлення-рішення від 04.06.2008 року №0001502300/0/3128, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку по додану вартість в сумі 166090,50 грн (в тому числі 110727 грн –основного платежу та 55363,50 грн –штрафних(фінансових) санкцій);

-          № 0001512300/0/3129, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по земельному податку в сумі 1323,31 грн (в тому числі 655,54 грн -  основного платежу та 667,77 грн -  штрафних(фінансових) санкцій).

Позивач не погоджується із висновками податкового органу і прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, вважає, що у податкового органу не було правових підстав для донарахування відповідних сум податкових зобов'язань.

Як вбачається із розділу 3.1.5 Акту перевірки, донарахування ПНВФ „Креатор" сум податкового зобов'язання з ПДВ грунтується на висновку податкового органу про порушення позивачем вимог п.п.7.4.1 та п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" у зв'язку  із включенням до складу податкового кредиту жовтня-грудня 2005 року, січня, березня, квітня 2006 року 110727 грн податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними ТзОВ „ТФ „Вудмакс"  та ПП „Арден"(в тому числі 56859,75 грн –за податковими накладними ТзОВ „ТФ „Вудмакс" та 53867,56 грн –за податковими накладними ПП „Арден").

Із змісту Акту перевірки випливає, що підстави висновку про неправомірність формування податкового кредиту за податковими накладними вказаних контрагентів податковий орган вбачає у тому, що згідно з актом від 29.12.2006 року № 228/1511 ДПІ у Шевченківському районі м.Києва Свідоцтво платника ПДВ „ТФ „Вудмакс" анульоване у зв'язку із неподанням даним підприємством податкової звітності більше року та поданням останньої звітності за жовтень 2005 року з нульовими показниками. Щодо ПП „Арден", то підстави зменшення податкового кредиту з ПДВ за податковими накладними, виписаними цим контрагентом, податковий орган в Акті обґрунтував тим, що згідно з інформацією ДПІ у Печерському районі м.Києва ПП „Арден" протягом 2005 року звітувало з нульовими показниками, а з січня 2006 року -не звітувало зовсім.

Висновки податкового органу є безпідставними і необґрунтованими, виходячи із наступного.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду,

визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.п.3.1.1 ст.3 зазначеного Закону, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, в тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами оренди (лізингу) та операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця.

Відповідно до п.п.7.4.1 ст.7 Закону, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При проведенні перевірки не встановлено факту невикористання ПНВФ „Креатор" придбаних у вказаних контрагентів товарів в оподатковуваних операціях у межах своєї господарської діяльності.

Відповідно до п.п.7.5.1  п.7.5 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпункт 7.4.5 п.7.4 ст.7 зазначеного Закону передбачає, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

І лише у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

При проведенні перевірки податковим органом встановлено наявність податкових накладних, виписаних ТзОВ „ТФ „Вудмакс'' та ПП „Арден", щодо яких зроблено висновок про безпідставне віднесення до податкового кредиту ПДВ. Це підтверджується відомостями, які містяться в таблицях на сторінках 14-15 Акту перевірки. Крім того, Акт перевірки не вказує про ненадання перевіряючим до перевірки податкових накладних, реквізити яких зафіксовані на стор. 14-15 Акту.

Відповідачем в Акті перевірки не викладено жодних відомостей про те, що на момент здійснення господарських операції та виписки податкових накладних (жовтень-грудень 2005 року, січень, березень, квітень 2006 року) ТзОВ „ТФ „Вудмакс" чи ПП „Арден" були виключені з Реєстру платників ПДВ чи не володіли Свідоцтвами платників ПДВ. Як вбачається із Акту перевірки (сторінка 14 Акту), Свідоцтво платника ПДВ ТзОВ „ТФ„Вудмакс'' анульоване лише 29.12.2006 року, отже податкові накладні, вказані в таблиці на сторінці 14 Акту, виписані платником ПДВ, який на момент такої виписки був внесений в Реєстр платників ПДВ. Зазначені обставини вказують про відсутність підстав для висновку про недійсність вказаних податкових накладних, виданих в момент здійснення господарських операції до 29.12.2006 року. Щодо ПП „Арден'', то факти встановлені ДПІ у Шевченківському районі м.Львова, можуть бути лише підставою для донарахування податкових зобов'язань вказаному підприємству.

Крім того, слід вказати, що висновки Акту перевірки, на підставі яких позивачу

донараховано суму податкового зобов'язання з ПДВ, суперечать закладеному в ст.61

Конституції України принципу індивідуалізації відповідальності. Адже позивач не може  нести відповідальності за будь-яку діяльність третіх осіб, зокрема, ТзОВ „ТФ „Вудмакс"   та ПП „Арден" щодо декларування та сплати сум податку на додану вартість, а податковий кредит підприємства позивача не може залежати від будь-якої податкової    поведінки контрагентів.

Виходячи із змісту Акту перевірки, в обґрунтування підстав для зменшення позивачу податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань відповідач вдався до норм Закону України „Про податок на додану вартість", які жодним чином не можуть бути підставою для висновку про завищення позивачем сум податкового кредиту. Так, в Акті перевірки на сторінці 16 відповідачем внаслідок застосування норм п.1.3 ст.1, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" зроблено висновок про те, що обов'язкового умовою виникнення у позивача права на податковий кредит є встановлення факту „надмірної сплати ПДВ в бюджет" всіма учасниками „по всьому ланцюгу" купівлі продажу товарів.

Однак, такі висновки відповідача не відповідають нормам чинного податкового законодавства, оскільки можуть бути пов'язані лише із аналізом права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, яке позивачем за результатами господарських операцій з ТзОВ „ТФ „Вудмакс" та ПП „Арден" не декларувалось.

Таким чином, відповідачем безпідставно визначено позивачу спірним податковим повідомленням-рішенням  від 04.06.2008 року  №0001502300/0/3128 суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 110727 грн основного платежу та безпідставно застосовано 55363,50 грн  штрафних(фінансових) санкцій на цю суму.

Щодо донарахування ПНВФ „Креатор" сум податкового зобов'язання по земельному податку податковим повідомленням-рішенням від 04.06.2008 року № 0001512300/0/3129, суд відзначає наступне.

Як вбачається із пункту 3.1.8 Акту перевірки(стор.18-19 Акту), при перевірці встановлено заниження сплати земельного податку в сумі 734,71 грн за період з жовтня 2005 року по грудень 2007 року.

У спірному податковому повідомленні-рішенні від 04.06.2008 року № 0001512300/0/3129 суму основного платежу було визначено у дещо меншому розмірі 655,54 грн. Як встановлено судом, дана сума була визначена за період з січня 2006 року по грудень 2007 року, виходячи із норми 18 Закону України «Про плату за землю»від 3 липня 1992 року № 2535-XII, якою передбачено, що платники,  яких своєчасно  не  було  залучено  до сплати  земельного  податку,  сплачують податок не більш як за два попередні роки; перегляд неправильно   нарахованого  податку, стягнення  або повернення його платнику допускаються не більш як за два попередні роки. Сума податку 79,17 грн  за жовтень-грудень 2005 року (26,39 грн * 3 місяці=79,17 грн) не увійшла до суми основного платежу в податковому повідомленні-рішенні (734,71 грн -  79,17 грн = 655,54 грн).

Також судом встановлено, що штрафні(фінансові) санкції у спірному податковому повідомленні-рішенні від 04.06.2008 року № 0001512300/0/3129 були застосовані в загальній сумі 667,77 грн, що включає в себе суму 327,77 грн (50 % від 655,54 грн основного платежу, згідно п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення  зобов'язань   платників   податків  перед  бюджетами  та державними цільовими фондами”) та 340 грн (двічі по 170 грн, за неподання розрахунків земельного податку на 2006 рік та на 2007 рік, згідно п.п.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення  зобов'язань   платників   податків  перед  бюджетами  та державними цільовими фондами”).

Як вбачається із змісту пункту 3.1.8 Акту перевірки, податковим органом було встановлено, що 25.01.2005 року ПНВФ „Креатор" був заключений договір оренди нерухомого майна № 2511-5 з Управлінням комунального майна Львівської міської ради, в якому п.7.12 розділу 7 передбачено, що орендар зобов'язаний здійснювати плату за землю згідно з рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 05.06.1998 року № 324, яким в свою чергу передбачено, що юридичні особи, які мають в оренді нежилі приміщення у будинках або їх частинах, плату за землю справляють відповідно до займаної частини приміщення з врахуванням прилеглої території.

Судом встановлено, що 25.01.2005 року ПНВФ „Креатор"(орендар) уклав договір оренди нерухомого майна № 2511-5 з Управлінням комунального майна Львівської міської ради(орендодавець), згідно якого ПНВФ „Креатор" отримав в оренду нежитлові приміщення півпідвального поверху загальною площею 80,80 кв.м. за адресою м.Львів,вул.П.Панча,18 а. Суд погоджується із твердженням податкового органу про наявність у ПНВФ „Креатор" обов'язку сплачувати плату за землю відповідно до займаної частини приміщення, цей обов'язок передбачено в п.7.12 розділу 7 договору оренди (копія договору в матеріалах справи) і випливає із змісту норми ст.14 Закону України «Про плату за землю»(якою передбачено, що за земельну  ділянку, на якій розташована   будівля,  що перебуває  у користуванні  кількох  юридичних  осіб або громадян, земельний податок нараховується  кожному  з  них  пропорційно  тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні).

Однак, податковим органом не було враховано той факт, що вказані приміщення, згідно Договору № 1579 купівлі-продажу нежитлових приміщень способом викупу від 03.05.2006 року(копія в матеріалах справи), були передані Управлінням комунального майна Львівської міської ради у власність сторонній юридичній особі - Приватній науково-виробничій фірмі «Креатор-Центр», код ЄДРПОУ 30823550 ( а позивачем є  Приватна науково-виробнича фірма «Креатор», код ЄДРПОУ 13797230). Згідно Акту прийому-передачі № 1579 від 02.06.2006 року(копія в матеріалах справи) Управління комунального майна Львівської міської ради передало приміщення у власність Приватній науково-виробничій фірмі «Креатор-Центр».

Відповідно до ст.291 Господарського кодексу України, договір оренди припиняється у разі викупу(приватизації) об'єкта оренди. У зв'язку із цим договір оренди нерухомого майна № 2511-5 від 25.01.2005 року з ПНВФ „Креатор" припинив свою дію, що також підтверджує Управління комунальної власності  Львівської міської ради у направленому ПНВФ „Креатор" листі від 14.07.2008 року № 2-9531/2302(наявний в матеріалах справи).

Таким чином, починаючи з червня 2006 року ПНВФ „Креатор" перестав бути орендарем приміщення площею 80,80 кв.м. за адресою м.Львів,вул.П.Панча,18 а, що в свою чергу обумовлює відсутність у нього обов'язку сплати земельного податку за це приміщення в період з червня 2006 року по грудень 2007 року, та обов'язку подання розрахунку  земельного податку на 2007 рік

З огляду на вищенаведене, правомірним є донарахування податковим органом позивачу в спірному податковому повідомленні-рішенні від 04.06.2008 року № 0001512300/0/3129 суми земельного податку(основного платежу) за період січень-травень 2006 року, що складає 136 грн 55 коп(27,31 грн * 5 місяців), застосування штрафної(фінансової) санкції в розмірі 68 грн 27 коп (50 % від 136 грн 55 коп, згідно п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення  зобов'язань   платників   податків перед бюджетами  та державними цільовими фондами”) та штрафної(фінансової) санкції в розмірі 170 грн за неподання розрахунку земельного податку на 2006 рік, згідно п.п.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення  зобов'язань   платників   податків  перед  бюджетами  та державними цільовими фондами”.

Щодо решти сум, то визначення в спірному податковому повідомленні-рішенні від 04.06.2008 року № 0001512300/0/3129 суми земельного податку в розмірі 518 грн 99 коп основного платежу(за червень 2006 року-грудень 2007 року), штрафної(фінансової) санкції в розмірі 259 грн 50 коп(50% від 518 грн 99 коп, згідно п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення  зобов'язань   платників   податків  перед  бюджетами  та державними цільовими фондами”) та штрафної(фінансової) санкції в розмірі 170 грн за неподання розрахунку земельного податку на 2007 рік, згідно п.п.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення  зобов'язань   платників   податків  перед  бюджетами  та державними цільовими фондами”(разом штрафних санкцій в сумі 429 грн 50 коп), здійснене податковим органом за відсутності передбачених для цього законом підстав, що обумовлює необхідність скасування спірного податкового повідомлення-рішення від 04.06.2008 року № 0001512300/0/3129 в частині визначення зазначених сум.  

З огляду на вищенаведене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Суд скасовує податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова  від 04.06.2008 року  №0001502300/0/3128, а також скасовує податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова  від 04.06.2008 року  №0001512300/0/3129 частково, в частині  визначення суми  податкового зобов”язання за платежем земельний податок в сумі  518 грн 99 коп –основного платежу та 429 грн 50 коп –штрафних (фінансових) санкцій, усього 948 грн 49 коп. В задоволенні  іншої  частини  позову суд відмовляє.

Судові витрати в сумі 3 грн 40 коп судового збору розподіляються наступним чином. Враховуючи немайновий характер двох заявлених позовних вимог, повне задоволення однієї з них та часткове задоволення другої, суд в порядку ч.3 ст.94 КАС України присуджує позивачу з державного бюджету судовий збір в сумі 2 грн 55 коп (відповідно до тієї частини вимог, по якій задоволено позовні вимоги). Інша частина судового збору в сумі 0 грн 85 коп покладається на позивача.

          Керуючись  п. 6 Прикінцевих та перехідних положень та ст.ст. 69-71, 86, 87,94, 98,158, 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України (із змінами та доповненнями), господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задоволити частково.

2.          Скасувати  податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова  від 04.06.2008 року  №0001502300/0/3128.

3.          Скасувати  податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова  від 04.06.2008 року  №0001512300/0/3129 частково, в частині  визначення суми  податкового зобов”язання за платежем земельний податок в сумі  518 грн 99 коп –основного платежу та 429 грн 50 коп –штрафних (фінансових) санкцій, усього 948 грн 49 коп.

4.          Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватної науково-виробничої фірми „Креатор” (79020, м. Львів, вул. П.Панча, буд. 18-А, ідентифікаційний код 13797230) 2 грн 55  коп - судового збору.

5.          В задоволенні  іншої  частини  адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

     Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                       Морозюк А.Я.